Постанова

від 21.01.2015 по справі 910/4844/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа№ 910/4844/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Стрілець О.С. (представник за довіреністю)

від відповідача: Задорожна Д.Ю. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН"

на рішення господарського суду міста Києва

від 26.05.2014 року

у справі №910/4844/14 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН"

про стягнення 356832,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН" про стягнення 356832,72 грн. заборгованості, з яких 329898,54 грн. основного боргу, 21267,16 грн. пені, 5667,02 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №ТІS-m131 від 20.06.2013 р. щодо оплати вартості робіт виконаних позивачем щодо ремонту металоконструкцій на об'єкті замовника.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН" (03150, м. Київ, вулиця Ямська, 72, ідентифікаційний код 36959097), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп" (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, 15/5, Н/П № 2, ідентифікаційний код 23495725) 329898,54 грн. (триста двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 54 коп.) боргу, 20209,67 грн. (двадцять тисяч двісті дев'ять гривень 67 коп.) пені, 4826,46 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять шість гривень гривні 46 коп.) 3% річних, 7098,70 грн. (сім тисяч дев'яносто вісім гривень 70 коп.) судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник стверджує, що дійсно позивачем було виконано роботи на виконання умов договору № ТІS-m131 від 20.06.2013 р., проте не може вказати обсяг та вартість виконаних робіт. Разом з тим, відповідач вважає, що акт приймання-передачі робіт від 02.08.2013 р. (на який позивач посилається як на доказ виконання робіт, вартість яких складає 381152,00 грн.) не є належним доказом виконання позивачем робіт вартістю 381152,00 грн., оскільки в даному акті не вказано які саме та який обсяг робіт виконувався. Крім того, відповідач зазначив, що в акті від 02.08.2013 вартість робіт значно перевищена від вартості передбаченої умовами договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Авдеєв П.В., Тарасенко К.В.) від 21.07.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Авдеєв П.В., Тарасенко К.В.) від 09.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 16.09.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Авдеєв П.В., Тарасенко К.В.) від 16.09.2014 р. у справі №910/4844/14 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. у справі №910/4844/14 зупинено апеляційне провадження у справі №910/4844/14 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. у справі №910/4844/14.

13.10.2014 р. до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання №13388-14 від 10.11.2014 р., в якому зазначено про необхідність надання додаткових матеріалів (перелік яких викладено в клопотанні), погодження термінів проведення експертизи та зазначено про необхідність здійснення сторонами попередньої оплати вартості експертизи.

22.10.2014 р. судом витребувано з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №910/4844/14 для розгляду клопотання судового експерта.

28.11.2014 р. до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/4844/14.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А, судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 05.12.2014 р. у справі №910/4844/14 поновлено апеляційне провадження; розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів та погодження термінів проведення експертизи призначено на 17.12.2014 р.; зобов'язано сторін надати суду додаткові матеріали, перелік яких викладено в клопотанні судового експерта Герасименко І.В. про надання матеріалів, необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи №13706/14-42, здійснити оплату вартості експертизи.

10.12.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали суду без виконання, в зв'язку з не здійсненням сторонами оплати вартості експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А, судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 17.12.2014 р. розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів у справі №910/4844/14 відкладено на 23.12.2014 р.; зобов'язано сторони виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 05.12.2014 р. у справі №910/4844/14 (у випадку неможливості виконання вказаних вимог - надати відповідні обґрунтовані письмові пояснення); надати суду письмові пояснення щодо розбіжностей адреси об'єкта, на якому виконувались роботи за договором, зазначені в договорі №ТIS-m131 від 20.06.2013 р. та актах виконаних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А, судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 23.12.2014 р. розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів у справі №910/4844/14 відкладено на 21.01.2015 р.; повторно зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення щодо розбіжностей адреси об'єкта, на якому виконувались роботи за договором, зазначені в договорі №ТIS-m131 від 20.06.2013 р. та актах виконаних робіт; виконати вимоги, викладені в ухвалах суду від 05.12.2014 р., 17.12.2014 р. у справі №910/4844/14 (у випадку неможливості виконання вказаних вимог - надати відповідні обґрунтовані письмові пояснення).

21.01.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, пояснення щодо розбіжностей в адресі об'єкту, додаткові матеріали на виконання клопотання експерта.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення щодо не виконання вимог з оплати вартості експертизи.

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН", як замовником, був укладений договір №ТІS-m131, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи з ремонту металоконструкцій на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, мікрорайон Бортничі, вул. Промислова, 14, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, відповідно до договору.

Відповідно до п. 2.1. договору орієнтовна вартість договору складає: 100000,00 грн. без ПДВ. ПДВ (20%) - 20000,00 грн. Всього 120000,00 грн. з ПДВ.

Як передбачено пунктом 2.3. договору, точна вартість буде визначена на підставі підписаних табелів виконаних робіт, що буде підставою для підписання актів виконаних робіт. Вартість людино-години роботи спеціаліста, матеріалів, інших видатків визначена в Додатку №1 до даного договору.

Вартість людино-години роботи спеціаліста, матеріалів, інших витрат наведена в специфікації до договору та становить: людино-година роботи спеціаліста - 144,00 грн., проїзд за день (бензин)/1 автомобіль - 100,00 грн.

Згідно з п. 4.1., п.4.1.1. договору, вартість виконаних робіт буде оплачуватися наступним чином: 100% від суми, вказаної в акті виконаних робіт, протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт та надання рахунку до оплати.

Згідно з п. 9.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013. В разі закінчення строку дії даного договору сторони не звільняються від відповідальності, яка виходить із операцій, здійснених після строку дії договору, в тому числі, з врегулювання розрахунків за надані послуги.

На підтвердження виконання робіт по договору позивач надав суду акти виконаних робіт від 17.07.2013 на суму 27284,00 грн. та від 02.08.2013 на суму 381152,00 грн., табелі обліку робочого часу.

В актах виконаних робіт вказано про виконання роботи з ремонту металоконструкцій на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, мікрорайон Бортничі, вул. Промислова, 16, тоді як в договорі передбачено, що виконання роботи з ремонту металоконструкцій здійснюється на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, мікрорайон Бортничі, вул. Промислова, 14. Проте, в судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін вказали про технічну описку в актах виконаних робіт щодо адреси об'єкту, на якому виконувались роботи та вважають, що вірна адреса об'єкту зазначена в договорі.

Колегією суддів встановлено, що відповідач частково розрахувався за виконані роботи по договору на суму 27284,00 грн.

22.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №239 про сплату вартості виконаних робіт в розмірі 329898,54 грн., у відповідь на яку відповідач листом від 23.08.2013 зазначив, що в акті виконаних робіт від 02.08.2013 не зазначено, які саме роботи виконані замовником та не конкретизований їх обсяг. Крім того, відповідач зазначив, що в акті від 02.08.2013 вартість робіт значно перевищена від вартості передбаченої умовами договору.

В уточненнях до позовної заяви позивач звертає увагу на те, що сума основного боргу була зменшена позивачем відносно суми боргу вказаної в Акті виконаних робіт від 02.08.2013 р. до 329898,54 грн., оскільки позивачем було зроблено помилку в Акті виконаних робіт від 02.08.2013 р.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт виконаних робіт №2 від 19.02.2014 р., відносно якого представник позивача в судовому засіданні пояснив, що по закінченню виконання всіх робіт, позивач на підстав підписаних табелів обліку робочого часу склав акт №2 від 02.08.2013 на суму 381142,00 грн. та надав на підписання його відповідачу. Оскільки позивачем при складанні акту №2 від 02.08.2013 було допущено помилку у вартості наданих послуг, позивач відкоригував суму акту №2, датував його 19.02.2014р. та направив відповідачу для погодження та підписання.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 329898,54 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови договору №ТІS-m131 свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як встановлено вище, на підтвердження виконання робіт по договору позивач надав суду підписаний в двосторонньому порядку акт виконаних робіт від 17.07.2013 на суму 27284,00 грн. та акт виконаних робіт від 02.08.2013 на суму 381142,00 грн., який підписаний та скріплений печаткою лише з боку позивача. Також на підтвердження виконання робіт по договору позивач надав суду табелі обліку робочого часу, які підписані відповідачем.

Відповідно до п. 5.1.1, п. 5.1.2 договору після завершення виконання робіт по даному договору, але не менше, ніж раз в місяць, сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт. Акт підписується не пізніше останнього дня календарного місяця, в якому послуги фактично надані. У разі наявності зауважень замовника, вони вносяться в акт здачі-приймання робіт із зазначенням строків їх усунення. У випадку відмови замовника від підписання акту сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строків їх усунення.

Замовник підписує акт здачі-приймання робіт після усунення виконавцем всіх недоліків, виявлених в процесі приймання (п. 5.1.3 договору).

Отримання відповідачем акту виконаних робіт від 02.08.2013 підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту передачі-приймання документів від 09.08.2013.

Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що роботи виконані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 11.2 договору, строк виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за виконані позивачем роботи настав.

Відповідач стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в акті виконаних робіт від 02.08.2013 не зазначено які саме роботи виконані замовником та не конкретизований їх обсяг, табелі обліку не можуть бути належними доказами виконання договору.

Проте, вказані твердження відповідача спростовується умовами договору, в якому сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт становить 120000,00 грн. з ПДВ (п. 2.1 договору), а точна вартість буде визначена на підставі підписаних табелів виконаних робіт (п. 2.4 договору).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що сума заборгованості визначена, у тому числі і на підставі табелів робочого часу, які були підписані уповноваженою особою відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час розгляду справи факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 329898,54 грн. належним чином доведений, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 329898,54 грн. за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 21267,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.09.2013 по 28.02.2014 та 5667,02 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.08.2013 по 06.03.2014.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору, при не сплаті робіт більше 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,3% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочки.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Здійснений місцевим господарським судом розрахунок суми пені за порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних робіт за договором, яка підлягає стягненню в розмірі 20209,67 грн. є вірним, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 20209,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснений місцевим господарським судом розрахунок суми 3 % річних за порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних робіт за договором, яка підлягає стягненню в розмірі 4826,46 грн. є вірним, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 4826,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 329898,54 грн., суми пені в розмірі 20209,67 грн. та суми 3% річних в розмірі 4826,46 грн. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО ДИЗАЙН" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі №910/4844/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/4844/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко