Ухвала

від 19.01.2015 по справі 816/3976/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р.Справа № 816/3976/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 816/3976/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскомплект"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіскомплект» (далі за текстом - ТОВ «Сервіскомплект», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 року № 0004422202/1788, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 22 477,50 грн. (за основним платежем - 17892,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4495,5 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 року № 0004422202/1788.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кременчуцька ОДПІ зазначає, що ТОВ «Сервіскомплект» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Прайм-Білдінг» та ТОВ «Комсервіс Плюс» та обґрунтовує такий висновок відсутністю реальності здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіскомплект» (код ЄДРПОУ 37895820) зареєстровано 03.11.2011 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15881020000007940.

ТОВ «Сервіскомплект» перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 04.11.2011 року та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.03.2012 року № 200058404 серії НБ № 567533

В період з 26.08.2014 року по 01.09.2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сервіскомплект» (код ЄДРПОУ 37895820) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Прайм-Білдінг» (код ЄДРПОУ 38704156) за період лютий - березень 2014 року, з ТОВ «Комсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 33060255) за період листопад 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт № 2152/16-03-22-02-12/37895820 від 05.09.2014 року, яким зафіксовано порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 17982,0 грн.

На підставі вказаного висновку Акту перевірки № 2152/16-03-22-02-12/37895820 від 05.09.2014 року податковим органом 19.09.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004422202/1788, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 22 477,50 грн. (за основним платежем - 17892,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4495,5 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу, оскільки позивач не несе відповідальності за постачальника діяльність якого містить ряд ознак фіктивності, а також з наявності належного документального підтвердження здійснення таких господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Виходячи з позиції контролюючого органу, операції позивача з контрагентами ТОВ «Прайм-Білдінг» та ТОВ «Комсервіс Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, трудових ресурсів, необхідних для обсягів постачання, а спірні операції направлені на ухилення від сплати податків; операції з цим контрагентом не містять у суті своїй економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товару; правочини, вчинені вищевказаними контрагентами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Досліджуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Сервіскомплект» суми податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаного товару за перевірений період, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку встановленню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2013 року між ТОВ «Сервіскомплект» (покупець) та ТОВ «Комсервіс Плюс» (постачальник) укладений договір поставки № 7, згідно якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням поставляти у власність покупцю автозапчастини, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити їх на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Крім того, 17.02.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Прайм-Білдінг» (постачальник) укладений договір поставки №36, згідно якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням поставляти у власність покупцю автозапчастини, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити їх на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Реальність виконання господарських операцій за вказаними договорами підтверджується первинними документами, що наявні в матеріалах справи, а саме: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Отримання, оприбуткування та зберігання товарів здійснювалось на складі позивача, який використовується ТОВ «Сервіскомплект» на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 02.10.2013 року № 1 та від 01.01.2014 року.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальників до складу позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

В подальшому, придбаний товар використаний позивачем в власній господарській діяльності шляхом реалізації на користь інших суб'єктів господарської діяльності, що підтверджується копіями договорів, видатковими накладними, податковими накладними, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними, товарно-транспортними накладними.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає укладених договорів та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Отже, формування податкового кредиту обумовлено придбанням товару з метою його використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Прайм-Білдінг» та ТОВ «Комсервіс Плюс» та правомірність формування податкового кредиту за проведеними операціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, Кременчуцькою ОДПІ не доведено обґрунтованість висновків акту перевірки позивача № 2152/16-03-22-02-12/37895820 від 05.09.2014 року і, як наслідок, правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 року № 0004422202/1788.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 816/3976/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Катунов В.В.