Постанова

від 29.01.2015 по справі 922/2679/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 922/2679/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -Пульс" від позивача: не з'явились від відповідача: Шевченко Ю.В. на рішенняГосподарського суду Харківської області від 16.09.2014 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі№ 922/2679/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вінкомстандартсервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро -Пульс" простягнення коштів у розмірі 85 059, 06 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкомстандартсервіс" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -Пульс" (далі відповідач) про стягнення 80 635 грн. - основного боргу; 7104,95 грн. - пені та 1 033, 89 грн. - 3% річних (див. заяву про уточнення позовних вимог а.с. 35-38).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 80 635 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені суд першої інстанції зазначив, що умовами договору не передбачено стягнення неустойки (пені) за повернення передплати. Що стосується позовних вимог про стягнення річних суд зазначив, що повернення передоплати не відноситься до виконання грошових зобов'язань.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року в задоволенні апеляційної скарги відповідача було відмовлено, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за невиконання умов договору № 1802/2 від 18.02.2013 року (далі Договір) було скасовано та в цій частині було прийняте нове рішення, яким позовні вимоги були задоволені. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Тобто, згідно до постанови апеляційної інстанції з відповідача підлягає стягненню 80 635 грн. - основного боргу та 7 011, 93 грн. - пені за невиконання умов договору.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню пеня на підставі п.7.4 Договору, який укладений між сторонами по справі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

18.02.2013 року між сторонами у справі укладено Договір, предметом якого була поставка товару (обладнання) - ціна, кількість, асортимент якого, вказані у накладних (позивач - покупець, відповідач - постачальник).

Відповідно до п. 1.2 Договору його приблизна загальна сума складає 500 000 грн.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець здійснює 100% передплату за товар.

Пункт 7.4 Договору передбачає, що у випадку несвоєчасного виконання постачальником своїх зобов'язань, по поставці товару він сплачує покупцю пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки товару.

Відповідно до п. 12.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 01.04.2014 року, тобто відповідач повинен здійснити поставку товару до 01.04.2014 року. при умові оплати товару покупцем.

До матеріалів справи (а.с. 18) залучена копія рахунку відповідача на оплату № 46 від 18.02.2013 року на суму 159 385 грн., який було оплачено позивачем в період з 19.02.2013 року по 14.03.2013 року (платіжні доручення залучені до матеріалів справи - а.с. 26-38).

В зазначених вище платіжних дорученнях, в призначенні платежу зазначено про те, що перераховані грошові кошти це попередня оплата за транспортери, згідно з Договором та рахунком № 46 від 18.02.2013 року.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що позивачем, у відповідності до Договору, була здійснена попередня оплата товару за Договором.

До матеріалів справи (а.с. 19- 21) залучені видаткові накладні на загальну суму 78 750 грн., які свідчать про те, що відповідачем частково виконані умови Договору щодо поставки товару.

До матеріалів справи (а.с. 22) залучено копію акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами у справі за період з 01.01.2013 року по 11.03.2014 року, який свідчить про те, що станом на 11.03.2014 року у відповідача є заборгованість у розмірі 80 635 грн.

Доказів того, що відповідачем здійснена поставка позивачу товару на суму 80 635 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до умов Договору, він діє до 01.04.2014 року, тобто позивач повинен був здійснити передоплату (докази здійснення якої залучені до матеріалів справи) до 01.04.2014 року, а відповідач відповідно здійснити поставку до 01.04.2014 року.

Докази того, що сторони узгодили інший термін дії Договору, в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідачем неналежним чином виконувались взяті на себе зобов'язання, щодо поставки товару і відповідно з відповідача підлягає стягненню пеня, яка передбачена п.7.4 Договору за несвоєчасне виконання постачальником своїх зобов'язань та попередня оплата за непоставлений (не переданий) товар.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -Пульс"

залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року прийняту справі № 922/2679/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек