Рішення

від 02.02.2007 по справі 30/459-06-13890

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/459-06-13890

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2007 р.Справа  № 30/459-06-13890

Позивач:  Одеська міська рада

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради ;

Комунальне підприємство „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лебідь”

Про  визнання недійсним договору оренди  та виселення.

                                                                                                 Суддя                           Рога Н.В.

                                                            Представники:

Від позивача: Дукова І.В..- довіреність №280\исх-гс  від 16.06.2006р.

Від третьої особи: ПУКС- Глазов О.О.- довіреність №01-13\66 від 12.07.2007р.,

КП- Гоголь Н.В.-  довіреність №25-п\06 від 04.12.2006р.                        

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, Одеська міська рада , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ) „Фірма „Лебідь”, за участю третіх  осіб на стороні позивача –Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (далі - Представництво) та Комунального підприємства (далі - КП) „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”,  про визнання недійсним на майбутнє договору оренди та експлуатації приміщення під кафе №207 від 28.05.2001р., укладеного між Жовтневою районною адміністрацією Одеської міської ради  та ТОВ „Фірма „Лебідь” та виселення ТОВ „Фірма „Лебідь” з нежитлових приміщень кафе ( загальна площа 340 кв.м) , розташованих у парку ім. Т.Г.Шевченка  за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1, а також передачу зазначених приміщень КП „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” .

Представник позивача позовну заяву підтримує, на задоволенні позову  наполягає.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво) , позов Одеської міської ради підтримує повністю.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  КП „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” , позов Одеської міської ради підтримує повністю.

Відповідач –ТОВ „Фірма „Лебідь” про місце та час судового засідання був повідомлений за адресою, визначеною як юридична адреса у свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ та зазначеною ТОВ у Договорі №207 від 28.05.2001р. Згідно даних пошти за цією адресою ТОФ „Фірма „Лебідь” не знаходиться. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.  згідно заяви від 16.03.2006р. позов визнає у повному обсязі.

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, суд встановив:

28 травня 2001р. між Жовтневою рай адміністрацією Одеської міської ради  (Адміністрація) та ТОВ „Фірма „Лебідь” (Підприємство)  був укладений договір №207 оренди та експлуатації  приміщення під кафе у парку ім. Т.Г.Шевченка, згідно якого Адміністрація дозволяє Підприємству оренду та експлуатацію кафе в парку                                      ім. Т.Г.Шевченка, загальною площею 340 кв.м. Згідно п.1.2. Договору  Адміністрація передає, а Підприємство приймає вказану територію для розміщення кафе.  Строк дії договору - з 01.04.2001р. по 01.04.2011р.

Позивач по справі просить визнати зазначений договір недійсним на майбутнє та виселити відповідача з орендованих приміщень, посилаючись на таке:

У зв'язку з тим, що об'єкт оренди є об'єктом права комунальної власності територіальної громади м. Одеси, орендодавцем зазначеного майна може бути лише Одеська міська рада, яка згідно п.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальної громади м. Одеси здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності , у тому числі щодо передачі зазначених об'єктів у користування. Одеська міська рада не надавала Жовтневій райадміністрації повноважень щодо передачі в оренду майна комунальної власності - приміщення загальною площею 340 кв.м, розташованого у парку ім. Т.Г.Шевченко по вул. Маразлієвська, 1, тому позивач вважає, що оскаржуваний договір був укладений рай адміністрацією з перевищенням своїх повноважень.

Крім того, позивач зазначив, що  майно комунальної власності –приміщення кафе  в парку ім. Т.Г.Шевченка  передано у повне господарське відання КП „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”.

Позивач також зазначив, що у зв'язку з тим, що об'єкт оренди є об'єктом права комунальної власності територіальної громади м. Одеси, орендні відносини між сторонами за зазначеним договором мають регулюватися Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якого орендодавцями можуть бути органи, уповноважені місцевими радами керувати майном, що знаходиться у комунальній власності.  

Крім того, позивач вважає, що оскаржуваний договір  в порушення ст..ст.10,11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  не містить чітко визначеного об'єкту оренди (склад і вартість з урахуванням індексації) , порядку використання амортизаційних відрахувань, умов про порядок повернення орендованого майна, порядку та умов страхування об'єкту оренди, відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору.

Також, в порушення ст..10,ст..19 Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” орендна  плата у договорі визначена не у відповідності до рішення Одеської міської ради, яким визначено порядок розрахунку та використання орендної плати для об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що відсутній акт приймання-передачі об'єктів оренди у користування орендарю, що , на його думку, суперечить  ст..13 Закону України  „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності угоди є її невідповідність (протиріччя) актам цивільного законодавства в момент її укладання . Тобто угода є недійсною , якщо вона не відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент її укладення.

    За таких обставин, позивач по справі вважає, що наявні всі підстави для визнання недійсним на майбутнє  договору №207 оренди та експлуатації приміщення під кафе в парку ім. Т.Г.Шевченка від 28.05.2001р.  на підставі  ст..203 Цивільного кодексу України, як такого, що не відповідає вимогам законодавства, та звільнення відповідачем об'єктів оренди.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як виконавчий орган, уповноважений Одеською міською радою управляти комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, позов Одеської міської ради підтримує повністю.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  КП „Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”, як установа, на балансі якої знаходиться спірний об'єкт, позов Одеської міської ради підтримує повністю.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог  за таких підстав:

Відповідно до ст.. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право  звернутися до суду за захистом  свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.   Згідно ст.48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані  з позбавленням володіння , і відшкодування завданих цим збитків. За таких обставин, Одеська міська рада правомірно звернулася до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

У зв'язку  з тим, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси  та закріплені за КП „Центральний парк культури і відпочинку ім.  Т.Г.Шевченка ” на праві повного господарського відання,   орендні відносини між сторонами мають регулюватися Законом України „Про оренду державного та комунального майна” .

Відповідно до ст.11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди  та здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.  Як вбачається з матеріалів справи , оцінка об'єктів оренди за оскаржуваними договорами не здійснювалася, що є порушенням законодавства та призвело до того, що  не можна вважати визначений сторонами за договорами оренди розмір орендної плати правильним.

Крім того, згідно ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, що діяла на момент укладення оскаржуваного договору) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки  сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого  майна.  Як вбачається з тексту оскаржуваного договору, він не містить більшості з істотних умов, які перелічені у ст.10 Закону, зокрема, у договорі відсутні умови щодо визначення об'єкту оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);  орендної плати з урахуванням її індексації; порядку використання амортизаційних відрахувань; порядку  відновлення орендованого майна та умови його повернення; порядку виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки  сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого  майна.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата за користування об'єктом комунальної власності оренди визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої органом місцевого самоврядування, у даному випадку - Одеської міської ради . Згідно Методики розрахунку , граничних розмірів та порядку використання орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 31.10.2000р. №1665-ХХІІІ , що діяла на момент укладання сторонами договору №207 оренди та експлуатації приміщення  від 28.05.2001р. розмір орендної плати встановлюється у відсотках від експертної оцінки вартості орендованого майна.  За таких обставин, розмір орендної плати по оскаржуваному позивачем договору був визначений сторонами з порушенням як норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, так і рішення Одеської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Згідно  ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  

За  таких обставин,  вимога позивача  щодо визнання недійсним  договору №207 оренди та експлуатації приміщення під кафе в парку ім. Т.Г.Шевченка від 28.05.2001р.  є обґрунтованою , підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором оренди. За таких обставин, правомірною є вимога позивача про визнання оскаржуваної угоди недійсною на майбутнє.

У зв'язку з визнанням недійсним договору №207 оренди та експлуатації приміщення під кафе в парку ім. Т.Г.Шевченка від 28.05.2001р. у ТОВ „Фірма „Лебідь” не має правових підстав для користування нежитловими приміщеннями кафе загальною   площею 340 кв.м , розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1 на території парку ім. Т.Г.Шевченка, отже, вимога позивача щодо виселення ТОВ „Фірма „Лебідь”  із зазначених приміщень також є обґрунтованою .               

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст..ст.44, 49 ГПК України.

                                  Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82-85 ГПК України, суд -

                                                              ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Одеської  міської ради - задовольнити.

2.          Визнати недійсним на майбутнє Договір №207 оренди та експлуатації приміщення під кафе в парку ім. Т.Г.Шевченка від 28.05.2001р., укладений між Жовтневою районною адміністрацією  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лебідь” стосовно нежитлових приміщень кафе, розташованих за адресою: м. Одеса,                         вул. Маразлієвська, 1 у парку ім. Т.Г.Шевченка.

3.          Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лебідь”  (м. Одеса,                 вул. Балківська, 197, код 22458136, р\р2600431017 в АБ „Столичний” м. Одеса, МФО 328652) з нежитлових приміщень кафе, розташованих за адресою: м. Одеса,                           вул. Маразлієвська, 1 у парку ім. Т.Г.Шевченка та передати зазначені приміщення комунальному підприємству „Центральний парк культури і відпочинку                                   ім. Т.Г.Шевченка ” (м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1, код 02219932, р\р26005310819901 в АБ „Південний”, МФО 328209) за актом приймання –передачі. .

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лебідь”  (м. Одеса, вул. Балківська, 197, код 22458136, р\р2600431017 в АБ „Столичний” м. Одеса, МФО 328652)   на користь Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Думська, 1) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

         Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                             Рішення підписане 05 лютого 2007р.

                     Суддя                                                                                       Рога Н. В.