Рішення

від 22.01.2015 по справі 903/1206/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2015 р. Справа № 903/1206/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт - 59"

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси"

про стягнення 290 943,93 грн.

Суддя: Кравчук В.О.

при секретарі судового засідання Міськіву Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Шестернін В.Д., довіреність №б/н від 02.10.2013р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

В судовому засіданні 21.01.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Малахіт 59" звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси"про стягнення 290 943,93 грн. заборгованості, з яких: 135 591,12 грн. - основного боргу, 135 591,12 грн. - штрафу, 17 225, 79 грн. - інфляційних втрат, 2 535,90 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.12.2014р. було порушено провадження у справі та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

17.12.2014р. за вх. №01-126/124/14 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника та голови ПрАТ "Ковельські ковбаси". Водночас, вимог ухвали суду від 03.12.2014р. не виконав.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Розгляд справи було відкладено на 21.01.2015р.

21.01.2015р. представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідач повторно вимог ухвали суду від 17.12.2014р. не виконав, в судове засідання 21.01.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору вже відкладався, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

18.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Малахіт - 59" (Постачальник, Позивач) та приватним акціонерним товариством "Ковельські ковбаси" (Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки №3 (а.с.13-14). 21.01.2014р. між сторонами було укладено новий Договір поставки №3 на таких самих умовах стосовно предмету договору, порядку поставок та розрахунків за товар (а.с. 11-12). Судом встановлено, що в період з 21.01.2014р. і на час подання Позивачем позовної заяви до господарського суду Волинської області сторони керуються договором поставки №3 від 21.01.2014р.

Відповідно до п.1.1. цього договору Постачальник зобов`язався на умовах та в порядку, визначеним Договором поставки поставляти Покупцеві товар (череву баранячу , череву свинну, череву яловичину, синюгу, а також інші товари - у випадку їх наявності), а Покупець зобов'язався на умовах та в порядку. визначеним цим Договором поставки прийняти та оплатити за товар.

Згідно до умов п.2.5. Договору поставки товар вважається поставленим покупцю з моменту підписання сторонами видаткової накладної, наявності печатки покупця на виписаній видатковій накладній беззастережно свідчить про отримання ним поставленого товару в кількості та на суму, вказаній у видатковій накладній.

Відповідно до з п.3.2. Договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Судом встановлено, що в рамках виконання Договору поставки Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 735 204,75 грн. (а.с.25-63).

Покупець частково виконав умови Договору поставки в частині оплати за товар, а саме проплата в сумі - 570 573,63 грн. Таким чином, сума заборгованості ПрАТ "Ковельські ковбаси" перед ТзОВ "Малахіт - 59" склала- 135 591.12 грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується скріпленими підписами та печаттю сторін- актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.11.2014р.(а.15).

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов'язання виникли з Договору поставки №3 від 21.01.2014р. (попередньо - Договору поставки №3 від 18.01.2011р.).

Згідно п.5.3. Договору поставки у випадку неоплати поставленого товару протягом більш як 30 (тридцять) календарних днів після спливу строку, встановленого п.3.2. Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі вартості товару оплата якого прострочена.

На підставі вищенаведеного, Постачальник нараховує Покупцю штрафи, в розмірі вартості товару оплата якого прострочена, поставленого згідно вищевказаних накладних (від 22.11.2013р., 16.12.2013р., від 21.01.2014р., від 04.02.2014р., від 20.03.2014р., від 25.04.2014р., від 27.05.2014р. та від 28.07.2014р.) .

Згідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст. 611 ЦК України є сплата неустойки, згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому судом засвідчується, що відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до розрахунку, який додається до позовної заяви, сума штрафу, яку Відповідачу належить сплатити на користь Позивача складає 135 591,12 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку суми 3% річних в розмірі 2 535,90 грн. та 17 225,79 грн. інфляційних втрат за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що стягнення нарахованої позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат за вказаний період здійснюється в межах суми, заявленої Позивачем, а тому дані вимоги підлягають стягненню з Відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі - 290943,93 грн., з яких: 135 591,12 грн. - основного боргу, 135 591,12 грн. - штрафу, 17 225, 79 грн. - інфляційних втрат та 2 535,90 грн. - 3% річних підлягають до задоволення,

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 5 819,00 грн. згідно платіжного доручення № 745 від 28.11.2014 р.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду Волинської області позовної заяви майнового характеру в сумі 290 943,93 грн., судовий збір сплачується в розмірі 5 818,88 грн .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Закону України "Про судовий збір", зайво сплачена сума судового збору повертається позивачу. Виходячи з вище наведеного, суд повертає позивачу зайво сплачені кошти в розмірі (5 819,00грн. - 5 818,88грн.) 0,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст.ст. 32, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Ковельські ковбаси" (Волинська обл., м. Ковель, вул. Володимирська, 156 код ЄДРПОУ 30381257) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт - 59" (м. Луцьк, пр. Волі, 14/3 код ЄДРПОУ 37258966) 290 943,93 грн., з яких: 135 591,12 грн. - основного боргу, 135 591,12 грн. - штрафу, 17 225, 79 грн. - інфляційних втрат, 2 535,90 грн. - 3% річних та 5 818,88 грн. сплаченого позивем судового збору.

3 . Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Малахіт - 59» (м. Луцьк, пр. Волі, 14/3 код ЄДРПОУ 37258966)

- 0.12грн. (дванадцять копійок) судового збору, зайво сплаченого платіжним дорученням №745 від 28.11.2014 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 903/1206/14).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

22.01.2015

Суддя В. О. Кравчук