Ухвала

від 29.01.2015 по справі 810/5733/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5733/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко В.Е., Мацедонській В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» - Шабанової Ірини Василівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області звернулося до Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач має перед Управлінням непогашену заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 та Списку № 2 за липень-вересень 2014 року, а всього 40163,86 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року задоволено вказаний позов. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в загальній сумі 41399, 14 грн., у тому числі за Списком № 1 - 1235,28 грн. та за Списком № 2 - 40163,86 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» - Шабанова Ірина Василівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ПАТ «Промислово-будівельна група «Антарес» зареєстроване як суб'єкт господарювання 31.03.1997 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області, та є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управлінням на адресу Товариства виставлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2.

Станом на час звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в загальній сумі 41399,14 грн., у тому числі за Списком № 1 - 1235,28 грн. (щодо гр. ОСОБА_3) та за Списком № 2 - 40163,86 грн. (щодо гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15).

Оскільки вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами «а» і «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави прийти до висновку, що саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій підприємства до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону, призначених на підставі пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2011 (провадження № К-25361/10).

Статтями 14, 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Виходячи з приписів частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 3941,76 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом першої інстанції було встановлено, що часткове визнання представником відповідача адміністративного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи або інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3941,76 грн. (за Списком № 1 - 431,85 грн. та за Списком № 2 - 3509,91 грн.) за вказаний вище період. Враховуючи, що відповідач самостійно наполягав на задоволенні позову виключно в цій частині, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, то беручи до уваги викладені вище норми законодавства України та встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно враховано, що постановами Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року у справі № 2а-3885/12/1070, від 12.04.2010 року у справі № 2а-132/10/1070, від 06.07.2010 року у справі № 2а-5009/12/1070, від 04.10.2010 року у справі № 2а-958/10/1070, від 15.10.2012 року у справі № 2а-3165/12/1070, від 27.11.2012 року у справі № 2а-5190/12/1070, від 11.04.2013 року у справі № 810/1186/13-а, від 05.08.2013 року у справі № 810/3450/13-а, від 12.11.2013 року у справі № 810/5622/13-а, які набрали законної сили, аналогічні позовні вимоги між тими ж сторонами про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, задоволено.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» - Шабанової Ірини Василівни - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.