Постанова

від 08.07.2014 по справі 804/14075/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р. Справа № 804/14075/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Уваровій М.Ю.

за участю:

представника позивача Снітко Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Варта» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.10.2013 року: 1) № 0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687625,00 грн. за період - липень 2013 року; 2) № 0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 43870,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Варта» за липень 2013 року, якою було встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 687625,00 грн. та про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених в податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року на суму 87740,00 грн. Висновок відповідача про таке завищення ґрунтується на тому, що ТОВ «Варта» не врахувало при складанні декларації з ПДВ за липень 2013 року висновки Акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні експортних операцій та відображення у податковому обліку операцій з придбання товару (послуг) по товару, що реалізується на експорт, ціни продажу у 2013 році (акт № 18/224/30982670 від 15.07.2013 р.) за результатами якого складені податкові повідомлення- рішення від 30.07.2013 р. № 0003322201 про зменшення розміру від'ємного значення та № 0003342201 про донарахування сум грошових зобов'язань з ПДВ, та які оскаржені до суду. Позивач вважає висновки відповідача такими, що суперечать закону, оскільки платнику податків не заборонено відображати суму від'ємного значення ПДВ в податковій звітності в тому разі, коли сума така сума була зменшена податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується в судовому порядку, а отже є неузгодженим.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із вказаних у позові підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 84-85), з яких свідчить, що згідно висновків акту камеральної перевірки №60/22-04/30982670 від 19.09.2013 року, при складанні позивачем податкової звітності за липень 2013 року ним не були враховані результати попередньої перевірки за 2013 р., відображені в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №18/224/30982670 від 15.07.2013 р., що вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму 687625,00 грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 87740,00 грн. і є, на думку відповідача, порушенням п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки використання вказаних сум у наступних податкових періодах виникають у платника лише після набрання законної сили судових рішень щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 30.07.2013 р. №0003322201 і № 0003342201. За вказаних обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.10.2013 року № 0006081501 і № 0006091501 винесені відповідачем правомірно і підстави для їх скасування, відсутні.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2014 року не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 97).

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливим здійснити розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провела камеральну перевірку ТОВ «Варта» щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, за результатами якої 19.09.2013 року складений акт перевірки №60/22-04/30982670.

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення пункту 200.4 статті 20 Податкового кодексу України, а саме:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 687625,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року;

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2013 року у сумі 87740,00 грн. (а.с. 6-9).

На підставі акту перевірки 09 жовтня 2013 року контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687625,00 грн. за період - липень 2013 року;

- № 0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 43870,00 грн. (а.с. 21-22).

Як було встановлено в ході розгляду справи, єдиною підставою зменшення ТОВ «Варта» суми від'ємного значення за липень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, є неврахування позивачем при складанні податкової звітності за липень 2013 року висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №18/224/30982670 від 15.07.2013 р. та оскарження в судовому порядку винесених за результатами цієї перевірки податкових повідомлень - рішень від 30.07.2013 р. №0003322201 і № 0003342201, що, на думку відповідача, вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму 687625,00 гривень та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 87740,00 грн. та є порушенням п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

В силу вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. «б» п. 200.4 ст. 204 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимоги до оформлення результатів перевірок визначені ст. 86 Податкового Кодексу України, згідно з п. 86.1 якої, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України, у тому числі у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що позивач скористався правами, передбаченими ст. 56 ПК України, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.07.2013 р.: №0003322201, яким ТОВ «Варта» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 р. у розмірі 2586741,00 грн.; № 0003342201, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 212836,00 грн., винесені на підставі висновків акту перевірки №18/224/30982670 від 15.07.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі №804/10768/13-а у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2014 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року була скасована та прийнято нове рішення про задоволення в повному обсязі адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 р. №0003322201 і № 0003342201. Зазначена постанова суду набрала законної сили 11.04.2014 року (а.с. 73-76).

Отже, визначена податковим повідомленням - рішенням від 30.07.2013 р. №0003322201, яким ТОВ «Варта» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 р., на яку в подальшому відповідачем було зменшено розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ по декларації за липень 2013 року, на момент подання позивачем декларації за липень 2013 року та винесення відповідачем оскаржуваних по даній справі податкових повідомлень - рішень від 09 жовтня 2013 року №0006081501 і № 0006091501, була неузгодженою.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що у платника податків при складанні податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року були відсутні правові підстави враховувати висновки попереднього акту перевірки №18/224/30982670 від 15.07.2013 р., як такі, що не є узгодженими, та, відповідно, відображати неузгоджене зменшення залишку від'ємного значення попереднього періоду по результатам попередньої перевірки податкового органу у рядку 21.3 декларації.

Також суд зазначає, що пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, визначаються напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду (бюджетне відшкодування та/або податковий кредит наступного періоду) та він не містить положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

З урахуванням вказаних норм суд вважає, що позивачем правомірно було визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за липень 2013р. в сумі 687625,00 грн., оскільки норми податкового законодавство не містять положень, згідно з якими платник ПДВ втрачає право на декларування залишку від'ємного значення ПДВ до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування ПДВ протягом 1095 днів.

Таким чином, відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.10.2013 р. за №0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687625,00 грн. за період - липень 2013 року та №0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43870,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, відшкодування з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» підлягають судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09 жовтня 2013 року №0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687625,00 грн. за період - липень 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09 жовтня 2013 року № 0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 43870,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта» (код ЄДРПОУ 30982670, 49044 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 34-9) витрати по сплаті судового збору в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева