Рішення

від 22.01.2015 по справі 367/2977/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2977/14-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/133/15 Доповідач у 2 інстанції Я.С. Мельник Категорія 26 22.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Сушко Л.П., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом ТОВ "Юридична компанія " Лігал Едвайс" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ТОВ «Лігал Едвайс» звернулося до суду з позовом, та з врахуванням уточнених позовних вимог просило у рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 890 819 грн. за кредитним договором від 10 квітня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а саме на: земельну ділянку площею 0,1048 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, житловий будинок площею 258, 80 кв. м., та на господарські будівлі і споруди, що розташовані по АДРЕСА_1, Київської області, шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 квітня 2008 року між АКБ «Європейський» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 100 000 дол. США на строк з 10 квітня 2008 року по 09 квітня 2018 року та договір іпотеки, за яким відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 передали в іпотеку вищевказане нерухоме майно.

У подальшому, 10 квітня 2008 року між АКБ «Європейський» та ПАТ «КБ «Володимирський» було укладено договір про заміну іпотекодержателя, за яким всі права вимоги за вищевказаним іпотечним договором перейшли до ПАТ «КБ «Володимирський».

30 серпня 2011 року між ПАТ «КБ «Володимирський» та позивачем ТОВ «Лігал Едвайс» було укладено договір про заміну нового іпотекодержателя на наступного, згідно умов якого до позивача перейшли усі права вимоги по вищезазначеним кредитному та іпотечному договорам.

01 жовтня 2013 року між сторонами було укладено договір про врегулювання погашення заборгованості, відповідно до якого за погодженням сторін відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором зменшена до 172 200 грн., які вона зобов'язалася сплатити у строк до 01 квітня 2014 року. Також сторони домовилися про часткове припинення первісного зобов'язання шляхом прощення решти боргу, відповідно до вимог ст. 605 ЦК України.

Позивач зазначає, що відповідачі порушили умови цього договору, оскільки належних коштів у встановлений строк своєчасно сплачено не було, через що позивач, на його думку, має право на задоволення своїх вимог в рахунок заборгованості за первісним договором, в розмірі 890 819 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості відповідачки ОСОБА_2 перед ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс» за кредитним договором від 10 квітня 2008 року у розмірі 757 899 грн. звернуто стягнення на вищевказаний предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмету іпотеки згідно із п. 4 іпотечного договору від 10 квітня 2008 року у розмірі 1 709 111 грн., та стягнуто судові витрати у розмірі 3 654 грн., а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просили його скасувати у частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи та безпідставно стягнув з відповідачів заборгованість не за останнім договором про врегулювання погашення заборгованості від 01 жовтня 2013 року, а за зобов'язаннями, які існували до укладення нового договору, а також не взяв до уваги ту обставину, що ними було сплачено у рахунок погашення боргу за останнім договором всю належну суму коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Відповідно до ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов в частині звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачами не було виплачено кошти за договором про врегулювання погашення заборгованості у належний строк, визначений цим договором, то позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, виходячи з суми боргу за первісним кредитним договором.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 605 ЦК України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2008 року між АКБ «Європейський» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 100 000 дол. США на строк з 10 квітня 2008 року по 09 квітня 2018 року, та договір іпотеки, за яким відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передали в іпотеку належне їм на праві власності вищевказане нерухоме майно (а. с. 61).

У подальшому, 10 квітня 2008 року між АКБ «Європейський» та ПАТ «КБ «Володимирський» було укладено договір про заміну іпотекодержателя, за яким всі права вимоги за вищевказаним іпотечним договором перейшли до ПАТ «КБ «Володимирський» (а. с. 20).

30 серпня 2011 року між ПАТ «КБ «Володимирський» та позивачем ТОВ «Лігал Едвайс» було укладено договір про заміну нового іпотекодержателя на наступного, згідно умов якого до позивача перейшли усі права вимоги по вищезазначеним кредитному та іпотечному договорам (а. с. 21).

01 жовтня 2013 року між сторонами було укладено договір про врегулювання погашення заборгованості, відповідно до якого за погодженням сторін відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором була зменшена до 172 200 грн., які вона зобов'язалася сплатити у строк до 01 квітня 2014 року. Також, сторони домовилися про часткове припинення первісного зобов'язання шляхом прощення решти боргу, відповідно до вимог ст. 605 ЦК України (а. с. 5).

Відповідно до п. 8 вищевказаного договору, у разі прострочення виконання зобов'язання боржником більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, кредитор має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги у повному обсязі у відповідності до несплаченої суми згідно умов цього договору або в інший передбачений законом спосіб.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачами, в рахунок погашення заборгованості за договором від 01 жовтня 2013 року, було здійснено платежі на рахунок позивача у повному розмірі, встановленому договором про врегулювання погашення заборгованості 01 жовтня 2013 року а саме - 172 200 грн. (а. с. 51-53, 74).

З огляду на наведене, оскільки відповідачами була погашена вся сума заборгованості за договором від 01 жовтня 2013 року у розмірі 172 200 грн., застосування судом наслідків, передбачених первісним кредитним договором є безпідставними, оскільки сторони передбачили припинення первісного зобов'язання шляхом часткового прощення боргу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Юридична компанія " Ліга Едвайс" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: