Постанова

від 22.01.2015 по справі 826/14997/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14997/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2014 року: № 0001364201, № 0001374201. № 0001384201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення № 340 від 05 травня 2014 року, відповідно до наказу № 448 від 30 квітня 2014 року та наказу про подовження строків проведення перевірки № 511 від 26 травня 2014 року, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75,1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «УДЦТС «Ліски» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «БСЕ» (код ЄДРПОУ 33563763), ТОВ «ТД «Євротєх» (код ЄДРПОУ 34365328), ТОВ «Торговий дім Грейф» (код ЄДРПОУ 36563291), ТОВ «Універсал. Сервіс.» (код ЄДРПОУ 38119444), ТОВ «АББА Буд Сервіс» (код ЄДРПОУ 38676920) по податку на прибуток за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за грудень 2011 року, березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 674/28-10-42-10/01069755 від 24 червня 2014 року, в якому встановлено порушення ДП «УДЦТС «Ліски»: п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

08 липня 2014 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001364201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 883 327,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 505 907,00 грн.; № 0001374201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 597 088,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 149 272,00 грн. та № 0001384201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1 689 500,00 грн. та нараховано фінансові санкції у розмірі 422 375,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2011 року між ТОВ «Будсітіелектрик» (ТОВ «БСЕ) та позивачем укладено договір № 690-ЮІ, за змістом якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик, своїми силами та засобами, із використанням власних інструментів, матеріалів, обладнання, виконати та передати відповідно до погодженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором строк наступні роботи: проектні роботи з компенсації електричної енергії на станції Дніпропетровськ - Ліски. Вартість робіт за договором становить 35 376,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 896,00 грн.

Також, 25 листопада 2011 року між ТОВ «Будсітіелектрик» (ТОВ «БСЕ) та позивачем укладено договір № 717-ПР на приєднання обладнання 35-6 кВ до ліній Л423/424, за змістом якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі та в погоджених технічних умовах № 1010 від 08 листопада 2011 року, на свій ризик, своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: приєднання обладнання 35-6 кВ до ліній електропередачі 35кВ Л -423/Л - 424 (об'єкт). Вартість робіт за договором становить 261 505,30 грн., у т.ч. ПДВ 43 584,22 грн.

Між ТОВ «Будсітіелектрик» (ТОВ «БСЕ) та позивачем укладено договір № 736-ПР від 01 грудня 2011 року, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами, із використанням власних інструментів, матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкція ділянки відстою автотранспорту на станції Дніпропетровськ - Ліски. Вартість робіт за договором становить 10 394 090,09 грн., в т.ч. ПДВ 1 732 348,35 грн.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, актів здачі-приймання робіт, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

06 грудня 2011 року між ТОВ «Торговий дім «Євротєх» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 872-КП, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцеві товар - шини нові у кількості 397 шт. Загальна сума цього договору становить 1 498 273,20 грн., в т.ч. ПДВ 249 712,20 грн.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Євротєх» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 754-КП від 05 листопада 2012 року, за умовами якого в порядку та умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати покупцеві товар: шини нові в кількості 474 шт. Загальна сума цього договору становить 1 358 236,80 грн., в т.ч. ПДВ 223 372,80 грн.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

08 травня 2012 року між ТОВ «Торговий дім Грейф» та позивачем укладено договір № 108-ПР, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: дообладнання 1-ї естакади обслуговуючими галереями цеху по переробці насипних вантажів ст. Харків - Червонозаводський, інв. № 24027. Вартість робіт за договором становить 299 788,49 грн., в т.ч. ПДВ 49 964,75 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Торговий дім Грейф» укладено договір № 214-ПР від 22 серпня 2012 року, за змістом якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: капітальний ремонт огорожі на території ВМК, інв. № 24052, огорожі складу № 1, інв. № 24032 та ремонт з'їзду з тензометричних ваг 60 т. інв. № 44793 на ст. Харків - Червонозаводський, інв. № 24027. Вартість робіт за договором становить 120 623,75 грн., в т.ч. ПДВ 20 103,96 грн.

Також, 23 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Торговий дім Грейф» укладено договір № 131-ПР, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкцію і дообладнання 2-х кабінетів 2-го поверху в АБК-2, інв. № 11005. Вартість робіт за договором становить 90 058,67 грн., в т.ч. ПДВ 15 009,78 грн.

29 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Торговий дім Грейф» укладено договір № 138-ПР, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкцію коридору та кабінетів 2-го поверху в АБК-1, інв. № 10017. Вартість робіт за укладеним договором становить 330 327,60 грн., в т.ч. ПДВ 55 054,60 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Торговий дім Грейф» укладено договір № 206-ПР від 08 серпня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: придбання та встановлення твердопального піролізного котлу МС-190 в будівлі АБК-1, інв. № 10017. Вартість робіт за договором становить: придбання твердопального піролізного котла МС-190 складає 191 097,60 грн. разом з ПДВ, встановлення твердопального піролізного котла МС-190 складає 58 902,14 грн. разом з ПДВ. Загальна вартість договору складає: 249 999,74 грн., в т.ч. ПДВ 41 666,62 грн.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, копіями видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

12 грудня 2012 року між позивачем та ТОВ «Універсал. Сервіс.» укладено договір № 807-КП, за умовами якого в порядку та умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати покупцеві товар: апаратні ключі (MemoHASP) для доступу до комп'ютерної програми «Полюс» у кількості 20 шт. Загальна сума цього договору становить 97 008,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 168,00 грн.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями актів наданих послуг, податкових накладних, платіжних доручень.

Крім того, між ТОВ «АББА Буд Сервіс» та позивачем укладено договір № 431-ПР від 07 серпня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкцію складу № 2 на станції Дніпропетровськ - Ліски. Вартість робіт за договором становить 922 748,40 грн., в т.ч. ПДВ 153 791,40 грн.

Також, між позивачем та ТОВ «АББА Буд Сервіс» укладено договір № 432-ПР від 07 серпня 2013 року, відповідно до якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкцію складу № 3 на станції Дніпропетровськ - Ліски. Вартість робіт за договором становить 917 988,00 грн., в т.ч. ПДВ 152 988,00 грн.

07 серпня 2013 року між позивачем та ТОВ «АББА Буд Сервіс» укладено договір № 435-ПР, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, обладнання, виконати та передати в обумовлений цим договором строк роботи: реконструкцію огорожі на станції Дніпропетровськ - Ліски. Вартість робіт за договором становить 1 424 065,20 грн., в т.ч. ПДВ 237 344,20 грн.

Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями податкових накладних, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом № 4570/224/33563763 від 30 жовтня 2012 року Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БСЕ» (код ЄДРПОУ 33563763) щодо підтвердження господарських відносин із ПП »УКРПРОМСПЕЦКОМПЛЕКТ-3» (код ЄДРПОУ 31489369) за квітень 2012 року, ТОВ «ГЕРМЕС» (код ЄДРПОУ 32357158) за грудень 2011 року», встановлено порушення ТОВ «БСЕ» (код ЄДРПОУ 33563763): ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «БСЕ» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «БСЕ» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, березень 2012 року, лютий - серпень 2012 року, які підпадають під визначення пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1, п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 187, 188 та 198 розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з висновком зустрічної звірки, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, за результатами якої складено акт № 89/226/34365328 від 28 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Євротєх» (ЄДРПОУ 34365328) з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків», звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «Євротєх» за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з висновком зустрічної звірки, проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, за результатами якої складено акт № 289/04-63-22-03/34365328 від 08 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об'єднання «ТД «Євротех» (код ЄДРПОУ 34365328) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» (код за ЄДРПОУ 32565162) за період: грудень 2011 року та ТОВ «Анкомтех Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38337980) за період: жовтень-листопад 2012 року», звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій по ланцюгам постачання: ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» (код за ЄДРПОУ 32565162) - ТОВ «ТД «Євротєх» (код за ЄДРПОУ 34365328) - ДП «УДЦТС «Ліски» (код за ЄДРПОУ 01069755) за грудень 2011 року; ТОВ «Анкомтех Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38337980) -ТОВ «ТД «Євротех» (код за ЄДРПОУ 34365328) ПАТ «ККУ «КВАРЦ» (код за ЄДРПОУ 35328439), ПРАТ «КРИМСЬКИЙ ТИТАН» (код за ЄДРПОУ 32785994), ДП «УДЦТС «Ліски» (код за ЄДРПОУ 01069755), ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГЗК» (код за ЄДРПОУ 35713283) та АТ «БАЛАКЛАВСЬКЕ РУ» (код за ЄДРПОУ 191906) за період жовтень-листопад 2012 року.

Крім того, згідно з висновком акта № 12/20-20-22-08/36563291 від 15 жовтня 2013 року ГУ Міндоходів у Харківській області Нововодолазької ОДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім Грейф» (податковий номер 36563291) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень, липень 2013 року», встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 червня 2013 року по 31 липня 2013 року, які підпадають під визначення ст. 44, ст. 134, ст. 138, ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з висновком акта № 342/20-20-22-08/36563291 від 16 грудня 2013 року Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Грейф» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року», встановлено відсутність у ТОВ «Торговий Дім «Грейф» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 січня 2011 року по 01 листопада 2013 року, які підпадають під визначення ст. 44, ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з висновком акта ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 815/26-54-22-03-07/38119444 від 12 грудня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Універсал. Сервіс.» (код за ЄДРПОУ 38119444) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «МЕГАФУДЗ» (код за ЄДРПОУ 34966537), ТОВ«ТКС ПОЛ» (код за ЄДРПОУ 34503181), ПП «БУКОВИНА СОНЯЧНА» (код за ЄДРПОУ 35591148) та ПАТ «МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» (код за ЄДРПОУ 25412361) за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2013 року», перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Універсал. Сервіс.» з ПП «БУКОВИНА СОНЯЧНА» за вересень 2012 року на суму 183 333,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 250 000,00 грн., за листопад 2012 року на суму 466 667,00 грн., за грудень 2012 року на суму 533 333,00 грн., за січень 2013 року на суму 204 167,00 грн.

Також, згідно з висновками акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 1230/04-65-22-03/38676920 від 25 грудня 2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АББА Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38676920) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період вересень 2013 року», встановлено порушення ТОВ «АББА Буд Сервіс» п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Відповідно до акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 267/04-65-22-03/38676920 від 27 січня 2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АББА Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38676920) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період жовтень 2013 року», встановлено порушення п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Також, згідно з актом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 456/04-65-22-03/38676920 від 25 лютого 2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АББА Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 38676920) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період листопад 2013 року», встановлено порушення ТОВ «АББА Буд Сервіс» п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Відповідно до акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 661/04-65-22-03/38676920 від 24 березня 2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АББА Буд Сервіс» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за період грудень 2013 року», встановлено порушення ТОВ «АББА Буд Сервіс» п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб, зокрема, його контрагентів, за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 29 січня 2014 року № К/9991/81114/11, від 22 січня 2014 року № К/9991/37637/12, від 17 лютого 2014 року № К/800/50945/13, від 19 лютого 2014 року № К/800/61338/13, від 11 березня 2014 року № К/800/1128/14, від 03 березня 2014 року № К/800/12888/13, від 02 червня 2014 року № К/800/6497/13.

Колегією суддів також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) та «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), в яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки, акти про результати проведення перевірок платників податків - контрагентів позивача, оскільки вони не є допустимими доказами в розумінні КАС України порушення позивачем податкового законодавства, та не підтверджують протиправності дій позивача щодо заниження податку на прибуток та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентами, позивачем надано до суду першої інстанції копії відповідних первинних документів, а саме: договорів, актів здачі-приймання робіт, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

Між тим, колегія суддів зазначає, що окремі з наданих документів не відповідають вказаним вище обов'язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: видаткові, податкові накладні та платіжні доручення не містять відомостей про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Колегія суддів зазначає, що окремі недоліки первинних документів самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення таких документів сили звітних податкових і одночасно розрахункових документів, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів наведених законодавчих норм, лише відсутність первинних документів, а не окремі їх недоліки, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Крім того, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування, оскільки позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 січня 2013 року у справі № К/9991/34364/12.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2014 року: № 0001364201, № 0001374201. № 0001384201, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи, покладені податковим органом в основу висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 08 липня 2014 року: № 0001364201, № 0001374201. № 0001384201.

Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.