Постанова

від 20.01.2015 по справі 910/17185/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа№ 910/17185/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Кулініч А.П. - довіреність від 17.11.2014 № 259-юр

від позивача (за первісним позовом): Мазур І.О. - довіреність від 05.12.2014 № 05/12-14

від третьої особи: Стригун М.М. - довіреність від 01.08.2014 № 01/08-14

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 (суддя Якименко М.М.)

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН"

до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд"

про визнання поруки частково припиненою

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН"

про стягнення заборгованості 273 320,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання поруки частково припиненою.

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" подало до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості в розмірі 273 320,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі

№ 910/17185/14 первісні позовні вимоги задоволені в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач за первісним позовом вчинив законні дії (а саме: подання до ПAT "Єврогазбанк" платіжного доручення №338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259,42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ"), які спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., а тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню. Також, суд дійшов до висновку що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам. 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому вказані зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову повністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку апелянта, з урахуванням приписів ст. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також положень п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, позивачем за первісним позовом не подано до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують отримання відповідачем за первісним позовом платіжного доручення на суму 195 259,42 грн. з відміткою про отримання, а відтак докази, що підтверджують належне виконання позивачем за первісним позовом обов'язків за договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 - відсутні. Враховуючи наведене, відповідач за первісним позовом вважає, що підстави для задоволення позовних вимог за первісним позовом - відсутні.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 09.12.2014.

В процесі провадження по справі № 910/17185/14 через відділ документального забезпечення суду позивачем за первісним позовом було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" заперечило проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та зазначив, що позивачем за первісним позовом було виконано свої зобов'язання за договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013, а саме перерахувало на рахунок відповідача за первісним позовом грошові кошти в сумі 195 259,42 грн. шляхом подачі до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", як кредитор відповідача за первісним позовом за договором банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013, платіжного доручення № 338 від 15.07.2014 в програмно-технічному комплексі «Клієнт-Банкн» на списання грошових коштів у вищенаведеному розмірі. Вказаний платіж був зроблений у межах залишку коштів на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН". Разом з тим, апелянт грошові кошти з рахунку позивача за зустрічним позовом для погашення кредиту за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 не списав. Таким чином, враховуючи наведене, а також в силу ст. ст. 559, 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання позивача за первісним позовом за договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 є припиненим.

Також, в процесі провадження по справі № 910/17185/14 через відділ документального забезпечення суду відповідачем за первісним позовом було подано пояснення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014, в якому апелянт зазначив, що відповідно до п. 1.1. договору поруки № 181-241213/П від 24.12.2013 позивач за первісним позовом є солідарним боржником щодо кредиту згідно кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013. Крім того, посилаючись на п. 2.1.1, п. 2.3.2., п. 2.4.1. апелянт наголосив, що достроково погасити кредит поручитель (позивач за первісним позовом) має право за згодою боржника; початок виконання зобов'язання за наведеним договором поруки починається з моменту отримання від кредитора поручителем письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Проте, в матеріалах справи відсутня згода боржника на погашення заборгованості згідно кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013, яка, виходячи з умов договори поруки, передбачає її повне погашення, як і відсутня вимога відповідача за первісним позовом до позивача за первісним позовом про виконання зобов'язання щодо погашення кредиту за наведеним кредитним договором. Таким чином, враховуючи наведене, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що за спірними правовідносинами відбулося зарахування зустрічних позовних вимог, оскільки кошти від позивача за первісним позовом не зараховувалися у відповідності до умов договору. Крім того, згідно поданого позивачем за первісним позовом платіжного доручення, поручителем перераховувалися грошові кошти в сумі 195 259,42 грн., що не є повною сумою для погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013. Також, апелянт зазначає, що враховуючи положення ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк повинен виконати платіжне доручення в строк, що не перевищує двох операційних днів, однак з 17.07.2014 у банка відсутні правові підстави для виконання нібито поданого позивачем за первісним позовом платіжного доручення, внаслідок запровадження в Публічному акціонерному товаристві "Європейський газовий банк", на підставі Постанови Правління НБУ № 424 від 16.07.2014, процедури тимчасової адміністрації.

В судовому засіданні 09.12.2014 було оголошено ухвалу про продовження строку розгляду справи та перерву в судовому засіданні до 20.01.2015.

Представник апелянта в судовому засіданні 20.01.2015 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 20.01.2015, із врахуванням, поданого в процесі провадження відзиву на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги - заперечив, вказував на те, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

Представник третьої особи 20.01.2015 заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та, що підтверджується матеріалами справи, 24.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі по тексту - банк, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ПАТ "Європейський газовий банк", кредитор, ПАТ "Єврогазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (далі по тексту - позичальник; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та/або третя особа; ТОВ "Ізобуд-Трейд") було укладено кредитний договір №797-241213 (далі по тексту - кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з графіком погашення, з лімітом 300 000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок (надалі - Кредитна лінія /Кредит). Під терміном "не відновлювана кредитна лінія з графіком погашення" розуміється кредитна лінія, по якій при отриманні Позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредитного договору та навіть за умови повного погашення заборгованості. При цьому Позичальник здійснює погашення отриманих траншів в сумі та строки, що вказано в графіку заборгованості (Додатку 1 до цього договору) (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредит надається на строк з 24.12.2013 по 28.11.2014 (включно).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, забезпечення зобов'язань за договором є порука ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" (Код ЄДРПОУ 35978021) та порука фізичної особи - Петришина Олега Григоровича (ідентифікаційний номер - 2714704217).

Так, 24.12.2013 між ПАТ "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" (далі по тексту - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН", клієнт, поручитель) укладено договір поруки №181-241213/П (далі по тексту - договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ТОВ "ІЗОБУД-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 34839276), надалі "Боржник", за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300 000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок, згідно кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.1. договору поруки кредитор має право, у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, протягом 1 (одного) робочого дня з дня невиконання, пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" являється солідарним боржником щодо зобов'язання по поверненню кредиту за кредитним договором, що укладений між ПАТ "Єврогазбанк" та ТОВ "Ізобуд-Трейд", з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно до п. 2.3.1. договору поруки, позивач за первісним позовом має право здійснювати всі необхідні заходи щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п. 2.3.2. договору поруки, поручитель має право у разі виконання поручителем зобов'язань боржника за договором, він має право зворотної вимоги до боржника.

Відповідно до п. 2.3.3. договору поруки, поручитель має право у разі виконання поручителем зобов'язань боржника за договором, він має право отримати від кредитора всі документи, які підтверджують обов'язок боржника за кредитним договором.

Згідно з п. 2.3.2. договору поруки, поручитель має право за згодою боржника достроково погасити кредит.

Серед іншого, як встановлено судом першої інстанції та, що підтверджується матеріалами справи, 15.07.2013 між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" укладено договір банківського рахунку № 22352 (далі по тексту - договір банківського рахунку), за умовами якого Банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень Банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (п. 1.1. договору банківського рахунку).

Відповідно до п. 1.2. договору банківського рахунку, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 2600730122352 у національній валюті України та в іноземній валюті (далі - Рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно з п. 2.3.1. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта операції, які передбачені законодавством для рахунків такого виду та за загальними правилами документування управлінської діяльності, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.3.3. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний за дорученням клієнта перерахувати з його Рахунку грошові кошти в день надходження до Банку розрахункового документа, відповідно до операційного часу Банку, якщо інший строк не передбачений договором або чинним законодавством.

Згідно з п. 2.3.4. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавств а України та нормативно-правових актів Національного банку України та цього договору.

Також, 15.07.2014 між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013 (далі по тексту - додаткова угода №1 до договору банківського рахунку, та/або додаткова угода №1), за умовами якої клієнт доручає, а Банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013 (п. 1.1. додаткової угоди №1).

Відповідно до п. 2.1.3. додаткової угоди № 1, Банк зобов'язаний приймати каналами зв'язку і проводити операції за розрахунковими документами, що відповідають вимогам чинного законодавства України. При одержанні розпорядження Клієнта про перерахування коштів в операційний час провести операцію за поточним рахунком Клієнта з відміткою Банка поточним банківським днем. Банк залишає за собою право оброблювати платежі, які одержані в післяопераційний час, наступного банківського дня з відповідною відміткою Банка наступним банківським днем. Операційним часом вважається проміжок від 9:00 до 16:00 за київським часом.

ТОВ "Ізобуд-Трейд" (третя особа) листом № 09/07-2014 від 09.07.2014 повідомило ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" про те, що ТОВ "Ізобуд-Трейд", як боржник за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013, має борг перед АТ "Єврогазбанк" у розмірі 260 050,05 грн. станом на 30. 06.2014 та просило позивача за первісним позовом, як солідарного боржника, погасити борг ТОВ "Ізобуд-Трейд" перед ПAT "Єврогазбанк" у розмірі 260 050, 05 грн. оскільки ТОВ "Ізобуд-Трейд" перебуває у скрутному матеріальному становищі. Також, враховуючи положення п.2.3.4. договору поруки №180-241213/11 від 24.12.2013 третя особа надала поручителю згоду достроково погасити кредит в повному обсязі.

Так, враховуючи наведене, 15.07.2014 ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" подав до ПAT "Єврогазбанк" платіжне доручення № 338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259, 42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ", що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 15.07.2014 на суму 195 259,42 грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, платіж не був виконаний Банком (ПAT "Єврогазбанк").

Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем за первісним позовом було вчинено дії спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., шляхом перерахування в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) зазначені кошти на рахунок відповідача за первісним позовом в якості виконання зобов'язань по договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013, проте відповідачем за первісним позовом в порушення умов договору банківського вкладу № 22352 від 15.07.2013 не списано зазначені кошти з рахунку позивача за первісним позовом, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про визнання припиненим зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн.

Суд першої інстанції, враховуючи вищевикладені обставини, дійшов висновку про те, що позивачем за первісним позовом законно подано платіжне доручення № 338 від 15.07.2014 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259,42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 року без ПДВ", які спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., проте відповідач за первісним позовом в порушення умов договору банківського рахунку не виконав вказане платіжне доручення позивача за первісним позовом на суму 195 259,42 грн. про списання коштів з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ", чим порушив умови договору банківського рахунку, Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", норми Цивільного кодексу України (статті 1066 та 1068).

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідач за первісним позовом суперечить сам собі вказуючи на те, що на момент звернення ТОВ "ІЗОБУД-ТРЕЙД" до суду з даним первісним позовом строк виконання зобов'язання ТОВ "ІЗОБУД-ТРЕЙД" не наступив, а відтак заявлений позов спрямований на введення суду в оману та протиправне припинення зобов'язань Позивача перед банком", а втой же час. відповідач за первісним позовом одночасно сам звертається за стягненням заборгованості до поручителя за зобов'язанням, строк якого, на думку банка, не наступив.

Суд перщої інстанції зазначив, що потрібно розрізняти:

- настання строку виконання обов'язку Кредитора за Кредитним договором (а кінцевий строк повернення кредиту, згідно з кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 року становить до 28.11.2014 року) і

- можливість дострокового погашення кредиту, яке передбачено сторонами в п.4.4.2 кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 року, п.2.3.4 договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013, а також ст. 531 ЦК України - боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що право дострокового повернення кредиту має як позичальник (ТОВ "ІЗОБУД-ТРЕЙД"), так і поручитель (ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН"), оскільки таке право передбачено кредитним договором і договором поруки, в той же час для ПAT "Єврогазбанк" право вимоги погашення кредиту ще не настало на момент звернення до суду, оскільки зобов'язання по повернення кредиту на суму 195 259,42 грн. є припиненими у зв'язку з його виконанням поручителем.

Серед іншого, суд першої інстанції спростовує твердження банку про те, що , "згідно ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" - переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі, і ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" не наведено доказів належного виконання умов договору поруки", зазначивши, що виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, норм ст.ст.538 ЦК України, ст.220 ГК України - ПAT "Єврогазбанк" не має правових підстав посилатися не те, що платіж був не завершений, оскільки це сталося саме з його вини, виходячи з порушення саме банком своїх обов'язків за договором банківського рахунку.

Суд першої інстанції звернув увагу на той факт, що банк платника, банк отримувача коштів і сам отримувач коштів є однією юридичною особою - ПAT "Єврогазбанк".

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині визнання припиненим зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки № 181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним Договором №797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає його таким, що зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також таким, що не відповідає викладеним у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з огляду на нижченаведене.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 2 ст. 543 Цивільного кодексу України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 2 ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до п. 2.19. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Отже, як вбачається з матеріалів справи № 910/17185/14 між третьою особою та апелянтом було укладено кредитний договір №797-241213 від 24.12.2013, за умовами якого відповідач за первісним позовом відкрив третій особі невідновлювальну кредитну лінію з графіком погашення, з лімітом 300 000,00 грн., на строк з 24.12.0213 по 28.11.2014 (включно) (п.1.1., п. 1.2. кредитного договору).

Також, 24.12.2014 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом з метою забезпечення виконання зобов'язання було укладено договір поруки №181-241213/П від 24.12.2013, за умовми якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" зобов'язалось відповідати перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за своєчасне погашення кредиту в розмірі 300 000,00 грн. згідно кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013 (п.1.1. договору поруки).

Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаних приписів законодавства України, а також умов вищевказаних договорів колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що жодний солідарний боржник, навіть у разі часткового виконання зобов'язання, не вибуває із зобов'язального правовідношення до моменту повного погашення вимог кредитора, а отже лише стовідсоткове задоволення вимог кредитора припиняє зобов'язання між ним та солідарним боржником.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" на підставі договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 є солідарним боржник перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 на суму 300 000,00 грн., тобто на повну суму кредитного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2014 позивач за первісним позовом, як клієнт відповідача за первісним позовом згідно договору банківського рахунку № 22352, подав до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" платіжне доручення № 338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259, 42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ".

Разом з тим, третя особа листом № 09/07-2014 від 09.07.2014 повідомило ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" про те, що ТОВ "Ізобуд-Трейд" станом на 30.06.2014 має борг перед відповідачем за первісним позовом за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 260 050,05 грн., що є значно більшою за суму 195 259, 42 грн., яка вказана в платіжному дорученні № 338 від 15.07.2014.

Серед іншого, позивачем за первісним позовом було отримано від третьої особи лист № 09/07-2014 від 09.07.2014 із згодою достроково погасити кредит в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013, а також вимогу щодо її негайного погашення позивачем за первісним позовом було отримано лише після 15.07.2014 згідно листа Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" № 2492-6.1-20 від 19.08.2014.

Крім того, оцінивши подане позивачем за первісним позовом платіжне доручення № 338 від 15.07.2014 на підтвердження часткового виконання зобов'язання за кредитним договором згідно умов договору поруки, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що вказане платіжне доручення не відповідає вимогам, що встановлені п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Зокрема, в платіжному дорученні № 338 від 15.07.2014 відсутні відомості про дату реєстрації банком наведеного розрахункового документу, в графі «Одержано банком» зазначеного платіжного доручення - дані невказано, у зв'язку з чим платіжне доручення № 338 від 15.07.2014 не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, що підтверджує вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в матеріалах справи відстуні докази, що підтверджують вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на повне виконання зобов'язання щодо погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013, на підставі договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013, а відтак оскільки стовідсоткове задоволення вимог кредитора не відбулося, то підстави для вибуття позивача за первісним позовом із зобов'язального правовідношення за вказаним кредитним договором - відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в силу приписів чинного законодавства України та положень вищенаведених договорів відсутні і підстави для задоволення первісного позову.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені відповідачем за первісним позовом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, і викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, а тому в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також, судом першої інстанції було розглянуто зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам. 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що як підставу для стягнення заборгованості, ПAT "Єврогазбанк" зазначає, що починаючи з 27.04.2014 року третьою особою (ТОВ "ІЗОБУД ТРЕЙД") було порушено зобов'язання, взяті на себе згідно Кредитного Договору, а саме порушено п.4.3.3. Кредитного Договору щодо погашення заборгованості по Кредитному договору в розміри та строки згідно графіку погашення заборгованості, внаслідок чого прострочена заборгованість по кредиту станом на 04.09.2014 року складає 145 722,12 грн., строкова заборгованість складає 91 875,00 грн., а загальний розмір заборгованості по наданим кредитним коштам 237 597,12 грн. Також, позивачем за зустрічним позовом (ПAT "Єврогазбанк") нараховано пеню за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 5 798,10 грн., проценти за користування кредитними коштами за березень-липень 2014 року в розмірі 24296,01 грн., пеню за порушення строків сплати процентів в сумі 1020,13 грн., комісію банку в розмірі 0,5 % від ліміту кредитної лінії, тобто 1500 грн. щомісячно, що за три місяці складає 4500,00 грн., а також пеню за порушення строків оплати комісії в розмірі 108,92 грн. Загальний розмір, нарахований банком (ПAT "Єврогазбанк"), заборгованості за Кредитним Договором складає 273 320,28 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки порушення строків і порядку повернення кредиту з боку третьої особи - ТОВ "ІЗОБУД ТРЕЙД", поручителем якого є Відповідач за зустрічним позовом, являється наслідком саме порушення Банком, взятих на себе обов'язків за Договорами Банківського рахунку зі сторони Поручителя, а саме порушення ПAT "Єврогазбанк" умов Договору банківського рахунку яке виявилося у не виконанні платіжного доручення ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" №338 від 15.07.2014 року на суму 195 259,42 грн. про списання коштів з призначенням платежу "виконання зобов'язань по Договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 року без ПДВ".

Платіжне доручення було направлено в межах наявних коштів на рахунку ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН", що підтверджується Довідкою виданою ПAT "Єврогазбанк" від 13.08.2014 року за №9.7-2-1281/08 (довідка наявна в матеріалах справи), тобто підстав для відмови в списанні коштів в розмірі 195 259,42 грн. не було, і доказів неможливості виконання такого платіжного доручення відповідачем за первісним позовом (ПAT "Єврогазбанк") суду не надано.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження банку про порушення Відповідачем за зустрічним позовом (ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн") взятих на себе зобов'язань за Договором Поруки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" було виконано всі умови Договору Поруки (подано для списання коштів платіжне доручення в ПAT "Єврогазбанк", який являється, в даному випадку, одночасно Боржником за Договором Банківського рахунку і кредитором за Кредитним Договором і Договором Поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог договору банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013, ч.ч. 1-3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Банк не списав грошові кошти з рахунку Поручителя для погашення кредиту ТОВ "Ізобуд-Трейд", чим зумовив порушення Поручителем і Кредитором своїх зобов'язань до самого себе (ст.ст.220-221 ГК України).

Місцевим господарським судом встановлено, що ПAT "Єврогазбанк" вказує в зустрічній позовній заяві про те, що листом від 19.08.2014 року за вих. №2494-6.1-20 ПAT "Єврогазбанк" надіслав письмову вимогу до третьої особи про усунення порушень та виконання зобов'язань за Кредитним договором, і листом 19.08.2014 року за вих. №2492-6.1-20 ПAT "Єврогазбанк" надіслав письмову вимогу до ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" про усунення порушень та виконання зобов'язань за Кредитним договором, не приймаються судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки, надаючи копії таких листі, ПAT "Єврогазбанк" не надає жодних доказів їх направлення та отримання сторонами.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам будь-яких документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Факт направлення ПAT "Єврогазбанк" вищевказаних повідомлень є предметом доказування у справі про можливість стягнення боргу з поручителя, оскільки згідно п.2.1.1. Договору поруки, Кредитор має право у разі невиконання Боржником своїх обов'язків за Кредитним договором, протягом 1 (одного) робочого дня з дня невиконання пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Поручителем від Кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та докази надані позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, суд першої інстанції дійшов до висновку що ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" не може вважатись таким, що порушив умови кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013 року та договору Поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, а також стягувати 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам. 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому вказані зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 в цій частині не оскаржується.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір за подачу первісного позову покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН", у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 - скасувати частково, в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за договром поруки №181-241213/П від 24.12.2013.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за договром поруки №181-241213/П від 24.12.2013 - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" (04074, м. Київ, вулиця Лугова, будинок 9, код ЄДРПОУ 35978021) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/17185/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін