Ухвала

від 26.01.2015 по справі 813/3221/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р. Справа № 876/9796/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Теплоенерго» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Теплоенерго» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень рішень №0004362320/19513 та №0004372320/19515 від 18.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним укладались договори з контрагентами, на підставі яких здійснювались виконання робіт та надання послуг. Вказане підтверджується відповідними договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими доказами, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В апеляційній скарзі покликається на те, що підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущенні суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011 року. Крім цього зазначають, що у них наявні всі необхідні документи для підтвердження здійснення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами - ПП «Голден Елітсервіс», ПП «Західбудстиль», ТзОВ «Дельта-Принт», ТОВ «ТБ Східна Україна» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ТзОВ «Захід-Теплоенерго», місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код ЄДРПОУ - 33419644. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Личаківському районі м. Львові.

Відповідно до направлення № 894 від 15.11.2012р. та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Захід-Теплоенерго» (ЄДРПОУ 33419644) щодо взаємовідносин з ПП «Голден Елітсервіс» за період з 01.01.2011 р. до 30.06.2012 р., ПП «Західбудстиль» за період з 01.01.2011 р. до 30.06.2012 р., ТзОВ «Дельта-Принт» за період з 01.01.2011 р. до 30.06.2012 р., ТОВ «ТБ Східна Україна» за період липень, вересень-грудень 2011 року, січень, квітень-червень 2012 р., ТзОВ Фірма «Аква транс» за жовтень 2011 року, ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс» за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 28.11.2012 р. №377/22-40/33419644. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.138.1.1., п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1. ст.138 Податкового кодексу України, а саме завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 54718 грн., в т.ч. за 2011 р. на суму 34 886 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 19 832 грн.; п.198.1., п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 49225 грн., в т.ч. в серпні 2011 р. на суму 15784 грн., в грудні 2011 р. на суму 12906 грн., в січні 2012 р. на суму 8375 грн., в лютому 2012 р. на суму 7626 грн., в березні 2012 р. на суму 2887 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.11.2012 р. №377/22-40/33419644., відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 18.12.2013 р. №0004362320/19513, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 59 676 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 54 718 грн., та штрафні санкції у розмірі 4958 грн.

- від 18.12.2013 р. №0004372320/19515, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 61 531 грн. 25 коп., в т.ч. за основним платежем на суму 49 225 грн., та штрафні санкції у розмірі 12 306 грн. 25 коп.

Згідно з Актом перевірки від 28.11.2012 р. №377/22-40/33419644 відповідачем не виявлено розбіжностей у складі податкового кредиту ТзОВ «Захід-Теплоенерго» з ТзОВ «Фірма «Аква Транс» та з ТзОВ «Авто-Газ-Сервіс». У зв'язку з цим сторонами не оспорюються висновки Акту щодо взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами.

Відносно реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ПП «Голден Елітсервіс» суд зазначає таке.

Між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ПП «Голден Елітсервіс» укладено договір про надання послуг від 20.08.2011 року № 200801. Згідно з умовами вказаного договору виконавець ПП «Голден Елітсервіс», який знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Коцарська, 33/26, зобов'язується здійснити ремонт котла за адресою: м.Львів, вул.Низинна, 2.

На виконання вказаного договору позивачем отримано податкову накладну від 25.08.2011 р. №17 на загальну суму 1900 грн., в т.ч. ПДВ 316 грн. 67 коп.

Позивач підтверджує факт реальності виконання умов вказаного договору, шляхом подання такого доказу як акт прийому передачі робіт від 25.08.2011 р. Оплата послуг з ремонту котла підтверджується банківською випискою №82 від 12.09.2011 р.

Між позивачем та ПП «Голден Елітсервіс» укладено також договір про виконання юридичних послуг від 01.03.2012 р. №01/03-12, за умовами якого виконавець (ПП «Голден Елітсервіс») зобов'язується надати замовнику усні консультації з правових питань та розробити проекти договорів з контрагентами. Загальна вартість робіт, наданих за договором, становить 17322 грн., в т.ч. ПДВ 2 887 грн.

На виконання вказаного договору позивачем отримано податкову накладну від 30.03.2012 р. №3008 на загальну суму 17322 грн., в т.ч. ПДВ 2 887 грн.

Позивач підтверджує факт реальності виконання умов вказаного договору шляхом подання таких доказів як акт здавання-приймання виконаних робіт від 30.03.2012 р. Оплату за отримані послуги здійснено у квітні 2012 року у сумі 1 732,20 грн., в т.ч. ПДВ грн. згідно з випискою з банку №151 від 13.04.2012: року та у червні 2012 року у сумі 50 грн.,. в т.ч. ПДВ 2 598,30 грн. згідно з випискою з банку №2659 від 01.06.2012 року. Крім того, позивачем надано проекти договорів позивача з ПрАТ «Ензим компанія», ТзОВ «Еталон», ЛТД УАСП «Галка», ТзОВ «Ельпласт-Львів», Львівським державним університетом фізичної культури, які розроблялись ПП «Голден Елітсервіс».

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Західна міжрайонна ДПІ м.Харкова Харківської області ДПС склала акт неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Голден Елітсервіс» від 10.08.2012 року №784/22-104/35070993 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011р - січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. У вказаному акті, зокрема зазначено, що згідно з критеріями Наказу ДПА України від 23.04.2012 р. № 329/дск «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки», ПП «Голден Елітсервіс» віднесено у лютому 2012р., до категорії „транзитер", тобто, ПП «Голден Елітсервіс» при провадженні господарської діяльності для формування податкового кредиту використовує підприємства - «транзит ери» та підприємства - «податкові ями». За результатами звірки складено акт неможливості проведення зустрічної звірки від 21.06.2012 1019/22-104/35070993.

Провести зустрічну звірку ПП «Голден Елітсервіс» неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за своєю податковою адресою.

Господарські операції ПП «Голден Елітсервіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Голден Елітсервіс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки Західної міжрайонної ДПІ м.Харкова Харківської області ДПС стосовно неможливості фактичного здійснення ПП «Голден Елітсервіс» господарських операцій.

На вимогу суду позивачем не надано доказів, що б підтверджували транспортування (перевезення) запасних частин, які використовувались в процесі здійснення ремонтних робіт, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення запасних частин чи інших засобів, необхідних для здійснення ремонтних робіт, здійснених ПП «Голден Елітсервіс» та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не надано доказів, які б конкретизували зміст юридичних послуг, що надавались ПП «Голден Елітсервіс».

Суд також зазначає, що сумнівною є можливість виконання ПП «Голден Елітсервіс» такого широкого спектру робіт: від ремонту котлів до надання юридичних консультацій, зокрема з урахуванням того, що, відповідно до даних акту неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Голден Елітсервіс» від 10.08.2012 року №784/22-104/35070993, основним видом діяльності вказаного підприємства є будівництво будівель.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, не можуть братися до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. у справі № 2а-13276/12/2070 за позовом ПП «Голден Елітсервіс» до Західної міжрайонної ДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії відповідача щодо проведення зустрічних звірок позивача, які оформлені актами від 21.06.2012 р. №1019/22-104/35070993 та від 10.08.2012 р. №784/22-417/35070993.

Із аналізу вказаної постанови випливає, що в ній не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово - господарської діяльності ПП «Голден Елітсервіс» та не спростовано висновків Західної міжрайонної ДПІ м.Харкова Харківської області ДПС щодо неможливості фактичного здійснення ПП «Голден Елітсервіс» господарських операцій.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Голден Елітсервіс».

Відносно реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ПП «Західбудстиль» суд зазначає.

Позивач уклав договір поставки з ПП «Західбудстиль» від 16.01.2012 року №160101, згідно з яким ПП «Західбудстиль» (Постачальник) та ТзОВ «Захід-Теплоенерго» (Покупець) домовились, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти Товар, згідно з Специфікацією та/або накладних на умовах визначених Договором. Поставка здійснюється за рахунок Покупця.

На виконання договору ТзОВ «Захід-Теплоенерго» отримало податкові накладні: від 17.01.2012 року №170101 на отримання смоли, фільтруючих матеріалів, балон, труба, мінолійка пряма на загальну суму 22 587,60 грн., в т.ч. ПДВ 3 764,60 грн. та від 15.02.2012 року №150201 на отримання катіоніт, пісок, патрон, рушникосушка на загальну суму 45 757,40 грн., в т.ч. ПДВ 7 626,23 грн.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивач подав такі докази: договір поставки, податкові та видаткові накладні, виписки з банківських рахунків, які підтверджують факт оплати за надані послуги.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова здійснила перевірку ПП «Західбудстиль», за результатами якої складено акт від 08.06.2012р. №650/22-4008/37072919 з питань правильності обчислення та своєчасності сплати на додану вартість за жовтень 2011 року - березень 2012 року. В акті перевірки встановлено, що у ПП «Західбудстиль» відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на підприємстві - одна особа.

У листі ГВПМ СДПІ ВПП у м.Львові від 13.04.2012 року №338/07-32 зазначено висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Західбудстиль».

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львова стосовно неможливості фактичного здійснення ПП «Західбудстиль» господарських операцій.

На вимогу суду позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б підвереджували факт здійснення транспортування товарів за договором поставки. Викликає сумнів і реальність виконання сторонами умов договору поставки №160101, який укладений 16.01.2012 р., у строки, визначені для здійснення вказаної господарської операції. Так, договір укладено 16.01.2012 р., а видаткова накладна, яка посвідчує факт отримання товару виписана 17.01.2012 р. При цьому отриманню товару, згідно з п.3 Договору поставки №160101, повинні передувати замовлення покупцем відповідного товару у постачальника, повідомлення постачальником покупця протягом 1 дня про асортимент, кількість та вартість товару, яку він може поставити та, звичайно, транспортування товару від постачальника до покупця.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що не може братися до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. у справі № 2а-5854/12/1370 за позовом ПП «Західбудстиль» до ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС, визнано неправомірними дії відповідача по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Західбудстиль» та висновки про безтоварність і нікчемність фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами за період з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р., оскільки вказана постанова не набрала законної сили.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Західбудстиль».

Щодо реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ТзОВ «Дельта-принт» суд зазначає.

Позивач уклав договір про надання послуг з ТзОВ «Дельта Принт» від 01.11.2011 року №01/11/11, згідно з яким ТзОВ «Дельта Принт» (виконавець) зобов'язується надати ТзОВ «Захід-Теплоенерго» (замовнику) рекламні послуги, а замовник зобов'язується їх оплатити.

ТзОВ «Захід-Теплоенерго» отримало податкову накладну від 30.11.2011 року №301102 на виконання рекламних послуг на загальну суму 89088,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 848,00 грн.

Згідно з автоматизованою системою співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України наявні розбіжності в складі податкового кредиту ТзОВ «Захід-Теплоенерго» в листопаді 2011р. в сумі 14 848,00 грн. Розбіжності виникли з причин обнулення податкового зобов'язання ТзОВ «Дельта Принт» ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що встановлено Актом від 10.08.2012 №714/2305/3294830.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Захід-Теплоенерго» уклало договір технічного обслуговування системи ультрафіолетової лампи з ТзОВ «Дельта-Принт» від 19.12.2011 року №191205, згідно з яким ТзОВ «Дельта Принт» (виконавець) та ТзОВ «Захід-Теплоенерго» (замовник) домовились, що виконавець здійснює технічне обслуговування системи ультрафіолетової лампи, в подальшому системи, по сервісній схемі. „Комплексна" на об'єкті Замовника за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Гута, вул. Зарічна, 4. 3амовник приймає роботу Виконавця і здійснює оплату вартості робіт по обслуговуванню Системи згідно умов даного Договору.

На виконання договору ТзОВ «Захід-Теплоенерго» отримало податкову накладну від 19.12.2011 року №191205 на виконання технічного обслуговування на загальну суму 9200,00грн., в т.ч. ПДВ 1 533,33 грн.

Крім цього, між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ТзОВ «Дельта-принт» укладено договір поставки від 01.12.2011 р. №011205, за яким ТзОВ «Дельта-принт» зобов'язується поставити позивачу товар, а ТзОВ «Захід-Теплоенерго» оплатити та прийняти його.

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів позивач подав такі докази: договори з ТзОВ «Дельта-принт», акти здавання-приймання виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, виписки з банківських рахунків.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено перевірку ТзОВ «Дельта-принт», за результатами якої складено акт від 10.08.2011 р. №714/2204/32948301, в якому встановлено, що звіркою ТзОВ «Дельта-принт» не підтверджено здійснення господарських операцій з покупцями та постачальниками за період грудня 2011 р., січень-травень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

В Акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 27.04.2012 р. №316/2204/32948301 встановлено, що господарська діяльність ТзОВ «Дельта-принт» має такі ознаки нереальності здійснення: відсутній кваліфікований персонал та основні фонди в достатній кількості, платник податку не знаходиться за своїм місцезнаходженням, відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю.

Позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова стосовно неможливості фактичного здійснення ТзОВ «Дельта-принт» господарських операцій.

На вимогу суду позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б підвереджували факт здійснення транспортування товарів за договором поставки, а також звіт про рекламні послуги, надані йому ТзОВ «Дельта-принт». Викликає сумнів і реальність здійснення ТзОВ «Дельта-принт», яке знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Данилевського, 6/48, технічного обслуговування системи ультрафіолетової лампи, яка розміщена за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Гута, вул. Зарічна, 4, за умови відсутності документів, які б підвереджували факт транспортування ТзОВ «Дельта-принт» замінного обладнання по сервісній системі «Комплексна».

Суд першої інстанції правильно зазначив, не може братися до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. у справі № 2а-10355/12/2070, яка набрала законної сили, за позовом ТзОВ «Дельта-принт» до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС, визнано неправомірними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТзОВ «Дельта-принт».

Із аналізу вказаної постанови випливає, що в ній не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово - господарської діяльності ТзОВ «Дельта-принт» та не спростовано висновків ПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС щодо неможливості фактичного здійснення ТзОВ «Дельта-принт» господарських операцій.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Дельта-принт».

Відносно реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Захід-Теплоенерго» та ТзОВ «ТБ Східна Україна» суд зазначає.

Позивач уклав договір поставки з ТзОВ «ТБ «Східна Україна» від 03.10.2011 року №031001.

На виконання даного договору ТОВ «Захід-Теплоенерго» отримано податкові накладні на отримання ТМЦ від 03.10.2011 року №31012 на загальну суму 2 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 350 грн., від 19.10.2011 року №191004 на загальну суму 5 877,40 грн., в т.ч. ПДВ 979,57 грн.; від 01.11.2011 року №11104 на загальну суму 5 613,60 грн., в т.ч. ПДВ 935,00грн.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивач подав такі докази: договір з ТзОВ «ТБ «Східна Україна», акти здавання-приймання виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, виписки з банківських рахунків.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено перевірку ТзОВ «ТБ Східна Україна», за результатами якої складено акт від 10.08.2012 р. №721/2305/34015418, в якому надано висновок про відсутність факту реального здійснення господарської операції ТзОВ «ТБ Східна Україна».

Позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова стосовно неможливості фактичного здійснення ТзОВ «ТБ Східна Україна» господарських операцій.

На вимогу суду позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б підвереджували факт здійснення транспортування товарів за договором поставки.

Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. у справі № 2а-10355/12/2070 у справі за позовом ТзОВ «ТБ Східна Україна» до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС, визнано неправомірними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТзОВ «ТБ Східна Україна», оскільки вказана постанова не набрала законної сили.

Суд першої інстанції правильно зазначив з чим погодилась колегія суддів, про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом ТзОВ «ТБ Східна Україна»,

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 - 2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічний зв'язок показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Теплоенерго» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі №813/3221/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний