Постанова

від 21.01.2015 по справі 826/13002/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13002/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Вівдиченко Т.Р.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0007901701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкта підприємницької діяльності Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 30.05.2003 №20650170000013020, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, про що свідчить виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На час розгляду справи позивача зареєстровано платником податку на додану вартість з 26.06.2003, індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_2.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Джас рок» за період з 01.01.2011 по 01.11.2013 та складено акт перевірки від 11.03.2014 №2715/26-51-17-01/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 24344,16,00 грн.;

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого до складу валових витрат віднесено витрати за 2013 рік за надані послуги ТОВ «Джас Рок» у сумі 121720,80 грн., що призвело до заниження чистого оподаткованого доходу на суму 121720,80 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007901701 від 02.04.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 36560,24 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 24344,16 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 12172,08 грн.

Позивач, вважаючи дані податкові повідомлення-рішення неправомірними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано всіх первинних документів, що доводили правомірність формування податкового кредиту та витрат за вказаний період.

Колегія суддів вважає помилковим даний висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програм діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Як вбачається з матеріалів справи, основним напрямком господарської діяльності СПД- ФОП ОСОБА_3 є імпортування сировини, а саме запашників, для подальшої їх реалізації по всій території України.

Господарська діяльність включає в себе сукупний процес від закупівлі сировини, зберігання, проведення маркетингових компаній і в кінцевому підсумку реалізації. Кожен етап впливає на підприємство і змінює активи і пасиви установи. Також тотожне відбувається у наших контрагентів. На кожному етапі відбувається сплата податків від діяльності.

Для імпортування сировини, СПД-ФОП ОСОБА_3 співпрацює з провідною англійською компанією Fragrance Oils (International) Ltd згідно Контракту №UK /103/2004 від 15.01.20014р., доказом чого є копія договору № UK7 103/204 від 2004 року та копії додаткових угод про продовження дії угоди № 2-20.

Дана компанія виробляє суміші запашників та екстрактів для парфумерії, косметики, побутової хімії тощо.

Імпортована СПД-ФОП ОСОБА_3 сировина, яка в подальшому реалізується на території України, використовується для виготовлення такої продукції: туалетне мило, пральні порошки, вироби по догляду за волоссям та шкірою (шампуні, гелі , бальзами, рідке мило, лосьйони), дезодоранти, побутова хімія (рідкі миючі засоби, кондиціонери для білизни, відбілювачі). На доказ фактичного здійснення імпорту позивачем надані копії ВМД№ 147043 від 25.09.2013 року, ВМД № 147340 від 18.10.2013 року, ВМД № 144250 від 13.02.2013 року, ВМД№ 145113 від 23.04.2013 року, ВМД № 146293 від 24.07.2013 року, ВМД № 145863 від 19.06.2013 року, ВМД № 145530 від 28.05.2013 року, ВМД № 146656 від 22.08.2013 року.

Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ТОВ «Джас Рок» (виконавець) укладено договір про надання послуг по проведенню маркетингових кампаній від 03.04.2013 №03-04, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання із надання послуг по проведенню маркетингових кампаній та інших рекламних послуг задля залучення й утримання клієнтів, а саме: технічне забезпечення маркетингових кампаній, організація та проведення маркетингових кампаній, доставка необхідного обладнання до місця проведення маркетингових кампаній. (т.1 а.с.144)

До договору надано додаткова угода від 26.08.2013 №1, звіт, акти прийому-здачі виконаних робіт від 09.04.2013 №090401, від 17.04.2013 №170401, від 29.04.2013 №290401, від 30.08.2013 №300801, податкові накладні від 09.04.2013 №1, від 17.04.2013 №2, від 29.04.2013 №7, від 30.08.2013 №10, виписки з банку.

Згідно даного Договору п.п. 1.1. TOB «Джас Рок» надавало позивачу послуги з технічного забезпечення, допомоги та організації в проведенні маркетингових кампаній, а також TOB «Джас Рок» доставляло все необхідне обладнання до місця проведення запланованих кампаній.

На доказ зазначеного позивачем надано копія звіту згідно договору № 03-04 від 03.04.2013 року, буклети, які були виготовлені TOB «Джас Рок» в рамках виконання договору №03-04 від 03.04.13р., про що свідчить напис на останньому листку «Изготовлено по заказу СПД-фл ОСОБА_3 согласно договора № 03-4 от 03.04.2013 г. Исполнитель ООО «Джас Рок» код 38408862». Зазначені поліграфічні матеріали були використані для візуального огляду та роздачі в рамках виконання вище пригаданого договору, потенційним покупцям під час проведення маркетингових компаній.

Крім того, позивачем надані копії банківських виписок про проведення оплати за надані ТОВ «Джас Рок» послуги.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент виконання вищевказаних договірних відносин, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Також відповідачем не доведено облік контрагентом позивача операцій, які мають на меті отримання економічної вигоди за рахунок уникнення податкового навантаження. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В той же час, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, в редакції чинній на час проведення перевірки, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ст.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, а тому воно є незаконним і підлягає скасуванню.

Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав і ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Отже, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 №0007901701, винесене Державною податковою інспекцією в Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 26.01.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Вівдиченко Т.Р.