Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/13056/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13056/14 Головуючий у 1-й інстанції:Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дон-Лів-Компані» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог ПК України позивач подав через приймальню відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Однак, відповідач листом відмовив у прийнятті податкової звітності. Як вбачається зі змісту листа, податкова звітність позивача не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням вимог податкового законодавства, а саме позивачем недостовірно вказано місцезнаходження платника податку.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача прийняти податкову звітність.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридична адреса позивача є ідентичною з тою, яка була вказана в поданій податковій декларації, а отже жодних порушень з боку позивача, зокрема щодо достовірності місцезнаходження платника податку, немає.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, в силу положень п.п. 16.1.3, п. 16.1, ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов'язків платників податків, їх представників та податкових агентів.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації.

П. 48.3 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Особливості порядку прийняття або відмови в прийнятті декларації посадовими особами органу державної податкової служби наведені в п. 49.8 - 49.14 ст. 49 ПК України.

Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49.3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

В силу приписів вказаних норм законодавства вбачається, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Однак, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, про що платника податків письмово повідомляють про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що як вбачається із наявних в матеріалах справи Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва платника ПДВ позивача, ТОВ ««Дон-Лів-Компані»» знаходиться за адресою: 01025, м. Київ, вул.. Десятинна, буд. 7.

Таким чином, місцезнаходження позивача підтверджено належними доказами.

За наведених обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про необґрунтованість дій податкового органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2014 року, чим в результаті були порушені права позивача та прийнято неправомірне податкове повідомлення-рішення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.