Постанова

від 26.01.2015 по справі 922/4362/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа № 922/4362/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників стоін:

позивача - Назарова О.А.

третьої особи - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Варчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№3880Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.14 у справі № 922/4362/14

за позовом Приватне акціонерне товариство "KGS&Co", смт. Малинівка

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІОН-ТРЕЙД", м. Донецьк.

до 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт. Малинівка, Харківської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБИНАТ", м. Одеса

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року Приватне акціонерне товариство "KGS&Co" (смт. Малинівка) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", смт. Малинівка, Харківська область та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБИНАТ", м. Одеса про стягнення з 1-го відповідача суму поруки за договором поруки в розмірі 3 000,00грн., стягнення з 2-го відповідача понесені позивачем збитки в розмірі 108 831,41 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.14р. по справі №922/4362/14 ( суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Малинівський склозавод" на користь Приватного акціонерного товариства "KGS&CO" суму поруки за договором поруки в розмірі 3000,00 грн. а також судовий збір в розмірі 60,00 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБИНАТ" на користь Приватного акціонерного товариства "KGS & CО" - суму збитків в розмірі 105831,41 грн., судовий збір в розмірі 2116, 63 грн., з посиланням на те, що збитки виникли з вини другого відповідача, позивач в порядку досудового врегулювання спору добровільно компенсував третій особі зазначені збитки, які повинні відшкодувати відповідачі.

ТОВ "КОМБИНАТ", м. Одеса з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме те, що справу розглянуто за відсутності представника другого відповідача, просить зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/4362/14, скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник ТОВ "КОМБИНАТ" надав до суду клопотання про зупинення розгляду справи до прийняття рішення по іншій справі, посилаючись на те, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом ТОВ "КОМБИНАТ", позовні вимоги якого пов'язані та, на думку другого відповідача, впливають на рішення суду по справі №922/4362/14, та зазначає, що у разі задоволення позовних вимог ТОВ "КОМБИНАТ" унеможливлюється стягнення коштів у сумі 3000 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що клопотання про необхідність зупинення провадження у справі № 922/4362/14 до вирішення спору у справі №922/4703/14 не підлягає задоволенню, в зв'язку з необгрунтованністю.

Колегія суддів вважає, що клопотання про зупинення виконання рішення не підлягає задоволенню, так як апеляційний суд не має повноважень по зупиненню виконання рішень, тому що переглядає рішення суду, які не вступили в законну силу.

В додаткових поясненнях до апеляційній скарзі другий відповідач зазначив, що не доведено повернення товару із роздрібної мережі відповідачем, обставини постачання неякісного товару не встановлені судом, позивачем не доведено наявність збитків та вини другого відповідача, а також просив застосувати строк позовної давності.

Позивач надав обґрунтування розрахунку суми збитків, зазначивши, що сума 39519.76 грн. сплачена позивачем третій особі платіжним дорученням № 1582 від 31.10.2014р., товар на суму 69311.65 грн. повернутий позивачу по накладній № 1 від 31.01.2014р.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому пояснила, що на підставі мирової угоди було повернуто товар на суму 69311. 65 грн. та виникли збитки на суму 39519,76 грн.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, відзивів чи пояснень по справі не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 14.01.2015р. оголошена перерва на 20.01.2015р. об 11-00 год. для надання документів в обґрунтування понесених збитків.

Позивач надав пояснення, в яких зазначив, що на суму 69311.65 грн. здійснено залік зустрічних грошових вимог шляхом зменшення дебіторської заборгованості на суму бракованого повернутого корку, про що свідчить акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.01.2014р.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 05 травня 2011р. між Акціонерним товариством закритого типу «КОМБИНАТ» (правонаступником якого є 2-й відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ») та Приватним акціонерним товариством «KGS&Co» укладено договір поставки №01-KGS, згідно з умовами якого другий відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар у вигляді пластикової вставки «Дозатор Д-30», який використовувався позивачем для виготовлення алюмінієвого корку для закоркування пляшок, а позивач прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити отриманий ним товар.

Товар поставлений позивачу, що підтверджується видатковими накладними №РН-0003494 від 08 жовтня 2012р. та №РН-0001695 від 30 квітня 2013р., а також товарно-транспортними накладними від 06 жовтня 2012р. та від 29 квітня 2013р. і в подальшому використаний при виробництві готової продукції.

21 травня 2012р. між Приватним акціонерним товариством «KGS&Co» та ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД» укладений договір поставки №1.1-05.12 на постачання товару - алюмінієвого корку для закорковування пляшок, який виготовлявся з застосуванням «Дозатора Д-30», що постачався на адресу позивача 2-м відповідачем.

Товар поставлений позивачем третій особі по справі на підставі видаткових накладних №282 від 15.03.2013р. та №314 від 22.03.2013р. та в подальшому цей товар реалізований ТОВ «Комерційний центр «ЗЕВС»» за договором поставки №50П-12.12 від 28 грудня 2012р.

Під час виготовлення останнім готової продукції (горілчаних виробів) із застосуванням поставленого алюмінієвого корку, ТОВ «Комерційний центр «ЗЕВС»» виявлений скритий недолік цього корку, а саме - «Мости розсікача не витримують навантаження при закупорці пляшки та відкручуванні кришки, ламаються та потрапляють в готовий продукт».

Спір між ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД» та ТОВ «Комерційний центр «ЗЕВС»» щодо якості поставленого товару та оплати за нього розглядалася господарським судом Львівської області, яким винесена ухвала від 26.11.2013р. по справі №914/3447/13 про затвердження мирової угоди між ТОВ «Комерційний центр «ЗЕВС»» та ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД», яка набула законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що за умовами мирової угоди, на адресу постачальника - ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД» здійсненне повернення продукції неналежної якості - алюмінієвого корку, виготовленого із застосуванням «Дозатора Д-30», що постачався 2-м відповідачем, на загальну суму 69 311,65 грн., вартість транспортних витрат, пов'язаних з поверненням товару неналежної якості склала 3074,43 грн.; сторонами досягнуто домовленості щодо надання знижки постачальником покупцю на вже використану у виробництві горілчаних виробів готову продукцію неналежної якості зі скритими недоліками на загальну суму 29 812,32 грн., а також відповідно до мирової угоди, не стягнутий в повному обсязі судовий збір, сплачений 3-ю особою в сумі 3340,03 грн.

Суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що позивачем на вимогу ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД» здійснене приймання повернутої готової продукції неналежної якості на суму 69311,65 грн. та відшкодовані понесені третьою особою збитки на загальну суму 39519,76 грн., які складаються з транспортних витрат по поверненню товару неналежної якості в розмірі 3074, 43 гривень, знижки відповідно до мирової угоди від 25 листопада 2013 року, затвердженої Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року по справі № 914\3447\13 в розмірі 29818, 32 грн., суми судового збору в розмірі 3 340,03 грн., та 3 292,98 грн. витрат на відрядження для участі в судових засіданнях Господарського суду Львівської області по справі № 914\3447\13, що підтверджується відповідними накладними та платіжними документами.

Позивач неодноразово звертався до другого відповідача з приводу якості товару, що постачався на його адресу, наслідком чого стало укладення між ЗАТ «КОМБИНАТ» (правонаступником якого стало, ТОВ «КОМБИНАТ») та ПрАТ «KGS&Co» додаткової угоди №2 від 31 січня 2013 до договору постачання №01 - KGS від 05.05.2011 року, відповідно до якої, якщо після виявлення в процесі виготовлення ПрАТ «KGS&Co» продукції (алюмінієвого гвинтового корку з використанням вставки "Дозатор - Д30" виробництва ЗАТ «КОМБИНАТ»), скритого браку, "Постачальник" бере на себе всі можливі витрати по врегулюванню можливих претензій. При цьому загальна сума витрат, які можуть виникнути, не може перевищувати загальну суму вартості поставленої партії Товару, а саме - 131 040,00 грн.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що підписанням вказаної додаткової угоди другий відповідач визнав факт наявності претензій щодо якості товару і прийняв на себе зобов'язання щодо їх врегулювання, що також підтверджується листом другого відповідача на адресу позивача, яким другий відповідач надає дозвіл позивачу на знищення неякісної партії товару.

Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність, яка базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, та передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що 31 грудня 2012 року позивач уклав з ТОВ "Малинівський склозавод" (1-й відповідач) договір поруки, згідно з яким 1-й відповідач прийняв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання 2-м відповідачем усіх зобов'язань, прийнятих ним на себе за договором поставки №01 - KGS від 05.05.2011 року. При цьому позивач вправі пред'явити солідарні вимоги, як до поручителя так і до боржника, які в свою чергу, зобов'язані задовольнити їх у повному обсязі та відповідають по зобов'язаннях грошовими коштами в розмірі, встановленому Договором поруки.

Сторонами договору був встановлений розмір грошового зобов'язання 1-го відповідача в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору поруки, 1-й відповідач повинен був виконати своє зобов'язання щодо сплати грошових коштів в розмірі свого зобов'язання на протязі 7 календарних днів з моменту отримання аргументованої письмової вимоги про таку сплату; вимога отримана 12 березня 2014р., однак грошові кошти не сплачені, чим порушив умови договору поруки.

Ст. 553 ЦК України встановлює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. При цьому поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником і порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції вважав, що в порядку регресу ТОВ «ДОМІНІОН-ТРЕЙД» звернулося до позивача з відповідною претензією з вимогою компенсувати понесені збитки, які позивач, визнавши претензію, в порядку досудового врегулювання спору добровільно компенсував третій особі.

При цьому суд першої інстанції не досліджував питання компенсування третій особі збитків та не зазначив яким чином зазначені збитки погашені.

За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Отже, для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що позивач, визнавши претензію, в порядку досудового врегулювання спору добровільно компенсував третій особі збитки в сумі 108 831,41 грн.

Як свідчать матеріали справи позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено факт сплачення збитків в сумі 69311, 65 грн., оскільки за висновком господарського суду достатньою підставою для стягнення збитків у заявленому розмірі є повернення неякісного товару.

Колегія суддів не може прийняти в якості належного доказу виникнення збитків та компенсації третій особі зазначених збитків надані позивачем додатково акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким сума 69311, 65 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості третьої особи, тому що в позовній заяві та в інших документах позивач не зазначав про здійснення зарахування, вважав збитками факт повернення неякісного товару, докази сплати зазначеної суми позивач не надав, відсутні бухгалтерські та податкові документі підтверджуючи здійснення зазначеного зарахування. /звіти тощо/.

В зв'язку з чим суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з другого відповідача збитки в сумі 69311.65 гр. і рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині залишенню без задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з першого відповідача суму поруки за договором поруки в розмірі 3000,00 грн. та з другого відповідача суму збитків в розмірі 36519.76грн., так як сума 39519.76 грн. сплачена позивачем третій особі платіжним дорученням № 1582 від 31.10.2014р. та підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем частково не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, частково не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви другого відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст. ст. 22, 553, 554 ЦК України, ст.ст.224, 225, 266 ГК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014р. по справі №922/4362/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ» збитків у сумі 69311, 65 грн. та стягнення судового збору в сумі 732,34 грн. скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В інший частині залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «KGS&CO» (63525, Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 5, Код ЄДРПОУ 32500503, р/с 26005001341130 в АО «ОТП Банк», в г. Киев, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБИНАТ» (65007, Одеська обл, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Водопровідна, б.1, Код ЄДРПОУ 01564236 ) 366,17 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.01.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.