РІШЕННЯ
іменем України
"27" січня 2015 р. 145/2286/14-ц
2/145/138/2015
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі
головуючого Ратушняка І. О.
при секретарі Тихої О.Н.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Колюхівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
встановив:
ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4.
Після смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та фермерське господарство «Агрофірма», зареєстрованого Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 28.10.2010 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яку було засноване її покійним чоловіком.
07.08.2009 року Розпорядженням № 337 Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області було надано покійному ОСОБА_4 на умовах оренди земельну ділянку, площею 30,1430 га ріллі для ведення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Колюхівської сільської ради за межами населеного пункту с. Колюхів, терміном на 49 років.
При цьому, відповідно до п. 4 даного Розпорядження, орендаря було зобов'язано зареєструвати фермерське господарство.
А 15.03.2010 року Розпорядженням № 123 Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області «Про внесення часткових змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 07.08.2009 року № 337», було змінено п. 2, відповідно до якого ОСОБА_4 вже було на умовах оренди земельну ділянку, площею 27,0223 га ріллі.
Після цього, 14.06.2010 року було укладено вищезазначений договір оренди земельної ділянки та передано земельну ділянку у користування.
Виконуючи вимоги п.4 даного Розпорядження № 337 від 07.08.2009 року її покійний чоловік 28.10.2010 року заснував фермерське господарство «Агрофірма».
Після його смерті виникла потреба внести зміни до статутних документів Фермерського господарства «Агрофірма» з метою переукладення вищезазначеного договору оренди , але так як вона і її син не отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на частку фермерського господарства її покійного чоловіка, тому вони не можуть вчинити такі дії.
Відповідно до звіту від 01.12.2014 року про належну оцінку вартості корпоративних прав Фермерського господарства «Агрофірма», виконаного Вінницькою торгово-промисловою палатою, вартість корпоративних прав вищезазначеного господарства складає 12 735,00 грн.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, вона з сином є спадкоємцями першої черги за законом.
У встановлений законом шестимісячний строк нами було прийнято спадщину шляхом подання заяви до приватного нотаріуса Тиврівського району ОСОБА_5 (спадкова справа № 53846506).
Проте, нотаріус відмовила їм видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, мотивуючи свою відмову тим, що відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи. Тому, вона була змушена звернутися до Тиврівського районного суду Вінницької області за захистом своїх прав. 11.07.2014 року вищезазначеним судом було постановлено рішення, яким визнано за нею та її сином право спільної часткової власності в рівних частках на дану квартиру. Тобто даним рішень підтверджується той факт, що вона і її син є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4
Коли вона звернулася до нотаріуса з проханням в оформленні спадкових прав на фермерське господарство, то теж отримала від нотаріуса відмову, оформлену листом від 26.11.2014 року, в якому зазначається, що видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям померлого на частку майна фермерського господарства «Агрофірма» немає можливості в зв'язку з відсутністю будь-якого майна на балансі цього фермерського господарства, відповідно до ст.ст. 66-69 Закону України «Про нотаріат».
Оскільки, іншим шляхом вона не може оформити свої спадкові права та права її сина на фермерське господарство, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином можна дійти висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, так як корпоративні права засновника фермерського господарства входять до складу спадщини і успадкування фермерського господарства здійснюється відповідно до закону, тобто фермерське господарство як юридична особа, є спадковим майном на ряду з іншим майном.
Просить визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на частку фермерського господарство «Агродовіра», ідентифікаційний код юридичної особи 37294171, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги уточнили, просять визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на частку фермерського господарство «Агродовіра» 12735 грн., (ідентифікаційний код юридичної особи 37294171, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_1), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Колюхівська сільська рада подала заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.
Експерт ОСОБА_6 показав, що готував звіт про незалежну оцінку корпоративних прав фермерського господарства «Агродовіра», що належать ОСОБА_4 Іншого майна, крім права користування (оренди) земельною ділянкою, не виявлено. Частка ОСОБА_4 у фермерському господарстві «Агродовіра» у розмірі 12735 грн. у його звіті встановлена із розрахунку вартості права користування земельною ділянкою, яка була надана на умовах оренди, на залишковий термін.
Суд, вислухавши позивача та її представника, експерта, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Згідно з вимогами гл.7 закону "Про нотаріат" та відповідною інструкцією (п.216) нотаріус управі видати свідоцтво про право на спадщину - нерухоме майно - лише за умови пред'явлення спадкоємцями правовстановчого документа про належність цього майна спадкодавцеві та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), тобто за умови, якщо право власності спадкодавця на це нерухоме майно зареєстроване за його життя.
Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України "Про нотаріат" на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4.
Спадкоємці першої черги в порядку спадкування за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4, успадкували квартиру АДРЕСА_1 (а.с.50).
У видачі свідоцтва про право на спадщину на частку майна фермерського господарства «Агродовіра» приватним нотаріусом ОСОБА_5 відмовлено у зв'язку із відсутністю будь-якого майна на балансі цього фермерського господарства (а.с.57).
Відповідно до звіту від 01.12.2014 року про належну оцінку вартості корпоративних прав Фермерського господарства «Агрофірма», виконаного Вінницькою торгово-промисловою палатою, вартість корпоративних прав вищезазначеного господарства складає 12 735,00 грн., яка згідно пояснень експерта ОСОБА_6 встановлена із розрахунку вартості права користування земельною ділянкою, яка була надана на умовах оренди, на залишковий термін.
Однак відповідно до договору оренди землі від 14.06.2010 року (а.с.40-44), орендарем виступав гр. ОСОБА_4 (ідент.код НОМЕР_1), а не фермерське господарство «Агродовіра» (ідентифікаційний код юридичної особи 37294171., яке засноване 28.10.2010 р., тобто після укладення договору.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с.45) об'єкт прийняв орендар ОСОБА_4, відповідно до відомостей про право власності (право постійного користування) (а.с.46), орендарем земельної ділянки вказано ОСОБА_4, а не фермерське господарство «Агродовіра», а тому суд вважає, що посилання позивача на те, що вартість фермерського господарства становить 12 735 грн. є безпідставними.
Крім того, позивачем в судовому засіданні не доведено про наявність майна у фермерському господарстві.
Суд, враховуючи викладене, вважає, що підстав для визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на частку фермерського господарство «Агродовіра» вартістю 12 735 грн. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 немає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1268 ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про фермерське господарство", -
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.О.Ратушняк
Суд | Тиврівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2015 |
Оприлюднено | 03.02.2015 |
Номер документу | 42506647 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тиврівський районний суд Вінницької області
Ратушняк І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні