Рішення

від 14.01.2015 по справі 924/1637/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2015 р.Справа № 924/1637/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Гладій С. В., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства "Деметра-2005", с. Кустівці Полонського району

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Кустівці Полонського району

про стягнення 100155,51 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Сковорода О.М. - за довіреністю від 11.09.2014 р.

Комісарук В.В. - керівник

від відповідача: Товмач В.В. - за довіреністю №1 від 25.04.2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 81090 грн. заборгованості за виконані відповідно до договору № 2 від 28.01.2009р. роботи, 5199,12 грн. - 3% річних, 13866,39 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на положення ст. ст. 173-175, 181, 193, 229 ГК України, ст. ст. 253, 256, 260, 261, 264, 526, 530, 610-612, 625, 639 ЦК України та на невиконання відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати вартості виконаних робіт.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягають на задоволенні позову.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити. Відповідач заперечує факт наявності заборгованості за договором № 2 від 28.01.2009р., оскільки були проведені розрахунки за надані послуги згідно з платіжним дорученням № 151 від 30.06.2010 р. на суму 370000,00 грн., видатковими касовими ордерами № 432 від 12.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 433 від 13.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 437 від 26.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 448 від 27.08.2010р. на суму 8000,00 грн., платіжним дорученням № 250 від 07.10.2010 р. на суму 10000,00 грн., всього на загальну суму 418000,00 грн., що свідчить про існування переплати позивачеві на суму 262830,00 грн.

Також посилається на те, що в серпні 2011 р. СТОВ "Україна" було придбане ТОВ "Енселко" (згідно протоколу № 3 позачергових загальних зборів учасників СТОВ "Україна" від 04.08.2011 р.). При цьому при проведенні аудиту новому власнику не було надано всю первинну бухгалтерську документацію та інформацію про наявність будь-якої дебіторської та кредиторської заборгованості відповідача перед ФГ "Деметра-2005", в результаті чого відповідач не мав законних підстав для підтвердження та сплати заборгованості за договорами № 1 від 10.01.2008р., № 2 від 28.01.2009р., № 3 від 26.01.2010р., укладеними з ФГ "Деметра-2005".

Зазначає, що лист від 15.07.2011 р. про визнання заборгованості перед позивачем на суму 314236,36 грн. та зобов'язання повернути заборгованість до 01.09.2012р., за підписом Куванової А.О., яка на момент підписання була директором СТОВ "Україна", відповідач не писав та не передавав позивачеві, про що свідчить відсутність вихідного номера на самому листі та будь-яких відомостей в журналі вихідної кореспонденції СТОВ "Україна".

Вважає безпідставним посилання позивача на акти звірки розрахунків як на підтвердження наявності заборгованості, оскільки в останніх не зазначається, згідно яких первинних документів чи за якими господарськими зобов'язаннями здійснювалися розрахунки.

Позивач в додаткових письмових поясненнях з приводу поданих відповідачем копій платіжного доручення №151 від 30.06.2010 р. на суму 370,00 грн., видаткових касових ордерів №432 від 12.08.2010 р. на 10000,00 грн., №433 від 13.08.2010 р. на 10000,00 грн., №437 від 27.08.2010 р. на 8000,00 грн., №250 від 07.10.2010 р. на суму 10000,00 грн., всього на загальну суму 418000,00 грн., позивач, посилаючись на п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.04.2004 р. №22, вказує, що в наданих платіжних дорученнях не зазначено, згідно яких первинних документів чи за якими господарськими зобов'язаннями здійснювались розрахунки, в них також відсутні посилання на договір № 2 від 28.01.2009р., за яким виникла заборгованість. При цьому стверджує, що між ФГ "Деметра-2005" та СТОВ "Україна" господарські взаємовідносини тривали з 2005р. по 2010р. На протязі вказаного часу СТОВ "Україна" неодноразово боргувало ФГ "Деметра-2005" чималі кошти. Повідомляє, що станом на 01.05.2007р. заборгованість СТОВ "Україна" перед ФГ "Деметра-2005" становила 654288,52 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.05.2007 р. Надані платіжні доручення, на думку позивача, підтверджують факт часткових розрахунків за заборгованість, яка виникла станом на 01.05.2007 р. Вважає, що в акті звірки взаєморозрахунків від 24.10.2011р. відповідач визнає наявність заборгованості перед ФГ "Деметра-2005" в сумі 314573,35 грн. Акт звірки взаєморозрахунків від 01.09.2012 р. підписаний посадовими особами СТОВ "Україна" - керівником і бухгалтером та скріплений печатками вже при новому власнику корпоративних прав. Зазначає, що визнана заборгованість складається із заборгованості за договором № 1 від 10.01.2008 р. в сумі 155170,00грн, за договором № 2 від 28.01.2009р. в сумі 81090,00 грн., за договором № 3 від 26.01.2010р. в сумі 77976,36 грн., що в сукупності становить 314573,35 грн.

Відповідачем подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису посадової особи відповідача в листі від 15.07.2011р. про визнання заборгованості перед позивачем, вказуючи на те, що зазначений лист посадовими особами товариства не підписувався, позивачу не направлявся, оскільки на ньому відсутній вихідний номер товариства, відсутні відомості в журналі вихідної кореспонденції. Клопотання мотивовано тим, що від з'ясування обставин про приблизний час виготовлення листа залежить вирішення питання про те, чи визнавав відповідач наявність заборгованості перед позивачем в сумі 314236,36 грн.

Відповідач проти заявленого клопотання про призначення судової експертизи заперечує, посилаючись на відсутність будь-якої потреби в спеціальних знаннях для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору, оскільки є первинні документи, які підтверджують виникнення зобов'язань (договір № 2 від 28.01.2009р., акт здачі-приймання виконаних робіт від 13.12.2009р.). Стверджує, що лист від 15.07.2011р. не є первинним документом, який є підставою для виникнення зобов'язань, стягнення боргу, не є розрахунковим документом тощо. Зазначає, що визначення давності складання зазначеного листа не дає можливість визначити факт виконання зобов'язань відповідачем.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що ті обставини, на які послався позивач при зверненні із позовом до суду, можуть бути доведені за допомогою інших, ніж лист СТОВ "Україна" від 15.07.2011 р., засобів доказування, зокрема, первинними документами.

З урахуванням вищезазначеного та положень ст. 34 ГПК України, суд вважає подане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

28.01.2009р. між відповідачем (далі - замовник) та позивачем (далі - виконавець) укладено договір № 2, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався виконати, а замовник прийняти та оплатити наступні господарські роботи: транспортні роботи на площі 1000 га за ціною 35 грн./год. протягом 01.04.2009р. - 31.12.2009р.; оранка на площі 200 га за ціною 85 грн./га протягом 01.04.2009р. по 15.11.2009р., культивація на площі 200 га за ціною 55 грн./га протягом 01.04.2009р. по 15.10.2009р., посів на площі 1000 га за ціною 45 грн./га протягом 01.04.2009р. - 15.10.2009р.

Відповідно до п. 1.2 Договору, роботи виконуються на території Кустівецької сільської ради Полонського району Хмельницької області. Конкретний перелік полів в межах території виконання робіт замовника узгоджується сторонами не пізніше ніж за 1 місяць до початку терміну виконання робіт та зазначається в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Підпунктом 2.2.1 договору передбачено, що замовник повинен забезпечити виконавця площами для виконання робіт, зазначених в п. 1.1 договору, та узгодити з виконавцем шляхом підписання додатку № 1 до договору не пізніше, ніж за 1 місяць до початку терміну виконання робіт, конкретний перелік полів, на яких будуть проводитись роботи за договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, робота виконавця згідно цього договору оплачується замовником грошовими коштами з розрахунку додаток № 2 грн. за 1 га оброблених площ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Розрахунок за виконані виконавцем роботи проводиться поетапно, за фактично виконані роботи, згідно актів виконаних робіт на протязі 2 банківських днів після підписання відповідного акта виконаних робіт по кожній площі (полю). При проведенні розрахунків за виконані роботи в першу чергу враховуються грошові кошти, сплачені замовником в якості попередньої оплати згідно з пп. 2.2.2, пп. 2.2.3 договору. Підставою для оплати є акт виконаних робіт (п. 4.2 договору).

Строк дії договору встановлюється пунктом 8.1 з моменту його підписання і до 31 грудня, але не раніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

В додатку № 1 до договору сторони визначили перелік площ на території Кустівецької сільської ради Полонського району Хмельницької області для виконання робіт за договором. Так, до них віднесено поля № 6 площею 53,0 га, № 1 площею 102,0 га, № 5 площею 60,0 га, № б/н площею 18,0 га, № 4 площею 116,0 га, № 3 площею 123,0 га.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 13.12.2009 р., на виконання договору № 2 від 28.01.2009р. СТОВ „Україна" прийняв, а позивач здав такі виконані роботи: транспортні роботи в кількості 521,0 год. за ціною 35,00 грн./год. на суму 18235,00 грн.; оранка 146,0 га за ціною 85 грн./год. на суму 12410,0 грн., культивація 117,0 га за ціною 55 грн./год. на суму 6435,0 грн., посів 978,0 га за ціною 45 грн./га на суму 44010,00 грн. Загальна вартість робіт становить 81090 грн. Сторони постановили, що роботи виконані згідно з вимогами договору належним чином і в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають. Акт підписано сторонами та скріплено печатками.

Крім того, між сторонами було укладено договір № 1 від 28.01.2009 р., на виконання якого позивачем було виконано роботи відповідачу на суму 155170 грн. згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт від 11.12.2008р., а також договір № 3 від 26.01.2010р., на виконання якого позивачем було виконано роботи відповідачу на суму 23385,00 грн. згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.07.2010р.

Позивачем надано в матеріали справи акт здачі-приймання виконаних робіт від 20.04.2006 р., відповідно до якого відповідач прийняв виконані позивачем роботи на суму 286000,00 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.04.2007 р., відповідно до якого відповідач прийняв виконані позивачем роботи на суму 294000,00 грн., та акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, в якому відображена станом на 01.05.2007 р. заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 654288,52 грн.

Відповідачем було здійснено на користь позивача оплату за надані послуги в розмірі 370000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 151 від 30.06.2010 р., 10000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 432 від 12.08.2010 р., 10000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 433 від 13.08.2010 р., 10000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 447 від 26.08.2010 р., 8000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 448 від 27.08.2010 р., 10000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 250 від 07.10.2010 р., 1355,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 37 від 29.01.2011 р., 1150,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 52 від 21.02.2011 р., 501,97 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 86 від 30.03.2011 р., 12000,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 103 від 04.04.2011 р., 550,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 114 від 26.04.2011 р., 500,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 130 від 26.05.2011 р., 500,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 143 від 29.06.2011 р., 500,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 153 від 29.07.2011 р., 497,00 грн. 340, 00 грн. згідно зі звітом про кредитні та дебетні операції за рахунком від 29.11.2011 р.

24.10.2011р. сторони склали акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2011 р., в якому відобразили наявність 314573,35 грн. заборгованості відповідача перед позивачем. Акт підписаний представниками сторін, скріплений печатками.

В подальшому підписаних представниками сторін та скріплених печатками актах звірки взаєморозрахунків № 1 від 01.01.2012 р., № 1 від 01.05.2012 р., № 1 від 01.08.2012 р., № 2 від 01.09.2012 р., № 2 від 01.12.2012 р. також відображена заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 314236,36 грн.

В матеріали справи надано лист від 15.07.2011р., в якому відповідач повідомив позивача про відсутність коштів для здійснення розрахунків по сплаті заборгованості в сумі 314236,36 грн. за виконані роботи по договорам № 1 від 10.01.2008 р., № 2 від 28.01.2009 р., № 3 від 26.01.2010 р. і просив надати розстрочку для сплати боргу до 01.09.2012 р.

За результатами перевірки взаєморозрахунків між відповідачем та позивачем, що мали місце з 01.06.2005 р. по 31.03.2014 р., складено аудиторський висновок № 046 від 30.04.2014р., згідно з яким виявлена дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 314236,36 грн.

15.10.2014 р. позивач направив відповідачу претензію № 30 про сплату заборгованості за договором № 2 від 28.01.2009 р. в сумі 81090,00 грн., яка відповідачем залишена без задоволення.

Оскільки відповідач оплату за надані позивачем послуги (виконані роботи) по договору № 2 від 28.01.2009р. не здійснив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 81090,00 грн. заборгованості за виконані відповідно до цього договору роботи, 5199,12 грн. 3% річних та нарахувань за встановленим індексом інфляції в сумі 13866,39 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, між сторонами 28.01.2009р. укладено договір № 2 про надання послуг, згідно умов якого позивач зобов'язався виконати, а відповідач - прийняти та оплатити роботи згідно з актами виконаних робіт на протязі 2-х банківських днів після підписання відповідного акта виконаних робіт (п. п. 1.1, 4.2 договору).

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України (Послуги. Загальні положення) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору № 2 від 28.01.2009р. позивач надав відповідачу транспортні роботи, послуги з посіву, культивації, орання, всього на загальну суму 81090,00 грн., що підтверджено підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками актом здачі-приймання виконаних робіт від 13.12.2009 р.

Відповідач як на підтвердження оплати наданих послуг за договором № 2 від 28.01.2009р. посилається на платіжне доручення № 151 від 30.06.2010 р. на суму 370000,00 грн., видаткові касові ордера № 432 від 12.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 433 від 13.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 447 від 26.08.2010 р. на суму 10000,00 грн., № 448 від 27.08.2010 р. на суму 8000,00 грн., платіжне доручення №250 від 07.10.2010 р. на суму 10000,00 грн., видаткові касові ордери № 37 від 29.01.2011 р. на суму 1355,00 грн., № 52 від 21.02.2011 р. на суму 1150,00 грн., № 86 від 30.03.2011 р. на суму 501,97 грн., № 103 від 04.04.2011 р. на суму 12000,00 грн., № 114 від 26.04.2011 р. на суму 550 грн., № 130 від 26.05.2011 р. на суму 500,00 грн., № 143 від 29.06.2011 р. на суму 500,00 грн., № 153 від 29.07.2011 р. на суму 500,00 грн., звіти про кредитні та дебетні операції за рахунком від 03.10.2011 р. на суму 497,00 грн., від 29.11.2011 р. на суму 340, 00 грн.

Згідно з п. п. 3.1, 3.8 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, платіжне доручення має містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит як призначення платежу. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

У пункті 3.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, передбачено, що у касових ордерах зазначається підстава для їх складання.

Однак, як убачається з наявних платіжних документів, в останніх відсутня інформація про те, за які саме конкретно послуги (за яким договором, актом виконаних робіт тощо) здійснено перерахування коштів. При цьому судом звертається увага на існування між сторонами інших договірних відносин щодо надання послуг (акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.04.2006р. на суму 286000,00 грн., від 17.04.2007 р. на суму 294000,00 грн., договори № 1 від 10.01.2008р., № 3 від 26.01.2010р. та акти здачі-прийняття виконаних робіт від 11.12.2008р., від 27.07.2010р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. При цьому, керуючись ст. 34 ГПК, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (принцип належності доказів). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (принцип допустимості доказів).

Таким чином, враховуючи те, що у вищевказаних платіжних документах не зазначено у призначенні платежу конкретних підстав здійснення розрахункових операцій, у суду відсутні підстави вважати доведеним за допомогою належних та допустимих доказів те, що кошти згідно із зазначеними документами були спрямовані на оплату послуг саме за договором № 2 від 28.01.2009р., беручи до уваги існування між сторонами інших договірних відносин щодо надання послуг (акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.04.2006р. на суму 286000,00 грн., від 17.04.2007 р. на суму 294000,00 грн., договори № 1 від 10.01.2008р., № 3 від 26.01.2010р., акти виконаних робіт від 11.12.2008 р., від 27.07.2010 р.).

Належних та допустимих доказів про сплату відповідачем коштів за виконані роботи саме по договору № 2 від 28.01.2009 р. суду не подано.

При цьому матеріали справи містять акти звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.05.2007 р., в якому відображена заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 654288,52 грн., станом на 24.10.2011 р., на 01.01.2012 р., на 01.05.2012 р., на 01.08.2012 р., на 01.09.2012 р., на 01.12.2012 р., в яких відображено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 314573,35 грн. Акти звірки від 01.01.2012 р., 01.05.2012 р., 01.08.2012 р., 01.09.2012 р., 01.12.2012 р. складені сторонами після здійснення оплат відповідачем.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 81090,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 9959,76 грн. 3% річних і 26534,07 грн. інфляційних втрат згідно поданих розрахунків.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції в сумі 13866,39 грн. та 3% річних в сумі 5199,12 грн. Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позов підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 4 5 , 4 7 , 12, 44, 49, 82, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов фермерського господарства "Деметра-2005" с.Кустівці Полонського району, Хмельницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" с. Кустівці, Полонського району, Хмельницької області про стягнення 100155,51 грн., з яких 81090,00 грн. основного боргу, 13866,39 грн. індексу інфляції, 5199,12 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (с. Кустівці, Полонського району, Хмельницької області, код 03789181) на користь фермерського господарства "Деметра-2005" (с.Кустівці, Полонського району, Хмельницької області, код 33482915) - 81090,00 грн. (вісімдесят одна тисяча дев'яносто гривень 00 коп.) основного боргу, 13866,39 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 39 коп. індексу інфляції, 5199,12 грн. (п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 12 коп.) 3% річних та 2003,11 грн. (дві тисячі три гривни 11 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 19.01.2015р.

Суддя С.В. Гладій

Помічник судді І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (с. Кустівці, Полонського р-ну, Хмельницької обл.)

3 - відповідачу. (с. Кустівці, Полонського р-ну, Хмельницької обл.)