Постанова

від 20.01.2015 по справі 813/7394/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року № 813/7394/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Тибінки В.Я.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» (далі ТзОВ «Р-Інжиніринг») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомленнь рішеннь від 24.06.2014 №0000252201, №0000262201 та від 19.09.2014 №0000512210.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ «Р-Інжиніринг» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 05.06.2014 №239/2201/36769054 про нереальність господарських операцій є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Також вказує, що акт перевірки повністю ґрунтується на даних інших актів перевірок, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що у позивача відсутність усіх первинних документів. Також посилається на акти перевірок контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічної звірки або про неповноту чи недоліки заявлених ними документів. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівський області (надалі - Городоцька ОДПІ) було проведено позапланову виїзну документальну перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» (код за ЄДРПОУ 36769054) з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат операційної діяльності по ПП «Хімінвест-2012» (код за ЄДРПОУ 37310596) за жовтень-листопад 2011р., ТзОВ «Конді 50» (код за ЄДРПОУ 38149196) за вересень-жовтень 2012р., ТзОВ «Флора-Єтор» (код за ЄДРПОУ 38450537) за липень 2013р., ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37569727) за серпень-вересень 2012р., ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (код за ЄДРПОУ 37741019) за серпень 2011р., ПП «Авторесурс-сервіс» (код за ЄДРПОУ 37030617) за березень 2011р., ТзОВ «Єана Прим» (код за ЄДРПОУ 33927607) за квітень-травень 2012р., ТзОВ «Маштрейд» (код за ЄДРПОУ 37956799) за квітень 2012р., ТзОВ «ТПК Груп» (код за ЄДРПОУ 38148831) за серпень- жовтень 2012р., ТзОВ «Укрміксі» (код за ЄДРПОУ 38148281) за жовтень 2012р., ПП «Техінфо» (код за ЄДРПОУ 23273723) за серпень, грудень 2011р., квітень 2012р.

За результатами перевірки складено акт від 05.06.2014 №239/2201/36769054, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:

1) п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 142 433 грн., в тому числі за рахунок заниження: за вересень 2011р. на 7 117 грн., за жовтень 2011р. на 1 482 грн., за квітень 2012р. на 27 744 грн., за червень 2012р. на 29 663 грн., за липень 2012р. на 19 360 грн., за жовтень 2012 на 18 373 грн., за листопад 2012р. на 5 796 грн., за січень 2013р. на 25 127 грн., за липень 2013р. на 49 901 грн., за рахунок завищення: за червень 2011р. на 3 000 грн., за серпень 2011р. на 754 грн., за листопад 2011 р. на 9 509 грн., за грудень 2011р. на 10 927 грн., за січень 2012р. на 2 057 грн., за березень 2012р. на 1 905 грн., за травень 2012р. на 6 190 грн., за серпень 2012р. на 1 583 грн., за вересень 2012 на 6 205 грн.

2) пп. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138, п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 137.1. ст.137 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на 150 924 грн., в тому числі: за ІІ-IV кв. 2011р. на 52 693 грн., за 2012р. на 50 825 грн., за 2013р. на 47 406 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 05.06.2014 № 239/2201/36769054 ТзОВ «Р-Інжиніринг» подано до Городоцької ОДПІ заперечення № 98 від 10.06.2014 року, яке відповідачем листом від 23.06.2014 року за № 4882/10/2201 залишено без розгляду та 24 червня 2014, на підставі вказаного акта, прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000252201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 213 650, 00 грн., у т.ч. 142 433, 00 грн. за основним платежем і 71 217, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000262201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 226 386, 00 грн., у т.ч. 150 924, 00 грн. за основним платежем і 75 462, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження первинну скаргу ТзОВ «Р-Інжиніринг» від 03.07.2014 №112 задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2014 № 0000262201 в частині 26 346, 50 грн. застосованої штрафної (фінансової санкції) по податку на прибуток.

19 вересня 2014 року Городоцькою ОДПІ, на підставі рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.09.2014 року № 21197/10/13-01-10-08-05/1352 про результати розгляду скарги ТзОВ «Р-Інжиніринг» від 03.07.2014 року № 112 на податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2014 року №№ 0000252201, 0000262201, прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000512210 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 200 039, 50 грн., у т.ч. 150 924, 00 грн. за основним платежем і 49 115, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, не передбачено залежність виникнення у платника ПДВ права на податковими кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської! діяльності іншим суб'єктом господарювання, вартість яких включена до витрат платникаї податків, а сума ПДВ - до податкового кредиту.

Орган державної податкової служби твердження про порушення норм податкового законодавства позивачем обґрунтовує даними інших актів, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а саме:

акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Хімінвест-2012» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за вересень 2011 та березень 2012 року під час взаємовідносин з ПП «Ольвія» від 07.11.2012р. № 907/22-06/37310596;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конді 50» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012р.-31.03.2013р.» від 17.05.2013 року № 1695/22-3/38149196;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Флора-Стор», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.06.2013р. по 31.07.2013р.» від 20.09.2013 року № 1243/26552201/38450537;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», щодо підтвердження фінансового-господарських відносин з контрагентами (покупцями, та продавцями) за період з 01.01.2012р. по 30.04.2013р.» від 24.05.2013 року № 1796/22.10/37569727;

акта ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2009р. по 14.11.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2009р. по 14.11.2011р.» від 10.02.2012 року № 178/23-209/37741019;

акта ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Авторесурс-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.03.2010р. по 30.09.2011р. на виконання постанов СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові та СВ ПМ ДПА у львівській області» від 14.02.2012 року № 134/23-2/37030617;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сана Прим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Маштрейд» за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012 та з ПП «Авто Трак Трейд» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.» від 08.11.2013р. № 2202/26-55- 22-01/33927607;

акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Маштрейд» за період: квітень 2012р.» від 07.03.2013р. № 682/22-01/37956799;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «ТПК Груп» з питань податкового та іншого законодавства з 02.04.2012р. по 28.02.2013р.» від 03.04.2013р. № 1239/22-2/3814883;

акта ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрміксі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р.» від 03.04.2013р. № 1242/22.10/38148281;

акта ДПІ у Залізничному районі м. Львова «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Техінфо» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «СМУ 600» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2012р., ТОВ Лідерком за період з 01.09.2011р. по 29.02.2012р., ТОВ «Викуп» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2013р., ТОВ «Ейс Констракшн Менеджмент за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р., ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010р. по 10.07.2013р.» від 10.07.2013р. № 20/22-10/23273723;

акта ДПІ у Залізничному районі м. Львова «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Техінфо» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «Конді 50» за період з 01.08.2012р. по 31.10.2012р., ТОВ «Маштрейд» за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.» від 06.12.2013р. № 2547/22-11/23273723.

Судом встановлено, що господарські операції ТзОВ «Р-Інжиніринг» з його контрагентами у період, що перевірявся, здійснювалися на підставі письмових господарських договорів, предметом яких виступали, виконання будівельно-монтажних робіт та поставка матеріалів для цілей цих робіт. На підтвердження виконання укладених договорів, між сторонами були складені первинні документи: акти приймання будівельних робіт (КБ-2в), видаткові та податкові накладні, які містять достатньо інформації для оподаткування. Доставка матеріалів в рамках укладених підрядних договорів здійснювалося за рахунок та силами постачальників матеріалів.

Сторонами здано та прийнято роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт у періоді, що перевірявся по формі КБ-2в та складено довідки про вартість будівельних робіт по формі КБ-3.

Згідно закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ: «первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Акти приймання будівельних робіт, видаткові та податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд приходить до висновку, що такі акти та довідки є належними первинним документам, що засвідчують беззаперечний факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Податкові накладні виписані зареєстрованими в установленому законом порядку суб'єктами господарювання, платниками податку на додану вартість. Всі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ст.201 Податкового кодексу України.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред'являв.

Одночасно, неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності (реальності вчинення) усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року у справі № К/800/15523/13.

При цьому, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.

І крім цього, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 № К/800/29212/13.

З приводу доводів та посилань відповідача н акти перевірок контрагентів позивача, суд зазначає, що самі по собі акти перевірок не є доказом безтоварності господарських операцій за участю цих контрагентів; ці доводи є оцінкою податкового органу, за які позивач не може нести відповідальність.

Щодо твердження Городоцької ОДПІ про відсутність у ТзОВ «Р-Інжиніринг» по спірних господарських операціях товарно-транспортних накладних, то належить зауважити, що товарно- транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту та податкових витрат.

Суд вважає, що такі висновки є необґрунтованими та такими, які суперечать вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту від 14 жовтня 1997 року за № 363 з наступними змінами і доповненнями - ці Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Ці Правила встановлюють, що товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезеня вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім цього, оформлення товарно - транспортної накладної є обов'язковим для учасників транспортного процесу (власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників).

Судом встановлено, що позивач не являється учасником транспортного процесу по доставці товару, не укладав жодних договорів про перевезення вантажу, згідно погоджених сторонами умов поставки, доставку товару здійснювали або самі контрагенти або найняті ними перевізники.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна- це не первинний документ, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки. Така позиція висловлюється в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013р. по справі № К/9991/64514/11, де зазначається, що «вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно- транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 24.06.2014 №0000252201, №0000262201 та від 19.09.2014 №0000512210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Інжиніринг» 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 26.01.2015