Ухвала

від 22.01.2015 по справі 203/7176/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22 січня 2015 року

Справа № 203/7176/14-ц

6/0203/5/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: державного виконавця - Сивокозова О.М.,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, погодженого з в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, заінтересовані особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 Пламен Методієв, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся державний виконавець із вищевказаним поданням, в якому, з урахуванням подальшого доповнення, просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника за зведеним виконавчим провадженням №37302460 ОСОБА_3 до повного виконання судового рішення на користь стягувачів, а також додатково вилучити в боржника документ, що надає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчує особу громадянина України під час перебування за її межами (паспорт громадянина України для виїзду за кордон тощо) та направленням на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місце проживання. В обґрунтування свого подання державний виконавець послався на те, що боржником протягом 3-х років жодним чином не виконано покладене на нього судовим рішення зобов'язання про сплату стягувачам коштів в розмірі 291899,68 гривень, при цьому сам боржник від явки до державного виконавця з 2013 року ухиляється, неодноразові письмові вимоги державного виконавця про необхідність явки до органу ДВС, надання даних про свій майновий та фінансовий стан, рівень доходу, допуску до належного боржнику нерухомого майна, а також про надання для реалізації рухомого майна - авто, переданого на відповідальне зберігання сину боржника, ігнорує протягом декількох років, натомість у 2014 році часто виїжджав за кордон до Німеччини на коштовне лікування, а в України не має зареєстрованого місця свого проживання.

В судовому засіданні державний виконавець вимоги свого подання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з викладених вище підстав.

Представник заінтересованої особи - боржника ОСОБА_3 - проти задоволення подання заперечував, пославшись на те, що його довіритель не ухиляється від виконання рішення суду, в ході виконавчого провадження надавав державному виконавцеві заяву про звернення стягнення на єдиний свій дохід - пенсію. Інше ж майно боржника (нерухомість) є предметом банківської застави, а авто передано на відповідальне зберігання не боржнику, а тому ним не переховується. Також представник послався і на те, що боржник проживає за межами України в Німеччині, де десять років лікується від гепатиту. Крім того, як відзначив представник, державний виконавець раніше вже звертався до суду із аналогічним поданням, і апеляційним судом за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні подання відмовлено.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе здійснити розгляд подання за фактичної явки учасників розгляду справи.

Вислухавши пояснення державного виконавця та представника заінтересованої особи (боржника), суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що з 29 березня 2013 року на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження ВП №37302460 з примусового виконання двох виконавчих листів, виданих 21 грудня 2011 року на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року по цивільній справі №2-102/2011 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 290365,68 гривень та судового збору в розмірі 1534 гривень, а всього 291899,68 гривень. З 28 грудня 2011 року вказані виконавчі документи перебували на примусовому виконанні Жовтневого ВДВС ДМУЮ. (а.с.9-24)

06 квітня 2012 боржником на підставі акту опису та арешту передано державному виконавцеві належний ОСОБА_3 на праві власності автомобіль марки BMW 523і, 2005 року випуску, д/н НОМЕР_1, який в подальшому передано на відповідальне зберігання сину боржника - ОСОБА_6 (а.с.78, 174).

Також судом встановлено, що державним виконавцем в порядку ст.ст.5, 11, 12, 90 Закону України «Про виконавче провадження» в ході здійснення примусового виконання судового рішення в межах зведеного виконавчого провадження ВП №37302460 30 травня, 11 червня, 18 червня, 03 липня 2013 року на адресу боржника ОСОБА_3, а також на адресу його представників надсилались письмові вимоги про явку боржника до виконавчої служби, надання державному виконавцеві відомостей щодо місця фактичного проживання, роботи боржника, інформації про його майновий та фінансовий стан (відомості про належне майно, джерела та розмір доходів, перелік рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, наявні майнові та корпоративні права, цінні папери тощо), про надання доступу державному виконавцеві до квартир боржника за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій, а також про надання державному виконавцеві вищевказаного автомобіля марки BMW 523і разом зі документами та ключами для здійснення його огляду і вирішення питання щодо можливості звернення на нього стягнення. (а.с.25-44, 136-158)

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 201 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-13 КУпАП у зв'язку із невиконанням ним вищевказаних письмових вимог державного виконавця (а.с.45-47, 67, 68).

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем з'ясовано, що боржнику ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нерухоме майно - квартира №75 в корпусі №1 будинку №35-Б по вул. Дзержинського в м. Дніпропетровську, ? частка у праві власності на нежитлову будівлю (кафе) в будинку №33а по вул. Набережна Заводська в м. Дніпропетровську, а також боржник є учасником ТОВ «Новація-1» (ЄДРПОУ 23934484), ТОВ фірма «Укрстар» ЛТД (ЄДРПОУ 20190356) (а.с.50, 128-129).

26 листопада 2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову, якою накладено арешт на все майно, майнові і корпоративні права та інші цінності, які належать боржнику ОСОБА_3 (а.с.48-50).

25 березня, 20 серпня та 05 листопада 2014 року державним виконавцем в порядку ст.ст.5, 11, 12, 90 Закону України «Про виконавче провадження» в ході здійснення примусового виконання судового рішення в межах зведеного виконавчого провадження ВП №37302460 знову неодноразово направлялись на адресу боржника ОСОБА_3, представників боржника та за адресою належного боржникові нерухомого майна письмові вимоги державного виконавця, аналогічні за змістом тим, що були направлені в 2013 році. Дані вимоги також фактично залишись без виконання. (а.с.51-66, 80-115, 118-125, 130-135)

Згідно відповіді УПФ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на запит державного виконавця боржник ОСОБА_3 перебуває на обліку у вказаному територіальному органу Пенсійного фонду України та отримує пенсію в розмірі 1225,91 гривень (а.с.95-98).

17 липня 2014 року представником боржника державному виконавцеві подано заяву з проханням проводити виконання стягнення суми 291899,68 гривень на користь стягувачів за рахунок вищевказаної пенсії, проти чого останні на підставі ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» категорично заперечували з підстав наявності у боржника значної кількості майна, в тому числі доходів від підприємств. (а.с.116, 117, 170)

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що боржник за відомостями адресо-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання не значиться, натомість на протязі 2013-2014 років регулярно виїжджав за межі України, зокрема для лікування, що визнано сторонами та підтверджується матеріалами справи (а.с.94, 171-173).

Правовідносини щодо обмеження у праві виїзду за межі України врегульовані положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Так, згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.6 ч.1 п.5, ст.6 ч.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 ст.6 цього Закону. Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у даному випадку.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків в ході виконавчого провадження може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ст.12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження», а саме обов'язків: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Положеннями ст.11 ч.3 п.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таке ж право державного виконавця передбачено і нормою ст.377-1 ЦПК України, яка входить до Розділу VI ЦПК України, що регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності та в контексті наведених вище положень законодавства, суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачена можливість застосування юридичних санкцій до боржника-фізичної особи за виконавчим провадженням у вигляді тимчасового обмеження такого боржника у праві виїзду за межі України, підставою для чого є встановлення факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду у цивільній справі, яке перебуває на примусовому виконанні в державній виконавчій службі. При цьому, під ухиленням в даному випадку слід розуміти будь-які свідомі діяння (дія/бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від боржника об'єктивні обставини.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти покладення на боржника ОСОБА_3 рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року по цивільній справі №2-102/2011 зобов'язання зі сплати стягувачам грошової суми в загальному розмірі 291899,68 гривень, що боржником не здійснено навіть частково ані в добровільному порядку, ані в ході примусового виконання вказаного рішення органами ДВС на протязі 3 років, при цьому сам боржник до державного виконавця на його письмові вимоги протягом декількох років не з'являється, повної інформації державному виконавцеві з відповідними підтверджуючими документами про свій майновий/фінансовий стан та рівень доходів, належне йому майно для звернення на нього стягнення не надає (зокрема, розмір своє частки та дохід за наслідками участі у ТОВ «Новація-1» (ЄДРПОУ 23934484) та ТОВ фірма «Укрстар» ЛТД (ЄДРПОУ 20190356) тощо), натомість регулярно виїжджає за межі України, що ускладнює виконання судового рішення, суд приходить до висновку про можливість задоволення подання державного виконавця, однак частково - в частині тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, але без вилучення документу на право виїзду за межі України. Підставою для часткового задоволення подання є те, що вимога державного виконавця про вилучення паспортного документу фактично жодним чином не мотивована, в поданні не вказано точний вид та реквізити паспортного документу, наявного у боржника, і який має бути вилучено. До того ж, з урахуванням на можливість вилучення такого документу Державною прикордонною службою України у відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» без рішення суду, зокрема, під час перетину кордону України боржником за умови наявності застосованого судом обмеження у праві його виїзду за межі України, суд вважає дану вимогу надмірною.

Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення представника боржника ОСОБА_3 в судовому засіданні, оскільки вони суперечать встановленим під час розгляду справи фактичним обставинам, зокрема, підтвердженим фактам ухилення боржника від виконання рішення суду протягом тривалого часу. Крім того, не може бути прийняте до уваги посилання представника боржника про неможливість обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України через необхідність лікування, оскільки зі змісту наданих представником документів вбачається необхідність термінової консультації, повторного обстеження за кордоном боржника станом на 01 липня 2014 року, а не на час розгляду подання судом, що здійснюється зі спливом пів року із вказаної дати. Не може бути підставою для відмови у задоволенні подання надана представником боржника копія ухвали суду апеляційної інстанції з вирішення аналогічного подання щодо ОСОБА_3, оскільки з часу її винесення державним виконавцем пред'явлено до боржника нові вимоги, які останнім, як і раніше, не виконані дотепер, а згаданий в ухвалі апеляційного суду автомобіль BMW 523і, належний боржнику, на вимогу державного виконавця йому для реалізації не передано зберігачем майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.208-210, 377-1 ЦПК України, ст.6, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.11, 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Тимчасово обмежити ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2011 року по цивільній справі №2-102/2011, за зведеним виконавчим провадженням ВП №37302460.

У задоволенні іншої частини подання державного виконавця - відмовити .

Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України.

Ухвалу суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ф.Ф. Маймур