Постанова

від 15.01.2015 по справі 813/7811/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Львів № 813/7811/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача ОСОБА_12, представника відповідача Гордон Е.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербера» до Головного управління Міндоходів Львівської області про скасування рішення, розпорядження,

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербера» до Головного управління Міндоходів Львівської області з вимогами скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій від 23.10.2014 року №88/2100/20823525, скасувати Розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 23.10.2014 року №375.

У судовому засіданні 21.01.2015 року суд задовольнив клопотання позивача про залишення без розгляду позовну заяву в частині скасування Розпорядження про аналювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 23.10.2014 року №375.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що Рішення про застосування фінансових санкцій від 23.10.2014 року №88/2100/20823525 складене Головним управлінням Міндоходів Львівської області про стягнення з позивача штрафу у розмірі 6 800 грн. є безпідставним, оскільки винесене без дотримання норм законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відтак, представник позивача вважає оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав наведених у позовній заяві, додатково зазначила, що особа ОСОБА_3, яка згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВ №244605 від 09.09.2014 року є суб'єктом реалізації неповнолітній особі слабоалкогольного напою, не перебувала у трудових відносинах з позивачем, що в свою чергу виключає факт порушення позивачем вимог п.2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі Закон України № 481/95-ВР) та застосування до ТзОВ «Гербера» фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. Просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні від 22.10.2014 року вих. №314/10-4008 долученому до матеріалів справи в судовому засіданні 22.12.2014 року та зводиться до того, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.09.2014 року серії ЛВ №244605 зафіксовано факт реалізації особою ОСОБА_3, яка працює продавцем в магазині за адресою АДРЕСА_1 слабоалкогольною напою «Бренді Кола» особі, яка не досягла 18 років, що є складом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КупАП та притягнення особи до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 грн., а до позивача, як до суб'єкта підприємницької діяльності застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. З врахуванням викладеного, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, адміністративний позов таким, що не підлягає до задоволення.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2014 року серії ЛВ№244605, старшим лейтенантом Личаківсього районного відділу міліції дільничним Хом'яком О.В. у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення по АДРЕСА_1, а саме, реалізацію особою ОСОБА_3, того ж дня о 14:05 год. пляшки слабоалкогольного напою «Бренді Кола» особі, яка не досягла 18 років громадянці ОСОБА_7

30.09.2014 року Адміністративною комісією Підгайчиківської сільської ради Золочівського району Львівської області прийнято постанову №1, якою, за здійснення продажу слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн. Доказів оскарження винесеної постанови суду не надано.

23 жовтня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №88/2100/20823525, відповідно до якого за порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, за здійснення реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербера» Рішенням від 23.10.2014 року №88/2100/20823525 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн., яке надіслана на адресу позивача згідно супровідного листа від 23.10.2014 року вих. №25073/10/13-01-2102-11/1945. Не погодившись із винесеним рішенням, позивач звернувся в суд з позовом щодо скасування останнього.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі Закон України № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідальність посадових осіб і громадян за порушення норм Закону № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку, а у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

З долучених матеріалів справи судом встановлено, що 09.09.2014 року, близько 14:05год. у продуктовому магазині, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, дільничим Личаківського РВ старшим лейтенантом міліції Хомяком О.В. зафіксовано вчинення громадянкою ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме, продаж пляшки слабоалкогольного напою «Бренді кола» особі, яка не досягла 18 років, громадянці ОСОБА_7 За вчинене правопорушення на особу ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 510 грн., а до позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності Рішенням Головного управління Міндоходів Львівської області застосувано фінансові санкції у розмірі 6 800 грн. Однак, як вбачається з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваного рішення контролюючим органом не враховано ту обставину, що за адресою АДРЕСА_1 згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АА №563498 05.09.1994 року зареєстровано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербера», а згідно Виписки Серії АА559712 11.10.2005 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_12(а.с 13, 16).

До матеріалів справи долучено також Договір оренди частини нежитлового приміщення від 31.12.2011 року укладений між ТзОВ «Гербера» (орендодавець) в особі ОСОБА_10 з однієї сторони та ФОП ОСОБА_12 (орендар) з іншої сторони, предметом якого є строкове платне володіння та користування частиною нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 площею 25 м.кв.

Згідно даних про основний вид економічної діяльності наведених у Виписках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і ТзОВ «Гербера» і ФОП ОСОБА_12 наділені правом здійснювати роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами , напоями та тютюновими виробами.

Окрім того, Суд звертає увагу відповідача, на те, що згідно штатного розкладу по ТзОВ «Гербера» станом на 01.06.2012 року, кількість працівників штату налічує трьох осіб, а саме, директора - ОСОБА_12, бухгалтера ОСОБА_10 та продавця ОСОБА_11 (а.с. 53).

З наведеного слідує той факт, що особа ОСОБА_3 не перебувала на момент вчинення нею адміністративного правопорушення у трудових відносинах з позивачем, що в свою чергу спростовує наявність обставин, які б свідчили про порушення позивачем зазначених у Рішенні про застосування фінансових санкцій від 23.10.2014 року вимог п. 2.ч 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Додатково, судом встановлено, що згідно трудового договору між працівником і фізичною особою від 10.11.2009 року укладеного між ФОП ОСОБА_12(з одного боку) та ОСОБА_3 (з іншого боку) про покладення на ОСОБА_3 обов'язків продавця, місцем виконання якого є АДРЕСА_1. Доказом виконання укладеного договору, зокрема, є копії трудової книжки ОСОБА_3 з внесеними відомостями про прийом на роботу (а.с. 58-59).

Положеннями ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 11.07.2005 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи долучено копії книги обліку розрахункових операцій, в якій на реєстраторах розрахункових операцій надруковані фіксальні звітні чеки, з яких вбачається, що 09.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербера» не реалізовувало слабоалкогольного напою «Бренді Кола». Відповідачем, щодо спростування зазначених обставини до суду доказів не подано (а.с. 51-52).

Досліджені під час розгляду справи докази та встановлені фактичні обставини свідчать про неправомірність винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Досліджені під час судового розгляду справи докази переконують у безпідставності позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене вище та оцінивши в сукупності норми законодавства Суд дійшов до переконання, що Рішення про застосування щодо позивача фінансових санкцій від 23.10.2014 року №88/2100/20823525 у розмірі 6 800 грн. винесене контролюючим органом без дотримання норм діючого законодавства в сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України в результаті чого таке рішення є безпідставним, оскільки прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Беручи до уваги наведені обставини, оцінивши докази, які є у справі, Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, Суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати Рішення Головного управління Міндоходів про застосування фінансових санкцій від 23.10.2014 року №88/2100/20823525.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербера» (79005, м. Львів, вул. Зелена, 1; ЄДРПОУ 20823525) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 січня 2015 року.

Суддя Сподарик Н.І.