Ухвала

від 03.06.2015 по справі 317/491/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/491/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ачкасов О.М.

Провадження № 22-ц/778/1898/15р. Суддя-доповідач Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Садівничого товариства «Будівельник» про усунення перешкод в користування майном та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Садівничого товариства «Будівельник» про усунення перешкод в користування майном та стягнення моральної шкоди.

В позові зазначала, що їй згідно із державним актом на право приватної власності серії НОМЕР_1 належить земельна ділянка площею 0,0501га НОМЕР_2, що розташована на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у кооперативі СТ «Будівельник», для ведення садівництва. 14.07.2013 року під час проведення земельних робіт щодо благоустрою земельної ділянки - риття ями під туалет, її чоловіком ОСОБА_4 під землею був знайдений силовий кабель електричного струму, що розташований в межах її земельної ділянки, вважає, що кабель прокладено та використовується відповідачем без її відома та відома попереднього власника, що створює перешкоди у здійсненні права власності.

Посилаючись на викладені обставини, просила суд усунути їй перешкоди у здійсненні права власності, шляхом зобов'язання СТ «Будівельник» перенести електричний кабель за межі ділянки НОМЕР_2 або розробити відповідний проект та укласти з нею договір земельного сервітуту, стягнути з відповідача 24000грн. моральної шкоди внаслідок протиправної поведінки адміністрації СТ «Будівельник».

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На апеляційну скаргу представником СТ «Будівельник» подані заперечення, в яких спростовуються доводи апеляційної скарги та йдеться про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, представників відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

04.10.2008 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,0501га у садівничому товаристві "Тонус", ділянка НОМЕР_2, для ведення садівництва та 02.02.2009 року отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, серія НОМЕР_3.

Силовий кабель, що за вимогами позивачки повинен бути перенесений, було прокладено наприкінці 90-х років СТ "Тонус".

За державним актом на право власності на землю, ділянка ОСОБА_3 знаходиться на землях СТ "Тонус".

Відповідно до статуту СТ "Будівельник", товариство не є правонаступником СТ "Тонус".

Згідно бухгалтерського обліку СТ "Будівельник" кабель силовий за СТ не значиться.

Згідно листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області від 01.07.2014 року №48/1-1087, у листопаді 2013 року інспекцією було розглянуто звернення ОСОБА_3 та СТ "Будівельник" було видано припис щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства. У лютому 2014 року голова СТ на виконання припису надав до інспекції документи, що підтверджують виконання припису, зокрема, проектну та виконавчу документацію. Був наданий збірний кадастровий план, виконаний у 2003 році ліцензованою організацією, затверджений Запорізьким районним відділом земельних ресурсів, Володимирівською сільською радою та садовими товариствами, які мають з СТ "Будівельник" суміжні ділянки, відповідно до якого між ділянками НОМЕР_2 та НОМЕР_4 повинен існувати прохід, в якому була прокладена КЛ-0,4кВ для живлення садових будинків.

У державному акті про право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не зазначено розташування земельної ділянки з прив'язкою до загального збірного кадастрового плану. Інспекція на місці встановила відсутність проходу між вказаними земельними ділянками, що вказує на те, що було перенесено огорожу між ділянками, після чого кабельна лінія 0,54кв опинилась на території земельної ділянки НОМЕР_2. Перенесення меж земельної ділянки та скасування проходу між ділянками НОМЕР_2 та НОМЕР_4 СТ "Будівельник" не погоджувало ні попередньому власнику земельної ділянки НОМЕР_2, ні ОСОБА_3

Судом першої інстанції встановлено на підставі належних письмових доказів - збірного кадастрового плану, виконаного у 2003 році ліцензованою організацією, затвердженого Запорізьким районним відділом земельних ресурсів, Володимирівською сільською радою та садовими товариствами, які мають з СТ "Будівельник" суміжні ділянки, з якого вбачається, що дійсно електрокабель проходить між ділянками НОМЕР_2 та НОМЕР_5 СТ "Тонус". Як встановлено, інспекцією з енергетичного нагляду при виїзді на місце, прохід між ділянками відсутній та відповідно, електрокабель опинився на ділянці ОСОБА_3

Вказане підтверджено також показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову у позові.

Суд першої інстанції правильно застосував нижченаведені норми процесуального і матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів за власним розсудом обираючи спосіб захисту.

Згідно з нормами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно ст. 319 ЦК України власність зобов'язує; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, тощо.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про електроенергетику" охорона об'єктів електроенергетики здійснюється згідно із законодавством України.

Як вбачається з п.п. 2, 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ №209 від 04.03.1997 року, для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правильно визначив, що набувши право власності на вказану земельну ділянку, позивачка фактично набула її з об'єктом електричної мережі, що тягне відповідно до законодавства охорону об'єкта та особливий порядок використання власником земельної ділянки.

З огляду на вищевикладені обставини суд першої інстанції вірно встановив, що ст. 391 ЦК України не може бути застосована у цій справі на захист прав позивача.

Доводи апеляційної скарги про неправомірне розташування електричного кабелю на території земельної ділянки апелянта спростовані під час розгляду справи, оскільки судом першої інстанції встановлено, що електричний кабель знаходився поза межами земельної ділянки НОМЕР_2 на проході між ділянками і опинився в її межах внаслідок переносу забору, що не дозволяє власнику заявляти про порушення її прав, оскільки ситуація створена діями саме власника або попереднього власника (користувача) земельної ділянки НОМЕР_2.

Доводи апеляційної скарги, в яких апелянт вважає електричний кабель належним відповідачу, посилаючись на припис №01/20-16-273 від 08.11.2013р. Державної інспекції з енергетичного нагляду щодо режимів споживання електричної та теплової енергії у Запорізькій області, акт перевірки №01/20-16-273, експлікацію земельних угідь СТ «ТОНУС» (ситуаційний план), складену у 2003р., не мають свого підтвердження, оскільки належним доказом суд першої інстанції правильно взяв до уваги відомості бухгалтерського обліку належного СТ «Будівельник» майна та обладнання.

Доводи апеляційної скарги про припинення СТ «ТОНУС» не можуть спростувати висновки рішення, оскільки відповідач СТ «Будівельник» не є правонаступником припиненого СТ «ТОНУС».

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відомостях щодо належної апелянту земельної ділянки НОМЕР_2 обмежень і обтяжень не відповідають ст. 110 ЗК України, яка передбачає наявність обтяжень прав на земельну ділянку, встановлених законом.

А саме, відповідно до ст. 19 Закону України "Про електроенергетику" охорона об'єктів електроенергетики здійснюється згідно із законодавством України.

Згідно п.п. 2, 4 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ №209 від 04.03.1997 року, для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Тобто, обов'язок збереження об'єкту електричних мереж покладений на власника земельної ділянки безпосередньо за вимогами закону.

За результатами апеляційного розгляду справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: