Постанова

від 28.01.2015 по справі 911/2470/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 911/2470/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргивиробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі господарського суду№911/2470/14 Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" довиробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 12 254,12грн. пр. Баранівська В.В. - дов. №22 від 05.01.15р. пр. Логунов В.П.- дов. №01 від 03.01.14р.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до виробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 12524,12грн., з яких 11575,12грн. основного боргу, інфляційних втрат - 798,68грн., 3% річних - 150,32 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2014р. (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. (судді Шевченко Е.О., Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 11575,12грн. основної заборгованості, 798,68грн. інфляційних втрат, 150,32грн. 3% річних, посилаючись на доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, виробниче приватне підприємство "Меблева фабрика "Модерн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" заперечує проти доводів, викладених в касаційній скарзі та вважає їх безпідставними, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів залишити без змін.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як споживачем, виникли на підставі Договору №7455 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 01.07.2013р., за умовами якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у обсягах, встановлених нормативним розрахунком, та відповідної якості, а споживач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що кількість холодної води, яка постачається виконавцем на об'єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на межі балансової належності мереж споживача та виконавця опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Згідно із п.3.7 Договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Відповідно до п.3.11 Договору ліміти використання води та відведення стічних вод встановлюються на підставі нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення по підприємству, поданого споживачем за три місяці до початку кожного наступного року та погодженого виконавцем.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що термін оплати рахунків за надані послуги (рахунків на авансовий платіж) - протягом 5-ти банківських днів з дати отримання споживачем рахунків.

Згідно із п.4.5 Договору у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (Додаток №2) споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності відповідно "Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква".

Відповідно до п.12.1 Договору визначено строк його дії, згідно якого даний Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2013р.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Також, судами встановлено, що сторонами були підписані додатки до Договору, а саме: Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення підприємству ВПП "Меблева фабрика "Модерн", Розрахунок вартості послуг водопостачання та водовідведення на момент укладення договору, Допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються до міської каналізації, додаток №4 до Договору.

31.10.2013р. Хіміко-бактеріологічною лабораторією стічних вод ТОВ "Білоцерківвода" за участю представника відповідача головного інженера Чалого В. М. було проведено відбір проб стічної води в контрольному колодязі ВПП "Меблева фабрика "Модерн", за результатами якої складено та підписано без заперечень та зауважень представниками лабораторії та відповідача відповідний акт відбору проб стічної води.

06.11.2013р. Хіміко-бактеріологічною лабораторією стічних вод ТОВ "Білоцерківвода" було проведено хімічний аналіз стічних проб, відібраних за актом відбору проб стічної води від 31.10.2013р., за результатами якого складено відповідний протокол №19 результатів хімічного аналізу стічних проб, яким встановлено, що відібрані проби стічних вод за своїм хімічним складом не відповідають "Правилам приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква".

На підставі протоколу №19 проведених аналізів від 06.11.2013р. позивачем проведено та затверджено розрахунок плати за скид наднормативно забруднених стічних вод у міську каналізацію по ВПП "Меблева фабрика "Модерн" відповідно до хімічних аналізів від 06.11.2013р., згідно якого розмір вказаної плати складає 11575,12грн.

13.11.2013р. позивач звернувся до відповідача із листом №1-04/08-991 від 11.11.2013р., у якому він повідомив його про результати хімічного аналізу стічних проб, відібраних за актом відбору проб стічної води від 31.10.2013р. та додав до листа розрахунок плати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію, рахунок №12 овід 11.11.2013р. на суму 11575,12грн.

14.12.2013р. позивач звернувся до відповідача із претензією №1-04/09-1237 від 04.12.2013р., в якій він просив відповідача погасити заборгованість по платі за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах у розмірі 11575,12грн.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п.1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква, затверджених рішенням Білоцерківського міськвиконкому №376 від 25.08.2009р. (далі по тексту Правила), правила є обов'язковими до виконання всіма підприємствами (незалежно від їх відомчої належності і форми власності), стічні води яких скидаються в міську каналізацію.

Відповідно до п.1.6 Правил стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди підприємства побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом ТУ, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктом 2.1.3 Правил передбачено, що водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом та обсягом скидання.

Згідно із п.п.2.2.4, 2.2.5 Правил водоканал має право у будь-який час за участю представника підприємства відбирати проби, стічних вод; проводити хімічний аналіз проб стічних вод підприємств. Надавати висновки про відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин стічних вод допустимим.

Пунктом 2.1.3 Правил передбачено, що підприємства зобов'язані своєчасно оплачувати виставлені водоканалом рахунки за послуги водопостачання і водовідведення та за скид наднормативних забруднень, повністю відшкодовувати збитки та ліквідовувати руйнування мереж і споруд каналізації, якщо руйнування сталось з вини підприємства.

Згідно із п.6.2.18 Правил у разі виявлення перевищення допустимих концентрацій (ДК), встановлених Правилами: у 10-денний термін з моменту відбору робочої проби водоканал направляє підприємству лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах підприємства та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення підприємства за розрахунковий період, водоканал направляє підприємству розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок; підприємства зобов'язані в 10-денний термін після отримання рахунку задовольнити обґрунтовані вимоги Водоканалу.

Відповідно до п.7.2 Правил при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК, підприємства сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 м3 стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vn3) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Пунктом 7.5 Правил встановлено, що плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

У випадку порушення вимог пунктів 4.2-4.3 Правил плата стягується за об'єм скиду стічних вод підприємства з даного об'єкту за розрахунковий період, але не більше 1 місяця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу №19 проведених аналізів від 06.11.2013р. розмір плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій по відповідачеві становить 11575,12грн., і вказана сума не була сплачена відповідачем, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази на підтвердження сплати.

Оскільки відповідачем не спростовані доводи, викладені в позовній заяві, суди дійшли до висновку, що підлягає до стягнення сума боргу в розмірі 11575,12грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком інфляційних втрат судами вони складають 810,26грн., однак, враховуючи, що розмір інфляційних втрат, які заявлені позивачем, є меншим, то суди дійшли висновку про стягнення заявленої суми інфляційних втрат у розмірі 798,68 грн.

Також, судами визнано правомірним і стягнення на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України суми 3% річних у розмірі 150,32 грн.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги виробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виробничого приватного підприємства "Меблева фабрика "Модерн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі №911/2470/14 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова