Рішення

від 26.01.2015 по справі 911/5174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа № 911/5174/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Слєсаренка Володимира Ілліча

до Селянського (фермерського) господарства «Прогрес»

про стягнення 48 792, 24 грн.

Представники:

від позивача:не з'явилися від відповідача:не з'явилися суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 48 792, 24 грн. заборгованості за договором поставки № КП130514/1 від 13.05.2014, з яких: 30 240, 00 грн. - основного боргу, 861, 84 грн. - пені, 9 072, 00 грн. - штрафу та 8 618, 40 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.12.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/5174/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.01.2015, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.

22.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 16.01.2015 (вх. № 1317/15 від 22.01.2015) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів та розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 26.01.2015 не з'явилися, відповідач причин неявки суду не повідомив та відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.01.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

13.05.2014 між сторонами укладено договір поставки № КП130514/1, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача насіннєвий матеріал (надалі - товар або «насіння»), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1 договору найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату укладення договору.

Згідно з п. 2.2 договору кількість товару (кількість насіння відповідного гібриду або сорту), який зобов'язаний поставити позивач, може коливатись у межах +/- 5 % від кількості вказаної в Специфікаціях. При цьому відповідач оплачує фактично поставлену йому кількість товару.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що вартість товару складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) - склад позивача, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 12, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях.

Згідно з п. 4.2 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар у строки, що визначені у Специфікаціях, при умові надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у Специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені Специфікаціями. Товар може поставлятися відповідачу партіями.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться відповідачем у момент одержання його від позивача. Відповідач зобов'язався перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони повинні бути присутніми), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару (пакування), а у разі їх виявлення письмово заявити про це позивачу. Всі претензії повинні бути заявлені до закінчення приймання і підписання накладної. Після підписання накладної приймання товару вважається таким, що відбулося, і претензії відповідача не приймаються. Підписання видаткової накладної засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції по використанню та застосуванню цього товару.

Відповідно до п. 4.4 договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної в документі про якість. Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до відповідача в момент передачі йому товару.

Згідно з п. 5.1 договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки та в розмірах, що вказані у Специфікаціях.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок позивача. Підставою платежу є даний договір.

Відповідно до п. 5.3 договору всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе відповідач. Товар вважається оплаченим відповідачем, а грошові кошти перерахованими, у момент надходження грошей на поточний рахунок позивача.

Згідно з п. 6.1 договору відповідач зобов'язався оплатити товар у порядку, згідно із договором, та у строки і у розмірах, згідно із Специфікаціями.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Відповідно до п. 7.5 договору згідно ч. 3 ст. 692, 694, 536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу відповідач сплачує позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП= (СППх0,5хД):100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті відповідачем позивачу, СПП - сума простроченого платежу; 0,5 - відсоток за один день, Д - кількість календарних днів простроченого платежу.

Згідно з п. 7.6 договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогах складає 3 (три) роки.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання.

Специфікацією № 1 від 13.05.2014 до договору поставки № КП130514/1 від 13.05.2014 сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну виміру, ціну товару, дату поставки, а також строк оплати товару, відповідно до якого товар оплачується відповідачем на умовах попередньої оплати у сумі 30 240, 00 грн. у строк не пізніше 01.10.2014.

На виконання умов договору поставки № КП130514/1 від 13.05.2014 позивач по видатковій накладній № С-00000007 від 14.05.2014 поставив відповідачу товар на загальну суму 30 240, 00 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток сторін на вказаній видатковій накладній, копія якої залучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором поставки № КП130514/1 від 13.05.2014 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 240, 00 грн. основного боргу за договором поставки № КП130514/1 від 13.05.2014 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 7.2.3 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0, 05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 02.10.2014 по 27.11.2014 складає 861, 84 грн., а також штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу, який складає 9 072, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач, на підставі п. 7.5 договору, просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, які за розрахунком позивача за період з 02.10.2014 по 27.11.2014 складають 8 618, 40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що згідно ч. 3 ст. 692, 694, 536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу відповідач сплачує позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП= (СППх0,5хД):100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті відповідачем позивачу, СПП - сума простроченого платежу; 0,5 - відсоток за один день, Д - кількість календарних днів простроченого платежу.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 48 792, 24 грн. заборгованості за договором поставки № КП130514/1 від 13.05.2014, з яких: 30 240, 00 грн. - основного боргу, 861, 84 грн. - пені, 9 072, 00 грн. - штрафу та 8 618, 40 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Слєсаренка Володимира Ілліча задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» (07527, Київська область, Баришівський район, село Бзів, ідентифікаційний код - 31120495) на користь Фізичної особи-підприємця Слєсаренка Володимира Ілліча (70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, провулок Престижний, будинок 2, ідентифікаційний номер - 1946407172) 30 240 (тридцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. - основного боргу, 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 84 коп. - пені, 9 072 (дев'ять тисяч сімдесят дві) грн. 00 коп. - штрафу, 8 618 (вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак