Рішення

від 21.01.2015 по справі 317/491/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 317/491/14-ц

№/п 2/317/14/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Ачкасова О.М.

при секретарі - Кузіної Л.Х.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Садівничого товариства «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що їй згідно із державним актом на право приватної власності серії ЯЗ № 268872 належить земельна ділянка площею 0, 0501 га під НОМЕР_1 що розташована на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у кооперативі СТ «Будівельник», для ведення садівництва. 14.07.2013 року під час проведення земельних робіт щодо благоустрою земельної ділянки - риття ями під туалет, її чоловіком ОСОБА_3 під землею був знайдений силовий кабель електричного струму, що розташований в межах її земельної ділянки, вважає, що кабель прокладено та використовується відповідачем без її відома та відома попередньго власника, що створює перешкоди у здійсненні права власності, тому позивачка просить суд ухвалити рішення, відповідно до якого усунути їй перешкоди в цьому шляхом зобов»язання СТ «Будівельник» перенести електричний кабель за межі ділянки НОМЕР_1 або розробити відповідний проект та укласти з нею договір земельного сервітуту, стягнути з відповідача 24000 грн. моральної шкоди внаслідок протиправної поведінки адміністрації СТ «Будівельник», у зв»язку із чим звернулася до суду з позовом.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позов, просила суд позов задовольнити, усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права власності, прокладення дроту не було погоджено з нею та з попереднім власником, це порушує право власності в повній мірі володіти та розпоряджатися власною земельною ділянкою, крім того, кабель був прокладений з порушенням відповідних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти позову, просили суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі, пояснили, що кабель був прокладений на проході між ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 СТ «Тонус», попередній власник захопила цей прохід, на балансі СТ кабель не перебуває, відповідач не є правонаступником СТ «Тонус», ОСОБА_2 у члени СТ «Будівельник» не прийнята відповідно до статуту, усі внески не сплатила, рішення про її прийняття не приймалося та загальними зборами не затверджувалося, членська книжка не видавалася, а на наданій суду копії не міститься печатки СТ «Будівельник».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права, а державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 04.10.2008 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0, 0501 га у садівничому товаристві «Тонус», ділянка НОМЕР_1 для ведення садівництва.

02.02.2009 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серія ЯЗ №268872.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів за власним розсудом обираючи спосіб захисту.

Згідно з нормами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як було встановлено судом протягом судового розгляду справи, силовий кабель, що за вимогами позивачки повинен бути перенесений, було прокладено наприкінці 90-х років СТ «Тонус». За державним актом на право власності на землю, ділянка ОСОБА_2 під НОМЕР_1 перебуває на землях СТ «Тонус», який згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключений з ЄДРПОУ (код 34991998), правонаступників не має, повне найменування - Обслуговуючий садово-городній кооператив «Тонус».

Відповідно до статуту СТ «Будівельник», товариство не є правонаступником СТ «Тонус».

Як вбачається з довідки СТ «Будівельник» згідно бухгалтерського обліку кабель силовий за СТ не значиться.

Згідно листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області від 01.07.2014 року №48/1-1087, у листопаді 2013 року інспекцією було розглянуто звернення ОСОБА_2, СТ «Будівельник» було видано припис щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства, у лютому 2014 року голова СТ на виконання припису надав до інспекції документи, що підтверджують виконання припису, зокрема, проектну та виконавчу документацію. Був наданий збірний кадастровий план, виконаний у 2003 році ліцензованою організацією, затверджений Запорізьким районним відділом земельних ресурсів, Володимирівською сільською радою та садовими товариствами, які мають з СТ «Будівельник» суміжні ділянки, відповідно до якого між ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 повинен існувати прохід, в якому була прокладена КЛ-0,4 кв для живлення садових будинків. У державному акті на землю ОСОБА_2 не зазначено розташування земельної ділянки з прив»язкою до загального збірного кадастрового плану. Під час виїзду на місце розгляду зверенння, інспекція встановила відсутність проходу між земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2, тобто після перенесення забору, кабельна лінія 0,54 кв опинилась на території земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_2 Перенесення меж земельної ділянки та скасування проходу між цими ділянками СТ «Будівельник» не погоджувало ні попередньому власнику земельної ділянки НОМЕР_1 ні ОСОБА_2

Судом у судовому засіданні був досліджений зазначений у листі збірний кадастровий план, виконаний у 2003 році ліцензованою організацією, затверджений Запорізьким районним відділом земельних ресурсів, Володимирівською сільською радою та садовими товариствами, які мають з СТ «Будівельник» суміжні ділянки, з якого вбачається, що дійсно електрокабель проходить між ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 СТ «Тонус». А зараз, як встановлено, інспекцією з енергетичного нагляду при виїзді на місці, прохід між ділянками відсутній та відповідно, електрокабель перебуває на ділянці ОСОБА_2

Наведені обставини підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який пояснив, що є власником суміжної ділянки НОМЕР_2, раніше був членом СТ «Тонус», кабель прокладали СТ «Тонус» наприкінці 90-х років, кошти на це також збирав СТ «Тонус», кому зараз належить кабель він не знає, вказав, що попереджав ОСОБА_2, що там на межі між ділянками прокладено кабель; що кабель проклали до того як ОСОБА_2 стала власником.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що три роки працює електриком у СТ «Будівельник», до того також працював електриком, коли саме прокладався кабель він не знає, але до початку діяльності садівничого товариства; коли ОСОБА_2 рили, то пошкодили кабель, пішли дощі і було відімкнуто електроенергію, нікому про це не повідомили; кабель на теперішній час безпечний, до його обов»язків входить безперебійно подавати електроенергію, не зміг сказати чи прокладений кабель з порушеннями.

Відповідно до Акту №01/20-11-195 від 25.02.2014 року, що був складений після припису від 08.11.2013 року Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області, зазначено, що вимоги припису від 08.11.2013 року були виконані СТ «Будівельник» у повному обсязі, зокрема, і щодо забезпечення надійної роботи та безпечного обслуговування електрообладнання.

За змістом ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов»язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов»язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно ст. 319 ЦК України власність зобов»язує; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов»язків власник зобов»язаний додержуватися моральних засад суспільства; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, тощо.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про електроенергетику» охорона об'єктів електроенергетики здійснюється згідно із законодавством України.

Як вбачається з п.п. 2, 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ №209 від 04.03.1997 року, для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, посилання позивачки на норми ст. 391 ЦК України не є вірно обраним способом захисту та не стосується спірних правовідносин.

Придбавши земельну ділянку, а згодом і набувши на неї право власності, позивачка фактично набула її з обмеженнями та обтяженнями, що відповідно до законодавства підлягають охороні та особливому порядку використання власником земельної ділянки.

Суд оцінює критично та не бере до уваги надану позивачкою до позову копію пояснювальною записки ОСОБА_4 від 16.09.2013 року (яка є попереднім власником ділнки НОМЕР_1), що ніким не засвідчена.

Копію акту №19 від 03.12.2013 року, що був складений ТОВ «Енергоімпульс ЛТД», суд не вважає допустимим та належним доказом, адже суду при дослідженні не було надано для огляду оригіналу вказаного документу, копії не засвідчені цим підприємством. Крім того, його зміст спростовується дослідженим актом та листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області, стосовно СТ «Будівельник».

Свідок ОСОБА_7, на допиті якого наполягала представник позивачки, неодноразово у судові засідання за викликом не з»являвся, причини неявки не повідомляв, що тягло відкладання розгляду справи, а з»явившись до суду 21.01.2015 року, не мав при собі жодного документу, що міг би посвідчити його особу, що унеможливило встановлення його особи та допит судом в якості свідка.

Тобто, позов, виходячи із сукупності наданих сторонами доказів, що були досліджені судом, крім встановлених судом обставин, пред»явлений до неналежного відповідача. Клопотань з боку позивачки відповідно до ст. 33 ЦПК України про заміну відповідача належним чи залучення до участі у справі співвідповідача суду не заявлялося та не розглядалося.

Будь-яких істотних доказів, що б спростовували висновки суду та встановлювали зворотнє, позивачкою суду надано не було.

Питання меж земельних ділянок, законності приватизації та встановлення парканів між ділянками, що випливають із спірних правовідносин, виходять за межі позовних вимог та судом не розглядалися і не вирішувалися.

Оскільки не знайшли своє підтвердження у суді позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні власністю, вимоги про відшкодування моральної шкоди, що є похідними від них, також задоволенню не підлягають, як і вимоги про стягнення судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, позов не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, є безпідставним та необґрунтованим, отже, у його задоволенні треба відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 91, 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 319, 328, 391 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 2, 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №209 від 04.03.1997 року, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів.

Суддя: