Постанова

від 21.01.2015 по справі 826/14739/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14739/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Б» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Б» до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Б» звернулось до суду з позовом до ДПІ в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2014 № 0005082208 та № 0005092208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2014 відповідачем на підставі акта перевірки № 2530/26-58-22-08-11/34913946 від 03.06.2014, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- 0005082208, яким позивачу за порушення п.п. 198.3, 198.6 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 1 307 584 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 966065 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 241516 грн.;

- 0005092208, яким позивачу за порушення п.п. 138.2, 139.1.9 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» всього в сумі 649 864 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 519891 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 129973 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах безтоварності господарських операцій ТОВ «Потенціал-Б» з

ТОВ «Старксервіс» внаслідок фіктивності останнього.

Позивач, вважаючи дані податкові повідомлення-рішення неправомірними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано всіх первинних документів, що доводили правомірність формування податкового кредиту та витрат за вказаний період.

Колегія суддів вважає помилковим даний висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч, 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програм діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2013 між позивачем (замовник) і ТОВ «Старксервіс» (виконавець) укладено договір № 31, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки з надання таких послуг:

- технічного обслуговування обладнання систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування, відеоспостереження, ліфтів, підйомників, електромереж. Перелік, найменування і періодичність виконання робіт вказані в додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору;

- щомісячного надання клірингових послуг, спрямованих на підтримання високих стандартів зовнішнього вигляду будівель, внутрішніх приміщень, прилеглої території тощо.

Об'єктами виконання послуг є: місто Київ, вул. Басейна, буд. 1/2, загальною площею 1 119,8 кв.м.; місто Київ, вул. Червоноармійська, 25, загальною площею 447,4 кв.м.; місто Київ, Контрактова площа, 2/1, загальною площею 2 927,5 кв.м.; місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4, загальною площею 1 213,5 кв.м.; місто Дніпропетровськ, площа Петровського, 5, загальною площею 1 106,0 кв.м.; місто Харків, вул. Сумська, буд. 2, загальною площею 1 443,8 кв.м.

Виконавець зобов'язується забезпечити дієздатність та справний стан обладнання, проводити планово-профілактичні обслуговування обладнання і прибирання приміщення з прилеглою територією будівель в узгоджені з замовником строки.

Замовник зобов'язується надати виконавцю на момент підписання даного Договору необхідні для проведення робіт технічні паспорти, електричні схеми, технічні описи та іншу документацію на обладнання, яке підлягає технічному обслуговуванню.

Прийняття виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акта виконаних робіт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені договори оренди (суборенди), на виконання вимог яких TOB «Потенціал-Б» і придбавав послуги у TOB «Старксервіс», а саме:

м. Київ, вул. Басейна, 1/2 - договір № 2-КБ суборенди нежитлових приміщень від 16.11.2011 р., що укладений між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп»;

м. Київ, вул. Червоноармійська, 25 - договір № 5-МК суборенди нежитлових приміщень від 01.12.2012 р., що укладений між TOB «Потенціал-Б» та TOB «Інтермода Трейд»;

м. Київ, пл. Контрактова, 2/1 - договір № 3-п оренди нежитлових приміщень від 01.06.2010 р. та договір № 3-п суборенди нежитлових приміщень від 14.06.2013 р., що укладені між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп»;

м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4 договір № 2-КП суборенди нежитлових приміщень від 16.11.2011 р. та договір № 1-КП суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2013 р., що укладені між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп»;

м. Дніпропетровськ, пл. Петровського, 5 договір № 5-ДП суборенди нежитлових приміщень від 01.11.2011 р. та договір 1-АП суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2013 р., що укладені між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп»;

м. Харків, вул. Сумська, 2 - договір № 4-Х суборенди нежитлових приміщень від 01.01.2012 р. та договір № 4-Х суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2013 р., що укладені між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп»;

м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 1 - договір № 1-ДП оренди нежитлових приміщень від 01.09.2013 р., укладений між TOB «Потенціал-Б» та TOB «ПХ Груп».

З наведених договорів вбачається, що TOB «Потенціал-Б» має зобов'язання перед вказаними контрагентами по здійсненню технічного обслуговування та виконанню клінінгових послуг. Також, вказані вище договори містять площі орендованих об'єктів, які потребували технічного обслуговування та клінінгових послуг.

На підтвердження проведення таких робіт(послуг) позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та податкові накладні до Договору № 31, що містяться в матеріалах справи.

Зі змісту даних актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що останні містять площу об'єктів, які визначені у п. 1.2. договору № 31 на технічне обслуговування обладнання та надання клінінгових послуг. Кожен акт у графі «кількість» містить площу об'єкта, де здійснювалось технічне обслуговування та надавались клінінгові послуги, отже, площа об'єкта вказана у акті є ідентифікуючим критерієм, який визначає місцезнаходження об'єкта визначеного у Договорі № 31.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту, позивачем надані податкові накладні, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження виконання зазначених зобов'язань позивачем надані акти списання запчастин і матеріалів (а.с. 93 - 241 Том ІІ).

Також, позивачем надані докази проведення оплати (а.с. 14-17 Т. 1) за надані роботи (послуги).

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент виконання вищевказаних договірних відносин, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Також відповідачем не доведено облік контрагентом позивача операцій, які мають на меті отримання економічної вигоди за рахунок уникнення податкового навантаження. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Крім того, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги доводів позивача стосовно постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 23.04.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 по справі № 826/5015/14.

Як було встановлено в ході розгляду справи, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 по вказаній справі постанову суду першої інстанції від 23.04.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 визнано такими, що втратили законну силу, а провадження у справі закрито.

Разом з тим, зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 року вбачається, що вказаною ухвалою постанова від 23.04.2014 р. та ухвала від 27.05.2014 р. у справі № 826/5015/14 скасовано лише в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проведення зустрічної звірки TOB «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2014 р., а також в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо оформлення результатів цієї зустрічної звірки актом від 03.04.2014 р. № 1066/26-55-22-08/38292311. Стосовно ж зобов'язань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з податкових баз даних інформації про результати проведення контрольних заходів із зустрічної звірки, Вищий адміністративний суд України визнав правомірними, адже коригування облікових даних в електронних базах даних, ведення яких покладено на контролюючий орган, на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки є неправомірним.

При цьому, в ухвалі від 15.10.2014 р. зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли об'єктивного висновку про незаконність дій податкової інспекції щодо внесення змін до електронних без даних на підставі акту від 03.04.2014 р. № 1066/26-55-22-08/38292311 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Старксервіс» та правомірно задовольнили позов у розглядуваній частині.

З огляду на описані вище обставини та факти, TOB «Потенціал-Б», відобразило у податковому обліку операції з TOB «Старксервіс» шляхом формування податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 966 065,00 грн. та не занижувало податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на суму 519 891,00 грн. і тому, обставини, викладені оскаржуваному рішенні не відповідають дійсності є безпідставним та неправомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Б» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-Б» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2014 № 0005082208 та № 0005092208, винесені Державною податковою інспекцією в Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Вівдиченко Т.Р.