Рішення

від 19.01.2015 по справі 5023/3124/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р.Справа № 5023/3124/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", м. Харків, до приватного підприємства "Автоспринт", м. Харків, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, 1. ОСОБА_3, м. Харків, 2. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків, про звернення стягнення на нерухоме майно за участю представників:

позивача - Мизиненко Д.В. (дов.),

відповідача - не з'явився (дов.),

3-х осіб - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Автоспринт", в якій просить суд :

- звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5, загальною площею 121,1 кв. м. в будівлі літ. "А-5", номер за РПВН 1014222, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Леніна, буд.19-А, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, визнавши за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" право продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 247 040,00 грн.;

- за рахунок грошових коштів, виручених від продажу Предмета іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" за Кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.07р., які станом на 04.07.12р. складають 114 076,87 доларів США, що в екв. 911 759,39 гривень та 1 054 938,11 гривень, з яких: строкова заборгованість по кредиту - 68 308,00 дол. США (що в екв. 545 951,69 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.12р.); прострочена заборгованість за кредитом - 22 240,00 дол. США (що в екв. 177 753,20 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.12р.); строкова заборгованість за процентами - 1 120,54 дол. США (що в екв. 8 955, 92 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.12р.); прострочена заборгованість за процентами - 22 408,33 дол. США (що в екв. 179 098,58грн за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.12р.); строкова заборгованість з комісійною винагородою - 542,88 грн.; прострочена заборгованість з комісійною винагородою - 5 971,68 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 556 549,45 грн.; пеня за прострочення погашення процентів - 481 385,67 грн.; пеня за прострочення погашення комісійної винагороди -10 488,44грн.;

- визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" право отримати в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5, загальною площею 121,1 кв. м. в будівлі літ. "А-5", номер за РПВН 1014222, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Леніна, буд.19-А, для укладання договору купівлі-продажу;

- передати нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5, загальною площею 121,1 кв. м. в будівлі літ. "А-5", номер за РПВН 1014222, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Леніна, буд.19-А, в управління Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" до моменту укладання договору купівлі-продажу та визнати за ним право передавати нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5, загальною площею 121,1 кв. м. в будівлі літ. "А-5", номер за РПВН 1014222, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Леніна, буд.19-А, в найм (оренду) будь-яким особам із направленням отриманих доходів на задоволення вимог за кредитним договором;

- стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 39333,95грн.

Ухвалою суду від 13.07.2012р. до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, 1. ОСОБА_3, 2. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Ухвалою суду від 09.08.2012р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішеннями у справах Київського районного суду м. Харкова № 20/18/2-2685/11/05 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним Договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватне підприємство "Автоспринт" про визнання договорів недійсними та у справі Дзержинського районного суду м. Харкова № 2011/10114/12 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного підприємства "Автоспринт" до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2012р. касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2012р. та рішення судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 30.05.2012р. залишено без змін (справа № 20/18/2-2685/11/05).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2014р. у справі № 2011/15523/12 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного підприємства "Автоспринт", ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" про встановлення фактів, визнання недійсним договору іпотеки та договору поруки рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2014 року скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, відпали, ухвалою суду від 15.12.2014р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначений у судове засідання на 12.01.2015р.

У судове засідання 12.01.2015р. представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені ухвалою суду. Отримання ухвали відповідачем та третьою особою - КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Ухвала суду, направлена на адресу третьої особи - ОСОБА_3, повернута поштою за закінченням строку зберігання.

Від відповідача через канцелярію суду 06.01.2015р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справі, у зв'язку з тим, що представник відповідача ОСОБА_7 знаходиться у відрядженні та не має змоги представляти інтереси підприємства в даному судовому засіданні.

Від третьої особи КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" через канцелярію суду 05.01.2015р. надійшли пояснення в яких третя особа зазначила, що у зв'язку із зміною порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010р. № 1878-VI, повноваження по проведенню державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які до 31.12.2012р. виконувались реєстраторами КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", починаючи з 01.01.2013р. здійснює відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та нотаріуси ХМНО. У зв'язку з тим, що на теперішній час КП "ХМБТІ" не є суб'єктом владних повноважень і не має доступу з 01.01.2013р. до державного Реєстру прав власності, третя особа просить суд врахувати ці законодавчі зміни та розглядати справу за відсутності представника КП "ХМБТІ".

В слуханні справи 12.01.2015р. була оголошена перерва до 19.01.2015р. о 10:30 год.

Про оголошену перерву відповідач був повідомлений телефонограмою.

У судове засідання 19.01.2015р. відповідач не з'явився, від відповідача через канцелярію суду 16.01.2015р. надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття Дзержинським районним судом м. Харкова рішення у справі за позовом ПП "Автоспринт", ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про припинення дії іпотечного договору від 20.09.2007р., припинення дії договорів поруки, а також клопотання про відкладення розгляду справі, у зв'язку з тим, що представник відповідача ОСОБА_7 до 30.01.2015р. знаходиться у відрядженні та не має змоги представляти інтереси підприємства в судовому засіданні.

Позивач заперечує проти клопотань відповідача, вважає, що подача вказаних клопотань спрямована на затягування розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вислухавши думку позивача, суд встановив, що ПП "Автоспринт" звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про припинення дії іпотечного договору від 20.09.2007р., про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції від 26.12.2014р.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суд з'ясовує : як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення.

Крім того, суд бере до уваги, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Як вбачається з позовної заяви, що подана відповідачем до Дзержинського районного суду м. Харкова, та з клопотання про зупинення провадження у справі підставою для припинення договору іпотеки від 20.09.2007р. відповідач вважає той факт, що банком за Кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.2007р., в забезпечення якого був укладений спірний договір іпотеки, була підвищена процентна ставка за користування кредитом без узгодження з іпотекодавцем, у зв'язку з чим збільшився обсяг відповідальності, що свідчить про те, що банк розірвав договір іпотеки в односторонньому порядку.

Суд зазначає, що в межах даної справи судом досліджується кредитний договір № 278/09-Ф від 20.09.2007р. та договір іпотеки від 20.09.2007р., а отже суд вважає, що заперечення відповідача можуть бути розглянуті в межах даної справи, а за таких обставин суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Суд звертає увагу на те, що ухвала суду від 15.12.2014р. про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 12.01.2015р. була отримана відповідачем 19.12.2014р., а отже у відповідача був час сформувати свою позицію по справі на теперішній час та надати відповідні письмові заперечення.

Крім того з клопотань відповідача, зокрема з клопотання від 05.01.2015р. вбачається, що його представник вже з 05.01.2015р. знаходився у відрядженні, у зв'язку з чим відповідач просив відкласти розгляд справи до 09.02.2015р., однак відповідачем не враховано, що статтею 69 ГПК України передбачений строк розгляду справи в 2 місяці, та відповідач просив відкласти розгляд справи поза межами цього строку. Враховуючи довготривале знаходження представника в відрядженні, відповідач мав змогу направити до судового засідання іншого представника, якому видати відповідну довіреність.

У судовому засіданні 12.01.2015 р. судом була оголошена перерва до 19.01.2015р., про що відповідача було повідомлено телефонограмою, про строки розгляду справи відповідач обізнаний, оскільки брав участь у судових засіданнях по справі до зупинення провадження у справі, суд також враховує, що провадження у даній справі триває з 2012р., а отже подача клопотань про відкладення розгляду справи, спрямовано на штучне затягування судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В слуханні справи оголошувались перерви до 09.08.2012р. об 11:00 год.; 19.01.2015р. о 10:30 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

20.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", яке в подальшому змінило органзаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство (позивач, банк) та фізичною особою ОСОБА_3 (позичальник, третя особа) укладений кредитний договір № 78/09-Ф, за умовами якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти в сумі 100000,00 доларів США з оплатою процентів по ставці 12,75 % річних строком до 20.09.2022р.

Згідно п.4.6. Кредитного договору у випадку зміни вартості Кредитних ресурсів на ринку позичкового капіталу або інших показників, що характеризують кон'юнктуру фінансових ринків, процентна ставка за користування кредитними ресурсами підлягає зміні на вимогу банку. У зазначених випадках банк вправі змінити розмір процентної ставки, попередивши про це письмово позичальника не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів. При відсутності повідомлення позичальника про свою незгоду зі зміною розміру процентної ставки, протягом 3 (трьох) днів з моменту одержання відповідного повідомлення, новий розмір процентної ставки вважається прийнятим позичальником та набирає чинності з моменту, зазначеного в повідомленні.

20.05.2008р. банк спрямував позичальнику повідомлення про підвищення відсоткової ставки до 13,5% річних, яке було одержане останнім.

За відсутності заперечень з боку позичальника відсоткова ставка була підвищена з 02.06.2009р. згідно п. 4.6. Кредитного договору до 13,5% річних.

Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору позичальник щомісяця, в термін з "26" по останнє число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 542,88 грн. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за поточний календарний місяць. Комісійна винагорода сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь період фактичного користування Кредитними ресурсами.

Виконання банком своїх зобов'язань за Кредитним договором підтверджується заявою про видачу готівки від 20.09.2007р., копія якої додана до матеріалів справи.

Внаслідок неналежного виконання позичальником (ОСОБА_3) умов кредитного договору за ним станом на 04.07.2012р. р. утворилась заборгованість, яка складається з наступних платежів :

- прострочена заборгованість за кредитом - 22240,00 доларів США;

- прострочена заборгованість за процентами - 22408,33 доларів США;

- прострочена заборгованість за комісійною винагородою - 5971,67 грн.;

- строкова заборгованість за кредитом - 68308,00 доларів США;

- строкова заборгованість по сплаті процентів - 1120,54 доларів США;

- строкова заборгованість за комісією - 542,88 грн.;

- пеня за прострочення погашення кредиту - 556549,45 грн.;

- пеня за прострочення погашення процентів - 481385,67 грн.;

- пеня за прострочення погашення комісії - 10488,44 грн.

Таким чином загальна сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті ОСОБА_3 позивачу станом на 04.07.2012р. складає 114076,87 доларів США, що в еквіваленті станом на 04.07.2012р. складає 911759,39 грн., а також 1054938,11 грн.

Наявність заборгованості ОСОБА_3 перед банком станом на 12.05.2011р. підтверджена рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2012р. у справі № 2018/2-2685/11, яке набрало законної сили.

Позивач вказує, що ні ОСОБА_3, ні поручителями заборгованість за кредитним договором не була погашена.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.2007р. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава нерухомості (іпотека) - нежитлових приміщень підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5 в літ. "А-5", розташованих за адресою м. Харків, пр. Леніна, буд. 19 "А" (Дев'ятнадцять "А"), загальною площею 121,10 кв.м. та порука фізичних осіб.

20.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", яке в подальшому змінило органзаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство, (позивач, іпотекодержатель) та ПП "Автоспринт" (відповідач, іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за № 1031.

За умовами Договору іпотеки відповідачем було передано в іпотеку нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5 в літ. "А-5", розташованих за адресою м. Харків, пр. Леніна, буд. 19 "А", загальною площею 121,10 кв.м., в забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_3 за Кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.2007р., а також процентів в розмірі 12,75% річних, неустойки за цим договором. Сторонами узгоджена вартість предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену в Звіті про експертну оцінку, в сумі 608690,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що судовим рішенням, а саме рішенням апеляційного суду Харківської області від 10.11.2014р. у справі № 2011/15523/12, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5, приватного підприємства "Автоспринт", ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське РУ" про визнання недійсним договору іпотеки від 20.09.2007р., укладеного між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"та ППП "Автоспринт".

Обґрунтовуючи своє клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач посилається на те, що договір іпотеки є припиненим, оскільки позивачем без згоди іпотекодавця збільшений обсяг його відповідальності.

Суд не приймає такі посилання відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.

На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 575 ЦК України іпотека прямо визначена окремим видом застави.

Підстави припинення права застави визначені статтею 593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також і статтею 17 Закону України "Про іпотеку", серед яких не наведено посилань на зміну зобов'язання, що призводило б до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 16.10.2012 року у справі № 5023/6981/11, від 16.10.2012 р. у справі № 4/270-13/68.

Суд також зазначає, що згідно Договору іпотеки відповідачем іпотека надана в забезпечення зобов'язань за договором № 278/09-Ф від 20.09.2007р., а отже відповідач був ознайомлений з умовами Кредитного договору, в тому числі і щодо умови, яка надає банку право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом.

В Договорі іпотеки сторони погодили, що у випадку зміни процентної ставки за користування кредитними ресурсами іпотекодавець зобов'язується невідкладно укласти із іпотекодержателем відповідну додаткову угоду до цього договору, тобто іпотекодавець фактично погодився на те, що в разі підвищення відсоткової ставки, він залишає майно в іпотеці, та на нього покладений обов'язок укласти відповідну додаткову угоду.

Крім того суд зазначає, що збільшення позивачем відсоткової ставки щодо користування кредитними коштами та не укладення додаткової угоди до договору іпотеки не призвело до збільшення обсягу відповідальності відповідача, оскільки він відповідає за виконання основного зобов'язання лише в межах вартості предмету іпотеки.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 19, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 7 Закону України "Про іпотеку", а також умови Договору іпотеки.

Банком направлялось на адресу позичальника та іпотекодавця повідомлення про наявну заборгованість вих. № 10020/4623 від 04.10.2011р., яке отримано відповідачем але залишено без відповіді та задоволення.

Приймаючи до уваги факт не виконання позичальником умов Кредитного договору, враховуючи положення Іпотечного договору, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.09.2007 р. на суму заборгованості за Кредитним договором № 278/09-Ф в розмірі 114076,87 доларів США та 1054938,11 грн., є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 38 Закону України " Про іпотеку" іпотекодержатель отримує право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві за наявності відповідного рішення суду або договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі).

Суд також зазначає, що згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач просить застосувати спосіб реалізації майна шляхом надання йому права продажу предмету іпотеки, що не суперечить положенням Закону України "Про іпотеку" та іпотечному договору від 20.09.2007 р. , в якому сторони погодили право банку на продаж предмету іпотеки від свого імені.

При цьому позивач просить здійснити реалізацію предмету іпотеки за ціною, визначеною на підставі Звіту про оцінку майна, зробленому в 2012р.

Суд вважає, що надана оцінка, яка датована 2012 роком, на даний час є неактуальною, а враховуючи погодження сторонами вартості предмету іпотеки в Договорі іпотеки, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки в сумі 608690,00 грн.

Позивач просить також визнати за ним право отримати в КП "Харківському міському бюро технічної інвентаризації" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Суд зазначає, що з моменту подачі позову до теперішнього часу змінений порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно. відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010р. № 1878-VI, повноваження по проведенню державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з 01.01.2013р. здійснює відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та нотаріуси ХМНО.

У зв'язку з тим, що на теперішній час для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна витяг з реєстру прав власності не видається КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Керуючись даною нормою суд вважає позовні вимоги в частині передачі предмету іпотеки в управління позивачу до моменту укладання договору купівлі-продажу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме судом визначається інша початкова ціна реалізації предмету іпотеки, ніж та, що просить застосувати позивач, а також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині надання банку права отримати витяг з реєстру прав власності в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", в іншій частині позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 4-6, 12, 22 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 20.09.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1030, а саме на нерухоме майно - нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5 в літ. "А-5", загальною площею 121,10 кв.м., розташовані за адресою : м. Харків, пр. Леніна, буд. 19 "А", що належать приватному підприємству "Автоспринт" (м. Харків, вул. Гв.

Широнінців, 40-В, кв. 20, код ЄДРПОУ 31643705) на праві власності, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, код філії 06717756) від свого імені будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною продажу в сумі 608690,00 грн. з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, код філії 06717756) за Кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.2007 р. у сумі 114076,87 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2012р. складає 911759,39 грн., та 1054938,11 грн., з яких:

- строкова заборгованість по кредиту - 68308,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2012р. складає 545951,69 грн.);

- прострочена заборгованість за кредитом - 22240,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2012р. складає 177753,20 грн.);

- строкова заборгованість за процентами - 1120,54 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2012р. складає 8955,92 грн.);

- прострочена заборгованість за процентами - 22408,33 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2012р. складає 179098,58 грн.);

- строкова заборгованість з комісійною винагородою - 542,88 грн.;

- прострочена заборгованість з комісійною винагородою - 5971,68 грн.;

- пеня за прострочення погашення кредиту - 556549,45 грн.;

- пеня за прострочення погашення процентів - 481385,67грн.;

- пеня за прострочення погашення комісійної винагороди - 10488,44 грн.

Передати нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5 в літ. "А-5", загальною площею 121,10 кв.м., розташовані за адресою : м. Харків, пр. Леніна, буд. 19 "А", що належать приватному підприємству "Автоспринт" (м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 40-В, кв. 20, код ЄДРПОУ 31643705) на праві власності в управління Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, код філії 06717756) до моменту укладання договору купівлі-продажу та визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057 м. Харків, пров. Театральний, буд.4, код філії 06717756) право передавати нерухоме майно нежитлові приміщення підвалу № 66-1-:-66-3, 66-5 в літ. "А-5", загальною площею 121,10 кв.м., розташовані за адресою : м. Харків, пр. Леніна, буд. 19 "А", в найм (оренду) будь-яким особам із направленням отриманих доходів на задоволення вимог за кредитним договором № 278/09-Ф від 20.09.2007 р.

Стягнути з приватного підприємства "Автоспринт" (м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 40-В, кв. 20, код ЄДРПОУ 31643705) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код 09807856) в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд.4, код філії 06717756) витрати по сплаті судового збору в сумі 39333,95 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 26.01.2015 р.

Суддя В.О. Яризько