Ухвала

від 27.01.2015 по справі 826/9637/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9637/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2014 року № 0000531701 та № 0000541701, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_3. звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2014 року № 0000531701 та № 0000541701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періодів з 17.02.2014р. по 28.02.2014р. та з 04.03.2014р. по 11.03.2014р. працівниками відповідача на підставі наказів ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.02.2014р. № 313/17-01 і від 03.03.2014р. № 584/17-01 та направлень на перевірку від 17.02.2014р., проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) з питань дотримання нею вимог чинного податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 18.03.2014р. № 22/26-50-17-01-2708702620 (далі - Акт перевірки).

28 березня 2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000541701 (форми «Р»), яким ФОП ОСОБА_3 визначено до сплати суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 446 984, 70 грн., в т.ч. 297 989, 80 грн. - основний платіж, 148 994, 90 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0000531701 (форми «Р»), яким ФОП ОСОБА_3 визначено до сплати суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 113 484, 00 грн., в т.ч. 75 657, 00 грн. - основний платіж, 37 827, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3. сформувала витрати за 2012 - 2013 роки на загальну суму 1 737 706, 88 грн. (в т.ч. за 2012 рік на суму 1 038 593, 95 грн., за 2013= рік - 699 112, 93 грн.), як такі, що пов'язані з отриманням доходу під час здійснення підприємницької діяльності, та які враховані нею при обчисленні об'єкту оподаткування по податку з доходів фізичних осіб за вказані роки, по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання-постачальниками товарів (1 623 058, 73 грн.), виконавцями послуг (29 536, 62 грн.) та у зв'язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів (85 111, 43 грн.). Детальна таблиця задекларованих позивачем витрат за 2012 - 2013 роки в результаті здійснення підприємницької діяльності наведена на стор. 7 Акта перевірки.

Протягом 2011 - 2013 років ФОП ОСОБА_3. (як Покупець) уклала ряд письмових правочинів з поставки товарів (аналогічних за своїм змістом) з наступними підприємствами-постачальниками: з ТОВ «Л.О.С.Т.» (договір поставки від 26.07.2012р. № 26/07-12), ТОВ «Бізнес Плюс ХХІ» (договір поставки від 22.05.2013р. № 13/05), ТОВ «ДМС Голд» (договір поставки від 01.08.2012р. № 01/08-12), ТОВ «Аквіта Трейд Лайн» (договір поставки від 26.02.2013р. № 26/02-13), ТОВ ТД «Прайм» (договір поставки від 30.09.2011р. № 30/09), ТОВ «Інвест Стар» (договір поставки від 26.04.2013р. № 27), ТОВ «Магреб Україна» (договори поставки від 01.06.2012р. та від 06.06.2012р. № 06/06-12).

За умовами цих договорів Постачальники зобов'язуються передати у власність Покупця товар (продукти харчування), а Покупець, в свою чергу, прийняти такий товар і оплатити його вартість. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, розмірами встановлюється за згодою Сторін на підставі заявки Покупця і визначаються окремо у видаткових накладних на кожну партію Товару. Поставка товарів здійснюється окремими партіями відповідно до видаткових накладних на склад Покупця або на склад Постачальника шляхом самовивозу, в кожному випадку за домовленістю сторін. Розрахунки за товари здійснюються на підставі виставлених рахунків-фактур в безготівковій формі (переказ безготівкових коштів на рахунок Постачальника у банку).

На підтвердження факту здійснення вказаними підприємствами-контрагентами поставок товарів на адресу ФОП ОСОБА_3 та проведення розрахунків за такі поставлені товари позивач надав до суду копії наступних документів: рахунків на оплату товарів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортні накладні, виписок по банку по особовому рахунку позивача за 2012 - 2013 роки.

При цьому, перевезення придбаних від названих підприємств товарів на склад (що перебував в користуванні позивача на правах оренди згідно договору оренди від 10.01.2011р. № І-1-У, укладеним з ТОВ «Комплекс Жовтневий 40», та розташований за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд, 8) здійснювалося переважно ФОП ОСОБА_3 самотужки з використанням орендованого автомобіля - вантажний малотонажний фургон-В марки: Ford Transit, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, та водієм ОСОБА_4 - в період з початку 2012 року і до кінця липня 2013 року, а також з використанням орендованого автомобіля - вантажний малотонажний пікап-В марки: ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та водієм ОСОБА_5 (останній працював в штаті позивача). Автотранспортний засіб з державним реєстраційним номером 616-33 МА був орендований ФОП ОСОБА_3 у фізичної особи ОСОБА_4 на підставі простого письмового договору оренди малотонажного автомобіля у приватної особи від 01.08.2011р. Зокрема, за умовами цього Договору Орендодавець (ОСОБА_4.) передає у платне користування на невизначений строк майно - вантажний малотонажний фургон-В марки: Ford Transit, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 75 000,00 грн., а Орендар (ФОП ОСОБА_3.) приймає зазначений автомобіль з метою використання його для службових поїздок персоналу та перевезення вантажів. Орендна плата встановлена сторонами у розмірі 2 000,00 грн., що сплачується Орендарем Орендодавцю готівкою через касу Орендаря або за заявою Орендодавця - в безготівковому порядку на особовий рахунок останнього в установі Ощадбанку не пізніше 25-го числа кожного місяця. Також умовами зазначеного Договору передбачені певні обов'язки сторін, в т.ч. обов'язок Орендаря щодо здійснення заправлення автомобіля за власний рахунок, та заміни деталей і запчастин в період використання останнього за даним Договором.

Інший автотранспортний засіб - аналогічно був орендований позивачем у фізичної особи ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 20.07.2012р., реєстраційний номер 1005.

На підтвердження фактів здійснення транспортування спірних товарів на склад, перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з позивачем протягом спірного періоду, здійснення оплати орендних платежів за користування автомобілем і нежилим приміщенням для розміщення складу, а також здійснення витрат на паливно-мастильні матеріали для організації вантажних перевезень позивач надав копії наступних документів: договору оренди від 10.01.2011р. № І-1-У; договору оренди малотонажного автомобіля у приватної особи від 01.08.2011р. та відомостей про виплату ОСОБА_4 готівкових коштів з каси приватного підприємця за період з січня 2012 року по серпень 2013 року; платіжних доручень ФОП ОСОБА_3 про сплату протягом 2012 - 2013 років сум податку з доходів фізичних осіб з орендної плати; трудового договору між працівником і фізичною особою від 26.10.2011р., реєстраційний номер в районному центрі зайнятості 02791101126; сторінок трудової книжки ОСОБА_6 НОМЕР_5 із записами про прийняття останнього на роботу на посаду водія-експедитора з 26.10.2011р, та звільнення його 31.07.2013р. із займаної посади; звіту ФОП ОСОБА_3 про прийняття працівників на 26.10.2011р. з відміткою Голосіївського районного центру зайнятості про прийняття; супровідного листа ФОП ОСОБА_3 від 19.09.2012р., адресованого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, з проханням надати дозвіл на реєстрацію трудових угод з певними працівниками (в т.ч. з ОСОБА_4 та ОСОБА_5.); договору оренди автомобіля від 20.07.2012р. № 1005; рахунків-фактур, видаткових накладних і податкових накладних, виписаних Підприємством з ІІ «Лукойл-Україна» в результаті поставок паливно-мастильних матеріалів на користь ФОП ОСОБА_3, виписок банку по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 за 2012 -2013 роки з відомостями про оплату орендних платежів за використання нежилого приміщення, вартості паливно-мастильних матеріалів.

Також, 26 грудня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) і ТОВ «ТД «Прайм» (Виконавець) був укладений договір за № 1211 щодо поточного ремонтно-сервісного обслуговування обладнання. За умовами цього Договору Виконавець бере на себе зобов'язання зі здійснення поточного ремонтно-сервісного обслуговування обладнання холодильної камери, що належить Замовнику на праві приватної власності, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пізніше аналогічний за змістом договір щодо поточного ремонтно-сервісного обслуговування обладнання від 31.07.2012р. № 08, був укладений позивачем з ТОВ «Л.О.С.Т.».

На підтвердження факту надання підприємствами ТОВ «ТД «Прайм» і ТОВ «Л.О.С.Т.» послуг з ремонтно-сервісного обслуговування на користь ФОП ОСОБА_3 і проведення розрахунків за такі послуги позивач надав до суду копії наступних документів: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, платіжних доручень на оплату послуг з ремонту та технічного огляду обладнання (холодильної камери), виписками банку по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 за відповідні періоди.

Також з метою підтвердження факту наявності в своєму користуванні відповідного обладнання позивач додатково надав копії договору позички від 14.09.2010р., укладеного з ТОВ «ТД «Прайм» (Позичкодавцем) щодо передачі у тимчасове безоплатне користування холодильної камери КХН-10 для зберігання свіжих овочів та фруктів (термін дії договору з 14.09.2010р. по 31.12.2015р.), та акта приймання-передачі від 14.09.2010р. з переліком складових обладнання, яке передається у користування. Реальність укладення та виконання цього правочину контролюючим органом в ході проведення нинішньої та попередньої документальних перевірок ФОП ОСОБА_3 не заперечувалися, а відсутність вказаного обладнання за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності (АДРЕСА_1) - в тексті акта перевірки не зафіксована.

В подальшому придбаний у названих підприємств-постачальників товар був реалізований позивачем суб'єктам господарської діяльності-покупцям на підставі письмових договорів поставок/купівлі-продажу, що підтверджується наявними матеріалами справи (а саме: копіями відповідних договорів, видатковими і податковими накладними, виписками банку по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 за 2012 -2013 роки).

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів (а саме - по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Л.О.С.Т.», ТОВ «Бізнес Плюс ХХІ», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Аквіта Трейд Лайн», ТОВ ТД «Прайм», ТОВ «Інвест Стар» і ТОВ «Магреб Україна») встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані цими суб'єктами господарської діяльності на адресу позивача за результатами постачання товарів і надання послуг, за своїм змістом відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України. Також, наявність зв'язку між спірними господарськими операціями з названими підприємствами і підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт відсутності у позивача подорожніх листів вантажного автомобіля, як підставу для спростування реальності спірних господарських операцій з постачання товарів, оскільки в силу положень Закону України «Про автомобільний транспорт» 05.04.2001р. № 2344-III та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25 лютого 2009р. № 207 обов'язковість оформлення подорожніх листів на перевезення вантажним автомобільним транспортом передбачається лише для юридичних осіб.

Також не слід брати до уваги посилання відповідача на недійсність договору оренди малотонажного автомобіля у приватної особи від 01.08.2011р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв'язку з недотриманням при укладенні такого правочину обов'язкової нотаріальної форми, передбаченої ст. 799 Цивільного кодексу України. Оскільки даний факт сам по собі не спростовує дій сторін договору по експлуатації автомобіля з метою перевезення вантажів, здійснення ФОП ОСОБА_3 орендних платежів (зазначений факт, як і факт наявності у власності ОСОБА_4 автомобіля протягом 2011 -2013 років, відповідачем взагалі не заперечуються) та сплати вартості паливно-мастильних матеріалів, необхідних для використання такого транспортного засобу.

Таким чином, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище договорів, зокрема того, що вказані підприємства не було зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів.

Також відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємств ТОВ «Л.О.С.Т.», ТОВ «Бізнес Плюс ХХІ», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Аквіта Трейд Лайн», ТОВ ТД «Прайм», ТОВ «Інвест Стар» і ТОВ «Магреб Україна» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент вчинення спірних правочинів.

Крім того, відповідачем не надано, по-перше, будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення ФОП ОСОБА_3 або посадовим особам її контрагентів, безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних письмових правочинів, з направленням матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів правомірність виключення зі складу валових витрат і податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 за звітні періоди 2012 - 2013 років сум витрат і податку на додану вартість, сплачених позивачем своїм контрагентам (ТОВ «Л.О.С.Т.», ТОВ «Бізнес Плюс ХХІ», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Аквіта Трейд Лайн», ТОВ ТД «Прайм», ТОВ «Інвест Стар» і ТОВ «Магреб Україна») за поставлені товари і надані послуги, витрат позивача на придбання паливно-мастильних матеріалів, як таких, що пов'язані із підприємницькою діяльністю останнього.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.