Постанова

від 20.01.2015 по справі 904/1868/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 року Справа № 904/1868/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 19.01.2015р. № 45)

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

за участю прокурора - Міщук Н. П., посвідчення № 029708 від 20.10.2014 року;

Представники сторін :

позивача - Герасимчук С.С., довіреність № 4/10-531 від 21.11.04;

відповідача - Малега С.О., довіреність №б/н від 03.11.14;

третьої особи/1 - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

третьої особи/2 - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-стрілецького комплексу «Беркут», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року по справі № 904/1868/14

за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-стрілецького комплексу «Беркут», м.Дніпропетровськ

третя особа/1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техметпром», м.Дніпропетровськ

третя особа/2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас-К», м.Дніпропетровськ

про стягнення 18 742,92 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року у справі № 904/1868/14 (колегія суддів: головуючий - Первушин Ю.Ю., судді - Ліпинський О.В., Петренко Н.Е.) за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-стрілецького комплексу «Беркут», м.Дніпропетровськ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техметпром», м.Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-К», м.Дніпропетровськ про стягнення 18 742,92 грн. позов було задоволено повністю, зобов`язано відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 7,7771 га, які розташовані на березі річки Дніпро міста Дніпропетровська по вулиці Донецьке шосе, 2-Д, 2-К Дніпропетровській міській раді, привівши їх у попередній стан шляхом знесення і вивезення: туалету, який розташований з правої сторони від навісу, що використовується як барна стійка з бетонною основою та по ліву сторону від навісу із залізних конструкцій, мостінням із тротуарної плитки; бетонні основи та цегляні стіни навісу, який використовується як барна стійка; будинок зі зрубу на фундаменті, що розташований по праву сторону від доріжки із тротуарної плитки вздовж огорожі у напряму до берегоукріплення; будинок зі зрубу на сваях, що розташований по праву сторону від доріжки із тротуарної плитки вздовж огорожі у напряму до берегоукріплення; бесідка зі зрубу на фундаменті, що розташована біля оздоровчого комплексу; складське приміщення зі зрубу на фундаменті, розташоване біля оздоровчого комплексу; бетонне та інше покриття, що розташоване на земельній ділянці вздовж берегоукріплення з бетону по праву сторону оздоровчого комплексу; причали для водного транспорту виконані із металевих конструкцій; стягнено з відповідача в доход держбюджету шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, загальною площею 7,7771га, які розташовані на березі річки Дніпро міста Дніпропетровська по вул. Донецьке шосе, 2Д, 2-К в розмірі 18 742 грн. 92 коп.; стягнено з відповідача в доход джербюджету 3045,00 грн. судового збору (а.с.201-208, т.2).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та розміщення на ній об`єктів нерухомості - споруд; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.124, 125, 126, 156, 157, 212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.2 Закону України «Про охорону земель».

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-стрілецький комплекс «Беркут», м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом зроблений помилковий висновок щодо користування відповідачем земельною ділянкою, яке здійснюється протиправно, оскільки господарський суд не взяв до уваги той факт, що відповідач з 2005 року здійснює підготовку документів для оформлення права користування спірною земельною ділянкою площею 7,7771 га, однак, під час підготовки документів відбулись зміни в Земельному кодексі України, тому відповідач був змушений проводити всі роботи з початку; на даний час роботи по підготовці необхідних документів для укладення договору оренди земельної ділянки тривають;

- крім того, господарським судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки тільки висновок експерта міг би дати відповідь на питання чи можливо взагалі знесення бетонного та іншого покриття вздовж берега річки Дніпро без шкідливих наслідків для берегоукріплення;

- скаржник посилається на те, що нерухоме майно та споруди, зазначені в акті перевірки від 09.10.2013р., не співпадають з переліком нерухомого майна та споруд, зазначених в позові прокурора та резолютивній частині рішення; крім того, відповідач не здійснював будь-якого будівництва на спірній ділянці, оскільки в 2012 році здав власне нерухоме майно в оренду третій особі/2 по справі, що підтверджується договором оренди № 01/05 від 28.05.2012 року; також скаржник зазначає, що спірні об`єкти, розміщені на земельній ділянці є тимчасовими та відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3.2 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» не є об`єктом будівництва та не потребують отримання дозволу на початок будівельних робіт, та введення їх в експлуатацію;

- також господарський суд не звернув уваги на те, що зведені споруди є гідротехнічними, берегоукріплювальними, їх зведення дозволяється чинним законодавством та не потребує погодження відповідних контролюючих органів.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України не скористався. В своїх поясненнях в судовому засіданні 20.01.2015р. представник міської ради проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону та матеріалам справи, однак, просив рішення господарського суду змінити, зазначивши в його резолютивній частині про те, що дії по знесенню споруд та об`єктів, збудованих на спірній ділянці, повинні бути здійснені за рахунок відповідача, про що слід вказати в резолютивній частині рішення.

Треті особи по справі - ТОВ «Техметпром» м.Дніпропетровськ, ТОВ «Атлас-К» м.Дніпропетровськ - відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.96 ГПК України не скористались; також треті особи не скористались правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України; про час та місце судового засідання сповіщались належним чином, що підтверджується ухвалами суду апеляційної інстанції від 02.12.2014р., 18.12.2014р. (а.с.8, 49, т.3), поштовими повідомленнями (а.с.53, 58, т.3).

У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура Дніпропетровської області також висловила позицію проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам справи, вимогам закону, зокрема, зазначивши, що факт користування земельною ділянкою без належних правових підстав підтверджено доказами по справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників сторін, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2007р . рішенням Дніпропетровської міської ради №177/22 було затверджено ТОВ «Б.Е.Р.К.У.Т.» проект водоохоронної зони та прибережної захисної смуги річки Дніпро, в районі Донецького шосе, 2К, АНД район, м. Дніпропетровська; зобов`язано ТОВ «Б.Е.Р.К.У.Т.» забезпечити дотримання вимог, встановлених проектом водоохоронної зони, виконання умов, викладених у висновку Дніпропетровського обласного управління водного господарства; визначено як природоохоронні з дати реєстрації у Державному земельному кадастрі територію прибережної захисної смуги р.Дніпро та територію водоохоронної зони р.Дніпро в районі Донецького шосе, 2К (а.с.30-31, т.1).

В період з 17.09.2013р. по 08.10.2013р. Дніпропетровською міжрайонною екологічною прокуратурою з залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища та іншого природоохоронного законодавства в своїй діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивно-стрілецьким комплексом "Беркут" (відповідачем).

09.10.2013р . за результатами вищевказаної перевірки було складено акт № 550/2, в якому зазначено, що земельні ділянки, загальною площею 8,006 га, які розташовані на березі річки Дніпро міста Дніпропетровська, по вулиці Донецьке Шосе, 2-Д, 2-К (далі - земельні ділянки), огороджені парканом із залізобетонних плит та використовуються відповідачем під розміщення об'єктів нерухомого майна (нежитлові будівлі, будівля конюшні, будівля оздоровчого призначення та ін.) ТОВ «Спортивно - стрілецького комплексу «Беркут» із порушенням вимог земельного та водного законодавства України (а.с.14-20, т.1).

Перевіркою встановлено, що вказані земельні ділянки використовуються відповідачем за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок; державної реєстрації права власності, права постійного користування та права оренди земельними ділянками, а також документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Також актом перевірки встановлено та підтверджено матеріалами справи, що частина об'єктів нерухомості - адміністративний будинок, тир, конюшня, траншейний стенд, приміщення оператора, будинок високої траєкторії, будинок низької траєкторії, огорожа, мостіння, будівля оздоровчого призначення, які розташовані на земельній ділянці, площею 0,2289 га, належать ТОВ «ССК «Беркут» на праві приватної власності (реєстраційне посвідчення від 13.01.2003 № 2905-155, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.01.2005 № 6346380, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2006 № 2766, витяг про реєстрацію права власності від 15.12.2008р. № 21262311 (а.с.14-20, 34-36, т.1). Решта споруд - туалет; навіс, який використовується як барна стійка; будинок зі зрубу на фундаменті та будинок зі зрубу на сваях, які використовуються для надання відповідних послуг відвідувачам; бесідка та складське приміщення зі зрубу на фундаменті, розташовані біля оздоровчого комплексу; бетонне та інше покриття, що розташоване на земельній ділянці вздовж берегоукріплення з бетону по праву сторону оздоровчого комплексу; причали для водного транспорту виконані із металевих конструкцій - незаконно спорудженні та використовуються відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів та погоджень контролюючих органів на самовільно зайнятій земельній ділянці, загальною площею 7, 7771 га, що підтверджуються приписом № 411/2 від 10.10.2013р., протоколом про адміністративне правопорушення № 2/15 від 10.10.2013р., актами обстеження земельних ділянок № 116/02, № 117/02 від 10.10.2013р., актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.09.2013р. (а.с.19, 21-27, т.1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2013р. по справі № 804/13878/13-а відповідачу було відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису № 411/2 від 10.10.2013р. (а.с.59-61, т.3). На зазначену постанову відповідачем було подано апеляційну скаргу, що підтверджується ухвалою від 31.01.2014р. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (а.с.62, т.3). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 804/13878/13-а апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Дніпропетрвського окружного адміністративного суду від 02.12.2013р. - залишено без змін (а.с. 67-69, т.3). Отже, докази про адміністративне порушення, які підтверджують факт його вчинення відповідачем в судовому порядку не визнано протиправними та їх не скасовано.

10.10.2013р . на підставі даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю Державною інспекцією сільського господарства було здійснено розрахунок шкоди, заподіяної державі, в сумі 18 742,92 грн. (а.с.28-29, т.1).

13.09.2013р., 18.09.2013р . листами № 20/20-921, № 20/20-897 на запит Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора Управління Держземагентства у Дніпропетровському районі повідомило, що право власності чи право користування спірними земельними ділянками за ТОВ «ССК «Беркут» не зареєстровано (а.с.33, т.1).

Статтями 33, 34 ГПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем під час розгляду справи в судах обох інстанцій не надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючого правові підстави користування спірними земельними ділянками (договір оренди або державний акт). Отже, використання скаржником земельних ділянок загальною площею 7,7771 га, розташованих на березі річки Дніпро міста Дніпропетровська по вулиці Донецьке шосе, 2Д, 2-К, на яких знаходиться нерухоме майно, здійснюється без будь-яких правових підстав.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції змін станом на 06.09.2014р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженням, визначеним ст..122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування чи право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, право користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав».

Згідно з ч.1 ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам земельної ділянки здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельну ділянку.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, без відповідних правових підстав, визначених законом, обчислюється за спеціальною Методикою, затвердженою постановою КМУ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 27.07.2007р. № 963. Розрахунок розміру шкоди міститься в матеріалах справи (а.с.28-29, т.1), ніяким чином не спростований відповідачем, контррозрахунок не надавався судам обох інстанцій, як не надавались докази сплати суми шкоди.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції змін від 09.12.2012р., станом на день прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки; господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Вищезазначені докази скаржником не надавались, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідачем не був виконаний його обов`язок щодо належного оформлення прав на земельні ділянки під об`єктами нерухомості, які йому належать, доказів протилежного господарському суду надано не було, то господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки з приведенням їх до попереднього стану та стягнення з останнього суми шкоди, заподіяної державі - 18 742,92 грн.

Щодо посилань скаржника на те, що майно, яке зазначено в переліку в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення передано в оренду (користування) за договорами оренди з третіми особами по справі (а.с.139-167, т.1), то ці доводи не приймаються, оскільки: по-перше, перелік майна, зазначений в позові та майно, що є предметом оренди за договором оренди (а.с.139-167, т.1) не є тотожним; по-друге, факт передачі повноважень по користуванню майном не є його відчуженням; по-третє, надані до справи ксерокопії договорів оренди не є доказами в розумінні ч.2 ст.36 ГПК України, оскільки ніяким чином не засвідчені.

Щодо необхідності проведення будівельно-технічної експертизи, то колегія суддів зазначає, що фактично на її вирішення відповідачем пропонується вирішення питання щодо якісних характеристик берегоукріплення та його необхідності взагалі; однак, вирішення цього питання не спростовує факту самовільного зайняття та користування земельною ділянкою, в силу вищевикладених обставин та наявності у справі доказів.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що скаржником до апеляційної скарги не надано жодного доказу в розумінні ст..ст.32, 36 ГПК України причин поважності не оформлення певних документів на право користування земельною ділянкою з 2005 року, як зазначено скаржником у апеляційній скарзі.

Доводи міськради та прокуратури про те, що оскаржуване судове рішення слід змінити, оскільки резолютивна частина рішення не містить умов про те, що за рахунок відповідача повинні бути вчинені певні дії, то колегія суддів зазначає, що: по-перше, ч.2 ст.212 Земельного кодексу України чітко регламентує, що ці дії вчиняються саме тими особами, які самовільно зайняли земельну ділянку, а, по-друге, ч.2 ст.85 ГПК України не передбачає, що однією із обов`язкових умов, які повинні містити резолютивна частина судового рішення є умова щодо визначення за рахунок якої особи повинні бути вчинені дії зобов`язаною стороною.

Щодо доводів скаржника про здійснення будівництва об`єктів не відповідачем, а третіми особами, то ці доводи не можуть бути прийняті, оскільки факт такого будівництва не підтверджений жодним доказом по справі відповідно до ст..33 ГПК України. Доводи скаржника про те, що визначені в резолютивній частині рішення господарського суду будинок зі зрубу на сваях, будинок зі зрубу на фундаменті не належать відповідачу та останнім не збудовані, також не підтверджено жодним доказом у справі, а саме, є власністю ТОВ «Техметпром» (третя особа-1 у справі (а.с.45-51, т.2)) та передані на зберігання ТОВ «Атлас-К» (третій особі-2 по справі), то ці доводи не можуть бути прийняті, оскільки у договорах зберігання , актах приймання-передачі майно визначено як модульні тимчасові будівлі, не зі зрубу, тобто без фундаменту, який міцно поєднує будівлю із землею.

Решта доводів, викладених у апеляційній скарзі, не спростовують правову оцінку обставин, матеріалів справи на підставі закону; правові підстави зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-стрілецького комплексу «Беркут» м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року у справі № 904/1868/14 - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.01.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко