Ухвала

від 27.01.2015 по справі 826/12184/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12184/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Стайл» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкову вимогу і рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Стайл» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2014 року №0000602206, податкову вимогу від 18.07.2014 року №7076-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 28.07.2014 року №15874/10/26-54-25-24.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 року №0000602206 в частині нарахованої пені у сфері ЗЕД на суму 14 726,98 грн, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 18.07.2014 року №7076-25 в частині суми податкового боргу в розмірі 14 726,98 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача та заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України по розрахунках по контракту від 15.01.2013 року №15/01/2013 на підставі листа ПАТ «ОТП Банк» від 07.10.2013 року №52-52-3-2/12057, за результатами якої складений акт від 27.12.2013 року №876/26-54-22-06-38118964.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до несвоєчасного надходження товару по контракту від 15.01.2013 року №15/01/2013 на суму 11 810,70 дол. США з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортній операції на 59 днів.

Подані Позивачем письмові заперечення на висновки вказаного акту перевірки залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - залишені без змін.

24.01.2014 року податковим органом відносно Позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602206, яким визначено суму грошового зобов'язання - пеню за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 16 709,32 грн.

За наслідками адміністративного оскарження Позивачем податкового повідомлення-рішення, рішенням ГУ Міндоходів у м.Києві від 21.03.2014 року №3747/726-15-10-06-12 про результати розгляду первинної скарги від 31.01.2014 року вих.№34, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

18.07.2014 року Відповідачем оформлено податкову вимогу від 18.07.2014 року №7076-25 про термінову сплату суму податкового боргу, а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 28.07.2014 року №15874/10/26-54-25-24.

Так, 15.01.2013 року між Позивачем та Фірмою нерезидентом «Yang Guang Furniture International Co., LTD» (Китай) укладено контракт №15/01/2013 на поставку меблів.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 19.06.2013 року №5 та виписки банку ПАТ «ОТП Банк» за 19.06.2013 року Позивачем на виконання умов контракту перераховано контрагенту кошти в сумі 11 810,70 дол.США.

Відповідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу вимог ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За приписами п.3 постанови НБУ від 16.11.2012 року №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/22233, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Отже, граничним терміном отримання товару є 17.09.2013 року.

Згідно ст.6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України.

За змістом ст.43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно ст.92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Положеннями ст. 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно коносаменту та комерційного інвойсу відтиск «під митним контролем» та перетин митного кордону України при переміщенні товару за умовами укладеного між Позивачем та його контрагентом контрактом від 15.01.2013 року №15/01/2013 здійснено 24.09.2013 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір пені за порушення Позивачем передбачених строків поставки товарів повинен розраховуватись податковим органом по дату фактичного перетину митного кордону України - 24.09.2013 року.

Судом першої інстанції вірно обчислено розмір пені, яка підлягає до стягнення, в розмірі 0,3 відсотка від суми недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, що складає 1 982,34 грн.

З огляду на вказане, судове рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.01.2014 року №0000602206 в частині нарахованої пені у сфері ЗЕД на суму 14 726,98 грн та податкової вимоги від 18.07.2014 року №7076-25 в частині суми податкового боргу в розмірі 14 726,98 грн є обґрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 28 січня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.