Ухвала

від 20.10.2014 по справі 175/2984/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7552/14 Справа № 175/2984/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О. М. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

20 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Котушенко С.П., Петренко І.О.,

при секретарі Поляковій: Н.О.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства "Аверс компани", третя особа:Голова загальних зборів Товариства "Аверс компани" Ліннік Лілія Володимирівна про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позововом про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги(а.с.5-7).

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді й направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість ухвали судді в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.5-7), ОСОБА_2, як фізична особа, звернувся з позовом до суду до Товариства "Аверс компани", Третя особа:Голова загальних зборів Товариства "Аверс компани" Ліннік Лілія Володимирівна про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги.

Позивач посилався на те, що 11 жовтня 2013 року він, як фізична особа, уклав з відповідачем Товариством "Аверс компани" договір №01 позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) (а.с.12-13), за яким передав відповідачу суму позики 176997,00 грн., що є еквівалентом 22144,00 доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України, встановленого на момент укладання договору, відповідач мав повернути позику до 1 червня 2014 року (а.с.12 зворот).

Оскільки відповідач у встановлений термін гроші йому не повернув, просив стягнути заборгованість у розмірі 258989 грн.58 коп., пеню у розмірі 106185 грн.72 коп., с штраф- 872 грн.76 коп., інфляційні витрати- 30042 грн.79 коп. на загальну суму - 396090 грн.85 коп.(а.с.7).

Ст.ст 55, 124 Конституції України встановлено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі).

Ст. 18 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суд має враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108- 114 ЦПК).

Із матеріалів справи вбачається, що спір виник між фізичною особою та відповідачем з приводу цивільно-правового договору.

В п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", зазначено, що згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

У порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками. Наприклад, спір між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством щодо розміру належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю; спір між сторонами з приводу виконання цивільно-правового договору (зокрема, виконання договору купівлі-продажу частки статутного фонду господарського товариства), оскільки він виник не з корпоративних відносин.Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) .

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Суд на вказані обставини уваги не звернув чим порушив норми процесуального права.

Суд помилково дійшов до висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повернув заяву позивачу.

З урахуванням наведеного. оскаржувана ухвала, як незаконна, підлягає скасуванню а, справа поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 11 липня 2014 року скасувати.

Справу повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, бо не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Котушенко С.П.

Петренко І.О.