Ухвала

від 09.04.2015 по справі 826/19143/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19143/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланіста" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ "Ланіста" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнати дій щодо відмови у прийняті надісланого 14.11.2014 ТОВ «Ланіста» в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком № 5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року протиправними, визнання протиправною відмову у прийняті надісланого 14.11.2014 ТОВ «Ланіста» в електронній формі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року, оформлену листом № 23952/10/26-53-15-01-11-1 датованим 17.11.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланіста», надісланого 14.11.2014 в електронній формі разом з додатком № 5, з підстав, зазначених у листі № 23952/10/26-53-15-01-11-1 від 17.11.2014. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що податковий орган відмовляючи у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком №5 до декларації з ПДВ за вересень 2014 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві діяла у межах та на підставі наданих їй повноважень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до податкового законодавства, встановлення контролюючим органом невідповідності даних, задекларованих у податковій декларації (у тому числі в уточнюючому розрахунку до податкової декларації), на стадії прийняття останніх не передбачено, перевірка даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, здійснюється у формі камеральної або документальної перевірки відповідно, проте, не під час вирішення питання про прийняття чи неприйняття податкової декларації або уточнюючих до неї розрахунків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2015 в межах апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Ланіста» та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір № 121220131 про визнання електронних документів від 12.12.2013, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 8-11).

На підставі викладеного, ТОВ «Ланіста» засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року разом з додатком № 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

У відповідності до наявної у матеріалах справи квитанції № 2, уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість доставлено до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та прийнято пакет 14.11.2014 (реєстраційний № 9066162034).

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом № 23952/10/26-53-15-01-11-1 від 17.11.2014 повідомила, що уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість (реєстраційний № 9066162034) з додатками не визнаний як податковий звіт тому, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: уточнюючий розрахунок підприємством заповнено з порушенням, а також запропоновано ТОВ «Ланіста» подати новий уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виявленим самостійно виявлених помилок, оформлений належним чином.

В запереченні на позов та в апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що при перевірці уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року встановлено, що в додатку № 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів змінено ТОВ «Бізнес корпорейшн» (податковий номер 393266726546) на інше підприємство, але при подачі зазначеної податкової звітності дані зміни не підтверджені податковими накладними. При подачі податкової звітності з ПДВ за вересень 2014 року підприємством надано податкові накладні № 14 від 30.09.2014 та № 21 від 30.09.2014, які підтверджують відносини позивача з ТОВ «Бізнес корпорейшн». Тобто, позивачем при подачі уточнюючого розрахунку від 14.11.2014 документально не підтверджено внесені зміни податковими накладними.

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПК України).

Водночас, за загальними правилами податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Таким чином, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що встановлення контролюючим органом невідповідності даних, задекларованих у податковій декларації (у тому числі в уточнюючому розрахунку до податкової декларації), на стадії прийняття останніх не передбачено.

Крім того, за приписами пп. 75.1.1, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України перевірка даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, здійснюється у формі камеральної або документальної перевірки відповідно, проте, аж ніяк не під час вирішення питання про прийняття чи неприйняття податкової декларації або уточнюючих до неї розрахунків.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 14.04.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.