Рішення

від 22.01.2015 по справі 203/7329/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.01.2015

Справа № 203/7329/14-ц

2/0203/229/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ігнатенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Містобудівельний кадастр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням доповнення та уточнення позовних вимог, послалась на те, що 06 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір №11/06-2 про розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, розташованого в межах с. Червоний Садок Дніпропетровського району Дніпропетровської області. За даним договором позивач сплатила 3005,93 гривень, а відповідач, в свою чергу, розробив та передав позивачу 31 січня 2008 року відповідний проект відведення земельної ділянки, на підставі якого позивач 13 березня 2012 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ №423832. Однак рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року вказаний акт визнано недійсним та скасовано відповідну реєстрацію за позивачем права власності на земельну ділянку. Посилаючись на те, що скасування рішенням суду державного акту та реєстрації права власності відбулось внаслідок недоліків проекту відведення земельної ділянки (накладення земельної ділянки позивача на ділянку іншої особи, порушення вимог земельного, водного та іншого законодавства) через неякісне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 4444,64 гривень збитків, а також в якості відшкодування моральної шкоди - 10000 гривень. (а.с.1-4, 59-61)

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з викладених вище підстав.

Представник відповідача позов не визнав, проти його задоволення заперечував, надав суду письмові заперечення, пославшись на виконання відповідачем вимог укладеного між сторонами договору в повному обсязі, складення якісного проекту землеустрою, про що свідчить погодження такого проекту всіма необхідними висновками та рішеннями державних органів та служб. Накладення земельних ділянок та скасування судом державного акту і реєстрації права власності позивача на земельну ділянку, як наполягав представник відповідача, відбулось не з вини ДП «Містобудівельний кадастр», а через подання саме позивачем невірних вихідних даних відповідачу для розроблення проекту землеустрою. (а.с.43-45, 104-109)

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2007 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником (виконавцем), укладено договір №11\06-2, за умовами якого відповідач зобов'язався до 31 січня 2008 року за завданням позивача розробити проект відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, яка розташована в межах населеного пункту с. Червоний Садок (Волоська сільська рада) Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а позивач зобов'язалась оплатити роботу в розмірі 3005,93 гривень, а також прийняти виконану роботу. Оплату роботи позивач здійснила в повному обсязі. (а.с.11, 12, 15)

Відповідно до схеми, яка є додатком до вищевказаного договору, відповідач серед іншого при підготовці проекту землеустрою зобов'язався провести наступні роботи: землевпорядні роботи з оформлення документів на право користування землею; збір та систематизацію матеріалів колишніх років, документів, планів; опорних пунктів державної мережі; складення кадастрових планів; розрахунок земельних площ тощо. (а.с.13-14)

Крім того, судом встановлено, що технічне завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пояснювальна записка якого містить посилання на характеристики земельної ділянки, в тому числі визначення її межування з іншими земельними ділянками, підготовлене відповідачем на замовлення позивача (а.с.70).

31 січня 2008 року позивач отримала від відповідача замовлений проект землеустрою, на підставі якого в подальшому 13 березня 2012 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №423832 та здійснила реєстрацію за собою права власності на земельну ділянку площею 0,2310 га за кадастровим №1221481500:05:001:0113, розташовану за адресою АДРЕСА_1, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область. (а.с.26, 65-98, 117)

21 травня 2012 року відповідач звернувся із листом до Відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області, Дніпропетровської регіональної філії «Центр ДЗК», в якому просив внести зміни до чергового кадастрового плану території с. Червоний Садок Волоської сільської ради шляхом архівації трьох кадастрових номерів земельних ділянок, зокрема земельної ділянки позивача за кадастровим №1221481500:05:001:0113, у зв'язку із виявленими накладками на земельну ділянку ОСОБА_3, що розташована в АДРЕСА_2 (а.с.22-25).

24 вересня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення по цивільній справі №2-175/2571/13-ц, сторонами якої були також ОСОБА_1 та ДП «Містобудівельний кадастр». Даним рішенням серед іншого визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану у Дніпропетровській області, Дніпропетровському районі в с. Червоний Садок (Волоська сільська рада) за кадастровим №1221481500:05:001:0113, що документально була оформлена за позивачем. Крім того, скасовано реєстрацію в Державному земельному кадастрі та державну реєстрацію права власності за позивачем на вказану земельну ділянку. (а.с.5-10, 24-28)

Ухвалюючи вищевказане рішення, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області виходив із таких встановлених ним фактичних обставин. Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області у відповідності до вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Волоською сільською радою при прийнятті рішень про передачу земельних ділянок фізичним особам, за результатами якої від 09 вересня 2011 року з виїздом на місце головним спеціалістом Управління Держземінспекції у Дніпропетровській області було виявлено, що в процесі розробки технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку на ім'я ОСОБА_3 на території Дніпропетровського району, Волоської сільської ради в с. Червоний Садок по АДРЕСА_2 на її частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства накладаються три земельні ділянки, одна з яких - за кадастровим №1221481500:05:001:0113 (тобто документально оформлена на позивача). На ці три земельні ділянки рішенням сесії Волоської сільської ради від 23 червня 2077 року №10/V було надано дозвіл на вибір та обстеження земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту с. Червоний Садок, а рішенням сесії тієї ж сільської ради від 29 жовтня 2007 року №12/V «Про надання дозволу на складення проекту відведення земельної ділянки» було затверджено акт вибору та обстеження земельних ділянок та надано дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок у власність в тому числі позивачу ОСОБА_1 Послався суд і на порушення при відведенні зазначених трьох земельних ділянок, в тому числі ділянки позивачу ОСОБА_1, вимог ст.ст.59, 65, 76, 112 ЗК України, ст.ст.6, 88 ВК України, ст.ст.10, 18, 21, 22, 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» щодо: неможливості передання у приватну власності земельної ділянки, яка знаходиться в прибережній захисній смузі, для садівництва, будівництва будь-яких споруд та інше (така земельна ділянка може бути передана фізичній особі лише в користування для певних потреб, а у технічній документації на відведення цієї земельної ділянки із зоною прибережної захисної смуги має міститись відповідний проект землеустрою); необхідності врахування при відведенні земельної ділянки меж охоронних та санітарно-захисних зон об'єктів енергетики із зазначенням їх в документації із землеустрою та кадастрових планах. (а.с.7-9)

Крім того, судом з пояснень сторін в судовому засіданні на підставі ст.61 ч.1 ЦПК України встановлено, що після виявлення позивачем вищевказаних недоліків розробленого відповідачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу (після ухвалення вищевказаного судового рішення), остання зверталась до відповідача з вимогою переробити проект та усунути недоліки, що відповідач здійснити без нової оплати своїх послуг відмовився, а на час розгляду даної цивільної справи у відповідача відсутня ліцензія для здійснення даного виду діяльності.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень укладеного між ними договору, врегульовані положеннями ЦК України, а також Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим постановою КМУ від 26 травня 2004 року №677 (далі Порядок), що діяв на час виконання відповідачем умов кладеного між сторонами договору.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно норм ст.ст.11, 525, 526, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, окрім іншого, акти цивільного законодавства, договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ст.ст.837, 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що розробником проекту відведення земельної ділянки фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Положеннями ст.888 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За змістом норм ст.ст.847, 890 ЦК України встановлено, що підрядник, окрім іншого, зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором, гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації, своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи та про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Частиною 3 ст.858 ЦК України визначено, що недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положеннями застосовуються і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 3005,93 гривень. Правова позиція суду ґрунтується на тому, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року (у відповідності до ст.61 ЦПК України має преюдиціальну силу при вирішенні даної справи) встановлений факт порушення вимог земельного, водного та іншого законодавства при відведенні трьох земельних ділянок, в тому числі позивачу (кадастровий №1221481500:05:001:0113) в межах населеного пункту с. Червоний Садок (Волоська сільська рада) Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яке (порушення) виявилось, зокрема, у накладенні частини такої земельної ділянки позивача на вже існуючу земельну ділянку іншої особи. Останнє, в свою чергу, зумовило скасування зазначеним судовим рішенням виданого позивачу державного акту та державного реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку. Оскільки ж, в основу зазначеного відведення позивачу земельної ділянки була покладена технічна документація - розроблений відповідачем на замовлення позивача за договором №11\06-2 від 06 листопада 2007 року проект землеустрою, при розробці якого відповідачем допущені вищенаведені порушення, хоча відповідач за змістом закону (ст.ст.847, 888, 890 ЦК України) та укладеного між сторонами договору (схема до договору з переліком робіт відповідача) зобов'язався розробити проект землеустрою, який би не містив вищевказаних недоліків, для чого відповідач мав, в тому числі самостійно, перевірити можливість фактичного відведення бажаної позивачем земельної ділянки, а при неможливості попередити про це останню, суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем, що спричинило останній збитки в розмірі сплаченої позивачем відповідачу вартості замовлених робіт - в сумі 3005,93 гривень. Вищевказаний розмір збитків, враховуючи неможливість відповідачем на даний час усунути недоліки проекту землеустрою через відсутність у відповідача наразі відповідної ліцензії на право здійснення даного виду робіт, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема як кошти, отримані відповідачем без достатньої правової підстави.

Підставою для відмови у стягненні з відповідача суми збитків в розмірі, що перевищує сплачену позивачем відповідачу вартість замовлених проектних робіт, є те, що такі витрати позивач понесла за власним волевиявленням за наслідками вступу у договірні правовідносини з іншими суб'єктами цивільних правовідносин, отримавши від них за сплачені кошти відповідні послуги, претензій до якості яких та до самих цих контрагентів позивач не має. У якості відповідачів до участі у справі такі особи також не залучались. (а.с.10-21)

Також не підлягає задоволенню позов в частині вимог позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки спір між сторонами виник з договірних правовідносин, а відтак за змістом цивільного законодавства можливість відшкодування моральної шкоди в такому випадку має бути прямо передбачена умовами укладеного договору або ж нормами відповідного законодавства. Однак, положення укладеного між сторонами договору підряду №11\06-2 від 06 листопада 2007 року не містять норм щодо відшкодування моральної шкоди, як і положення параграфів 1 та 4 Глави 61 ЦК України, які безпосередньо регулюють виниклі між сторонами договірні правовідносини, а ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодування моральної шкоди передбачено лише у випадку її завдання внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції). Крім того, дана позовна вимога фактично є бездоказовою, оскільки ґрунтується виключно на поясненнях позивача у формі лише констатації, тези щодо заподіяння моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.

Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача по справі, оскільки останні суперечать вищевикладеним висновкам суду, фактичним обставинам правовідносин та наведеним нормам закону і положенням укладеного між сторонами договору. Зокрема, факт неналежної якості проекту землеустрою прямо випливає зі змісту рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року, яким встановлені порушення закону при відведенні земельної ділянки позивача, а таке відведення відбулось на підставі саме розробленого відповідачем проекту землеустрою. Погодження ж такого проекту певними рішеннями та висновками державних органів та органів місцевого самоврядування саме по собі та з урахуванням встановлених рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року фактів не може свідчити і не свідчить про беззаперечну належну якість такого проекту. Не погоджується суд також із твердженнями сторони відповідача про відсутність вини останнього у неналежній якості проекту землеустрою, оскільки технічне завдання на складання такого проекту із зазначенням характеристик земельної ділянки було підготовлено саме відповідачем на замовлення позивача, а не останньою самостійно. Крім того, за змістом наведених вище судом норм закону та схеми з переліком робіт, яка є додатком до укладеного між сторонами договору, обов'язок підготувати належний проект покладається саме на відповідача, як виконавця (підрядника), і цей обов'язок не обмежується лише використанням вихідних даних, що надаються замовником, а й зумовлює необхідність використання даних, отриманих виконавцем самостійно в ході виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Крім того, за нормами цивільного законодавства відповідач мав попередити позивача, що дотримання лише наданих останньою вихідних даних загрожуватиме якості виконаній роботі, що відповідачем також виконано не було.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 243,6 гривень (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 525, 526, 610, 611, 629, 837, 847, 857, 858, 887-891, 1212 ЦК України, ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», п.4 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26 травня 2004 року №677, ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 208, 209, 212-216, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства «Містобудівельний кадастр» (ЄДРПОУ 33769685) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачених коштів за договором №11\06-2 від 06 листопада 2007 року - 3005,93 гривень, у рахунок відшкодування судових витрат - 243,6 гривень, а всього - 3249,53 гривень.

ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур