Постанова

від 17.01.2015 по справі 826/16787/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2015 року 08:06 № 826/16787/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В. при секретарі судового засідання Дмитрієвій В. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку третя особа 1. Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Капітал Інвест» 2. Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Інвестиційний плюс» 3. Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Сертеза» 4. Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Юніон Капітал» 5. Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» 6. Асоціація «Українські фондові торгівці» 7. Українська асоціація інвестиційного бізнесу 8. Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв провизнання протиправним та скасування рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» (надалі - Позивач / ПрАТ «СК «Рідна») до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Відповідач / НКЦПФР), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним рішення НКЦПФР №1149 від 28.08.2014 р. щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (надалі - Рішення №1149), у частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку належних ПрАТ «СК «Рідна» (код ЄДРПОУ 34809641) цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал Інвест» (код ЄДРПОУ 35918704) (надалі - ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест»), Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний плюс» (код ЄДРПОУ 35043708) (надалі - ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс»), Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сертеза» (код ЄДРПОУ 37500377) (надалі - ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза») та Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніон Капітал» (код ЄДРПОУ 36137530) (надалі - ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал»).

2. Скасування рішення НКЦПФР №1149 у частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку належних ПрАТ «СК «Рідна» (код ЄДРПОУ 34809641) цінних паперів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест» (код ЄДРПОУ 35918704), ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс» (код ЄДРПОУ 35043708), ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» (код ЄДРПОУ 37500377) та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал» (код ЄДРПОУ 36137530).

3. Зобов'язати Відповідача оприлюднити у встановленому чинним законодавством порядку інформацію про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо належних ПрАТ «СК «Рідна» (код ЄДРПОУ - 34809641) цінних паперів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест» (код ЄДРПОУ 35918704), ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс» (код ЄДРПОУ 35043708), ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» (код ЄДРПОУ 37500377) та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал» (код ЄДРПОУ 36137530) та направити вказану інформацію Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (код ЄДРПОУ 37500377) (надалі - ПАТ «Національний депозитарій України»), депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України.

4. Присудити з Державного бюджету України всі здійснені Позивачем документально підтверджені судові витрати, зокрема витрати на сплату судового збору за подання цього адміністративного позову у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду справи.

В судовому засіданні було залучено в якості третіх осіб - ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал», ПАТ «Національний депозитарій України», Асоціацію «Українські фондові торгівці», Українську асоціацію інвестиційного бізнесу, Професійну асоціацію реєстраторів і депозитаріїв.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який просить адміністративний позов задовольнити, зазначає про порушення Відповідачем положень чинного законодавства під час прийняття Рішення №1149, зокрема положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі - Закон №448), Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (надалі - Закон №3480), Закону України «Про депозитарну систему України» (надалі - Закон №5178), Положення про Національну комісію щ цінних паперів та фондового ринку, затвердженого указом Президента України №1063/2011 від 23.11.2011 р. (надалі - Положення №1063/2011), Правил розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкції, затвердженими рішенням НКЦПФР №1470 від 16.10.2012 р. (надалі - Правила №1470). При цьому, Позивач зазначає, що зупинивши внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, які є власністю Позивача, Відповідач фактично втрутився у можливість Позивача вільно користуватись власним майном, в тому числі і реалізовувати його іншим особам.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позаочних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, та зазначає про дотримання положень Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) під час винесення оскаржуваного рішення. Крім того, представник Відповідача зазначає, що вказане рішення про заборону була винесено із врахуванням доручення Прем'єр-міністра України №1289/1/1-14-ДСК від 15.08.2014 р., листів Служби Безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р. та на виконання постанови слідчого, винесеної відповідно до положень ст.110 КПК України.

В судове засідання з'явився представник ПАТ «Національний депозитарій України», який щодо позовних вимог заперечував, та вказав, що Центральним депозитарієм були вчинені безумовні операції, які унеможливлюють подальший обіг (рух) цінних паперів емітентів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал». При цьому, зазначає, що в разі задоволення позовних вимог, ПАТ «Національний депозитарій України» не матиме можливості вичинити жодних дій щодо цінних паперів емітентів, які належать Позивачу, оскільки відповідно до п.16 гл.2 р.5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженої рішенням НКЦПФР №735 від 23.04.2013 р. (надалі - Положення №735).

В судове засідання з'явився представник Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв, який вказав що були вчинене дії про повідомлення депозитаріїв після отримання відповідно рішення.

В судове засідання інші представники третіх осіб не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки в судове засідання не вказали.

Від представника ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Івенст», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та Української асоціації інвестиційного бізнесу надійшли письмові заперечення (вх. №01-5/96540/14 від 18.12.2014 р.), в яких зазначається, що: в листах Служби Безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р. абсолютно не має посилання на необхідності зупинення обігу цінних паперів емітентів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал»; у слідчого не має жодних законних повноважень на зобов'язання Відповідача приймати рішення про зупинення обігу цінних паперів емітентів або заборони внесення змін до системи депозитарного обігу. Більше того, акцентується увага, що в постанові слідчого чітко вказано про рахунки в цінних паперах конкретної депозитарної установи (рахунок №100024-UA40403238 який належить ТОВ «Таврійські цінні папери»); Відповідачем не було встановлено, які контенті порушення з боку емітентів були допущенні, щоб застосовувати санкцію у вигляді зупинення обігу цінних паперів.

Відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

15.08.2014 р. Голові НКЦПФР (та іншим виконавцям) Прем'єр-міністром України було надано доручення №1282/1/1-14-ДСК до листів Служби безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р., в яких вказано про необхідність вчинення вичерпних заходів для захисту інтересів держави та недопущення нанесення їй збитків.

Крім того, 26.08.2014 р. старшим слідчим 2-го відділу КР СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенантом податкової міліції Мірошником Є. М., в межах досудового розслідування, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3210141000000000133, було винесено постанову про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку та проведення перевірки законності підстав та порядку емісії акцій, винесеної (надалі - Постанова слідчого від 26.08.2014 р.), в якій постановлено розглянути питання про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, які обліковувались на рахунках ТОВ «Максфілд Фінанс» з метою прийняття 28.08.2014 р. НКЦПФР Рішення про зупинення обігу цінних паперів по емітентам, зокрема: ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал».

28.08.2014 р. Відповідачем було прийнято рішення №1149 «Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» (надалі - Рішення №1149), відповідно до якого було зупинено з 28.08.2014 р. внесення зміни до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів Товариств (зокрема, ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал»); заборонено ПАТ «Національний депозитарій України» та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів Товариства. При цьому, в преамбулі Рішення №1149 зазначено, що вона прийнято на виконання Постанови слідчого від 26.08.2014 р., відповідно до ст.110 КПК України та з метою захисту інтересів держави з урахуванням доручень Прем'єр-міністр України №1289/1/1-14-ДСК від 15.08.2014 р. до листів Служби безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р.

В Листі ПрАТ «СК «Рідна» №1114 від 18.09.2014 р. до Голови НКЦПФР, Позивач просив вжити заходи щодо скасування Рішення №1149 в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал» і припинити дію обмежень.

Листом НКЦПФР №13/03/18024/НК від 30.09.2014 р. було повідомлено Позивача що оскільки обмеження були винесені на підставі постанови слідчого, тому і знімати відповідні обмеження має саме слідчий. Одночасно, Позивача було повідомлено, що НКЦПФР звернулось до Головного управління Міндоходів м. Києва із листом в якому просило зняти заборони внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів товариств, вказаних в Рішенні №1149, окрім цінних паперів, що належать холдингу «ВЕТЕК».

Позивач вважаючи, що Відповідачем під час винесення Рішення №1149 було порушено охоронювані права та інтереси Позивача, тому звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ст.2 Закону №3480 передбачено, що учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Виписки про стан рахунку в цінних паперах №1 від 01.09.2014 р., станом на 29.08.2014 р. на рахунках Позивача обліковувались цінні папери (акції, іменні прості, бездокументарні) емітентів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест» (в кількості 200 шт.), ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс» (в кількості 400 шт.), ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» (в кількості 166 000 шт.) та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал» (в кількості 200 шт.).

Таким чином, із вказаних документів, що не заперечується Відповідачем, ПрАТ «СК «Рідна» є інвестором в цінні папери (власником) емітентів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал».

Водночас, відповідно до наданих представником Відповідача пояснень, під час прийняття оскаржуваного рішення НКЦПФР керувалось положеннями КПК України, а не Закону №448.

Так, ч.1 та ч.3 ст.110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Водночас, як вбачається із змісту Постанови слідчого від 26.08.2014 р., слідчий постановив розглянути питання про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, які обліковувались на рахунках ТОВ «Максфілд Фінанс» з метою прийняття 28.08.2014 р. НКЦПФР Рішення про зупинення обігу цінних паперів по емітентам, зокрема: ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал».

Таким чином, в системно-логічному зв'язку формулювання резолютивної частини Постанови слідчого від 26.08.2014 р. вбачається, що свідчим було заборонено вносити зміни до системи депозитарного обліку цінних паперів, до того часу (до 28.08.2014 р.) поки НКЦПФР не винесе рішення про зупинення обігу цінних паперів по емітентам (зокрема: ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал»).

Однак, суд приймає до уваги, що в резолютивній частині Постанови слідчого від 26.08.2014 р. жодного посилання слідчого про зобов'язання НКЦПФР винести рішення про зупинення обігу цінних паперів не міститься, а лише міститься заборона депозитаріям вчиняти дії до винесення відповідного рішення НКЦПФР.

Більше того, суд акцентує до уваги, що слідчий, під час винесення вказаної постанови, посилався на положення ст.93 КПК України, яка регулює зібрання доказів під час досудового розслідування. Так, в ч.2 ст.93 КПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Натомість, суд приймає до уваги, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, яке визначене в ст.131 та ст.ст.170-ст.175 КПК України.

Так, в ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В той же час, суд приймає до уваги, що в положеннях Постанови слідчого від 26.08.2014 р. посилання на ст.170 КПК України не міститься.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги посилання Відповідача, що він діяв в межах передбачених КПК України.

Натомість, нормативно-правовим актом, який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні є Закон №448.

В ч.1 ст.8 Закону №448 передбачено права НКЦПФР, зокрема:

ь у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих НКЦПФР, анулювати дію таких ліцензій (п.5);

ь для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення (п.30).

В ст.1 Закону №448 визначено, що обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Таким чином, положення Закону №448 визначають випадки, за яких НКЦПФР має право зупинити розміщення (продаж) та обіг цінних паперів, зупиняти внесення зміни до реєстру власників цінних паперів. При цьому, як вбачається із змісту положень п.5 та п.30 ч.1 ст.8 Закону №448, вжиття таких заходів можливе за умови встановлення Комісією фактів порушення, вчинених емітентами або інвесторами цінних паперів.

Натомість, Відповідачем не наведено жодних доводів на підтвердження обставин, які б свідчили про вчинення емітентами (ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал») порушень чинного законодавства про цінні папери, або порушення інтересів держави та інвесторів цінних паперів.

Більше того, суд акцентує увагу, що в тому разі якщо рішення приймається на виконання п.5 ч.1 ст.8 Закону №448, Відповідач повинен був дотриматись положень Правил №1470, які визначають порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів (зокрема: прийняття постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів; складення акту про правопорушення на ринку цінних паперів; отримання пояснень від суб'єкта перевірки; винесення відповідного рішення).

Таким чином, суд приймає до уваги посилання Позивача, що Відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення мав діяти саме в чіткій відповідності до положень Закону №448.

При цьому, суд погоджується із поясненнями Позивача, що вказані обмеження можуть бути застосовані НКЦПФР щодо конкретних інвесторів цінних паперів (зокрема, до Холдингу «ВЕТЕК» та ТОВ «ВЕТЕК Медіа Інвест»), а не до широкого кола інвесторів цінних паперів.

Крім того, суд критично ставиться до посилання Відповідача, що оскаржуване рішення було винесене на виконання доручення Прем'єр-міністра України №1289/1/1-14-ДСК від 15.08.2014 р. до листів Служби безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 23.07.2014 р. Службою безпеки України було направлено лист №521 Прем'єр-міністру України, в якому вказано про переведення однією депозитарною установою до іншої депозитарної установи цінних паперів, власником яких є Холдинг «ВЕТЕК». В зв'язку із чим, Служба безпеки України просить вжити заходи по блокуванню та подальшому поверненню в дохід держави цінних паперів, що належать Холдингу «ВЕТЕК».

Крім того, 25.07.2014 р. Генеральна прокуратура України направила до Кабінету Міністрів України лист №07/2/4-3101-14, в якому зазначає про досудове розслідування у кримінальному провадженні №42104000000000076 від 11.03.2014 р. Крім того, зазначає про вжиття заходів, які передбачені КПК України, щодо відшкодування заподіяних державні збитків, а тому пропонує вжити заходів, передбачених чинним законодавством, щодо обтяження усього рухомого, нерухомого майна, прав на майно, які передані ТОВ «ВЕТЕК Медіа Інвест» в якості застави на забезпечення виконання умов кредитного договору. Крім того, в листі Генеральна прокуратура України просить зобов'язати АТ «Укрексімбанк» надати копії документів, які підтверджують обтяження заставленого майна ТОВ «ВЕТЕК Медіа Інвест». Одночасно, Генеральна прокуратура України, в зв'язку із проведенням кримінального провадження, просить зобов'язати АТ «Укрексімбанк» перед вчиненням будь-яких дій щодо знаття обтяжень на майно (майнові права), яке перебуває у заставі банку, попередньо згоджувати дане питання у письмовій формі з Генеральною прокуратурою України. Таким чином, вказані листи стосувались саме питання забезпечення зупинення обігу цінних паперів, власником яких є Холдинг «ВЕТЕК» та ТОВ «ВЕТЕК Медіа Інвест».

При цьому, суд приймає до уваги, що ні доручення Прем'єр-міністра України №1289/1/1-14-ДСК від 15.08.2014 р., ні листи Служби безпеки України №521 від 23.07.2014 р. та Генеральної прокуратури України №07/2/4-3101-14 від 25.07.2014 р. не містять жодного посилання на заборону обігу всіх цінних паперів емітентом яких є ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал».

Крім того, суд приймає до уваги посилання Позивача про порушення Відповідачем права власності Позивача на вільне користування цінними паперами, з огляду на наступне.

Так, ст.17 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 р. проголошено право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Крім того, відповідно до положень Протоколу №1 від 20.03.1952 р. до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.10.1950 р. кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Одночасно, в положеннях ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч.1, ч.6 та ч.7 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про акціонерні товариства» до акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Аналогічна норма зафіксована в ч.5 ст.9 Закону №5178.

Водночас, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що даний Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

З врахуванням положень ст.1 та ст.17 вищевказаного Закону, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 р., «Ісмайлов проти Росії» від 06.11.2008 р., «Іатрідіс проти Греції» від 23.03.1999 р., «Котов проти Росії» від 12.01.2010 р. передбачено, що у змісті ст.1 Першого протоколу можна побачити три окремі норми: перша норма, яка міститься в першому реченні частини першої, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, яка міститься в другому реченні частини першої, регулює питання позбавлення майна, підпорядковуючи це певним умовам; третя норма, викладена в частині другій, визнає, що Договірні держави мають право, зокрема, здійснювати контроль за використанням майна відповідно до загальних інтересів. Однак, хоча ці три норми і є «окремими», вони пов'язані між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, а отже, їх потрібно тлумачити у світлі загального принципу, проголошеного в першій нормі (див., зокрема, рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 р., серія А, №98, с.29 - 30, п.37, в якому Суд знову наголошує на принципах, викладених у рішенні у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 р., серія А, №52, с.24, п.61; див. також згадані вище рішення у справі «Ятрідіс проти Греції», п.55, і «Беєлер проти Італії», п.98)

Водночас, відповідно до справ Європейського суду з прав людини «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р. та «Ісмайлов проти Росії» від 06.11.2008 р. суд відзначає, що першою і самою важливою вимогою ст.1 Протоколу 1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання влади в безперешкодне користування власністю повинно бути законним: друге речення параграфа 1 передбачає, що позбавлення майна можливе лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визнає, що держава мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання «законів». Більше того, верховенство права, одного із ключових принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Відповідно, питання про те, що був дотриманий баланс між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту основних прав окремої особи, з'являється лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимогам законності та не є свавільним («Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.).

Водночас, прийнявши оскаржуване рішення, без дотримання положень передбачених Законом №448, Відповідач безпідставно позбавив Позивача права на вільне та безперешкодне розпорядження власним майно (цінними паперами), що унеможливлює вільний продаж таких цінних паперів та отримання прибутку Позивачем. Більше того, Відповідачем не надано до суду жодних обґрунтувань, що прийняття Рішення №1149 зумовлене інтересами суспільства.

Крім того, в ст.2 Закону №448 передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою: створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку.

Однак, під час прийняття оскаржуваного рішення жодного забезпечення прав учасників фондового ринку (в даному випадку, Позивача) здійснено не було.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача оприлюднити у встановленому чинним законодавством порядку інформацію про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо належних ПрАТ «СК «Рідна» цінних паперів ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест», ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиційний плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» та ПАТ «ЗНВКІФ «Юніон Капітал» та направити вказану інформацію ПАТ «Національний депозитарій України», депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, з огляду на наступне.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Водночас, вказана позовна вимога за своєю суттю є втручанням в дискреційні повноваження Відповідача.

Більше того, Позивачем на надано жодних доказів, що Відповідачем не буде доведено ПАТ «Національний депозитарій України», депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, оскаржуване рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одночасно суд приймає до уваги положення ст.11 та ст.162 КАС України, суд вирішує адміністративний позов в межах позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає частковому відшкодуванню Позивачу.

Керуючись ст.69-71, ст.94, ст.158, ст.159, ст.160, ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1149 від 28.08.2014 р. щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, у частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку належних ПрАТ «СК «Рідна» (код ЄДРПОУ 34809641) цінних паперів Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал Інвест» (код ЄДРПОУ 35918704), Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний плюс» (код ЄДРПОУ 35043708), Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сертеза» (код ЄДРПОУ 37500377) та Публічного акціонерного товариства «Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніон Капітал» (код ЄДРПОУ 36137530).

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна» понесені судові витрати в розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 40 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-ст.187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін