Ухвала

від 29.01.2015 по справі 810/5898/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5898/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансхліб» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Васильківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0006422205 від 02 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Васильківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10 вересня 2014 року на підставі наказу № 566 від 08 вересня 2014 року, повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки № 78/10/22-05 від 08 вересня 2014 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укртрансхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських оперцій з ТОВ «Фобос-О» (код ЄДРПОУ 38150128), ТОВ «Радіум» (код ЄДРПОУ 37266914), ТОВ «Сібол» (код ЄДРПОУ 37265968) за січень 2014 року, за результатами якої складено акт № 3426/22-05/38036693 від 17 вересня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 9 392,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол», що ґрунтується виключно на неможливості проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів.

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач посилався на акти ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1011/26-55-22-07/37265968 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968)», № 1014/26-55-22-07 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Радіум» (код за ЄДРПОУ 372666914)» та № 1015/26-55-22-07/38150128 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фобос-О» (код за ЄДРПОУ 38150128)», які стали єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Тобто, право позивача на формування податкового кредиту поставлено у залежність від добросовісності ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол» та їх його контрагентів.

На підставі Акта перевірки, Васильківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006422205 від 02 жовтня 2014 року, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 740, 00 грн., у тому числі, за основним платежем - 9 392, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 348, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Укртрансхліб» та контрагентами ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол» укладено ряд договорів, а саме:

- між покупцем ТОВ «Укртрансхліб» та продавцем ТОВ «Радіум» - договір поставки від 01.06.2013 №58, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар в асортименті, кількості та за цінами згідно додатків до цього договору або замовлення покупця;

- між замовником ТОВ «Укртрансхліб» та виконавцем ТОВ «Фобос-О» - договір № 18 від 28 лютого 2013 року на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів з використанням запасних частин та матеріалів, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виконані роботи та вартість запасних частин та матеріалів;

- між замовником ТОВ «Укртрансхліб» та виконавцем ТОВ «Сібол» - договір № 44 від 01 грудня 2013 року на консультаційне обслуговування, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати консультації з питань комерційної діяльності.

З метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання позивачем було запитано та отримано від контрагентів - ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол», документи про наявність державної реєстрації та стан юридичних осіб контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол» були надані видаткові накладні № РН-4, № РН-00266 від 31 січня 2014 року, заказ-наряд від 31 січня 2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 січня 2014 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 44 від 31 січня 2014 року.

Крім того, ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол» видано на користь ТОВ «Укртрансхліб» податкові накладні № 30271, № 30264 та № 30312 від 31 січня 2014 року.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача.

Отже, позивачем надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Радіум» та робіт, послуг у ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол».

Форма і зміст наданих позивачем письмових документів відповідає вимогам чинного законодавства. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України - база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Укртрансхліб» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол».

Колегія суддів також звертає увагу, що придбані у ТОВ «Радіум» насос з гідропідсилювачем та кардан були використані для ремонту автомобіля Mercedes-Denz 814 державний номер АІ 31 10 ЕА. Роботи по заміні вказаних автозапчастин та технічне обслуговування вказаного автомобіля виконувались ТОВ «Фобос-О».

На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Радіум» ящиків картонних та картонної бумаги, позивачем надані суду прибуткова накладна № УТ-0000003 від 31 грудня 2014 року, накладна на внутрішнє переміщення № УТ-0000001 від 03 лютого 2014 року та акт списання № УТ-0000011 від 05 березня 2014 року.

Надання ТОВ «Сібол» на користь позивача послуг на виконання умов договору № 44 від 01.12.2013 на консультаційне обслуговування виконавцем підтверджується розробленнням та наданням замовнику шаблонів (проектів) договору поставки, договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, договору на виконання робіт та додаткової угоди, на підтвердження чого надав відповідні шаблони (проекти), які у подальшому були використані позивачем під час власної господарської діяльності, зокрема, позивачем були укладені договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05 лютого 2014 року та договір на виконання робіт № 3 від 08 лютого 2014 року.

Крім того, на виконання умов зазначеного договору виконавцем здійснювався контроль за дотриманням порядку оформлення первинних документів; відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; обліком коштів, товарно-матеріальних цінностей та витрат позивача; своєчасним відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом; складанням фінансового звіту та звіту про фінансові результати за 2013 рік та іншими операціями бухгалтерського та податкового обліку та звітності позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи, придбання товарів у ТОВ «Радіум», робіт, послуг у ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Сібол» було обумовлено здійсненням позивачем діяльності, зазначеної у КВЕД.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору та в період його виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації як позивача, так і його контрагента ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол» були чинні. Крім того, ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Радіум», ТОВ «Сібол» були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності актів ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1011/26-55-22-07/37265968 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968)», № 1014/26-55-22-07 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Радіум» (код за ЄДРПОУ 372666914)» та № 1015/26-55-22-07/38150128 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фобос-О» (код за ЄДРПОУ 38150128)», оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.