Постанова

від 28.01.2015 по справі 826/19143/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2015 року 10:06 № 826/19143/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними, -

за участю представників сторін:

від позивача - Микульської Т.В.,

від відповідача - Мильнікової М.М.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланіста» (надалі - позивач або ТОВ «Ланіста») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийняті надісланого 14.11.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року протиправними;

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийняті надісланого 14.11.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланіста» в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року, оформлену листом №23952/10/26-53-15-01-11-1 датованим 17.11.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року з підстав, наведених у листі №23952/10/26-53-15-01-11-1 від 17.11.2014 року.

У судове засідання 28.01.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових поясненнях, зазначаючи про те, що відмовляючи у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві діяла у межах та на підставі наданих їй повноважень.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ланіста» та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір №121220131 про визнання електронних документів від 12.12.2013 року, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

На підставі викладеного вище, ТОВ «Ланіста» засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

У відповідності до наявної у матеріалах справи квитанції №2, вказаний вище уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість доставлено до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та прийнято пакет 14.11.2014 року (реєстраційний №9066162034).

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 17.11.2014 року №23952/10/26-53-15-01-11-1 повідомила, що уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість (реєстраційний №9066162034) з додатками не визнаний як податковий звіт тому, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: уточнюючий розрахунок підприємством заповнено з порушенням, а також запропоновано ТОВ «Ланіста» подати новий уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виявленим самостійно виявлених помилок, оформлений належним чином.

Вважаючи таку відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року з підстав, наведених у листі №23952/10/26-53-15-01-11-1 від 17.11.2014 року, необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 ПК України).

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПК України).

Водночас, за загальними правилами податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

У розумінні п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПК України).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11. ст. 49 ПК України).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як було зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи, підставою для невизнання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (реєстраційний №9066162034) з додатками в якості податкової звітності слугував факт встановлення того, що при подачі податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року підприємством було надано податкові накладні №14 від 30.09.2014 року та №21 від 30.09.2014 року, які підтверджують відносини позивача з ТОВ «Бізнес корпорейшн» (код ЄДРПОУ 39326676), тобто, за твердженнями відповідача, ТОВ «Ланіста» при подачі уточнюючого розрахунку від 14.11.2014 року документально не підтверджено внесені зміни податковими накладними.

Водночас, у відповідності до вищенаведених положень податкового законодавства, встановлення контролюючим органом невідповідності даних, задекларованих у податковій декларації (у тому числі в уточнюючому розрахунку до податкової декларації), на стадії прийняття останніх не передбачено.

При цьому, слід зазначити, що приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

З огляду на викладене вище вбачається, що перевірка даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, здійснюється у формі камеральної або документальної перевірки відповідно, проте, не під час вирішення питання про прийняття чи неприйняття податкової декларації або уточнюючих до неї розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, для належного захисту порушених прав позивача, охоплюючи всі заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року ТОВ «Ланіста», надісланого 14.11.2014 року в електронній формі разом з додатком №5, з підстав, зазначених у листі від 17.11.2014 року №23952/10/26-53-15-01-11-1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста», надісланого 14.11.2014 року в електронній формі разом з додатком №5, з підстав, зазначених у листі від 17.11.2014 року №23952/10/26-53-15-01-11-1.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок