Постанова

від 15.01.2015 по справі 802/3694/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

15 січня 2015 р. Справа № 802/3694/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання Мельника В.С.,

за участю представників сторін:

позивача Манойленко К.В.,

відповідача Гордієнко В.Л., Лисенко Л.М., Романовича С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Трейдинг"

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про зобов'язання вчинити дії, скасувати податкове повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют Трейдинг" з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії, скасувати податкове повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача в судовому засіданні пояснив, що податковим органом безпідставно в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Абсолют Трейдинг", внесено інформацію до акту від 27.08.2014 №2280/2203/38500247 щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій по контрагентам покупцям за період червень 2013, липень 2013, листопад 2013-травень 2014, як наслідок, завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3846089грн., інформацію щодо здійснення господарських операцій, які не є господарською операцією платника податків по товарам, які використані не в господарської діяльності за період червень 2013, липень 2013, листопад 2013 - травень 2014 та, як наслідок, занижено податкові зобов'язання на суму 3 845814 грн. та в сумі 75 569 грн. Вказані обставини, лягли в основу податкового повідомлення рішення № 0008272203 від 18.09.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 613 428 грн., з них 490 742 грн. за основним платежем та 122 686 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Оскільки, на думку представника позивача обставини, що стали основою даного податкового повідомлення рішення не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на надані до суду письмові заперечення і пояснення надані в судовому засіданні (а.с.19-35 том 2).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют Трейдинг" зареєстроване за ідентифікаційним кодом 38500247 за адресою вул. Скалецького, буд.7, кв.1, м. Вінниця (а.с. 29- 30 том 1).

У період з 11.08.2014 по 15.08.2014 Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Абсолют Трейдинг" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Ельф" за період з 01.03.2014 по 30.04.2014, ПрАТ "Київстар" за період з 01.05.2013 по 31.05.2014, ТОВ "Ромуалінвест" за період з 01.02.2014 по 30.04.2014, ТОВ "Еверест -12" за період з 01.03.2014 по 31.05.2014, ТОВ "Кікко Бест" за період за 01.03.2014 по 31.05.2014, ТОВ "Ледаркарт", за березень 2014, ТОВ "Аллоха" з період з 01.05.2013 по 31.12.2013, ТОВ "Аллоха ОК" за період з 01.12.2013 по 28.02.2014, ПП "Оптова компанія "Ельбрус" за період з 01.08.2013 по 31.01.2014, ПРАТ "МТС" за період з 01.01.2014 по 31.05.2014, ТОВ "Астеліт" за період з 01.07.2013 по 31.05.2014, ПП "Адаман" за лютий 2014.

В ході цієї перевірки виявлено: 1) порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим, позивачем занижено податок на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.05.2013 по 31.05.2014 в сумі 490777 грн., в тому числі, за серпень 2013 на 81500 грн., за вересень 2013 на 79 000 грн., за жовтень 2013 на 78 350 грн., за листопад 2013 на 84873 грн., за грудень 2013 на 82460 грн., за січень 2014 на 64594 грн., за лютий 2014 на 20000грн.; 2) порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2014 на 35 грн.(а.с.32-80 том 1). Результат даної перевірки оформлений актом від 27.08.2014 № 2280/2203/38500247 (надалі - акт від 27.08.2014).

На підставі чого, Вінницькою ОДПІ стосовно ТОВ "Абсолют Трейдинг" прийнято податкове повідомлення рішення №0008272203 від 18.09.2014, яким визначено грошове зобов'язання 613 428 грн., з них 490 742 грн. за основним платежем та 122 686 грн. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.81 том 1).

На думку представника позивача факти, що стали основою зазначеного рішення не відповідають дійсності, адже спростовуються наданим до суду та в ході проведення перевірки первинними документами, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог стосовно: 1) визнання протиправною зазначену в акті інформацію у вигляді висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій по контрагентам покупцям за період з червень 2013, липень 2013, листопад 2013-травень 2014 як наслідок, завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3846089грн., інформацію щодо здійснення господарських операцій, які не є господарською операцією платника податків по товарам, які використані не в господарської діяльності за період червень 2013, липень 2013, листопад 2013 - травень 2014 та, як наслідок, занижено податкові зобов'язання на суму 3 845814 грн., інформацію щодо порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України за період червень 2013, липень 2013, листопад 2013- травень 2014 в результаті чого завищено податкове зобов'язання в сумі 75 569 грн. 2) заборонити відповідачу використовувати інформацію, наведену в акті перевірки №2280/2203/38500247 від 27.09.2014 в якості доказової бази щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ "Абсолют Трейдинг" по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання ТОВ "Еверест 12", ТОВ "Кіко Бест", ТОВ "Беверлі Рокс", ТОВ "ТНТ Торг", ТОВ "Ромуалінвест", ТОВ "Плавт сервіс", ТОВ "Ельф", ТОВ "Талас +", ПП Оптова компанія Ельбрус", ПП "Адаман", в тому числі, розміщувати інформацію у базі даних відповідача (АІС "Аудит", АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших), судом встановлено таке.

В ході судового розгляду справи мали місце посилання представника позивача, що в основі вказаних вимог лежить факт протиправності проведення перевірки ТОВ "Абсолют Трейдинг".

Так, надані до суду докази свідчать про те, що 25.06.2014 податковим органом на адресу позивача направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження за вих. №146661/10/22-03, за яким виявлено факти можливого порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ "Ледеркарт". Крім того, листом від 11.07.2014 податковим органом направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження за вих.№15742/10/22-03, яким виявлено факти можливого порушення платником валютного та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ "Плавт сервіс", ТОВ "Ромуалінвестсервіс", ТОВ "Еверест -12", ТОВ "Компанія горизонт плюс", ТОВ "Кікко Бест", ТОВ "Бір", ТОВ "Унігруп", ТОВ "Талас". (а.с.238-241 том 1).

Судом встановлено, що за фактом невиконання вимог зазначених листів Вінницькою ОДПІ у відповідності до наказу від 11.08.2014 №2292 призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Абсолют Трейдинг" та виписано направлення на перевірку від 11.08.2014 №2112/22, №2154/22, №2113/22 (а.с.86-90 том 6).

Зі змісту п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України убачається, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В обґрунтування щодо не надання інформації у відповідності до отримуваних запитів, представник позивача зазначив, що останні оформленні з порушенням норм Податкового кодексу України, відтак виключать обов'язок платника податків надавати запитувану інформацію.

Узагальнюючи норми податкового законодавства, зокрема, пп. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд зазначає, що для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки достатньо наявності однієї з підстав, визначених у вищезгаданих статтях, в даному випадку ненадання інформації у відповідності запитів від 25.06.2014 та від 11.07.2014.

Досліджуючи надані до суду докази, в розрізі даних норм, суд

встановив відповідність запитів щодо надання інформації та її документального підтвердження та, як наслідок, правомірність проведення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Абсолют Трейдинг".

Суд також бере до уваги те, що позивач наказ про призначення перевірки не оскаржував і допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що додатково свідчить про його згоду як з підставами, так і предметом проведення перевірки.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання представника позивача щодо протиправності проведення перевірки ТОВ "Абсолют Трейдинг".

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам, суд також виходив з того, що за приписами п.3 р.1 3 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово - господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.п.4,5 р.1 Порядку).

Положення п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України визначають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У відповідності до п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В контексті зазначеного, суд відмічає, що саме по собі зазначення інформації в акті перевірки не створює для платника податків правових наслідків щодо зміни чи припинення його прав. Водночас, жодною нормою чинного законодавства не обмежено право контролюючого органу викладати в акті власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин платника податків, сама оцінка акту перевірки щодо його складання, викладення в ньому висновків вирішується судом в разі оскарження податкового повідомлення рішення.

Крім того, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, а отже не є актом індивідуальної дії у розумінні положень частини першої статті 17 КАС України.

Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Тобто, даною нормою закріплено право особи оскаржити дії посадової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, дій, які полягають у перевищенні повноважень посадовою особою податкового органу щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами перевірки, дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо. В той же час, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Натомість висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Крім того, виходячи з основних положень КАС України, суд звертає увагу позивача, що при формулюванні змісту позовних вимог необхідно виходити зі змісту ч.2 с.162 КАС України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи та визначено можливість визнавати рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними та скасувати.

Тобто, включення до акту перевірки 27.08.2014 інформації щодо виявлених порушень позивача дійсно є доказовою базою при формуванні податкового повідомлення рішення, однак не змінює стану суб'єктивних прав ТОВ "Абсолют Трейдинг", не створює жодних додаткових обов'язків платника податків, більше того, реалізація позивачем права оскарження зазначених висновків в формі податкового повідомлення рішення виключає в даному випадку судовий захист.

Вказану позицію також закріплено в постанові Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.09.2013 року (справа № 21-237а13), відповідно до якої акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, підсумовуючи вище наведене, суд не вбачає правових підстав щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0008272203 від 18.09.2014, судом встановлено таке.

Матеріали акту перевірки від 27.08.2014 свідчать про те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.05.2013 по 31.05.2014 встановлено його завищення на 566 311 грн., в тому числі за серпень 2013 в сумі 81500грн., за вересень 2013 в сумі 79000 грн., за жовтень 2013 в сумі 78350 грн., за листопад 2013 в сумі 24873 грн., за грудень 2013 в сумі 82700 грн., за січень 2014р. в сумі 64594 грн., за лютий 2014 в сумі 20000грн. за березень 2014 в сумі 75294грн. Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на господарські взаємовідносини позивача з ПП "Оптова компанія "Ельбрус" та ПП "Адаман".

В ході судового розгляду встановлено, що у відповідності до договору про надання послуг №АТ 9/13 від 22.07.2013 м. Житомир, виконавець ТОВ "Абсолют Трейдинг" зобов'язується надавати послуги по популяризації товарів, послуг замовника ПП "Оптова компанія "Ельбрус", інформуванню споживачів про товари та послуги, просування товару, які визначено в п.1.1 договору в порядку, строки та на умовах визначних цим договором та відповідними додатковими угодами. Під товаром розуміють стартові пакети, prepaid продукцію, модеми телефони.

Зобов'язання виконавця є надавати послуги належним чином і у відповідності до умов цього договору, надавати потенційним клієнтам повну інформацію, щодо товару в тому числі про правила та умов використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку кожного з операторів, здійснювати пошук каналів збуту товару, вивчати ринок товарів та послуг, про що в режимі реального часу інформувати замовника. Здійснювати популяризацію торгівельних марок виробників товару та продуктів шляхом інформування потенційних клієнтів про особливості та переваги кожної з торгівельних марок, здійснювати інформаційне сприяння позитивному іміджеві замовника перед існуючим та потенційним клієнтом (розділ 2).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що місцем виконання сторонами своїх зобов'язань є територія міст Києва, Житомира, Чернігова, Черкас, Суми та відповідних областей.

Факт виконання сторонами своїх зобов'язань встановлюється письмовим посвідченням сторін у формі акту прийому-передач послуг, який складається та підписується сторонами цього договору. Акт прийому-передачі послуг повинен містити наступні реквізити: найменування та реквізити сторін; найменування, перелік та вартість послуг, наданих виконавцем; відповідність наданих послуг вимогам цього договору та відповідної додаткової угоди до цього договору (п. 5.2, 5.3 договору) (а.с.252-255 том 6) .

На виконання умов якого до суду надано: податкові накладі від 30.11.2013 №153, №152, від 31.08.2013 №176, №175, від 30.09.2013 №151, № 150, від 01.10.2013 №205, №204, від 31.12.2013 №144, №145, від 31.01.2014 №157,158 довіреності №97/1 від 02.09.2013, №98/3 від 03.09.2013, №124/3 від 07.10.2013, №126/4 від 09.10.2013, №84/1 від 05.08.2013, №85/1 від 07.08.2013, №90/2 від 21.08.2013, які підписані від імені замовника ОСОБА_5 та видані за видатковими накладними, акти прийому - передачі наданих послуг від 31.08.2013р., від 30.09.2013, від 31.10.2013, від 30.11.2013, від 31.12.2013, від 31.01.2014 (а.с.37-45 том 2, а.с.258-291 том 6).

Окрім того, за договором поставки продукції №АТ 22/2013 від 01.08.2013р. ПП "Оптова компанія "Ельбрус", як постачальник, продає та поставляє, а покупець ТОВ "Абсолют Трейдинг" купує та оплачує товар на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачі товару від постачальника до покупця та є невід'ємною частиною цього договору.

В підтвердження факту виконання позивачем надано видаткові накладні №311 від 07.10.2013, №323 від 09.10.2013, №241 від 03.09.2013, №240 від 02.09.2013, №225 від 21.08.2013, №197 від 07.08.2013, №181 від 05.08.2013, довіреності №124/3 від 07.10.2013, №126 /4 від 09.10.2013, №98/3 від 03.09.2013, №97/1 від 02.09.2013, №90/2 від 21.08.2013, №85/1 від 07.08.2013, №84/1 від 05.08.2013, податкові накладні від 07.10.2013 №19, від 09.10.2013 №27, від 03.09.2013 №6, від 02.09.2013 №2, від 21.08.2013 № 38, від 07.08.2013 №11, від 05.08.2013 №2 (а.с. 222-251 том № 6).

З матеріалів справи також слідує, що у відповідності до договору надання послуг №АД-02/2014/2 від 10.02.2014 виконавець ТОВ "Абсолют Трейдинг" зобов'язується надати послуги по популяризації товарів та послуг замовника ПП "Адаман", інформуванню споживачів про товари та послуги, просуванню товару, які визначені за умовами даного договору, в порядку та строки та на умовах визначених цим договором та відповідними додатковими угодами. Під товаром розуміють стартові пакети, prepaid продукцію, модеми телефони.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що місцем виконання сторонами своїх зобов'язань є територія міст Києва, Житомира, Чернігова, Черкас, Суми та відповідних областей. Факт виконання сторонами своїх зобов'язань встановлюється письмовим посвідченням сторін у формі акту прийому-передач послуг, який складається та підписується сторонами цього договору. Акт прийому-передачі послуг повинен містити наступні реквізити: найменування та реквізити сторін; найменування, перелік та вартість послуг, наданих виконавцем; відповідність наданих послуг вимогам цього договору та відповідної додаткової угоди до цього договору .

На виконання якого позивачем представлено акт приймання - передачі наданих послуг від 28.02.2014 та податкову накладу від 28.02.2014 №347 за якою загальна сума коштів, що підлягає сплаті становить 120000 грн. (а.с. 292-297 том 6).

Надаючи правову оцінку даним доказам, суд виходив з того, що ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 25.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 вищезазначеного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктами 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Із наведеного слідує, що для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, а понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.

Аналогічно закріплено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2014р. у справі №800/66360/13.

В порушення зазначеного, з аналізу актів приймання наданні послуг не можливо встановити зміст наданих послуг, у зв'язку з формальним формулювання виконання умов договорів, не конкретизовано момент, об'єм наданих робіт, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг та не відображено отримання платником податку результатів робіт (послуг), які канали збуту товарів позивача знайдено виконавцем послуг.

Окрім того, не надано жодного доказу щодо просування товару та забезпечення інформацією щодо виконання своїх зобов'язань ТОВ "Абсолют Трейдинг" перед замовниками.

Також, в ході проведення перевірки та в ході судового розгляду позивачем не представлено доказів використання придбаного товару у власній господарській діяльності чи його подальшої реалізації з метою отримання прибутку, документів, які б підтверджували замовлення на поставку товару відповідно до умов договору про надання послуг №АТ 9/13 від 22.07.2013, договору поставки продукції №АТ 22/2013 від 01.08.2013 та договору надання послуг №АД-02/2014/2 від 10.02.2014, рахунки-фактури від ПП "Оптова Компанія "Ельбрус" та від ПП "Адаман", а також інші документи, які б у своїй сукупності свідчили про фактичне отримання позивачем товару за договорами та його використання для здійснення господарської діяльності підприємства.

Судом також враховано відсутність ділової мети укладенню зазначених договорів, зокрема, зі змісту положень ст.3 Господарського кодексу України вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків по факту наданих послуг або проведених робіт, відтак, кожна окрема господарська операція платника податку повинна відповідати загальній меті й відповідно так чи інакше сприяти досягненню цієї мети.

Відповідно до пп. 14.1.213, п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податків. Перевірці підлягають обставини, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Отже, відсутність ділової мети при укладенні правочину, але при цьому, формуванні формальних документів на його підтвердження не може свідчити, на думку суду, про правомірність господарської операції, а відтак, відсутні правові підстави для відображення їх в бухгалтерському обліку.

Як свідчить договори про надання послуг укладенні позивачем з ПП "Оптова Компанія "Ельбрус" та ПП "Адаман" під послугами (р.1.2 р.1) розуміють:

систематичне надання повної інформації щодо товару, в тому числі про правила та умови використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку кожного з операторів;

вивчення, дослідження та аналізу споживного попиту, пошук каналів збуту для реалізації товару, вивчення ринку товарів, послуги зі збору та розповсюдження інформації про товар, популяризація торгівельних марок виробників товару та продуктів, інформаційне сприяння позитивному іміджеві операторів перед існуючими та потенційними клієнтами,

розміщення товару в місцях продажу та підтримання в торгових приміщеннях достатнього асортименту товару, систематичне інформування потенційних споживачів про наявні товари, акції та особливості кожного виду товару.

Положення ст.900 Цивільного кодексу України встановлюють, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом із тим, відповідно до пп. 14.1.213, п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, судам в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податків. Перевірці підлягають обставини, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Відтак, встановлена судом відсутність ділової мети також вказує на правомірність висновків податкового органу в частині господарських взаємовідносин позивача з ПП "Оптова Компанія "Ельбрус" та ПП "Адаман".

Варто відмітити, що в судовому засіданні представником позивачем не надано доказів та обґрунтувань та, як наслідок, не доведено в чому саме полягала популяризація торговельних мереж операторів телекомунікаційної мережі - клієнтів позивача і зрештою, який економічний ефект був для позивача від таких дороговартісних послуг.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що надані позивачем бухгалтерські документами не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій із ПП "Оптова Компанія "Ельбрус" та ПП "Адаман".

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Зі змісту п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України слідує, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;

Згідно з п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

В судовому засіданні представник позивача звернув увагу на додаткові докази надані до суду, зокрема, лист ПП "Оптової компанії "Ельбрус" за вих. №171/23 від 01.11.2014 свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість ПП "Адаман", статут та наказ ПП "Адаман". Додатково зазначив, що протиправність як проведення перевірки позивача та оскаржуваних податкових повідомлень рішень підтверджується постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 у справі №816/2606/147, від 28.08.2014 у справі № 816/3081/14.

Надаючи правову оцінку зазначеним доказам, в розрізі протиправності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд не вбачає їх достатніми для скасування оскаржуваного акту, адже листом ПП "Оптової компанії "Ельбрус" за вих. №171/23 від 01.11.2014 свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість ПП "Адаман", статутом та наказом ПП "Адаман" проінформовано про факти господарської діяльності ПП "Оптової компанії "Ельбрус" та ПП "Адаман", натомість не спростовано виявленні порушення.

Стосовно посилання представника на судові акти, варто відмітити, що положення ч.2 ст. 14 КАС України, за якими постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України та ч.1 ст. 72 КАС України згідно з якими обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, дійсно встановлюють, що законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

Однак, суд відмічає, що предметом постанов Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 у справі № 816/2606/147 та від 28.08.2014 у справі №816/3081/14 є протиправність дій податкового органу щодо внесення до автоматизованих систем податкового органу та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про ПП "Адаман", зазначені обставини, на думку суду, не підтверджують належність господарських операцій позивача з ПП "Адаман".

Таким чином, суд не бере до уваги посилання представника позивача.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд звертає увагу позивача, що визнання права як загальний спосіб захисту порушеного права особи з урахуванням особливостей адміністративного судочинства не може бути застосований для захисту прав позивача в межах даної справи, адже відповідачем згідно зі ст.1 ст.71 КАС України доведено правомірність винесення податкового повідомлення рішення.

Підсумовуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, адже виявленні порушення позапланової перевірки ТОВ "Абсолют Трейдинг" зайшли підтвердження в ході судового розгляду справи, а надані до суду докази їх не спростовують .

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Як свідчать надані до суду квитанції за №В4-2249 та №В4-2250 від 10.10.2014, позивачем сплачено судовий збір в сумі 560, 28 грн., відтак, решта суми судового збору, яку необхідно стягнути з ТОВ "Абсолют Трейдинг" у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову за позовними вимогами майнового характеру становить 3926,92 грн. (4487,20 - 560, 28).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Трейдинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" за №00082722203 від 18 вересня 2014 року відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Трейдинг" (код ЄДРПОУ 38500247, м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 7, кім.1 ) в дохід Державного бюджету України решту суми судового збору, що підлягав сплаті при звернені до адміністративного суду, а саме, судовий збір в сумі 3926,92 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 92 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: