cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2015 р. Справа№ 910/6498/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Самсіна Р.І.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі судового засідання Котовський С.О.
за участю представників:
від позивача: Мироновська А.О. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року
у справі № 910/6498/14 (Головуючий суддя Котков О.В., судді Пригунова А.Б., Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс"
про розірвання договору та стягнення грошових коштів.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" про розірвання договору купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" суму грошових коштів у розмірі 15397,96 Євро (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім євро 96 центів) за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039 в якості заборгованості та штрафні санкції у розмірі 2 948,30 грн.
Позовні вимоги були вмотивовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості проданого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого позивач просить суд достроково розірвати відповідний правочин та стягнути заборгованість і нараховані штрафні санкції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6498/14 Товариству з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" в позові було відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачем обрано передбачений законом спосіб захисту порушеного права у вигляді розірвання договору та стягнення коштів, як такий, що не є забороненим, в силу приписів зобов'язального права у цивільному законодавстві.
Також, апелянт в обґрунтування своєї скарги посилається на те, що у порушення вказаних вимог судом у справі не було досліджено питання істотності порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу та наскільки позивач позбавився того, на що він розраховував.
Вимоги що до розірвання договору купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року обґрунтовані та документально підтверджені, в судовому засіданні було доведено факт істотного порушення договірних відносин зі сторони ТОВ «БМД Транс», ці докази спростовані не були, факт заборгованості також підтверджено.
Щодо відмови судом першої інстанції апелянт у скарзі зазначає про те, що судом не взято до уваги існуюче прострочення виконання грошових зобов'язань та, власне, рішенням суду звільнено відповідача від будь-якої майнової відповідальності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" прийнята до розгляду, відновлено строк на подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2015 року.
Відповідач до судового засідання, що відбулось 21.01.2015 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням вх.№09-33/45134 від 22.12.2014 року, з якого вбачається вручення 17.12.2014 року Овечкіну поштового відправлення, а саме ухвали Київського апеляційного господарського суду №910/6498/14 від 08.12.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
12.07.2013 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) було укладено договір купівлі-продажу № 08/2013, відповідно до п. 2.1. якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується придбати напівпричіпи - КРОНЕ, у кількості 1 одиниця. Номери шасі напівпричепів: - WKESDF2700QY42039.
Пунтом 4.1. Договору встановлено, що оплата проводиться щомісячно, протягом 36 місяців з дня підписання договору безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в сумі, яка вказана в п. 4.2 Договору.
Відповідно до п. 4.2. договору встановлено, що щомісячний платіж в розмірі ЕІІК 500 (п'ятсот) Євро, в гривні по курсу НБУ на день оплати, в т.ч. ПДВ повинен бути сплачений на рахунок продавця не пізніше 20 числа кожного місяця протягом 36 місяців з дати підписання акту приймання - передачі.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору в липні 2013 року Продавець передав, а Покупець отримав напівпричіп - КРОНЕ, у кількості 1 одиниця, номери шасі напівпричепу: - WKESDF2700QY42039, однак в грудні 2013 року та в січні-лютому 2014 року Покупець грошових коштів за Товар, незважаючи на перерахування останнім коштів за Товар в серпні-листопаді 2013 року на суму 20000,00 грн., не сплатив, чим неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором поставки, а відтак, за твердженнями позивача, наявні правові підстави для дострокового розірвання Договору в судовому порядку та стягнення з Покупця 15397,96 Євро за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039 - в якості заборгованості і 2948,30 грн. - штрафних санкцій, на підставі ст.ст. 612, 651, 692 Цивільного кодексу України.
Як зазначалось, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" полягають у розірванні договору купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" та стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" суми грошових коштів у розмірі 15397,96 Євро (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім євро 96 центів) за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039 в якості заборгованості та штрафні санкції у розмірі 2 948,30 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості проданого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого позивач просить суд достроково розірвати відповідний правочин та стягнути заборгованість і нараховані штрафні санкції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог в частині дострокового розірвання Договору, зважаючи на те, що оплата Товару по Договору визначена з розстроченням платежу і у випадку не здійснення покупцем у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий товар, продавець має право, згідно особливостей відповідальності за ст. 695 Цивільного кодексу України, вимагати повернення проданого товару, що є видом відповідальності сторони згідно вимогам норм чинного законодавства України у сфері відповідних правовідносин, а не вимагати оплати вартості товару в частині розстрочених платежів, недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є позовні вимоги про стягнення 15397,96 Євро заборгованості з загальної суми Договору.
Щодо заявлених до стягнення санкцій, то суд першої інстанції відмовляючи в цій частині позовних вимог виходив з того, що з урахуванням недоведеності позовних вимог щодо стягнення 15397,96 Євро за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039, необґрунтованими є похідні від боргу заявлені вимоги щодо стягнення 2948,30 грн. штрафних санкцій.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 695 Цивільного кодексу України передбачено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
Так, за пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата проводиться щомісячно, протягом 36 місяців з дня підписання договору безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в сумі, яка вказана в п. 4.2.
За таких обставин, з огляду на положення п. 4.1. Договору поставки, починаючи з 12.07.2013 року та в строк до 12.07.2016 року з боку Покупця щомісячно має бути проведена оплата за Товар безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
З матеріалів справи випливає, що в період з 16.08.2013 року по 12.11.2013 року Покупець перерахував на користь Продавця 20000,00 грн. за Товар по Договору, що слідує зі складеного з боку Продавця акту звірки про надходження коштів станом на 31.01.2014 року, тобто покупцем не виконується зобов'язання по оплаті отриманого товару з грудня 2013 року. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач відмовився виконувати умови договору в частині строків та умов оплати, доказів оплати отриманого товару з грудня 2013 року матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач обрав передбачений законом спосіб захисту порушеного права у вигляді розірвання договору та стягнення коштів.
Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Дослідження колегією суддів обставин справи та встановлення невиконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті чергових платежів протягом тривалого часу є істотним порушенням умов договору з боку відповідача у розумінні положень ст. 651 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції помилково оцінив наведені обставини та безпідставно не врахував посилання позивача на те, що його економічні розрахунки в укладанні та виконанні спірного договору полягали у систематичному отриманні чергових платежів протягом відповідного часу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку строк визначений пунктом 4.1. договору, де визначено, що оплата проводиться щомісячно, протягом 36 місяців з дня підписання даного Договору безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в сумі, яка вказана в п. 4.2.
Тобто, Відповідач має виконати в повному обсязі своє зобов'язання щодо сплати вартості Майна протягом 36 місяців з дня підписання Договору.
Частинами 1 та ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України регулює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на викладене колегія суддів задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" в частині розірвання договору купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" суму грошових коштів у розмірі 15397,96 Євро (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім євро 96 центів) за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039 в якості заборгованості
Як визначено в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
На виконання вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України суд зазначає, що сума основної заборгованості, яка підлягає задоволенню, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день прийняття господарським судом даного рішення у справі № 910/6498/14, еквівалентна 195.781,79 гривен національної валюти України (11.734,00 євро х 16,6850 грн); сума 3 % річних - 4.501,11 грн (269,77 євро х 16,6850 грн).
Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором № 08/2013 від 12.07.2013 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначалось, пунктом 6.3 договору № 08/2013 від 12.07.2013 року визначено, що в разі несвоєчасної оплати, згідно з п. 4 даного договору, покупець сплачує продавцю пею в розмірі 0,03 % від суми простроченого платежу, за кожний календарний день прострочення, але не більше 5% від суми відповідного платежу
За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати товару за договором № 08/2013 від 12.07.2013 року, позивач за періоди 21.12.2013 року по 17.03.2014 року, з 21.01.2014 року по 17.03.2014, 21.02.2014 року по 17.03.2014 року нарахував та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 279,04 грн.
За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 279,04 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, позивачем за період з 21.12.2013 року по 17.03.2014 року нараховані та пред'явлені до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 1195,66 грн.
При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що суми заявлених до стягнення трьох процентів річних є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.
Щодо позивної вимоги стосовно стягнення 1473,60 грн. несплаченої валютної різниці при здійсненні платежів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дана вимог не передбачена законом та умовами договору укладеного між сторонами, тому в цій частині позовних вимог відмовляє.
З огляду на таке, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме розірвання договору купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" і Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс", стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" суму грошових коштів у розмірі 15397,96 Євро (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім євро 96 центів) за один напівпричіп KRONE з номером шасі: WKESDF27000Y42039 в якості заборгованості, стягнення пені у розмірі 279,04 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1195,66 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6498/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковим скасуванням рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року, апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат наступним чином за подання позовної заяви до господарського суду міста Києва підлягав сплаті судовий збір в розмірі 4032,77 грн. за майнову вимогу (15397,96 євро*12,903669 (офіційний курс НБУ станом на 07.03.2014 року) + 2948,30 грн.) та судовий збір в сумі 1218,00 грн. за вимогу немайнового характеру, що в сумі становить 5250,77 грн. (за подання позовної вимоги до суду першої інстанції), оскільки позивачем при поданні позивної вимоги було сплачено лише 4621,14 грн. (3467,89 платіжним дорученням №117 від 07.03.2014 року та 1153,25 грн. платіжним дорученням № 154 від 26.03.2014 року) тому з позивача підлягає стягненню в дохід державного бюджету сума судового збору в розмірі 629,63 грн. за подачу позивної вимоги.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5198,26 грн. судового збору за подання позову до суду першої інстанції, сума судових витрат 36,76 грн., що покладається на позивача.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2607,01 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, сума судових витрат 18,38 грн., що покладається на позивача. Оскільки позивачем сплачено судовий збір (3596,00 грн. з якого 609,00 грн. платіжне доручення №568 від 15.10.2015 року, 913,5 грн. платіжне доручення №569 від 15.10.2014 року, та 2073,50 платіжним дорученням №660 від 14.11.2014 року) за подання апеляційної скарги більший ніж встановлено законом (2625,39 грн.) то позивачу повертається з державного бюджету 970,61 грн. суми судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6498/14 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у справі № 910/6498/14 - скасувати.
Прийняти нове рішення у справі, яким:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" - задовольнити частково.
Розірвання договір купівлі-продажу № 08/2013 від 12.07.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" (03026, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А, код ЄДРПОУ 37480047) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, код ЄДРПОУ 38049990).
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, код ЄДРПОУ 38049990) суму грошових коштів у розмірі 15397,96 євро (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім євро 96 центів), 279, 04 грн. пені, 1195,66 грн. 3 % річних.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" (03026, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А, код ЄДРПОУ 37480047) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 63 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, код ЄДРПОУ 38049990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" (03026, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А, код ЄДРПОУ 37480047) судовий збір за подання позову до суду першої інстанції в сумі 5198 (п'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 26 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМД Транс" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 9, код ЄДРПОУ 38049990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" (03026, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А, код ЄДРПОУ 37480047) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 01 коп.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Кроне Сканбалт" (03026, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 167-А, код ЄДРПОУ 37480047) кошти у сумі 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 61 коп., сплачені згідно платіжного доручення№ 660 від 14.11.2014 року, оригінал якого знаходиться в діловодстві Господарського суду міста Києва в матеріалах справи № 910/6498/14.»
Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Р.І. Самсін
Є.Ю. Шаптала
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2015 |
Оприлюднено | 31.01.2015 |
Номер документу | 42493987 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гончаров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні