Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/17185/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 910/17185/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги 1.Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий Банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року

у справі № 910/17185/14

господарського суду міста Києва

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Імпекс Дістрібьюшн"

до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд"

про визнання поруки частково припиненою

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Імпекс Дістрібьюшн"

про стягнення заборгованості 273 320,28 грн.

за участю представників

позивача Мазур І.О.

відповідача Мойсейченко О.В.

третьої особи Стригун М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання поруки частково припиненою.

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" подало до господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості в розмірі 273 320,28 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року (суддя Якименко М.М.) у справі № 910/17185/14 первісні позовні вимоги задоволені в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року (судді Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А., Самсін Р.І.) рішення господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у справі № 910/17185/14 скасовано частково, в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за договром поруки №181-241213/П від 24.12.2013. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись вищезазначеною постановою Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий Банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товаристві "Європейський газовий Банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" також не погоджується з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" про визнання поруки припиненою та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявники касаційних скарг посилаються на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ПАТ "Європейський газовий банк", кредитор, ПАТ "Єврогазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (позичальник; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та/або третя особа; ТОВ "Ізобуд-Трейд") було укладено кредитний договір №797-241213 (кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з графіком погашення, з лімітом 300 000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок (надалі - Кредитна лінія /Кредит). Під терміном "не відновлювана кредитна лінія з графіком погашення" розуміється кредитна лінія, за якою під час отримання Позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом дії кредитного договору та навіть за умови повного погашення заборгованості. При цьому Позичальник здійснює погашення отриманих траншів в сумі та строки, який зазначено в графіку заборгованості (Додатку 1 до цього договору) (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредит надається на строк з 24 грудня 2013 року по 28 листопада 2014 року (включно).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, забезпечення зобов'язань за договором є порука ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" (Код ЄДРПОУ 35978021) та порука фізичної особи - ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

24 грудня 2013 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" укладено договір поруки №181-241213/П, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ТОВ "ІЗОБУД-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 34839276), надалі "Боржник", за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок, згідно кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.1. договору поруки кредитор має право, у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, протягом 1 (одного) робочого дня з дня невиконання, пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" є солідарним боржником щодо зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором, який укладений між ПАТ "Єврогазбанк" та ТОВ "Ізобуд-Трейд".

Відповідно до п. 2.3.1. договору поруки, позивач за первісним позовом має право здійснювати всі необхідні заходи щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п. 2.3.2. договору поруки, поручитель має право у разі виконання поручителем зобов'язань боржника за договором, він має право зворотної вимоги до боржника.

Відповідно до п. 2.3.3. договору поруки, поручитель має право у разі виконання поручителем зобов'язань боржника за договором, він має право отримати від кредитора всі документи, які підтверджують обов'язок боржника за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.3.2. договору поруки, поручитель має право за згодою боржника достроково погасити кредит.

15 липня 2013 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" укладено договір банківського рахунку № 22352 (договір банківського рахунку), за умовами якого Банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень Банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (п. 1.1. договору банківського рахунку).

Відповідно до п. 1.2. договору банківського рахунку, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 2600730122352 у національній валюті України та в іноземній валюті (далі - Рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно з п. 2.3.1. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта операції, які передбачені законодавством для рахунків такого виду та за загальними правилами документування управлінської діяльності, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.3.3. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний за дорученням клієнта перерахувати з його Рахунку грошові кошти в день надходження до Банку розрахункового документа, відповідно до операційного часу Банку, якщо інший строк не передбачений договором або чинним законодавством.

Згідно з п. 2.3.4. договору банківського рахунку, Банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавств а України та нормативно-правових актів Національного банку України та цього договору.

Також, 15 липня 2014 року між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку № 22352 від 15 липня 2013 року (додаткова угода №1 до договору банківського рахунку, та/або додаткова угода №1), за умовами якої клієнт доручає, а Банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку № 22352 від 15 липня 2013 року (п. 1.1. додаткової угоди №1).

Відповідно до п. 2.1.3. додаткової угоди № 1, Банк зобов'язаний приймати каналами зв'язку і проводити операції за розрахунковими документами, що відповідають вимогам чинного законодавства України. При одержанні розпорядження Клієнта про перерахування коштів в операційний час провести операцію за поточним рахунком Клієнта з відміткою Банка поточним банківським днем. Банк залишає за собою право оброблювати платежі, які одержані в післяопераційний час, наступного банківського дня з відповідною відміткою Банка наступним банківським днем. Операційним часом вважається проміжок від 9:00 до 16:00 за київським часом.

ТОВ "Ізобуд-Трейд" (третя особа) листом № 09/07-2014 від 09 липня 2014 року повідомило ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" про те, що ТОВ "Ізобуд-Трейд", як боржник за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року, має борг перед АТ "Єврогазбанк" у розмірі 260050,05 грн. станом на 30 червня 2014 року та просило позивача за первісним позовом, як солідарного боржника, сплатити борг ТОВ "Ізобуд-Трейд" перед ПAT "Єврогазбанк" у розмірі 260050, 05 грн. оскільки ТОВ "Ізобуд-Трейд" перебуває у скрутному матеріальному становищі. Також, враховуючи положення п.2.3.4. договору поруки №180-241213/11 від 24 грудня 2013 року третя особа надала поручителю згоду достроково погасити кредит в повному обсязі.

Так, враховуючи наведене, 15 липня 2014 року ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" подав до ПAT "Єврогазбанк" платіжне доручення № 338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195259,42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань за договором поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ", що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 15 липня 2014 року на суму 195259,42 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіж не був виконаний Банком (ПAT "Єврогазбанк").

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року, а також вимогу щодо її негайного погашення позивачем за первісним позовом було отримано лише після 15 липня 2014 року згідно листа Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" № 2492-6.1-20 від 19 серпня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції надав оцінку платіжному дорученню № 338 від 15 липня 2014 року, яке було надано позивачем на підтвердження часткового виконання зобов'язання за кредитним договором згідно умов договору поруки, та зазначив, що вказане платіжне доручення не відповідає вимогам, які встановлені п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Зокрема, в платіжному дорученні № 338 від 15 липня 2014 року відсутні відомості про дату реєстрації банком наведеного розрахункового документу, в графі "Одержано банком" зазначеного платіжного доручення - дані не вказано.

У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що платіжне доручення № 338 від 15 липня 2014 року не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, що підтверджує вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року у розмірі 195259,42 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на повне виконання зобов'язання щодо погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року, на підставі договору поруки №181-241213/П від 24 грудня 2013 року, а відтак оскільки стовідсоткове задоволення вимог кредитора не відбулося, то підстави для вибуття позивача за первісним позовом із зобов'язального правовідношення за зазначеним кредитним договором - відсутні, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволення первісного позову.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 2 ст. 543 Цивільного кодексу України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 2 ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до п. 2.19. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, враховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Як зазначалось вище в матеріалах справи міститься зустрічний позов про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам. 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що як підставу для стягнення заборгованості, ПAT "Єврогазбанк" зазначає, що починаючи з 27.04.2014 року третьою особою (ТОВ "ІЗОБУД ТРЕЙД") було порушено зобов'язання, взяті на себе згідно Кредитного Договору, а саме порушено п.4.3.3. Кредитного Договору щодо погашення заборгованості за Кредитним договором у розміри та строки згідно графіку погашення заборгованості, внаслідок чого прострочена заборгованість по кредиту станом на 04 вересня 2014 року складає 145722,12 грн., строкова заборгованість складає 91875,00 грн., а загальний розмір заборгованості по наданим кредитним коштам 237597,12 грн. Також, позивачем за зустрічним позовом (ПAT "Єврогазбанк") нараховано пеню за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 5798,10 грн., відсотки за користування кредитними коштами за березень-липень 2014 року в розмірі 24296,01 грн., пеню за порушення строків сплати процентів в сумі 1020,13 грн., комісію банку в розмірі 0,5 % від ліміту кредитної лінії, тобто 1500 грн. щомісячно, що за три місяці складає 4500,00 грн., а також пеню за порушення строків оплати комісії в розмірі 108,92 грн. Загальний розмір, нарахований банком (ПAT "Єврогазбанк"), заборгованості за Кредитним Договором складає 273 320,28 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки порушення строків і порядку повернення кредиту з боку третьої особи - ТОВ "ІЗОБУД ТРЕЙД", поручителем якого є Відповідач за зустрічним позовом, являється наслідком саме порушення Банком, взятих на себе обов'язків за Договорами Банківського рахунку зі сторони Поручителя, а саме порушення ПAT "Єврогазбанк" умов Договору банківського рахунку яке виявилося у не виконанні платіжного доручення ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" №338 від 15.07.2014 року на суму 195 259,42 грн. про списання коштів з призначенням платежу "виконання зобов'язань по Договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 року без ПДВ".

Платіжне доручення було направлено в межах наявних коштів на рахунку ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН", що підтверджується Довідкою виданою ПAT "Єврогазбанк" від 13.08.2014 року за №9.7-2-1281/08 (довідка наявна в матеріалах справи), тобто підстав для відмови в списанні коштів в розмірі 195 259,42 грн. не було, і доказів неможливості виконання такого платіжного доручення відповідачем за первісним позовом (ПAT "Єврогазбанк") суду не надано.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження банку про порушення Відповідачем за зустрічним позовом (ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн") взятих на себе зобов'язань за Договором Поруки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" було виконано всі умови Договору Поруки (подано для списання коштів платіжне доручення в ПAT "Єврогазбанк", який являється, в даному випадку, одночасно Боржником за Договором Банківського рахунку і кредитором за Кредитним Договором і Договором Поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією зі сторін, який відповідно до договору обумовлений виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 538 ЦК України під час зустрічного виконання зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією зі сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог договору банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013, ч.ч. 1-3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Банк не списав грошові кошти з рахунку Поручителя для погашення кредиту ТОВ "Ізобуд-Трейд", чим зумовив порушення Поручителем і Кредитором своїх зобов'язань до самого себе (ст.ст.220-221 ГК України).

Місцевим господарським судом встановлено, що ПAT "Єврогазбанк" зазначає в зустрічній позовній заяві про те, що листом від 19 серпня 2014 року за вих. №2494-6.1-20 ПAT "Єврогазбанк" надіслав письмову вимогу до третьої особи про усунення порушень та виконання зобов'язань за Кредитним договором, і листом 19 серпня 2014 року за вих. №2492-6.1-20 ПAT "Єврогазбанк" надіслав письмову вимогу до ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" про усунення порушень та виконання зобов'язань за Кредитним договором, не приймаються судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки, надаючи копії таких листі, ПAT "Єврогазбанк" не надає жодних доказів їх направлення та отримання сторонами.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною вартістю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам будь-яких документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Факт направлення ПAT "Єврогазбанк" вищезазначених повідомлень є предметом доказування у справі про можливість стягнення боргу з поручителя, оскільки згідно п.2.1.1. Договору поруки, Кредитор має право у разі невиконання Боржником своїх обов'язків за Кредитним договором, протягом 1 (одного) робочого дня з дня невиконання пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Поручителем від Кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та докази надані позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, суд першої інстанції дійшов до висновку що ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" не може вважатись таким, що порушив умови кредитного договору № 797-241213 від 24 грудня 2013 року та договору Поруки №181-241213/П від 24 грудня 2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 237597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, а також стягувати 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам. 5798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому зазначені зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки рішення господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 у справі № 910/17185/14 в цій частині не оскаржувалось воно не було предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, оскільки рішення господарського суду в частині розгляду зустрічної позовної заяви не переглядалось судом апеляційної інстанції, то воно не може бути предметом розгляду у суді касаційної інстанції.

Отже, з огляду на наведені приписи розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариству "Європейський газовий Банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду першої інстанції в частині розгляду зустрічних позовних вимог, які не були предметом перегляду суду апеляційної інстанції унеможливлюють здійснення касаційного перегляду в цій частині.

У свою чергу, відсутність підстав для касаційного перегляду оскаржуваного рішення суду по суті унеможливлює подальше здійснення касаційного провадження та є підставою для його припинення.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий Банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припинити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" залишити без задоволення.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року зі справи № 910/17185/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко