Ухвала

від 22.01.2015 по справі 825/3141/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3141/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрпролайф» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Укрпролайф» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002902200 від 26.09.2014 (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог (а.с. 67).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що перевіркою податкового органу встановлено, що в жовтні 2012 року ПП «АВК БУД» з ПП «Укрпролайф» укладено договір купівлі-продажу тари та етикетки на загальну суму 60 000 грн (а.с. 17), проте в «Автоматизованій системі співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДПА України станом на 18.09.2014 рахується розбіжність між ПП «Укрпролайф» та ПП «АВК БУД» в розмірі 10 000 грн ПДВ за жовтень 2012 року. На підставі акту № 161/22/34018801 від 27.06.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АВК БУД» (код ЄДРПОУ 34018801) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень, липень, жовтень-грудень 2012 року, січень, березень, квітень 2013 року» (а.с. 59-66) посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «АВК БУД» із покупцями на загальну суму ПДВ 439 465 грн, в тому числі і за жовтень 2012 року на суму ПДВ 52 531 грн і як наслідок, виписані таким підприємством податкові накладні не надають право покупцям на формування податкового кредиту.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Укрпролайф» (ЄДРПОУ 36931658) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що 08.02.2010 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується копіями витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19267612 від 10.09.2014 (а. с. 7), № 19378174 від 01.10.2014 (а. с. 15) та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 582644 (а. с. 8), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100274052 (а. с. 9), перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Чернігові з 09.02.2010 № 10254, що підтверджується копією довідки про взяття на податковий облік платника податків № 122/10/29-017 від 10.02.2010 (а. с. 12).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 та п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу керівника від 18.09.2014 № 2673, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Укрпролайф» з питань достовірності, повноти декларування в податковій звітності з ПДВ за серпень 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «АМКР-СК», за жовтень 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ПП «АВК-БУД» та декларації з податку на прибуток за відповідні періоди.

За результатами перевірки складено акт № 2168/22/3693 1658 від 24.09.2014, яким встановлено наступні порушення п. 198.2 та п. 198.6 ст.198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2012 року в розмірі 10000,00 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

12.10.2012 між ПП «АВК БУД» та ПП «Укрпролайф» укладено договір № 121012 за умовами якого останнє зобов'язалось оплатити товар та прийняти його у продавця (ПП «АВК БУД»)

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Укрпролайф» придбало тару, етикетки на загальну суму з ПДВ 60 000 грн, в т.ч. ПДВ 10 000 грн (сума без ПДВ - 50 000 грн) у ПП «АВК БУД» (код за ЄДРПОУ 34018801) згідно договору та відповідно до податкових та видаткових накладних:

- п/н № 5 від 15.10.2012 на суму з ПДВ 30 000 грн, сума ПДВ 5 000 грн (а.с. 23);

- п/н № 10 від 25.10.2012 на суму з ПДВ 30 000 грн, сума ПДВ 5 000 грн (а.с. 26);

- в/н № 44 від 15.10.2012 на суму з ПДВ 30 000 грн, сума ПДВ 5 000 грн (а.с. 22);

- в/н № 47 від 15.10.2012 на суму з ПДВ 30 000 грн; сума ПДВ 5 000 грн (а.с. 25).

Транспортування здійснювалось за рахунок ПП «Укрпролайф» власним трансортом. До перевірки надано товарно транспортні накладні на кожну поставку товару (а.с. 24, 27).

Оплата проводилась згідно платіжних доручень:

- № 222 від 15.10.2012 на суму 30 000 грн ;

- № 235 від 25.10.2012 на суму 30 000 грн.

Сальдо (Д/К) на 30.10.2012 по рахунку 631 відсутнє (а.с. 19).

Сума податку на додану вартість по отриманій продукції включена до податкового кредиту (рядок 10.1 декларацій по ПДВ).

Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Разом з тим, в «Автоматизованій системі співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДПА України станом на 18.09.2014 рахується розбіжність між ПП «Укрпролайф» та ПП «АВК БУД» в розмірі 10 000 грн ПДВ за жовтень 2012 року на підставі акту ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 161/22/34018801 від 27.06.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АВК БУД» (код ЄДРПОУ 34018801) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень, липень, жовтень-грудень 2012 року, січень, березень, квітень 2013 року» (а.с. 59-66).

Крім того, згідно названому акту не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ПП «АВК БУД» та покупцями на загальну суму ПДВ 439 465 грн, в тому числі і за жовтень 2012 року на суму ПДВ 52 531 грн.

На підставі вказаного акту та викладених у ньому порушень ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002902200 від 26.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 12500,00 грн, в т.ч. за основним платежем у сумі 10000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2500,00 грн (а. с. 46).

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПП «Укрпролайф» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «АВК БУД».

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на наявність розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання апелянта на акт № 161/22/34018801 від 27.06.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АВК БУД» (код ЄДРПОУ 34018801) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень, липень, жовтень-грудень 2012 року, січень, березень, квітень 2013 року» є помилковим, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ПП «АВК БУД», останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість. В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання укладеного правочину.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 27.01.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.