cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року Справа № 908/2907/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі № 908/2907/14 Господарського суду Запорізької області за позовомЗапорізької міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачане з'явився - - відповідачаКрасюк Н.І.
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2014 року Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якій просила суд внести зміни до договору оренди землі № 040626100888 від 04.06.2006 в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2014 (суддя Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (головуючий Камишева Л.М., судді: Івакіна В.О., Черленяк М.І.) у даній справі позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 22 серпня 2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта" щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:015:0033, загальною площею 0,2356 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 8а, виклавши пункт 4 в такій редакції: " 4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 592 381 грн. 68 коп. (три мільйони п'ятсот дев'яносто дві тисячі триста вісімдесят одна грн. 68 коп.) в цінах 2013 року"; внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта" щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:015:0033, загальною площею 0,2356 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 8а, виклавши пункт 8 в такій редакції: "8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 215 542 грн. 90 коп. (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дві грн. 90 коп.), що складає 6 % нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року".
Не погоджуючись з рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу Запорізька міська рада заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без змін.
Запорізька міська рада не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що між Запорізькою міською радою (орендодавцем; позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (орендарем; відповідачем у справі), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство"Укрнафта", 22 серпня 2006 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець, відповідно до рішення тридцятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 8/37 від 15 лютого 2006 року надав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2356 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 8а, для розташування автозаправної станції Цей договір зареєстровано в у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040626100888 від 04 жовтня 2006 року (а.с. 9-14).
Факт передачі в оренду вказаної земельної ділянки підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі 04 жовтня 2006 року.
В пунктах 8, 9, 10 договору оренди землі сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 11 622,15 грн. за календарний рік в цінах 2006 року. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району.
Сторони у пункті 11 договору узгодили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 березня 2008 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Українським ДНДІПМ "Дніпромісто"; затверджено базову вартість 1 кв.м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01 січня 2008 року, впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01 березня 2008 року; впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01 березня 2008 року. Визнано рішення Запорізької міської ради від 15 червня 2001 року № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки; Управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області до 01 травня 2008 року необхідно розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників; та інше (а.с.19).
27 липня 2011 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі", згідно якого розмір орендної плати за всі земельні ділянки (за виключенням пунктів, зазначених у додатку) здійснюється з урахуванням коефіцієнту " 3" (а.с.21-22).
26 червня 2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27 липня 2011 року "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку (а.с.23). Нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки площею 2 356,00 кв. м. становить 190, 18 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою становить - 3 592 381, 68 грн. (а.с.18). Доказів скасування або визнання недійсним цього рішення матеріали справи не містять.
Предметом даного судового спору є вимога Запорізької міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати та нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Ця вимога мотивована необхідністю приведення діючого договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, а також тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення відповідних змін до договору.
Матеріально-правовою підставою свого позову позивач визначив статті 142, 144 Конституції України, статті 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку землі", статті 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 632, 651, 652, 654 Цивільного кодексу України,статті 14, 271, 274, 288.1, 288.5 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Орендна плата за землю визначена у частині першій статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 по справі № 2-1/10068-2008, у постанові від 23.05.2011 по справі № 7/105-10 (30/234-09), у постанові від 04.07.2011 по справі № 41/81пд.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Така правова позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів (постанова від 20 серпня 2013 року у справі № 5009/3430/12, постанова від 3 грудня 2013 року у справі № 5009/3430/12).
Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з прийняттям міською радою № 37 від 26 червня 2012 року, для вирішення питання щодо приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства, позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідну додаткову угоду (а.с.22). Однак, дана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Здійснюючи судовий розгляд справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності підстав для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судами, а відтак і наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового як для позивача так і відповідача.
Встановивши, що запропонована позивачем редакція внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідає вимогам діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позов підлягає задоволенню.
Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин інституту зупинення провадження у справі є достатньо обґрунтованими та такими, що відповідають нормам процесуального права.
Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.
Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і, фактично, зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі № 908/2907/14 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Корсак
С у д д і М.В. Данилова
Т.Б. Данилова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2015 |
Оприлюднено | 29.01.2015 |
Номер документу | 42476090 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Корсак B.A.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні