Постанова

від 06.02.2007 по справі 22/365а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/365а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06.02.07 р.                                                                                 Справа № 22/365а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційної фірми “Селект” м. Горлівка

до: Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень – рішень від 13.01.2006 р. № 0000622342/0 та № 0000632342/0

за участю

прокурора:  

представників сторін:

від позивача: Циганенко А. І. – за довір.

від відповідача: Вовненко Ю. І., Малихіна О. Г. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційна фірма “Селект” м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень – рішень від 13.01.2006 р. № 0000622342/0 та № 0000632342/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновку податкового органу щодо порушення підприємством вимог п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки придбані ним легкові автомобілі використовуються як таксі.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

13.10.2006 р. Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення – рішення:

-          № 0000622432/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 50 000 грн., заявлене у розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2006 р.:

-          № 0000632342/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 046 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 214 грн.  

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень – рішень став акт позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційної фірми “Селект” м. Горлівка від 05.10.2006 р. № 1402/23-5/20344463, яким зафіксовано, що в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством до складу податкового кредиту у червні 2006 р. був включений податок на додану вартість в сумі 76 640 грн., сплачений в ціні придбаних легкових автомобілів.

Зазначені автомобілі були включені підприємством до складу основних фондів і в подальшому передані в оперативну оренду іншим суб'єктам господарювання. Факт передачі спірних автомобілів в оперативну оренду за висновком податкового органу свідчить про те, що у межах господарської діяльності підприємства вони не використовувались.

Крім того, актом перевірки зафіксований факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційною фірмою “Селект” м. Горлівка вимог п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У зв'язку з тим, що податкова накладна від 16.06.2006 р. № 520 в графі “номенклатура товару” не містить позначки “таксі” податковий орган вважає, що витрати по сплаті податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних легкових автомобілів, повинні включатися до складу валових витрат.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка у задоволенні позову повинно бути відмовлено за наступними підставами.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом другим п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2006 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями “Акціонерним товариством “Автоінвестстрой - Кіровоград” м. Кіровоград та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційною фірмою “Селект” м. Горлівка був укладений договір купівлі – продажу б/н, відповідно до якого Підприємство з іноземними інвестиціями “Акціонерне товариство “Автоінвестстрой - Кіровоград” м. Кіровоград прийняло на себе зобов'язання передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційної фірми “Селект” м. Горлівка автомобілі моделі ВАЗ 21101 у кількості п'яти штук та автомобілі моделі ВАЗ 21112 у кількості п'яти штук.

Ціна договору складає 459 840 грн.

Факт поставки автомобілів підтверджується наявною в матеріалах справи копією податкової накладної від 16.06.2006 р. № 520 на суму 459 840 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 76 640 грн.

Як вбачається з огляду зазначеної податкової накладної (розділи: 1, 6, 11, 16, 20, 23, 28, 32,36, 39 “Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця”), Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційна фірма “Селект” м. Горлівка були одержані автомобілі ВАЗ-21101 та ВАЗ 21112.  

Класифікація транспортних засобів визначена статтею 19 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 р. № 2344-III (зі змінами та доповненнями).

За приписами цієї норми транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

транспортні засоби загального призначення;

транспортні засоби спеціалізованого призначення;

транспортні засоби спеціального призначення.

При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення.

При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Ухвалою від 12.12.2006 р. (арк. справи 78), господарський суд Донецької області зобов'язав позивача представити копії документів виробника на спірні автомобілі з метою визначення їх призначення, але відповідні документи суду представлені не були.

Судом до матеріалів справи були долучені талони про проходження технічного огляду та свідоцтва про реєстрацію спірних транспортних засобів. Жоден з представлених документів не містить відмітки про те, що придбані транспортні засоби є таксомоторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено того факту, що придбані ним транспортні засоби є таксомоторами.

За таких обставин Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка у задоволенні позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова підписана 08.02.2007 р.

Суддя                                                                                                Волошинова Л.В.