cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2015 р. Справа № 924/1145/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Дужич С.П. ,
судді Мамченко Ю.А.
при секретарі судового засідання Кушнірук Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.08.14 р.
у справі № 924/1145/14 (суддя Вибодовський О.Д. )
боржник Товариство з обмеженою відповідальністью "Спільне підприємство "Моніка"
про порушення справи про банкрутство
за участю представників сторін:
боржника - не з'явився
скаржника - не з'явився
ліквідатора - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" на вказану ухвалу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована ненабуттям скаржником у встановленому порядку статусу кредитора боржника - учасника провадження у справі про банкрутство.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 р. у справі №924/1145/14 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" задоволено. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у справі № 924/1145/14 скасовано. Справу № 924/1145/14 передано на розгляд Рівненського апеляційного господарського суду.
При розгляді справи встановлено наступне.
08.08.2014 р. до господарського суду Хмельникої області надійшла заява ліквідатора Василика В.В. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" смт. Ярмолинці про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" смт. Ярмолинці та призначення ліквідатором ТОВ "Спільне підприємство "Моніка" Василика Віталія Валентиновича з посиланням на п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Подана заява обґрунтована тим, що 20.08.2012р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" було прийнято рішення про припинення боржника. Ліквідатором товариства призначено Василика Віталія Валентиновича.
15.10.2012р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про перебування боржника в стані припинення.
В ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором ТОВ "Спільне підприємство "Моніка" було встановлено наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" на загальну суму 7 150 000.00 грн.
Вказані кредиторські вимоги ґрунтуються на договорі відступлення права вимоги від 19.06.2014р. укладеного між Закурнаєвою В.А. та ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" та договорі поруки від 25.04.2012р. укладеного між Закурнаєвою В.А. та ТОВ "Спільне підприємство "Моніка".
Вказані кредиторські вимоги були заявлені первісним кредитором Закурнаєвою В.А. в строк, розглянуті боржником та визнані такими, що підлягають задоволенню.
На момент заміни кредитора в зобов'язанні, та по даний час, сума заборгованості перед ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" боржника не погашена.
Боржник не має дебіторської заборгованості.
Станом на 11.07.2014р. боржник є неплатоспроможним, оскільки не володіє достатнім майном чи іншими активами для повного задоволення кредиторських вимог ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" на суму 7150000.00 грн.
Згідно балансу божника, поточний грошовий баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" є недостатнім для задоволення грошових вимог кредитора - ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" на суму 7 150 000.00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" є власником нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 284.20 кв. м. що знаходяться за адресою м. Київ. вул. Микільсько-Слобідська. 6/2. балансова вартість яких на останню звітну дату становить 113 тис. грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.08.2014р. у справі №924/1145/14 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" смт.Ярмолинці до розгляду та призначено у підготовчому засіданні господарського суду.
Ліквідатором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" смт. Ярмолинці вирішено призначити голову ліквідаційної комісії Василика Віталія Валентиновича, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.08.2014 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі № 924/1145/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" (далі - боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Кредит Європа Банк" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.08.2014р. у справі № 924/1145/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у порушенні провадження про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на порушення боржником правових норм, що регулюють порядок ліквідації юридичної особи при самоліквідації боржника (за рішенням власника).
Апелянт зазначає, що всупереч вимог закону жодного письмового повідомлення від боржника про початок ліквідаційної процедури не отримував, хоча боржнику було відомо про апелянта як про кредитора. Крім того, боржник ухилявся від розгляду заяви про визнання кредиторських вимог апелянта, оскільки повідомлення про визнання або невизнання кредиторських вимог апелянт не отримував.
Таким чином, на думку скаржника, висновки місцевого господарського суду щодо того, що боржником дотримано визначений законодавством України порядок ліквідації юридичної особи не відповідає обставинам справи.
Також, скаржник звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не наводить доказів на підтвердження безспірності заборгованості боржника перед ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" на суму 7150000 грн., що була підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник заперечує її доводи, вважає оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Спростовуючи доводи апелянта, боржник вказує, що ліквідатором було визнано кредиторські вимоги ПАТ "Кредит Європа Банк" на суму, зазначену в рішенні суду у справі №15/5025/1398/12, та включено їх до проміжного ліквідаційного балансу. Також, боржник зазначає, що для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доведення безспірності вимог кредиторів не вимагається.
Сторони не забезпечили явку представників у судове засідання 20.01.2015 р., хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також нормами ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Такі передумови полягають у наступному:
прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою;
проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника;
аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи боржника (ч. 3 ст. 60 ГК України) з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах);
проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство;
повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.
При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
Втім, порушуючи провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство не додано доказів розміщення в друкованих органах повідомлення про ліквідацію ТОВ "Спільне підприємство "Моніка" та про порядок і строки заяви кредиторами претензій в силу приписів ч. 3 ст. 60 ГК України.
Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство не додано доказів повідомлення боржником всіх явних кредиторів (у розумінні ст. 60 ГК України), зокрема ПАТ "Кредит Європа Банк" про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду враховує, що ПАТ "Кредит Європа Банк" є явним кредитором ТОВ "Спільне підприємство "Моніка", що встановлено постановою ВГСУ від 10.12.2014 р. у справі №924/1145/14.
Тоді як, згідно приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Також, до заяви про порушення справи про банкрутство не додано ліквідаційний баланс та докази проведення інвентаризації майна ТОВ "Спільне підприємство "Моніка". В матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки наявних активів боржника.
Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки, як вже було зазначено вище, є підставою та передумовою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
Крім того, в порушення приписів ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника не додано:
- перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому колегія суддів звертає увагу на той факт, що наявний у матеріалах справи протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство"Моніка" від 02.07.2014 р. про прийняття рішення щодо звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство (а.с. 174), було подано лише на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали. Тоді як на момент вирішення місцевим господарським судом питання про прийняття заяви про банкрутство та про порушення провадження у справі про банкрутство такий документ, в порушення приписів ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, в матеріалах справи був відсутній.
Також, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Так, безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Отже, необхідною умовою для порушення справи про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
При цьому, судова практика виходить із того, що саме відкриття виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови є тією обставиною, з якою пов'язується безспірність вимог кредитора. В іншому порядку безспірність вимог кредитора не може бути підтверджена. Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.
Звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник зазначає, що є неплатоспроможним, оскільки не володіє достатнім майном чи іншими активами для повного задоволення кредиторських вимог ТОВ "Всеукраїнська колекторська група" на суму 7150000,00 грн.
Звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство саме боржника свідчить про визнання ним обставин наявності боргу перед кредиторами, тому законом не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.
Проте, в подальшому господарському суду першої інстанції, в якому розглядається справа про банкрутство, слід встановити безспірність грошових вимог кредиторів та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.
На думку колегії суддів, вказана боржником заборгованість не є належною підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вона не підтверджена належними доказами, а тому не є безспірною в розумінні ст. 10 Закону про банкрутство.
Отже, суд першої інстанції безпідставно встановив правомірність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство, у даному випадку, в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, не звернувши уваги на визначені вище обставини та порушивши норми ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 11 Закону про банкрутство.
Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
В силу своїх повноважень, передбачених ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково (п. 3).
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" порушена безпідставно за відсутністю відповідних передумов для такого порушення, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а провадження у справі №924/1145/14, на підставі п. 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України, підлягає припиненню.
Витрати по судовому збору за подання апеляційної скарги в силу приписів ст. 49 ГПК України покладаються на боржника.
Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99,101,103-106 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.08.2014 р. у справі №924/1145/14 задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.08.2014 р. у справі №924/1145/14 скасувати.
Провадження у справі №924/1145/14 припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Моніка" (32100, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 133; код ЄДРПОУ 14351950) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101; код ЄДРПОУ 34576883) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2015 |
Оприлюднено | 28.01.2015 |
Номер документу | 42440171 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Савченко Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні