Постанова

від 26.01.2015 по справі 820/18936/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 січня 2015 р. Справа № 820/18936/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Малишевій І.М.,

за участю: представника позивача - Єлісеєва М.І.,

представників відповідача - Рязанцева В.О., Зінченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО " до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд :

- визнати протиправними та скасувати складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення від 12 листопада 2014 року №0000504800 (форма "Р"), яким ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код платежу 1020300) у розмірі 817 617,00 грн., у т.ч. за основним платежем 545 078,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 272 539,00 грн;

- визнати протиправними та скасувати складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення від 12 листопада 2014 року №0000514800 (форма "Р"), яким ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (код платежу 4010100) у розмірі 860 647,50 грн., у т.ч. за основним платежем 573 765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 286 882,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини з придбання товару з підприємством-постачальником ТОВ "Веллтоп" мали реальний характер, що підтверджується укладеним з цим підприємством договором купівлі-продажу, укладеними з іншими особами договорами на транспортно-експедиційне обслуговування, документами, що підтверджують отримання та оплату товару, його зберігання, перевезення та наступне експортування за межі території України, отримання оплати за товар від покупця-нерезидента.

В наданих запереченнях проти позову представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. №0000504800 і №0000514800 є цілком законними та обґрунтованими, винесені відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов. На думку відповідача, основним доказом порушень з боку ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" є отримана з інших податкових органів інформація про порушення з боку контрагентів позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві та додаткових поясненнях, і просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через необґрунтованість.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивача - Публічне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", зареєстровано 11.07.1994 р. виконавчим комітетом Харківської міської Ради. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 1 480 120 0000 007057. ідентифікаційним код - 22649344.

ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" взято на податковий облік від 26.07.1994 р. у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за №5571. Переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 01.09.2000 р. за № 39. Є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.05.2011 р. № 100335484, виданого СДПІ ВПП у м. Харкові, індивідуальний податковий номер - 226493420395.

Судом встановлено, що на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів від 01.10.2014 №663 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Веллтоп" код ЄДРПОУ 36087018 за період листопад - грудень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт від 27.10.2014 р. №311/28-09-48-13/22649344 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (код ЄДРПОУ 22649344) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Веллтоп" код ЄДРПОУ 36087018 за період листопад-грудень 2013 року".

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Документальна виїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

На підставі складеного акта перевірки відповідачем 12.11.2014 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000504800 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (код платежу 1020300) у розмірі 817 617,00 грн., у т.ч. за основним платежем 545 078,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 272 539,00 грн., та №0000514800 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (код платежу 4010100) у розмірі 860 647,50 грн., у т.ч. за основним платежем 573 765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 286 882,50 грн.

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки акту перевірки про порушення ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 р. у сумі 545 078 грн., у тому числі по періодам: за 2013 р. - 545 078 грн., а також порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 573 765 грн., у тому числі по періодам: за листопад 2013 р. у сумі 492 984 грн., за грудень 2013 р. у сумі 80 781 грн.

Такі висновки акту перевірки позивача ґрунтуються на тому, що складеним ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві актом від 27.08.2014 року №2578/26-55-22-13/36087018 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтоп" код за ЄДРПОУ 36087018 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" код за ЄДРПОУ 22649344 за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року", встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання товарів/послуг внаслідок наступних порушень:

- перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів ТОВ "Веллтоп" у ТОВ "СП Укрсоя" (код ЄДРПОУ 37278720), ТОВ "Внучата" (код ЄДРПОУ 32938801), ТОВ "Бат Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 38465386) за період з 01.10.2013 р. по 31.12.2013 р. та операції з продажу цих товарів контрагенту-покупцю - ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" за період з 01.11.2013 р. по 31.12.2013 р.

- перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Веллтоп" об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 22, п. 135.2. ст. 135, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по операціях з придбання послуг (робіт) у підприємств-постачальників: ТОВ "СП Укрсоя" (код ЄДРПОУ 37278720), ТОВ "Внучата" (код ЄДРПОУ 32938801), ТОВ "Бат Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 38465386) та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємству-покупцю - ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" за період з 01.11.2013 р. по 31.12.2013 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Веллтоп" (продавець) та ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" (покупець) 19.09.2013 р. укладений договір купівлі-продажу №19-09-13, за умовами якого ТОВ "Веллтоп" зобов`язалось передати у власність ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" макуху соняшникову українського походження (надалі - товар) згідно ДСТУ 80-96, а ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" зобов`язалось прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1 Договору).

Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору (п. 1.2 Договору). Загальна вартість договору визначається на підставі сум, зазначених у специфікаціях (п. 2.1 Договору). Умови поставки товару, конкретне місце фактичного приймання-передачі товару визначається сторонами у специфікаціях (п. 3.1 Договору). Поставка відбувається у строки, зазначені у специфікаціях. Допускається поставка товару партіями та часткове відвантаження товару (п. 3.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.10.2013 р. до договору ТОВ "Веллтоп" і ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" внесли зміни до п. 9 договору щодо банківських реквізитів ТОВ "Веллтоп".

До договору його сторонами були оформлені наступні специфікації:

- Специфікація №1 від 19.09.2013 р. щодо поставки товару у кількості 2600,0 т по ціні 1506,75 грн. на загальну суму 4701060,00 грн. в т.ч. ПДВ 783510,00 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А. Термін поставки до 15.10.2013 р. включно. Додатковою угодою №1 від 21.10.2013 р. сторони договору змінили специфікацію №1 від 19.09.2013 р., виклавши її у новій редакції. Відповідно до цих змін ТОВ "Веллтоп" зобов'язалось поставити товар у кількості 2700,0 т по ціні 1478,75 грн. на загальну суму 4791150,00 грн. в т.ч. ПДВ 798525,00 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А. Термін поставки до 31.10.2013 р. включно.

- Специфікація №2 від 31.10.2013 р. щодо поставки товару у кількості 1242,0 т по ціні 1487,85 грн. на загальну суму 2217491,64 грн. в т.ч. ПДВ 369581,94 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно. Додатковою угодою №2 від 11.11.2013 р сторони договору змінили специфікацію №1 від 19.09.2013 р., виклавши її у новій редакції. Відповідно до цих змін ТОВ "Веллтоп" зобов'язалось поставити товар у кількості 946,5 т по ціні 1515,65 грн. на загальну суму 1721475,28 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

- Специфікація №3 від 15.11.2013 р. щодо поставки товару у кількості 593,960 т по ціні 1592,70 грн. на загальну суму 1135200,11 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

- Специфікація №4 від 19.11.2013 р. щодо поставки товару у кількості 1433,270 т по ціні 1488,70 грн. на загальну суму 2560450,86 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

- Специфікація №5 від 21.11.2013 р. щодо поставки товару у кількості 670,00 т по ціні 1488,70 грн. на загальну суму 1196914,80 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

- Специфікація №6 від 26.11.2013 р. щодо поставки товару у кількості 1402,440 т по ціні 1530,55 грн. на загальну суму 2575805,450 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

- Специфікація №7 від 12.12.2013 р. щодо поставки товару у кількості 680,920 т по ціні 1527,0 грн. на загальну суму 1247717,81 грн. Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Проектна, 1-А. Термін поставки до 31.12.2013 р. включно.

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Щодо посилань відповідача про неможливість з'ясування порядку укладення ТОВ "Веллтоп" і ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" цього договору, зокрема, ненадання позивачем наказів про відрядження та не підтвердження знаходження представника позивача у м. Миколаїв в день підписання договору та специфікацій до нього, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язковості знаходження сторін договору в одному місці при його підписанні, суд зазначає.

Статтею 647 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. Тобто вказане в договорі місце його укладення не обов'язково має бути місцем зустрічі сторін для його підписання.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача, ТОВ "Веллтоп", факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору купівлі-продажу продавцем ТОВ "Веллтоп" позивачеві поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними: від 21.10.2013 р. № 133; від 11.11.2013 р. № 173/1; від 15.11.2013 р. № 175; від 19.11.2013 р. № 176; від 25.11.2013 р. № 177; від 26.11.2013 р. № 182; від 12.12.2013 р. №192.

Разом з видатковими накладними, відповідно до п. 3.4 договору купівлі-продажу, його сторонами за кожним фактом передачі товару позивачеві були оформлені акти приймання передачі товару: від 21.10.2013 р. № 1; від 11.11.2013 р. № 2, від 15.11.2013 р. № 3, від 19.11.2013 р. № 4; від 25.11.2013 р. № 5; від 26.11.2013 р. № 6; від 12.12.2013 р. № 7.

Одержання товару здійснено за виданими позивачем довіреностями на отримання цінностей (типова форма № М-2): від 21.10.2013 р. № 278; від 11.11.2013 р. № 330/1; від 19.11.2013 р. № 345; від 25.11.2013 р. № 358; від 26.11.2013 р. № 379; від 12.12.2013 р. № 426.

Одержана позивачем від ТОВ "Веллтоп" на підставі зазначених документів загальна кількість товару склала 8433,82 т. Його загальна вартість - 15 240 737,05 грн.

Додатковою угодою від 06.11.2013 р. ТОВ "Веллтоп" і позивач дійшли згоди здійснити повернення частини поставленого товару у кількості 58,3 т по ціні 1478,75 грн. на загальну суму 103453,35 грн. в т.ч. ПДВ 17242,23 грн., та припинити взаємні зобов`язання щодо поставки цієї частини товару. Повернення товару оформлено видатковою накладною (повернення) від 06.11.2013 р. № ВП-0000053. Сторонами договору 06.11.2013 р. складений акт повернення до договору. Позивачем від ТОВ "Веллтоп" отримано довіреність на одержання цінностей (типова форма № М-2) від 06.11.2013 р. №150.

Таким чином загальна кількість товару, що отримана позивачем від ТОВ "Веллтоп" за договором купівлі-продажу від 19.09.2013 р. №19-09-13 склала, з урахуванням повернення товару, 8375,52 т. Загальна вартість отриманого товару склала 15 137 283,70 грн.

За придбаний товар позивач сплатив продавцю ТОВ "Веллтоп" грошовими коштами 15 137 283,70 грн. за наступними платіжними дорученнями: від 30.09.2013 р. №49988916, від 31.10.2013 р. № 51542770, від 18.11.2013 р. № 51660996, від 21.11.2013 р. № 51661188, від 21.11.2013 р. № 51661189, від 03.02.2014 р. № 56349002, від 06.03.2014 р. № 57879023, від 06.03.2014 р. № 57879080, від 12.03.2014 р. № 57879224, від 12.03.2014 р. № 57879266, від 12.03.2014 р. № 57879267, від 14.03.2014 р. № 57879311, від 17.03.2014 р. № 57879364, від 17.03.2014 р. № 57879376, від 18.03.2014 р. № 57879388, від 21.03.2014 р. № 57879710, від 26.03.2014 р. № 57879816, від 27.03.2014 р. № 57880076, від 31.03.2014 р. № 57880289, від 23.05.2014 р. № 61887855.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності складських приміщень, транспортних засобів. Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з поставки товару судом встановлено наступне.

Товар, що передавався продавцем ТОВ "Веллтоп" позивачу, знаходився на зберіганні у ТОВ "Евері" (м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А) і ТОВ "Таір-Трейд" (м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А). Під час передачі товару від ТОВ "Веллтоп" позивачу здійснювалось його переоформлення цими підприємствами в квоту позивача, про що оформлені наступні акти про переоформлення товару:

- між ТОВ "Веллтоп", ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" і ТОВ "Евері": від 21.10.2013 р. № 1-ПЕ-ЖП, від 19.11.2013 р. № 5-ПЕ-ЖП, від 25.11.2013 р. № 6-ПЕ-ЖП, від 12.12.2013 р. № 8-ПЕ-ЖП.

- між ТОВ "Веллтоп", ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" і ТОВ "Таір-Трейд": від 11.11.2013 р. № 3-ПЕ-ЖП, від 15.11.2013 р. № 4-ПЕ-ЖП, від 26.11.2013 р. № 7-ПЕ-ЖП.

Переоформлення товару у кількості 58,3 т у квоту ТОВ "Веллтоп" під час його повернення оформлено актом від 06.11.2013 р. № 2-ПЕ-ЖП про переоформлення товару, підписаним ТОВ "Веллтоп", ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" і ТОВ "Евері".

Між позивачем (замовник) і ТОВ "Таір-Трейд" (виконавець) 01.11.2013 р. був укладений договір №1/11-13 про транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу (насіння олійних культур і продукти їх переробки та зернові культури і продукти їх переробки), що надходить для накопичення та зберігання на складах за адресою: м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15/А, для подальшого відвантаження на автотранспорт замовника.

За фактом надання послуг позивач і ТОВ "Таір-Трейд" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.11.2013 р. № ОУ-0000052 на суму з ПДВ 70 861,16 грн. і від 24.12.2013 р. № ОУ-0000065 на суму з ПДВ 64 512,24 грн.

Оплата послуг ТОВ "Таір-Трейд" за цим договором в сумі 110097,32 грн. здійснена позивачем за платіжними дорученнями від 02.06.2014 р. №61888325 і від 03.06.2014 р. №62925408, що містяться у матеріалах справи.

Між позивачем (замовник) і ТОВ "Евері" (виконавець) 25.09.2013 р. був укладений договір №25/09-f-13 на транспортно-експедиційне обслуговування і надання послуг з накопичення і перевалки зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки, жому бурякового, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) виконавець зобов'язався надати замовнику комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і перевалки зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки, жому бурякового, що експортуються з території України через елеваторний комплекс ТОВ "Евері", що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 1-А. Комплексу послуг, що надаються замовнику в межах цього договору, включає у себе лабораторний аналіз, організацію вивантаження автотранспорту, приймання вантажу з автотранспорту, розміщення, накопичення вантажу в ємностях з проведенням необхідних технологічних операцій, переоформлення вантажу з квоти/в квоту замовника, відвантаження вантажу на судно в обсягах, кількості, в строки і за ставками, що обумовлені у цьому договорі.

За фактом надання послуг позивач і ТОВ "Евері" підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 30.10.2013 р. № ОУ-0000464 на суму з ПДВ 401 194,98 грн., від 31.10.2013 р. № ОУ-0000481 на суму з ПДВ 906,61 грн., від 27.11.2013 р. № ОУ-0000519 на суму з ПДВ 316 857,47 грн., від 30.11.2013 р. № 0000534 на суму з ПДВ 767,36 грн., від 30.11.2013 р. № 0000539 на суму з ПДВ 240,00 грн., від 19.12.2013 р. № 0000565 на суму з ПДВ 34 046,00 грн., від 31.12.2013 р. № 0000588 на суму з ПДВ 75,60 грн., від 31.01.2014 р. № 26 на суму з ПДВ 292,95 грн., від 19.02.2014 р. № 77 на суму з ПДВ 3 899,64 грн., від 28.02.2014 р. № 87 на суму з ПДВ 179,55 грн., від 28.02.2014 р. № 123 на суму з ПДВ 45,03 грн.

Оплата послуг ТОВ "Евері" за цим договором в сумі 900892,43 грн. здійснена позивачем за платіжними дорученнями від 10.01.2014 р. № 55229434 і від 21.11.2014 р. № 73074466, що додані до матеріалів справи.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Ніка транс груп" (експедитор) 04.11.2013 р. укладений договір №32/11-13 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) експедитор зобов'язався надати замовнику комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування процесу перевалки вантажу замовника при відправленні на експорт через ДП "Миколаївський морський торговий порт" / ДП "Миколаївський річковий порт".

На підставі цього договору ТОВ "Ніка транс груп" здійснило перевезення отриманого позивачем від ТОВ "Веллтоп" товару зі складів ТОВ "Таір-Трейд" (м. Миколаїв, вул. Турбинна, 15А) і ТОВ "Евері" (м. Миколаїв, вул. Проектна, 1А) до Миколаївського річкового порту та Миколаївського морського торгівельного порту. Факт перевезення товару, тобто реальність господарських операцій за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними.

Позивачем і ТОВ "Ніка транс груп" підписані акти надання послуг: від 29.11.2013 р. № 363 на суму з ПДВ 6 465,82 грн., 29.11.2013 р. № 363/1 на суму з ПДВ 4 494,39 грн., від 29.11.2013 р. № 363/2 на суму з ПДВ 54 389,27 грн., від 29.11.2013 р. № 363/3 на суму з ПДВ 45 080,52 грн., від 29.11.2013 р. № 363/4 на суму з ПДВ 24 320,04 грн., від 27.12.2013 р. № 408 на суму з ПДВ 8 744,32 грн., від 27.12.2013 р. № 409 на суму з ПДВ 170 781,95 грн.

Платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи, від 24.11.2014 р. № 73075133 та від 12.12.2013 р. № 53181837 позивач сплатив за послуги ТОВ «Ніка транс груп» 341482,28 грн.

Суд зазначає, що використання позивачем у власній господарській діяльності залучених на підставі відповідних договорів складських приміщень і транспортних засобів, що належать іншим особам, не суперечить вимогам чинного законодавства. Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що б спростовували факт отримання позивачем відповідних послух від вказаних осіб.

Судом встановлено, що отриманий від ТОВ "Веллтоп" за спірним договором товар у подальшому був реалізований (експортований) позивачем, а саме:

- за контрактом від 26.09.2013 р. № OR 0607/13 з компанією "OREXIM LIMITED" експортований товар у кількості 4723,680 т на суму 978 642,73 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи вантажними митними деклараціями: від 04.11.2013 р. №301151 щодо вивезення товару у кількості 2641,700 мт; від 26.12.2013 р. №105681 щодо вивезення товару у кількості 1401,060 мт; від 26.12.2013 р. №105683 щодо вивезення товару у кількості 680,920 мт.

- за контрактом від 08.10.2013 р. № OR 0616/13 з компанією "OREXIM TRADING LIMITED" експортований товар у кількості 3649,480 т на суму 750094,71 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи вантажними митними деклараціями: від 20.11.2013 р. №104866 щодо вивезення товару у кількості 1539,48 мт; від 02.12.2013 р. №301323 щодо вивезення товару у кількості 2086,373 мт; від 26.02.2014 р. №300365 щодо вивезення товару у кількості 23,627 мт.

З метою виконання зазначених контрактів позивачем були отримані сертифікати якості товару, його походження, фіто санітарні, радіологічні сертифікати на товар, що додані до матеріалів справи.

За поставлений на експорт товар позивач отримав оплату від компанії "OREXIM LIMITED" в сумі 978 642,73 доларів США, від компанії "OREXIM TRADING LIMITED" в сумі 750094,71 доларів США, про що свідчать надані банківські виписки.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів. Суд зазначає, що приєднані до справи документи, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними зобов'язаннями.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним, актам приймання-передачі товару, актам про переоформлення товару, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" по взаємовідносинах з його контрагентом ТОВ "Веллтоп", на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висловлено. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України, суд не знаходить підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин.

З акту перевірки позивача вбачається, що посадовими особами податкового органу під час перевірки були досліджені первинні документи позивача, які підтверджують фактичний рух активів позивача та оприбуткування придбаних у підприємства - контрагента товарів.

Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про неможливість здійснення позивачем господарських операцій зроблені без надання оцінки первинним документам. Викладені в акті перевірки висновки податкового органу про вчинення позивачем порушень вимог Податкового кодексу України ґрунтується лише на доводах складеного ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 27.08.2014 р. №2578/26-55-22-13/36087018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача ТОВ "Веллтоп", яким не підтверджено реальності здійснення ТОВ "Веллтоп" операцій з придбання товарів від ТОВ "СП Укрсоя", ТОВ "Внучата" і ТОВ "Бат Трейд Груп". Позивач пояснив, та ці пояснення не спростовані відповідачем, що не мав жодних відносин з ТОВ "СП Укрсоя", ТОВ "Внучата" і ТОВ "Бат Трейд Груп" та навіть не був обізнаним про їх існування та відносини з ТОВ "Веллтоп".

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нереальності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину.

В акті перевірки позивача відповідачем відображено, що в бухгалтерському обліку позивача вартість товару, придбаного у ТОВ "Веллтоп" в періоді, що перевірявся, в сумі 8 707 989,20 грн. оприбутковано на рахунок 281 "Товари на складі", що відображено наступним записом: Д-т 281 К-т 631. В податковому обліку ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: до собівартості реалізованої продукції, вартість товару у листопаді-грудні 2013 р. у сумі 8 668 307,05 грн. Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" сума податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2013 р. складає 4874884 грн.

Також в акті перевірки позивача зазначено, що позивач за листопад 2013 р. задекларував податковий кредит з ПДВ в сумі 7 507 635 грн., за грудень 2013 р. в сумі 6 797 743 грн. До складу податкового кредиту у листопаді і грудні 2013 р. позивачем були включені суми податкового кредиту, що отриманий в результаті придбання товару у ТОВ "Веллтоп" за спірним договором, у розмірі: у листопаді - 492 984 грн., у грудні - 80 781 грн.

Оскільки відображені в акті перевірки позивача обставини щодо декларування позивачем зазначених сум не заперечуються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, з огляду на приписи ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає ці обставини встановленими.

Щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виконання та обліку спірного договору) визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виконання та обліку спірного договору) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час виконання та обліку спірного договору) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час виконання та обліку спірного договору) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

В п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час виконання та обліку спірного договору) зазначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з наведених приписів Податкового кодексу України, враховуючи зроблений судом на підставі досліджених матеріалів справи висновок щодо реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ "Веллтоп" за спірним договором, суд приходить до висновку щодо відсутності з боку позивача зазначених в акті перевірки порушень пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, та, як наслідок, відсутності заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік у сумі 545 078 грн., у тому числі по періодам: за 2013 рік - 545 078 грн.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України, враховуючи зроблений судом на підставі досліджених матеріалів справи висновок щодо реальності господарських відносин між позивачем та ТОВ "Веллтоп" за спірним договором, суд приходить до висновку щодо відсутності з боку позивача зазначених в акті перевірки порушень п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та, як наслідок, відсутності заниження податку на додану вартість на загальну суму 573 765 грн., у тому числі по періодам: за листопад 2013 року у сумі 492 984 грн., за грудень 2013 року у сумі 80 781 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 р. №0000504800 і № 0000514800 винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО " до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 12 листопада 2014 року №0000504800 ;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 12 листопада 2014 року №0000514800.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.