Ухвала

від 14.01.2015 по справі 820/10426/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р.Справа № 820/10426/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Піскун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 820/10426/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року №0000512201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року № 0000512201.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 37656568.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

З 03.04.2014р. по 11.04.2014р. Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД", код ЄДРПОУ: 37656568, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Полімер-Універсал", код 37431272, за період з 01.02.2013 р. по 30.09.2013р.

Документально результати проведеної перевірки оформлені актом № 1341/20-38-22-01-09/37656568 від 18.04.2014 року. (а.с.7- 11), який містить судження інспекції про заниження позивачем податку на додану вартість за рахунок недотримання вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

З посиланням на згаданий акт відповідач - ОДПІ, виніс спірне податкове повідомлення - рішення №0000512201 від 06.05.2014 року, яким ТОВ "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД " збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013р. в сумі 19500,00грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 4875,00 грн. (а.с. 12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2013 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період у розмірі 19500,00 грн в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Полімер-Універсал», які документально не підтверджені.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальність цих господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНДУСТРІЯ НВП ЛТД" (покупець) та його контрагентом - ТОВ "Полімер-Універсал" (постачальник), був укладений договір поставки товару №10/2 від 10.03.2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором, поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю товар згідно замовлень покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (а.с.55-56).

Згідно видаткових накладних, виданих на підставі договору поставки № 10/2 від 10.03.2013 року, позивач є покупцем тканини.

Згідно п. 7.3 договору пунктом постачання товару за даним договором є склад Покупця за адресою: м. Харків, вул. Войкова, 1а.

В підтвердження фактичного виконання умов вказаного вище договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Фактичне переміщення товару у просторі підтверджується товарно-транспортними накладними, згідно яких пунктом розвантаження товару зазначена адреса: м. Харків, вул. Войкова, 1а.

Товар перевозився водієм ОСОБА_2, що підтверджується укладеним з гр. ОСОБА_2 договором перевезення від 01.01.2013р. (а.с. 75-76).

Придбаний у ТОВ "Полімер-Універсал" товар використаний позивачем у господарській діяльності, що підтверджується наданими позивачем документами (а.с. 77-103, 107-132).

Отже, позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Полімер-Універсал".

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "Полімер-Універсал" податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставного донарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ за спірний період.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 820/10426/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2015 р.