Ухвала

від 27.01.2015 по справі 804/15310/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 804/15310/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.

           суддів:                     Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:          Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт” до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 року №0011851502.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

          Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Посадовими особами Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку за звітний податковий період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року податкових декларацій з орендної плати за землю на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, за наслідками якої складено акт від 02.04.2014 року №945/04-66-15-02/34918876.

На підставі висновків даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2014 року №0007601502, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт” визначено податкові зобов'язання з орендної плати юридичних осіб в сумі 366 741,26 грн. (в т. ч. основний платіж - 293 393,01 грн., штрафна санкція - 73 348,25 грн.).

В ході адміністративного оскарження рішенням про результати розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасувало податкове повідомлення-рішення від 23.04.2014 року №0007601502 в частині визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 28 523,31 грн. (основний платіж - 16 299,61 грн., штрафна санкція - 12 233,70 грн.), в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

11.09.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0011851502 із зменшеною сумою грошового зобов'язання (загальна сума 338 217,95 грн., з них 277 093,4 грн. основний платіж та 61 124,55 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями)).

Як вбачається з матеріалів справи 19.03.2010 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ріал Істейт” (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Боброва, 25 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:07:486:0019. Цільове використання земельної ділянки за цим договором 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги).

Пунктом 5.2 договору закріплено, що цільове призначення земельної ділянки: землі історико-культурного призначення.

Згідно пункту 2.3 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становить 6 526 614,95 грн.

Відповідно до п.4.2 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або змін умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно п.12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за згодою сторін.

Пунктом 14.3 договору встановлено, що невід'ємною частиною договору є в тому числі розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена.

Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку підписаний орендодавцем в особі Дніпропетровської міської ради та орендарем в особі ТОВ “Ріал Істейт” та скріплений печатками сторін договору.

Згідно Розрахунку: нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2508 га, що розташована за адресою вул. Боброва, 25, дорівнює 6 526 614,95 грн.; ставка земельного податку, встановлена Законом України “Про плату за землю”, встановлена в розмірі 1 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки; прийнятий до розрахунку відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3; розмір земельного податку 65 266,15 грн., розмір орендної плати 195 798,45 грн.

Позивачем було сформовано показники податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік на підставі договору оренди від 19 березня 2010 року на користування земельною ділянкою площею 0,2508 га, що розташована за адресою вул. Боброва, 25

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п. "в" ст. 12 ЗК).

Згідно зі ст. 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Так, згідно із ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому відповідно до ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Таким чином, згідно із законодавством України, чинним на момент виникнення спірних відносин, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку недійсність договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, а тому договір є правомірним.

При цьому згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, орендар зобов'язан сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Водночас, закріплення в ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" мінімального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України від 26.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування", до загальнодержавних платежів належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Таким чином, відповідно до ст. 21 Закону № 161-XIV та ст. 8 Закону № 2535-ХІІ передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, ст. 30 Закону 161-XIV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. А ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави стверджувати, що орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати з настанням дати: - набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); - набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем та міською радою не вносились зміни до договору оренди земельної ділянки від 19.03.2010 щодо збільшення розміру орендної плати за землю. Також з матеріалів справи вбачається, що судове рішення щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку відсутнє, а інших умов збільшення розміру орендної плати законами України не передбачено, у тому числі і за рішенням податкового органу, оскільки державна податкова служба відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" була наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договорів оренди землі відповідно до положень ЗК та Законів № 161-ХІV, № 2535-ХІІ наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

          Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області– залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:                                                            Л.А. Божко

          Суддя:                                                            О.М. Лукманова

          Суддя:                                                            Т.С. Прокопчук