Постанова

від 25.05.2012 по справі 2-а-425/12

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

3 м. м. Кагарлик Кагарлицький район Київська область Україна 9200

Справа № 2-а-425/12

Категорія 116

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2012

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу 1 роти ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Тригуба Віталія Миколайовича на скасування постанову про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову АІ1№173231 від 04.05.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 260 грн., посилаючись на те, що згідно постанови інспектора ДПС від 04.05.2012 р. він керував транспортним засобом на 95 км а/д Київ -Знам'янка зі швидкістю 86 км\год. в населеному пункті, перевищивши швидкість на 26 км/год. Постановою від 04.05.2012 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 260 грн.

Вказану постанову вважає незаконною з слідуючих підстав: дійсно, 04.05.2012 року він керував автомобілем ЗАЗ-DAЕWОО, державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Зеленьки зі швидкістю 70 км\год. Назустріч рухався патрульний автомобіль, подаючи йому сигнал для зупинки. ІДПС Тригуб В.М. повідомив йому, що його автомобіль рухався зі швидкістю 86 км\год. в населеному пункті, що підтверджено показами приладу Візир 0812475.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) Позивача (ч. 2 ст.19 КАС України).

Відповідно до ч. З Постанови від 06.03.2008 р. № 2 Пленума Вищого адміністративного суду, «до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду) та рішення державних виконавців чи/або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавче провадження»

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимогах позивачу відмовити. Так, в дійсності, під час перебування на чергуванні, ним було зупинено позивача за перевищення швидкості, яка вимірювалася Візиром. Ці дані були показані позивачу, проте позивач не був з цими даними не згідний, про що написав власноручно в поясненні.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення у суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно вимог ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП. При розгляді скарги відповідно до ст.293 КУпАП перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і може бути прийняте рішення про скасування постанови і закриття справи та згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що інспектор не перевірив та не спростував його пояснення, які він надав по суті інкримінованого йому правопорушення.

Судом встановлено, що інспектором Тригубом Віталієм Миколайовичем ІДПС взводу 1 роти ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області 04.05.2012 р. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії АІ1 № 173231 про притягнення позивача к адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 260 грн.

З матеріалів адміністративної постанови вбачається, що позивач 04.05.2012 року на 99 км. а/д Київ -Знам'янка керував транспортним засобом ЗАЗ-DAЕWОО, державний номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті зі швидкістю 86 км./год., швидкість вимірювалась приладом Візир № 0812475.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються водії транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи, наведені позивачем знайшли своє підтвердження під час розгляду справи по суті, постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДАІ під час винесення постанови не було дотримано вимог законодавства, чим порушено права особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, а тому не має підстав вважати доведеним факт наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано доказів підтверджуючих місце скоєння правопорушення, а також те, які дорожні знаки діють в даній місцевості, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що наведені факти в оскаржуваній постанові є необґрунтованими, фактичні обставини не відповідають дійсності та не підтверджені, а за таких обставин постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням прав позивача та чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, суд вважає, що постанову серії АІ1 № 173231 від 04.05.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 грн. слід визнати протиправною і скасувати.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вище викладене, суд вважає можливим звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, «Інструкції з організації провадження та діловодства у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України, Правила дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІДПС взводу 1 роти ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Тригуба Віталія Миколайовича на скасування постанову про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову АІ1 № 173231 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. скасувати та провадження по справі закрити, застосувавши ст.. 22 КУпАП, обмежитися усним зауваженням.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя І. І. Шевченко судді