Постанова

від 14.01.2015 по справі 910/18574/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/18574/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Меленчук Д.О., дов. № 465 від 10.09.2014 року;

від відповідача - Беттяр С.В., дов. б/н від 21.05.2014 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства «Терминал Центр»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.10.2014 року

у справі № 910/18574/14 (суддя Паламар П.І.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»

до Приватного підприємства «Терминал Центр»

про стягнення 175 210,51 грн.

та зустрічним позовом Приватного підприємства «Терминал Центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/18574/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Терминал Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» 148 075,19 грн. боргу, 12 928,21 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1 837,76 грн. три проценти річних з простроченої суми, 12 369,35 грн., 3 504,21 грн. витрат по оплаті судового збору.

У зустрічному позові Приватного підприємства «Терминал Центр» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство «Терминал Центр» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/18574/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» до Приватного підприємства «Терминал Центр» про стягнення боргу та задовольнити зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства «Терминал Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» про визнання недійсним договору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» судовий збір у розмірі 2 961,50 за подання до Господарського суду міста Києва зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року по справі № 910/18574/14 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.01.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Приватного підприємства «Терминал Центр» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/18574/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову про стягнення боргу та задовольнити зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (далі - позивач за первісним позовом, ТОВ «СП УДТ») та Приватним підприємством «Терминал Центр» (далі - відповідач за первісним позовом, ПП «Терминал Центр») укладено договір про поворотну фінансову допомогу № 06/08 (далі - Договір).

За умовами Договору ТОВ «СП УДТ» зобов'язалося надати ПП «Терминал Центр» у цілях розвитку і укріплення фінансової, виробничої та комерційної діяльності поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 415 000,00 грн., а ПП «Терминал Центр» - повернути одержані кошти до 31.12.2008 року.

Згідно з п. 1.2 Договору надання фінансової допомоги здійснюється окремими траншами за узгодженням сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк його дії встановлений з дня підписання до 31.12.2008 року.

На виконання умов договору ТОВ «СП УДТ» з 11.04.2008 року по 02.07.2008 року перерахувало на рахунок ПП «Терминал Центр» суму в розмірі 415 000,00 грн. з призначенням платежу «надання зворотної фінансової допомоги зг. договору № 06/08 від 07.04.2008…».

Вказане підтверджується наданими ТОВ «СП УДТ» банківськими виписками (а.с. 11-16).

04.11.2011 року ПП «Терминал Центр» перерахувло на рахунок ТОВ «СП УДТ» суму в розмірі 110 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення зворотної фінансової допомоги зг. договору № 06/08 від 07.04.2008…», що підтверджується банківською випискою з рахунку (а.с. 22).

06.11.2013 року та 26.12.2013 року ТОВ «СП УДТ» направлялися вимоги про негайне погашення залишку заборгованості у сумі 305 000,00 грн. (415 000,00 грн. - 110 000,00 грн.) та разом з останнім листом було направлено акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.04.2008 року по 26.12.2013 року.

Листом від 26.12.2013 року ПП «Терминал Центр» визнало борг у розмірі 305 000,00 грн., зобов'язалося його погасити до 01.04.2014 року.

Крім того, разом з вказаним листом було повернуто підписаний акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість ПП «Терминал Центр» станом на 26.12.2013 року складає 305 000,00 грн.

15.01.2014 року ПП «Терминал Центр» перерахувало на рахунок ТОВ «СП УДТ» суму в розмірі 156 924,81 грн. з призначенням платежу «повернення зворотної фінансової допомоги зг. договору № 06/08 від 07.04.2008…», що підтверджується банківською випискою з рахунку (а.с. 30).

14.04.2014 року та 25.07.2014 року ТОВ «СП УДТ» направлялися вимоги про негайне погашення залишку заборгованості у сумі 148 075,19 грн. (415 000,00 грн. - 110 000,00 грн. - 156 924,81 грн.), що підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками про направлення даних вимог (а.с. 32-33, 36-37).

Враховуючи вказане вище, ТОВ «СП УДТ» звернулося з позовом про стягнення 148 075,19 грн. заборгованості за Договором. Крім того, позивач за первісним позовом нарахував та просив стягнути з ПП «Терминал Центр» 12 369,35 грн. пені, 12 928,21 грн. інфляційних втрат, 1 837,76 грн. 3 % річних.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується надання ТОВ «СП УДТ» поворотної фінансової допомоги ПП «Терминал Центр» у розмірі 415 000,00 грн. та повернення останнім 266 924,81 грн., у зв'язку з чим перед ПП «Терминал Центр» виникла заборгованість у розмірі 148 075,19 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості суду надано не було.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «СП УДТ» про стягнення з ПП «Терминал Центр» 148 075,19 грн. заборгованості за Договором.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 12 369,35 грн. за період з 01.04.2014 року по 29.08.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Частиною 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Листом від 26.12.2013 року ПП «Терминал Центр» зобов'язалося погасити борг до 01.04.2014 року, з чим погодилося ТОВ «СП УДТ».

Відповідно до п. 4.2 Договору в разі несвоєчасного повернення грошових коштів за Договором, ПП «Терминал Центр» зобов'язується компенсувати ТОВ «СП УДТ» всі понесені у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України з простроченої суми за весь період прострочки.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 12 369,35 грн. за період з 01.04.2014 року по 29.08.2014 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 12 928,21 грн. та 3 % річних у сумі 1 837,76 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 12 928,21 грн. та 3 % річних у сумі 1 837,76 грн.

У свою чергу, ПП «Терминал Центр» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним Договору про поворотну фінансову допомогу № 06/08 від 07.04.2008 року на підставі якого ТОВ «СП УДТ» вимагає стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вимоги за зустрічною позовною заявою ПП «Терминал Центр» про визнання договору недійсним обґрунтовані тим, що вказаний договір укладений без дозволу засновників відповідача за зустрічним позовом, підписаний від імені останнього директором з перевищенням повноважень.

Крім того, в апеляційній скарзі ПП «Терминал Центр» посилається, що і від імені ТОВ «СП УДТ» договір укладено з перевищенням повноважень.

З тексту спірного договору вбачається, що від імені ПП «Терминал Центр» він підписаний директором Кур'яном І.Н. та від імені ТОВ «СП УДТ» Черкашиним Г.В, які діяли на підставі статутів своїх підприємств.

Відповідно до п. 5.9 статуту ПП «Терминал Центр», затвердженого рішенням засновників від 03.03.2008 року № 8, директор укладає угоди про відчуження майна підприємства, заставу майна підприємства та кредитні, позики угоди лише за згодою всіх засновників.

Доказів надання директору ПП «Терминал Центр» його засновниками згоди на укладення спірного договору суду не надано.

Стосовно посилання ПП «Терминал Центр» на положення пп. а) п. 8.1.2 статуту ТОВ «СП УДТ», яким віднесено затвердження угод на суму більш як 100 000,00 грн. до виключної компетенції Загальних зборів, колегія суддів зазначає наступне.

Редакція статуту ТОВ «СП УДТ» на яку посилається ПП «Терминал Центр» зареєстрована 25.04.2012 року. Таким чином, на Договір, підписаний 07.04.2008 року, положення даного статуту не розповсюджуються.

Доказів того, що на момент підписання Договору такі обмеження існували, суду не надано.

По при вказане, колегія суддів звертає увагу, що наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку ПП «Терминал Центр» за квітень-травень 2008 року, банківською випискою з рахунку ТОВ «СП УДТ» від 04.04.2011 року, банківським звітом по дебетових і кредитних операціях по рахунку позивача за 15.01.2014 року, встановлений факт, що після укладення спірного договору сторонами у справі проводилося його виконання, ТОВ «СП УДТ» передало, а ПП «Терминал Центр» прийняло обумовлені спірним Договором грошові кошти, останній в установленому порядку здійснював часткове повернення одержаних у позику грошей.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто, зазначені вище дії, як ТОВ «СП УДТ» так і ПП «Терминал Центр» свідчать про схвалення ним дій директорів під час укладення спірного договору, що у силу вимог ст. 241 Цивільного кодексу України створило для сторін цивільні права та обов'язки з моменту вчинення спірного правочину.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір, в силу приписів ст. ст. 241 Цивільного кодексу України, є укладеним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України, права як ПП «Терминал Центр» так і ТОВ «СП УДТ» при його укладенні вважаються не порушеними, а отже у задоволені зустрічного позову ПП «Терминал Центр» слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення первісного позову та стягнення з ПП «Терминал Центр» на користь ТОВ «СП УДТ» 148 075,19 грн. заборгованості за Договором, 12 369,35 грн. пені, 12 928,21 грн. інфляційних втрат, 1 837,76 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Приватним підприємством «Терминал Центр» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/18574/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Терминал Центр» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне підприємство «Терминал Центр» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Терминал Центр» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/18574/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18574/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року.