ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 січня 2015 року № 826/18580/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14 серпня 2014 року № 0003452204.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18580/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 грудня 2014 року.
У судовому засіданні 11 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі наказу від 17 липня 2014 року № 1393, згідно з підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за березень 2014 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Елеконбуд» (код ЄДРПОУ 32305602), за результатом якої складено акт перевірки від 30 липня 2014 року № 1843/26-53-22-04-21/19016506.
Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2014 року у сумі 237073,00 грн.
На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 серпня 2014 року № 0003452204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість 355610,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 237073,00 грн., за штрафними санкціями - 118537,00 грн.
За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення від 14 серпня 2014 року № 0003452204 залишено без змін, скарги Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» - без задоволення (копії рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 21 жовтня 2014 року № 10686/10/26-15-10-06-15 та рішення Державної фіскальної служби України від 07 листопада 2014 року № 6354/6/99-99-10-01-15 містяться в матеріалах справи).
Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Елеконбуд».
Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 30 липня 2014 року № 1843/26-53-22-04-21/19016506.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Елеконбуд», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, що 23 квітня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елеконбуд» (Субпідрядник) укладено Договір підряду № 2-04, за умовами якого Генпідрядник доручає та фінансує, а Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс електромонтажних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку №1 (секції «А», «Б») по вул. Черняховського, 36 в м. Бровари у відповідності проектно-кошторисної документації.
Відповідно до пункту 1.2 вартість робіт, що належать до виконання Субпідрядником та матеріалів погоджена сторонами по фактичним обсягам згідно проектно-кошторисної документації. Договірна вартість виконаних робіт визначається ДБН-Д 1.1-1-2000. Вартість матеріальних ресурсів визначається за фактичними витратами на підставі документів державної звітності.
Розділом 2.1 Генпідрядник до початку робіт перераховує на р/р Субпідрядника 100% суми вартості матеріалів. Перерахування коштів на р/р Субпідрядника Генпідрядником проводиться щомісяця на протязі 10 днів після підписання актів виконаних робіт.
На підтвердження виконання робіт по вищезазначеному договору позивачем надано довідку про вартість робіт на суму 1 422 440,40 грн.; акти №№ 1-3 виконаних робіт за березень 2014 року.
Згідно акту № 11-03 здачі - прийняття робіт (надання послуг) Генпідрядником були надані послуги генерального підряду 1% на суму 11853,67 грн.
Відповідно до Протоколу про залік взаємних вимог від 31 березня 2014 року розмір взаємних вимог, які зараховуються, складає 14224,40 грн. ТОВ «Елеконбуд» зараховує: акт виконаних робіт за березень 2014 року - 1422440,40 згідно договору № 2-04 від 23 квітня 2014 року; у залік заборгованості за ген. послуги 1% за березень 2014 року -14224,40 грн. згідно акта № 11-03 від 31 березня 2014 року здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Елеконбуд» виписано на адресу позивача податкову накладну № 1 від 31 березня 2014 року на суму 1422440,40 грн.
В свою чергу, позивачем виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеконбуд» податкову накладну № 225 від 31 березня 2014 року на суму 14224,40 грн.
Оплата за Договором проводилась відповідно до підписаних актів виконаних робіт - протягом 10-ти днів ( п. 2.2 Договору). За акти № 1, 2 та 3, які були підписані 31 березня 2014 року, розрахунок проводився в квітні 2014 року. В період який перевірявся було проведено оплату в розмірі 800 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 234 від 14 березня 2014 року в рахунок погашення заборгованості за лютий 2014 року, яка на початок березня складала 1 932 216 грн. 18 коп. Позивачем надано копію деталізованої картки рахунку № 631 за березень-квітень 2014 року. Станом на кінець квітня 2014 року повністю погашена, про що свідчать копії платіжних доручень № 447 від 02 квітня 2014 року на суму 500000,00 грн., № 328 від 02 квітня 2014 року на суму 456020,80 грн., № 367 від 17 квітня 2014 року на суму 600000,00 грн., № 370 від 18 квітня 2014 року на суму 500000,00 грн., № 391 від 23 квітня 2014 року на суму 300000,00 грн., № 404 від 29 квітня 2014 року на суму 184411,38 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Елеконбуд» у зв'язку з придбанням підрядних робіт.
Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» здійснює діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, про що свідчить ліцензія серії АГ № 575188 від 08 квітня 2011 року, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві терміном з 08 квітня 2011 року по 07 вересня 2015 року.
Обґрунтовуючи доцільність придбання підрядних робіт у ТОВ «Елеконбуд» позивачем зазначено, між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Промкомплект» укладено Договір № 02/11 від 12 листопада 2012 року про участь у будівництві багатоквартирних житлових будинків по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області, предметом якого є участь у будівництві багатоквартирних житлових будинків по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області.
Відповідно до підпункту 2.2.1 Генпідрядник зобов'язується виконувати функції Генерального інвестора, Генерального підрядника будівництва Об'єкта, Замовника та Забудовника щодо всіх дій необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта, за відповідною Довіреністю виданою Замовником.
На підтвердження вищезазначеного надано копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації будівництва комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області
Відповідно, з метою виконання обов'язків Генпідрядника, позивачем укладено Договір підряду № 2-04 від 23 квітня 2013 року із ТОВ «Елеконбуд».
Матеріали справи місять копії Робочих проектів «Будівництва комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області» Будинок 1, Електрообладнання, замовлення № 1-П/08.13-ЕО та замовлення № 17/01-1Б-ЕО, з яких вбачається, що з Робочий проект по секції «А» було виконано безпосередньо ТОВ «Елеконбуд», а Робочий проект секції «Б» було виконано ТОВ «Елсі Груп».
При цьому, відповідно до пунктів 4.2 та 4.4 Договору Генпідрядник передає Субпідряднику до початку виконання робіт проектно-кошторисну документацію у повному обсязі і належної якості.
Субпідрядник за несе відповідальність за неналежне виконання робіт у відповідності із діючими будівельними нормами та правилами (БНіП), правил протипожежної безпеки, норм охорони праці, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища. По закінченні робіт зобов'язується передати акти на приховані роботи, журнали виробництва робіт виконавчу документацію, сертифікати якості на матеріали постачання Субпідрядника і гарантує якість виконаних робіт на протязі 24-ти місяців від дня підписання акту, за умови додержання правил експлуатації.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів оплати вартості матеріалів до початку робіт (на виконання п.2.1 Договору № 2-04), доказів існування та передачі генпідрядником субпідряднику до початку виконання робіт проектно-кошторисної документації (на виконання п.4.2 Договору №2-04), як і не містять журналу виробництва робіт, виконавчої документації, сертифікатів якості на матеріали та докази складання документації щодо вартості матеріальних ресурсів, які повинні були складатися до початку робіт (на виконання п.4.4 Договору № 2-04).
Як зазначає позивач, на підтвердження отримання ТОВ «Елеконбуд» робочих проектів надано копії сторінок з журналу видачі проектів. Проте, з наданих ксерокопій не можливо встановити, що зазначені сторінки є саме витягом з журналу видачі проектів, оскільки матеріали справи не містять першої сторінки зазначеного документу. Також, як вбачається із наданих сторін, останні не пронумеровані, а докази реєстрації зазначеного журналу у встановленому порядку відсутні.
Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених будівельних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг (будівельних робіт) замовлялось позивачем не вбачається можливим.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано копії актів проміжного приймання та/або попередніх випробувань, зі складанням Актів приймання прихованих робіт та журналу виконання робіт, що унеможлює встановлення участі ТОВ «Елеконбуд» у роботах по будівництву секції А комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області.
При цьому, надані позивачем пояснення щодо виконання ТОВ «Елеконбуд» робіт по будівництву секції А комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області не узгоджуються із умовами Договору № 20-04 від 23 квітня 2013 року, за якими Генпідрядник доручає та фінансує, а Субпідрядник зобов'язується виконати комплекс електромонтажних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку №1 (секції «А», «Б» ) по вул. Черняховського, 36 в м. Бровари у відповідності проектно-кошторисної документації.
Також, позивачем не надано копій перепусток працівників ТОВ «Елеконбуд» на об'єкт будівництва.
Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів на об'єкти будівництва ані позивачем ані його контрагентом ТОВ «Елеконбуд».
Суд зазначає, що матеріали справи не містять інформації про придбання, відвантаження та транспортування будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області.
Надані позивачем копії податкових накладних, довідок про вартість робіт не дають змогу ідентифікувати участь ТОВ «Елеконбуд» у виконанні робіт по будівництву комплексу житлових будинків з підприємствами соціально-побутового призначення по вул. Черняховського, 36 в місті Бровари Київської області.
При цьому, наявна у матеріалах справи податкова накладна містять лише загальну назву - виконання робіт по вул. Черняховського, 36 в м. Бровари за березень 2014 року, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «Елеконбуд» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.
Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.
Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на акт перевірки контрагента ТОВ «Елеконбуд», які досліджувались по ланцюгу постачання, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.
Судом враховано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, позаяк на переконання суду притягнення або не притягнення директора до кримінальної відповідальності не є юридичною обставиною, яка впливає на формування податкового кредиту позивачем.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.
Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» відмовити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» (код ЄДРПОУ 19016506) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80 грн.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2015 |
Оприлюднено | 29.01.2015 |
Номер документу | 42444790 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні