Постанова

від 23.01.2015 по справі 816/4817/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4817/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Каунової М.В.,

представника відповідача - Карпенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2014 року Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС, відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з майна при поверненні виконавчого документу, зобов'язання зняти арешт з майна, що накладений в межах виконавчого провадження №29431200 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 02.02.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що всупереч вимогам статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" після повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець не вжив необхідних заходів щодо зняття арешту, застосованого в ході примусового виконання, що у свою чергу призвело до обмеження прав позивача на оформлення права власності на майно в ході реорганізації державного органу.

Після неодноразових змін та уточнень позовних вимог, позивач остаточно просить зобов'язати Київський ВДВС направити постанови про повернення виконавчого документа від 18.07.2012 ВП №29431200 та від 10.10.2011 ВП № 13737224 до органу, який здійснює реєстрацію майна або веде реєстр заборони на його відчуження.

У судовому засіданні представник позивача уточнені вимоги позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, посилаючись на неправомірність постанов державного виконавця в частині приписів щодо зняття арешту.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Суд встановив, що Головне управління Держсанепідслужби у Полтавській області (ідентифікаційний код 38276860) є юридичною особою, утвореною на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1382 "Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби".

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.01.2013 №47 "Про передачу майна до сфери управління Держсанепідслужби України" цілісні майнові комплекси державних закладів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, які ліквідуються згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 № 176-о "Про ліквідацію бюджетних установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України" зі змінами, перейшли зі сфери управління Міністерства охорони здоров'я України до сфери управління Держсанепідслужби України. Відповідно до акту приймання-передачі, затвердженого головою Держсанепідслужби України, головним державним санітарним лікарем України 05.02.2013 на баланс позивача передано майно належне Державному закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція", у тому числі майновий комплекс, розташований за адресою: м.Полтава, вул. Ватутіна, 35-А, до складу якого входять нежитлові капітальні споруди та споруди 1959 року зведення загальною площею 2 207,5 м 2 , площа земельної ділянки 0,8615 га.

Згідно з актом приймання-передачі, затвердженого головою Держсанепідслужби України, головним державним санітарним лікарем України 21.08.2013 на баланс Державної установи "Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" передані автомобілі, а саме: ГАЗ-21105 д.н. ВІ 8070 АК; УАЗ-3962 д.н. 039-55 СН; MITSUBISHI L 200, Д.Н. ВІ 2225ВК; "DAEWOO" д.н. ВІ9426АХ; ЗАЗ "Таврія", д.н. 70086 СН; ЛЭК 45277, д.н. 04614 СН; АЗЛК-2141, д.н. 02750 СН; ГАЗ-31029, д.н. 15477 СН; ГАЗ-3110, д.н. 55532 СН; ГАЗ-22171-5104, д.н. ВІ 1609 АМ.

В ході оформлення прав на майно позивач виявив, що на все рухоме і нерухоме майно Державної установи "Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" накладено арешт за постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 02.02.2011 ВП №13737224 Київського ВДВС, винесеною на примусове виконання виконавчого листа №19/70, виданого 18.09.2009 Господарським судом Полтавської області.

Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до частини першої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIVвиконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на статтю 57 Закону №606-XIV, зазначила, що копію постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження державний виконавець надсилає органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.07.2012 та від 10.10.2011, якими державний виконавець припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення, мала бути направлена стягувачу - Державній інспекції з контролю за цінами в Полтавській області та органу, що здійснює реєстрацію майна або веде реєстр заборони на його відчуження для зняття накладеного на майно боржника арешту, однак направлена не була.

Представник відповідача, у свою чергу, зазначила, що борг по виконавчому документу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій боржником не сплачені. Тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.07.2012 та від 10.10.2011 не можуть бути направлені до органу, що здійснює реєстрацію майна або веде реєстр заборони на його відчуження, оскільки це порушить інтереси стягувача - Державної інспекції контролю за цінами в Полтавській області. Пояснила, що рішення державного виконавця в частині припинення чинності арешту та скасування заходів примусового виконання рішення є помилковим, а тому вказані постанови у цій частині є нечинними.

Як з'ясував суд, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №46067071 від 14.01.2015 на рухоме майно Державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" накладено арешт за підставою обтяження: запис 1 - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №13737224 від 02.02.2011 Київського ВДВС; запис 2 - постанова про накладення арешту на майно боржника ВП №29431200 від 18.07.2012 Київського ВДВС (а.с. 105-106).

За аналогічними підставами обтяження накладено арешт на все нерухоме майно Державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція", про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.01.2015 №32254594 (а.с. 108).

З поданих у судовому засіданні представником відповідача документів суд встановив, що раніше на виконанні у Київському ВДВС перебував виконавчий лист №19/70 від 18.06.2009 Господарського суду Полтавської області про стягнення з Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції на користь Державної інспекції з контролю з цінами в Полтавській області заборгованості на суму 472 687,80 грн ВП № 13737224. Однак виконавчий документ був повернутий стягувачеві постановою від 10.10.2011 у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуте стягнення (а.с. 137).

Аналогічно в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.10.2011 ВП №13737224 державний виконавець вирішив припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

До органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження з метою зняття арешту накладеного на майно вказані постанови державним виконавцем не направлялися.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №46067071 від 14.01.2015 арешт рухомого майна Державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція", що накладений за виконавчими провадженнями №13737224 та №29431200 є публічним обтяженням.

Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону №606-XIV копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Статтею 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили.

Відтак державний виконавець застосовує та припиняє публічне обтяження майна боржника, для чого наділений повноваженням надавати до органу, що веде Державний реєстр обтяжень рухомого і нерухомого майна, відомості щодо припинення обтяження.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", прийняв рішення про припинення чинності арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення, але не повідомив орган, що веде Державний реєстр обтяжень рухомого і нерухомого майна про припинення чинності арешту майна Державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція", чим порушив права позивача на оформлення прав на спірне майно.

За таких обставин суд, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача вжити заходів по інформуванню органу, що веде Державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна про наявність постанов Київського ВДВС про повернення виконавчого документа від 18.07.2012 ВП №29431200 та від 10.10.2011 ВП №13737224 для здійснення державної реєстрації відомостей щодо припинення публічного обтяження.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції вжити заходи по інформуванню органу, що веде Державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна, про наявність постанов Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа від 18.07.2012 ВП №29431200 та від 10.10.2011 ВП №13737224 для здійснення державної реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження

Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Держсаепідслужби у Полтавській області (ідентифікацій код 38276860) судовий збір в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 28.01.2015.

Суддя Є.Б. Супрун