Постанова

від 16.04.2007 по справі 22/365а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/365а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

16.04.2007 р.                                                                                 справа №22/365а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:Циганенко А.І. – за дов. №124/11 від 06.11.2006р., Конєва Л.В. - за дов. № 15/04 від 16.04.2007р.,

від відповідача:Вовченко Т.В. – за дов. №3745/10-013 від 11.04.2007р., Вовненко Ю.І. – за дов. № 3743/10-013 від 11.04.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Селект" м.Горлівка

на постанову  господарського суду

Донецької області

від06.02.2007 року

по справі№22/365а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Селект" м.Горлівка

доГорлівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Горлівка

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

          13.11.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень –рішень від 13.01.2006 р. № 0000622342/0 та № 0000632342/0.

Ухвалою від 13.11.2006р. було відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою від 25.12.2006р. провадження у справі було зупинено до 06.02.2007р.

          Постановою від 06.02.2007р. (повний текст складено 08.02.2007р.) у справі № 22/365а господарський суд Донецької області (суддя Волошинова Л.В.) у позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка відмовив.

          Постанова суду мотивована тим, що абзацом другим п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. Позивачем не доведено того факту, що придбані ним транспортні засоби є таксомоторами.

Загальний строк розгляду справи склав 2 місяці 23 дні.

2.Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови

Позивач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 06.02.2007р. та прийняти нову постановою, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції незаконна та необгрунтована.

Зазначає, що відповідно до абзацу другого п.п.7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Посилається на те, що за договором б/н від 13.06.2006 року ТОВ "ВКФ "Селект" придбало у ПІІ АТ "Автоінвестстрой-Кіровоград" легкові автомобілі, які були обладнані устаткуванням для роботи як таксі. ТОВ "ВКФ "Селект" має відповідну ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Не виконання працівником Державтоінспекції вимог ст. 23 Закону України "Про автомобільний транспорт" стосовно надання талону про проходження державного технічного огляду з поміткою "таксі" не свідчить про те, що автомобілі, які є власністю позивача, не є таксомоторами (таксі).

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Відповідно до п. З "Прикінцевих положень" вказаного Закону Кабінет Міністрів України у тримісячний термін від дня набрання чинності цим Законом мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Державна реєстрація автомобілів позивача була здійснена у липні-серпні 2006 року органами Державтоінспекції МВС України на підставі "Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року, в редакції постанови №571 від 29.04.2004 року, та наказу МВС України №355 від 10.04.2002 року (а.с. 140).

За вказаними "Правилами..." у реєстраційних документах наявність відмітки щодо призначення легкових автомобілів згідно з документами виробника (легковий, таксі) не передбачена.

Абзацом 2 п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку на додану вартість зобов'язаний відносити до складу валових витрат суму податку, сплачену при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Пунктом 5.3.3 ч. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат не включаються витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів [робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Відповідно до п. 4.4.1 ч. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскільки норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків суд мав прийняти рішення на користь ТОВ "ВКФ "Селект".

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач вважає, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  

Вважає доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі необґрунтованими та, такими, що не відповідають матеріалам справи.

Зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції  позивачем не спростований факт, що суми податку на додану вартість, включені ним до складу податкового кредиту за червень 2006 року, сплачені підприємством по придбаним безпосередньо легковим автомобілям і аж не як не "таксі", як визначає ці придбані транспортні засоби сам позивач.

Зазначає, що до складу податкового кредиту за червень місяць 2006 р. ТОВ "ВКФ "Селект", було б правомірним включення сум податку, сплаченого по придбаним 10 легковим автомобілям , лише за умови наявності державної реєстрації останніх, як "таксі" , з відповідною відміткою у реєстраційних документах про призначення згідно документів виробника (таксі). Безпосередньо порядок державної і реєстрації визначено ст.19 Закону України "Про автомобільний транспорт" у редакції" Закону України від 23.02.2006 року № 3492-ІУ , а саме п.4 даної статті визначається : "...При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах проставляють відмітку про їх призначення , згідно документів виробника ( легковий , таксі, швидка медична допомога , автомобіль інкасації, броньований і т.і.).

Посилається на те, що фактичні обставини справи свідчать, що легкові автомобілі, придбані ТОВ "ВКФ "Селект" у ПІІ АТ "Автоінвестстрой - Кіровоград", не є "таксомоторами" за своїм визначенням, що підтверджується матеріалами справи.

Вважає безпідставним, посилання позивача на порушення державтоінспектором СДА м. Горлівки ст.23 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині невидачі ним талону про проходження, державного техогляду з відміткою "таксі", оскільки підставою для такої видачі є безпосередньо Акт технічного огляду транспортних засобів, в даному випадку Акт від (копія з виправленням дати) червня 2006 р., який складено при здійсненні державної реєстрації 10 одиниць легкового автотранспорту , по факту їх придбання у ПІІ АТ "Автоінвестстрой - Кіровоград" за договором від 13.06.2006 р. У зазначеному Акті відсутні будь-які "особливі" відмітки про спеціалізоване призначення даних легкових автомобілів.

На думку відповідача є безпідставними посилання позивачем, у підтвердження правомірності своїх дій, на наявність відповідної ліцензії на надання послуг на перевезення пасажирів і їх багажу, оскільки положення п.5 ст.19 Закону України " Про автомобільний транспорт" , де "... зареєстровані легкові автомобілі , обладнанні устаткуванням для роботи таксі та маючі ліцензійну карту , державній перереєстрації не підлягають. . ." надають право позивачу , при наявності відповідної ліцензії, встановлювати на придбані ним легкові автомобілі відповідне обладнання , визначене ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" для "таксі" та отримувати на них ліцензійні картки , без подальшої державної перереєстрації даних транспортних засобів , за призначенням "таксі" .

Посилається на те, що встановлення податковим органом за результатами здійсненої позапланової перевірки порушення підприємством пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та , як наслідок, необґрунтованість включення до складу податкового кредиту у червні місяці 2006 року суми податку на додану вартість по придбаним легковим автомобілям, є загалом підтвердженою у відповідності до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України .

Щодо порушення позивачем пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. то відповідач зазначає, що легкові автомобілі , що фігурують за матеріалами справи та які віднесено підприємством до складу основних фондів, з відповідним нарахуванням амортизаційних відрахувань, не використовувались в оподатковуємих операціях у межах господарської діяльності платника податку, ТОВ "ВКФ "Селект", а передавалися в оренду приватним підприємцям, тобто така господарська операція є невідповідною тій господарській діяльності, яку визначено згідно довідки з ЄДРПОУ ТОВ "ВКФ "Селект" .

Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4. Як встановлено судом першої інстанції, та не оскаржується сторонами по справі:

Фахівцями Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції була здійснена виїзна позапланова перевірка  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Селект” м. Горлівка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість  на рахунок платника у банку за липень 2006 року, за результатами якої складений акт від 05.10.2006 р. № 1402/23-5/20344463 (л.с.14-28).

          Актом перевірки встановлено, що в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством до складу податкового кредиту у червні 2006 р. був включений податок на додану вартість в сумі 76 640 грн., сплачений в ціні придбаних легкових автомобілів.

Зазначені автомобілі були включені підприємством до складу основних фондів і в подальшому передані в оперативну оренду іншим суб'єктам господарювання. Факт передачі спірних автомобілів в оперативну оренду за висновком податкового органу свідчить про те, що у межах господарської діяльності підприємства вони не використовувались.

Крім того, актом перевірки зафіксований факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка вимог п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У зв'язку з тим, що податкова накладна від 16.06.2006 р. № 520 в графі “номенклатура товару” не містить позначки “таксі” податковий орган вважає, що витрати по сплаті податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних легкових автомобілів, повинні включатися до складу валових витрат.

          На підставі висновку акту перевірки 13.10.2006 р. Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення –рішення:

-          № 0000622432/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 50 000 грн., заявлене у розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2006 р. (л.с.29);

-          № 0000632342/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 046 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 214 грн. (л.с.30).  

          Судом першої інстанції встановлено, що 13.06.2006 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями “Акціонерним товариством “Автоінвестстрой - Кіровоград” м. Кіровоград та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка був укладений договір купівлі –продажу б/н, відповідно до якого Підприємство з іноземними інвестиціями “Акціонерне товариство “Автоінвестстрой - Кіровоград” м. Кіровоград прийняло на себе зобов'язання передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка автомобілі моделі ВАЗ 21101 у кількості п'яти штук та автомобілі моделі ВАЗ 21112 у кількості п'яти штук (л.с.45-46).

Ціна договору складає 459 840 грн.

Факт поставки автомобілів підтверджується наявною в матеріалах справи копією податкової накладної від 16.06.2006 р. № 520 на суму 459 840 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 76 640 грн. (л.с.48).

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

          Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

          Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) встановлені підстави за яких  суми податку сплачені при придбанні ( виготовленні ) товарів (робіт ,послуг) не включаються до складу податкового періоду звітного періоду.

          Відповідно до абзацу другого п. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 закону не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Законом України від 5.04.2001р. № 2344-111 "Про автомобільний транспорт" визначено, що таксі –це спеціальний легковий автомобіль, обладнаний таксометром і призначений для перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному  порядку.

Таким чином, позивач повинен був довести, що ним були придбані легкові автомобілі укомплектовані  відповідним обладнанням, яке б дозволяло ідентифікувати легковий автомобіль як таксомотор.

Наявні в матеріалах справи договір від 13.06.2006р.,податкова накладна від 16.06.2006р. №520  свідчать про те, що придбані автомобілі моделі ВАЗ 21101 не були укомплектовані таксометрами.

Судовою колегією не приймаються доводи позивача на те, що норми п.7.4.2 Закону "Про податок на додану вартість" та п.5.3.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" припускають неоднозначне множинне трактування прав та обов'язків платника податків щодо віднесення до складу валових витрат витрати на ПДВ, тому наявний конфлікт інтересів і рішення судом повинно бути прийняте на користь платника податку відповідно п.4.4.1 п.4.4. ст..4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки норма абз.2 п.7.4.2. ст..7  Закону України "Про податок на додану вартість" однозначно вказує на випадки у яких платник податку позбавляється права на включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку при придбанні легкового автомобіля.

          За таких підстав, судова колегія вважає, що  суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивач не мав права  включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні легкових автомобілів (крім таксомоторів), тому  відповідач правомірно  Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційній фірмі “Селект” м. Горлівка зменшив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 50 000 грн., заявлене у розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2006 р. та  застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 214 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,

                                У   Х   В  А    Л   И   Л   А :

Постанову господарського суду Донецької області по справі № 22/365а                          від 06.02.2007р. (повний текст складено 08.02.2007р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо –комерційна фірма “Селект” м. Горлівка без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі  19.04.2007р.

Головуючий:          

Судді:           

          Надруковано:  4 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС