Рішення

від 22.01.2015 по справі 923/1759/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 р. Справа № 923/1759/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси", м. Херсон,

до Приватного підприємства "Будівельна компанія "Причерноморье", м. Херсон,

про стягнення 63 000,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Лебедєва Т.О., уповн. представник, довіреність №01/01/13 від 13.12.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси" (позивач) до Приватного підприємства "Будівельна компанія "Причерноморье" (відповідач) з вимогами про стягнення 63 000,95 грн., з яких 42000,63 грн. заборгованості з оплати товару та 21 000,32 грн. штрафу, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 14.09.2014р. № 3231-ВП.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи. Ухвали суду від 01.12.2014р. та від 25.12.2014р. по справі надіслано за зареєстрованим станом на час розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.37-39), яке співпадає з адресою відповідача згідно позовної заяви. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Обидва дані листи повернуто підприємством поштового зв'язку до суду, без вручення відповідачу, з довідками поштового відділення (ф.20), у яких причиною повернення листів вказано, щодо першого - "за закінченням терміну зберігання", щодо іншого - "за зазначеною адресою не проживає". Ці листи, поштове повідомлення та довідки залучено судом до матеріалів справи (а.с.40-46). За таких обставин, згідно з п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, відповідач є належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи.

Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву та інших документів, які суд витребовував від відповідача згідно з ухвалами по справі. Представник відповідача не прибув в судові засідання 25.12.2014р. та 22.01.2015р. До суду не надходили заяви та клопотання відповідача щодо судових засідань 25.12.2014р. та 22.01.2015р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1759/14. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2015р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 22.01.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси" (надалі - позивач) та Приватне підприємство "Будівельна компанія "Причерноморье" (надалі - відповідач) уклали 14.09.2014р. між собою договір поставки № 3231-ВП, на умовах якого позивач зобов'язався передати (поставити) відповідачу товар у кількості та асортименті згідно замовлень відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його за вказаними у видаткових накладних цінами (надалі - договір). Згідно з п.2.1. договору місцем поставки товару є склад відповідача з місцезнаходженням м. Херсон, вул.Некрасова,2. Згідно з п. 7.1 договору оплата товару здійснюється відповідачем протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки товару. Згідно з п. 8.1. договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за поставлений товар та при порушенні строків оплати більш ніж на чотирнадцять календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі п'ятдесят відсотків від суми несплаченого товару. Згідно з п. 10.1. договору цей договір діє протягом трьох років з моменту його підписання сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 51585,98 грн. на підставі видаткових накладних від 23.09.2014р. № АРС-Р40388 на суму 9949,64 грн., від 30.09.2014р. № АРС-Р41545 на суму 21 646,62 грн., від 03.10.2014р. № АРС-Р42120 на суму 19 989,72 грн. та згідно з генеральною довіреністю відповідача чинною з 17.09.2014р. по 17.09.2017р.

У позовній заяві стверджується про здійснення відповідачем часткової, у сумі 9585,35 грн., оплати цього товару, тому, за обліком позивача, несплачений відповідачем залишок вартості вказаного товару складає 42 000,63 грн.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення відповідачем такої часткової оплати товару. Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем розміру позовних вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. Виходячи з обставин справи заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 42 000,63 грн. заборгованості з оплати товару, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків поставки, п.4.1.-п.4.2. договору передбачено здійснення поставки товару згідно замовлень відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткові накладні 23.09.2014р. № АРС-Р40388, від 30.09.2014р. № АРС-Р41545, від 03.10.2014р. № АРС-Р42120 оформлені згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів. Ці накладні підписано уповноваженим на отримання товару представником відповідача (за довіреністю) без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості, асортименту та якості товару, а також, скріплено відбитками печатки відповідача, зразок якої містить генеральна довіреність відповідача (а.с.11). Доказів іншого відповідачем не надано.

Виходячи з дат складання видаткових накладних від 23.09.2014р. № АРС-Р40388, від 30.09.2014р. № АРС-Р41545 та від 03.10.2014р. № АРС-Р42120 строки для оплати відповідачем на умовах договору повної вартості вказаного в них товару минули, відповідно, 06.10.2014р., 13.10.2014р. та 16.10.2014р. Проте, станом на теперішній час повну вартість цього товару відповідачем не сплачено, несплачений відповідачем залишок вартості зазначеного товару складає за обліком позивача 42 000,63 грн. та є заборгованістю відповідача перед позивачем за договором поставки від 14.09.2014р. №3231-ВП.

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем, повністю або частково, на користь позивача 42 000,63 грн. заборгованості з оплати товару.

Поряд з вимогами про стягнення цієї заборгованості позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 21 000,32 грн. встановленого договором штрафу за порушення строків оплати товару.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовано того факту, що передбачені договором строки оплати товару прострочено відповідачем більш ніж на 14 днів щодо товару, який вказано у кожній з видаткових накладних 23.09.2014р. № АРС-Р40388, від 30.09.2014р. № АРС-Р41545, від 03.10.2014р. № АРС-Р42120. При цьому, згідно з п.8.1 договору за порушення строків оплати товару більш ніж на чотирнадцять календарних днів для відповідача передбачений штраф у розмірі п'ятдесят відсотків від суми несплаченого товару. Застосування такого штрафу відповідає приписам ст. 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору та ст. ст.230, 231 Господарського кодексу України. Розмір заявленого до стягнення штрафу, а саме, 21 000,32 грн. суд вважає обґрунтованим, оскільки вказана сума штрафу складає 50 % від суми заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару.

Заперечень щодо правильності розрахунку заявленого до стягнення штрафу, або ж доказів сплати штрафу у вказаному, 21 000,32 грн., розмірі під час розгляду даної справи відповідач суду не надав.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, у місячному її розмірі, станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 2.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою 1,5 розміру мінімальної заробітної плати

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову.

У п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, роз'яснено, що передбачене ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той самий день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому, числі при об'єднанні їх в одному документі. Позивачем 28.11.2014р. подано до господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача 63 000,95 грн. За подання цієї заяви сплачено 1 827,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням від 20.10.2014р. №7452. Разом з вказаною позовною заявою позивачем 28.11.2014р. подано до господарського суду заяву про забезпечення позову. За подання цієї заяви про забезпечення позову сплачено 1827,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням від 24.11.2014р. № 7542.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1827,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Причерноморье" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. І. Вазова, буд.5 кв.125; ідентифікаційний код юридичної особи 35788043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.1-а Текстильна, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи 24121487) 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 63 коп. заборгованості з оплати товару, 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 32 коп. штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.1-а Текстильна, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи 24121487) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно із платіжним дорученням від 24.11.2014р. № 7542.

Оригінал платіжного доручення від 24.11.2014р. № 7542 знаходиться у матеріалах справи № 923/1759/14.

Повне рішення складено 26.01.2015р.

Суддя К.В. Соловйов